З урахуванням сучасних досягнень гігієнічної науки та санітарної практичної діяльності розглянуто питання загальної гігієни та гігієнічних аспектів роботи аптечних установ і фармацевтичних підприємств. Проаналізовано вплив температурного режиму та світла на стабільність лікарських засобів під час зберігання, а також нераціонального освітлення робочих місць на зорову функцію ока й організм у цілому. Описано методи гігієнічної оцінки мікроклімату.

С учетом современных достижений гигиенической науки и санитарной практической деятельности рассмотрены вопросы общей гигиены и гигиенических аспектов работы аптечных учреждений и фармацевтических предприятий. Проанализировано влияние температурного режима и света на стабильность лекарственных средств при хранении, а также нерационального освещения на зрительную функцию глаза и организма в целом. Описаны методы гигиенической оценки микроклимата.

Висвітлено засади охорони, фізіології та гігієни праці в медичній і фармацевтичній галузях. Викладено питання забезпечення створення безпечних умов праці лікарям різних спеціальностей, наведено основні методи та критерії санітарно-гігієнічної оцінки умов виробничого середовища. Розглянуто пожежну безпеку як складову охорони праці (ОП), а також проблеми гігієни й ОП у лікувально-профілактичних установах, навчальних закладах даних галузей.

Изложены основы охраны, физиологии и гигиены труда в медицинской и фармацевтической отраслях. Изложены вопросы обеспечения создания безопасных условий труда врачам разных специальностей, приведены основные методы и критерии санитарно-гигиенической оценки условий производственной среды. Рассмотрены пожарная безопасность как составная часть охраны труда (ОТ), а также проблемы гигиены и ОТ в лечебно-профилактических учреждениях, учебных заведениях данных отраслей.

Наведено гігієнічну характеристику фізичних, хімічних, біологічних, патофізіологічних чинників, що впливають на здоров'я медичних працівників. Розкрито фізіолого-гігієнічні особливості умов праці медичних працівників хірургічних, терапевтичних, фармацевтичних, стоматологічних спеціальностей.

Приведена гигиеническая характеристика физических, химических, биологических, патофизиологических факторов, влияющих на здоровье медицинских работников. Раскрыты физиолого-гигиенические особенности условий труда медицинских работников хирургических, терапевтических, фармацевтических, стоматологических специальностей.

Проведено наукові дослідження з оцінки умов та характеру праці лікаря-стоматолога терапевтичного профілю під час роботи з композиційними матеріалами. Встановлено, що робота з фотополімеризатором створює додаткове навантаження на орган зору. Обгрунтовано рекомендації щодо роботи з геліокомпозитами в першій половині робочого дня.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.59

Рубрики:

Гігієна праці в установах охорони здоров’я та ветеринарної справи

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы: изучить особенности динамики состояния здоровья медицинского персонала Харькова и Харьковской области, работающего в сфере действия ионизирующих излучений, в зависимости от возраста, стажа работы и накопленной дозы за период 20-летнего наблюдения. С 1986 по 2006 г. проведен мониторинг состояния здоровья 300 медицинских работников Харькова и Харьковской области, находящихся под диспансерным наблюдением Центральной диспансерной комиссии ГУ ИМР им. С. П. Григорьева АМНУ, как работающих в сфере действия ионизирующих излучений, со стажем работы от 5-ти до 20-ти лет, накопленной дозой за весь период, не превышавшей 50 мЗв, что соответствует НРБУ-97 для персонала категории А, на основании созданного медико-дозиметрического регистра этой категории профессионалов. Выводы: статистический анализ результатов диспансерного наблюдения медицинского персонала, профессионально связанного с воздействием ионизирующего излучения, выявил наличие патологии основных органов и систем у данной категории профессионалов, а также склонности к нарастанию заболеваемости сердечно-сосудистой, нервной систем, органа зрения с увеличением стажа работы и накопленной дозы. Для получения более достоверных результатов необходимо продолжение исследований на больших массивах профессиональных групп.

Отмечено, что под работоспособностью понимается способность человека выполнять выбранную профессиональную деятельность без вредного влияния (ухудшения) на состояние здоровья. Из представленного определения вытекает, что, во-первых, человек всю свою жизнь должен заботиться о своей работоспособности, во-вторых, активно влиять на эргономические условия трудовой деятельности. В условиях рыночной экономики работоспособность становится своеобразным физическим капиталом, который человек может накапливать. Различные ухудшения здоровья, связанные с профессиональной деятельностью, уже становятся проблемой здоровья общества, увеличивают число профессиональных заболеваний. У медсестер, работающих в больницах, наиболее широко распространены спинно-поясничные боли, повышен риск заболевания болезнями костно-мышечной системы, вызванными повышенной физической нагрузкой. Исследования показали, что на возникновение болевых ощущений в области шеи и плечевой дуги значительное влияние оказывает нагрузка при поднимании пациентов во время рабочей смены. У медсестер очень часто обнаруживаются повреждения костно-мышечной системы, вызванные кумуляционным эффектом физических нагрузок, связанных с уходом за больными.

