Вивчено темнову репарацію ДНК зародків, ізольованих із насіння цукрового буряка, яке зазнало стимулювальної обробки. Для всіх досліджених варіантів обробки встановлено суттєве підвищення (від 19 до 321 %) рівня темнової репарації ДНК. Дозове гостре гамма-опромінення використано для вивчення здатності обробленого насіння репарувати додаткові ушкодження ДНК. Зроблено висновок, що радіаційний фактор дозволяє виявляти потенціал репаративних систем. Останній, на думку авторів, робить можливим визначення оптимальних умов стимулювальної обробки.

Вивчено вплив неорганічних електролітів, катіонного поліелектроліту полігексаметиленгуанідиній хлориду й органічних розчинників на хіміко-аналітичні характеристики барвників, бінарних комплексів іон металу - барвник і потрійних металополімерних комплексів іон металу - барвник - полівінілпіролідон (ПВПД). Розроблено комплекс методик визначення високомолекулярних фракцій ПВПД та іонів важких металів, а також методику визначення середньої молекулярної маси ПВПД у лікарському перепараті неогемодез. Запропоновано потенціометричні методики визначення вмісту високомолекулярного ПВПД з використанням асоціатів полімеру з катіонними барвниками. Перевагою запропонованих потенціометричних сенсорів є можливість визначення низькомолекулярних зразків ПВПД за присутності високомолекулярних і навпаки. Показано можливість використання розроблених потенціометричних сенсорів на основі потрійних металополімерних комплексів для визначення вмісту високомолекулярного ПВПД та іонів важких металів.

Охарактеризовано лінгвометодичні можливості використання інтерактивних методів навчання, у тому числі методу мозкового штурму, на заняттях із російської мови у ВНЗ. Використання сучасних інноваційних технологій може стимулювати студентів до самостійної роботи думки, до пошуку та творчості. Очевидно, що в інтерактивному навчанні кожен студент є успішним, кожен вносить свій вклад у загальний результат групової роботи, процес навчання стає більш осмисленим і захоплюючим.

Розроблено електрохімічний сенсор для визначення концентрації молібдену (VI) з використанням потрійного метало-полімерного комплексу бромпірогалоловий червоний - полівінілпіролідон - молібден (VI) як електродно-активну речовину пластифікованої плівкової мембрани. Встановлено електродно-аналітичні характеристики сконструйованого сенсора та визначено коефіцієнти селективності по відношенню до неорганічних та органічних компонентів біорідини.

Розроблено потенціометричні сенсори для визначення концентрації бурштинової та саліцилової кислоти. Як електродно-активні речовини пластифікованих плівкових мембран використано іонні асоціати цих кислот і сафраніном Т. Встановлено електродно-аналітичні характеристики сконструйованих сенсорів і визначено коефіцієнти селективності по відношенню до карбонових кислот. Проведено потенціометричне визначення концентрації за допомогою розроблених сенсорів у зразках квасу, червоного вина, листі волоського горіху, саліцилово-резорциновому розчині та саліциловій мазі.

Надано оцінку наукових позицій граматистів щодо проблеми співвідношення членів речення з частинами мови. Встановлено, що нового було внесено лінгвістами в розв'язання цієї проблеми і яке це має значення для мовознавства. Окреслено перспективи подальшого дослідження питання, що окреслено в науковій розвідці.

Проблема конверсії як лінгвістичного явища неоднозначно висвітлена в лінгвістичних студіях і належить до найбільш дискусійних у сучасному мовознавстві. У дослідженні запропоновано оцінку наукових позицій граматистів щодо проблеми конверсії, оскільки, попри важливість окресленої проблеми, у сучасній лінгвоісторіографії майже відсутні відповідні комплексні дослідження. Встановлено, що нового було внесено лінгвістами в розв'язання цієї проблеми і яке це має значення для мовознавства. Окреслено перспективи подальшого дослідження питання, що окреслено в науковій розвідці.

Вміщено інформацію щодо дослідження мови в філософії постмодернізму, зокрема йдеться про лінгвофілософію постструктуралізму як теоретичну передумову лінгвофілософії постмодернізму. Акцентовано, що структуралізм і постструктуралізм та постмодернізм збагатили мовознавчі дослідження новими методами вивчення мови, зокрема методами математики та логіки. Зроблено висновок, що постструктуралізм та постмодернізм можна розглядати в аспекті формування спільних лінгвофілософських ідей.

Надано оцінку наукових позицій граматистів щодо проблеми взаємопереходу частин мови в лінгвістичній науці ХIХ ст. - початку ХХI ст. Встановлено, що нового було внесено лінгвістами в розв'язання цієї проблеми і яке це має значення для мовознавства. Окреслено перспективи подальшого дослідження взаємоспрямованої дериваційної транспозиції частин мови.

Надано оцінку наукових позицій граматистів щодо проблеми статусу зв'язки в конфігурації членів речення в лінгвістичній науці ХIХ ст. - початку ХХI ст. Встановлено, що нового було внесено лінгвістами в розв