На підставі аналізу рівня і структури захворюваності медичних працівників, характеру впливу професійних ризиків медичної діяльності на стан здоров'я медиків запропоновано підходи до оптимізації існуючої системи заходів щодо збереження та відновлення здоров'я кадрових ресурсів медичної галузі. Запропонована "Концепція оптимізації охорони здоров'я працівників медичної галузі" може розглядатись як варіант громадського обговорення законопроектів щодо соціального захисту медичних працівників (в частині заходів з охорони здоров'я), внесених на розгляд Верховної Ради України.

Наведено комплексну гігієнічну оцінку факторів формування умов праці лікарів-гігієністів. Розроблено рекомендації щодо поліпшення умов праці та підвищення ефективності державного санітарного нагляду за учбово-виховними закладами. Зазначено, що в процесі трудової діяльності лікарі піддаються впливу виробничих чинників - хімічних, фізичних, біологічних, а також значного психоемоційного навантаження. Розроблено критерії оцінки діяльності лікарів з гігієни дітей та підлітків санепідемстанцій (ГДП) та систему електронного документообігу для фахівців санепідстанцій. Визначено, що основними складовими санепіднагляду за навчально-виховними закладами є: контроль за впровадженням нових форм і методів навчання дітей, проведення державного нагляду за об'єктами з урахуванням показників стану здоров'я дітей, забезпечення належної нормативної бази, проведення формалізації документів, удосконалення інформаційного забезпечення та створення банку даних, підвищення ефективності та поліпшення умов праці лікарів-гігієністів.

Обгрунтовано шляхи розв'язання актуального наукового завдання щодо гігієнічної оцінки характеру та умов праці лікарів-стоматологів терапевтичного профілю на сучасному етапі розвитку гігієни та стоматології, вивчено їх вплив на працездатність та ефективність праці. Розкрито взаємозв'язок між станом здоров'я та працездатністю лікарів-стоматологів з характером їх праці та рівнем технічного забезпечення. Розглянуто зміни функціонального стану організму лікарів-стоматологів під час трудового процесу залежно від дня тижня, робочої зміни та стажу роботи за фахом. Встановлено особливості характеру й умов праці фахівців даного профілю. Запропоновано профілактичні заходи щодо підвищення працездатності й ефективності праці лікарів-стоматологів терапевтів.

Вивчено особливості формування психоемоційних і соматичних розладів здоров'я лікарів-педіатрів поліклінічних закладів у формі професійного "вигорання" за впливу комплексу чинників-детермінант професійної психоемоційної напруги. Проведено системний аналіз управлінської діяльності стосовно його збереження та відновлення. Науково обгрунтовано та розроблено систему професійної реабілітації лікарів-педіатрів. Доведено її ефективність на підставі результатів впровадження певних елементів в практику діяльності поліклінічних лікувально-профілактичних закладів. Зазначено, що якісно новими складовими системи є "Кабінет охорони здоров'я співробітників" як функціонально-структурна одиниця поліклініки для дорослих, діяльність якого розповсюджується на медичних працівників дитячих поліклінік теориторії обслуговування, та підсистема інформаційно-навчального забезпечення лікарів-педіатрів. Відзначено, що запропонована система забезпечує оптимізацію стану здоров'я лікарів-педіатрів у процесі трудової діяльності завдяки застосуванню профілактичних і реабілітаційних організаційних технологій.

Визначено структурно-динамічні особливості синдрому емоційного вигоряння у середнього медичного персоналу психіатричних установ. Систематизовано основні клініко-психопатологічні прояви цього синдрому. Висвітлено соціально-демографічні та соціально-психологічні особливості контингенту медичних працівників даних установ. За результатами психодіагностичного обстеження розкрито особливості стресостійкості та соціального інтелекту медичних сестер із синдромом емоційного вигоряння, а також механізми його формування за умов психіатричної практики. Запропоновано диференційовану систему профілактики та психотерапевтичної корекції емоційного вигоряння у середніх медпрацівників психіатричних установ, доведено ефективність її практичного застосування.

Розглянуто основні питання безпеки життєдіяльності медичної сестри на робочому місці. Описано безпечні технологічні прийоми виконання процедур і маніпуляцій, обгрунтовано вимоги щодо встановлення санітарно-протиепідемічного режиму з урахуванням останніх даних про поширення лікарняних інфекцій і відповідно до відомостей про стан захворюваності на гепатит, ВІЛ/СНІД. Особливу увагу приділено формуванню необхідних умінь і навичок для запобігання та ліквідації небезпечних станів під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання. Розроблено рекомендації щодо психологічної самодопомоги (прийоми релаксації, автогенного тренування).

Рассмотрены основные вопросы безопасности жизнедеятельности медицинской сестры на рабочем месте. Описаны безопасные технологические приемы проведения процедур и манипуляций, обоснованы требования к установлению санитарно-противоэпидемического режима с учетом последних данных о распространении больничных инфекций и сведений о состоянии заболеваемости на гепатит, ВИЧ/СПИД. Особое внимание уделено формированию необходимых умений и навыков для предотвращения и ликвидации опасных состояний при работе с источниками ионизирующего излучения. Разработаны рекомендации по оказанию психологической самопомощи (приемы релаксации, автогенная тренировка).

Надано аналіз основних факторів впливу на керувальні дії реабілітолога-оператора (РО). Дані проведеного дослідження свідчать, що на дії РО впливають стільки випадкових факторів, що випадкова реакція може відповідати надійності від 0 до 0,999. Оцінюючи середню силу м'язів РО, який виконує роботу середньої важкості, виявлено, що вона в чоловіків є вищою, ніж у жінок.

Проведено санітарно-гігієнічну оцінку умов праці і характеру трудового процесу лікарів-хірургів багатопрофільної міської клінічної лікарні м. Київ за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Встановлено, що трудовий процес лікарів хірургічного профілю характеризується впливом на організм комплексу несприятливих виробничих чинників, серед яких провідними є висока напруженість праці, обумовлена інтелектуальним та емоційним навантаженням, нераціональним режимом праці і відпочинку, та дія біологічних чинників. Відповідно до принципів загальної гігієнічної оцінки умов праці ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001 р. робота хірургів відноситься до класу 3.4 (шкідливих 4 ступеня).

Наведено гігієнічну оцінку умов та характеру праці середнього медичного персоналу навчальних закладів. Установлено, що структура практичної діяльності медичних сестер у цілому відповідає посадовим обов'язкам. Основна діяльність становить 64,62 % робочого часу медичного персоналу і має найбільшу питому вагу таких компонентів: проведення профілактичних щеплень (35,75 %), участь в амбулаторному прийомі (26,38 %) і контроль за організацією харчування дітей (11,20 %). Обгрунтовано, що праця медичної сестри навчального закладу за показниками напруженості трудового процесу має клас умов праці 3.2. Визначено напрями наукових досліджень на перспективу реорганізації шкільної медицини.

Метою роботи є вивчення результатів досліджень з питань профілактики передачі збудників внутрішньолікарняних інфекцій, за даними світової літератури, та визначення оптимальних шляхів забезпечення гігієни рук медичного персоналу відділень хірургічного профілю лікарень. Проаналізовано результати наукових досліджень з питань забезпечення гігієни рук у медичного персоналу відділень хірургічного профілю закладів охорони здоров'я. До огляду долучено результати 124 робіт, які були виконані в період 1980 - 2004 років. Пошук матеріалу здійснювали за допомогою всесвітньої мережі Internet на електронних базах даних, таких, як Medline, Pabmed, WHO та Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.

Проаналізовано аварійні ситуації про небезпечні контакти з потенційно інфікованим матеріалом на робочому місці медичних працівників. За період 2003 - 10 міс. 2009 рр. у лікувально-профілактичних закладах Сумської області зареєстровано 38 аварійних ситуацій з ВІЛ-інфікованим матеріалом, повна інформація про пацієнтів була лише у 15 випадках. За ступенем ризику інфікування у працівників медичних закладів встановлено високий ступінь з ймовірністю інфікування 0,3 % у 76 %, низький у 24 % - ймовірність інфікування 0,09 %. Переважну кількість постраждалих склали жінки, яких було в 4 рази більше, ніж чоловіків. Найбільший ризик інфікування ВІЛ виявлено в хірургічних відділеннях. Частіше аварійні ситуації спостерігались в роботі середнього медичного персоналу (63 %). Більшість профаварій виникали у медичних працівників зі стажем роботи від 5 до 10 років (45 %). Постконтактну профілактику (ПКП) проведено в 34 випадках. Медичні працівники відзначили добру переносимість препаратів і відсутність побічних реакцій та алергічних проявів. За результатами контрольних обстежень ВІЛ-інфікування у потерпілих не відбулося, що свідчить про достатню ефективність комплексу заходів із профілактики ВІЛ після контакту, в тому числі ефективність ПКП антиретровірусними препаратами.

Зазначено, що запровадження профілактичних та інформативних заходів серед медичних працівників дозволить зменшити ймовірність інфікування медичних працівників ВІЛ під час виконання своїх професійних обов'язків. Також інформованість медичних працівників про методи профілактики надасть змогу уникнути упередженого ставлення до ВІЛ-позитивних пацієнтів і колег у медичних закладах.

Дослідженням визначено ризики непрофесійного та професійного інфікування ВІЛ, адекватність, доступність та ефективність заходів профілактики серед працівників (медичних та інженерно-технічних) лікувально-профілактичних установ системи охорони здоров'я України. Розроблено рекомендації щодо адаптації системи організації профілактики інфікування ВІЛ на робочому місці в системі охорони здоров'я до міжнародних стандартів, що запропоновані МОП, ВООЗ, ЮНЕЙДС.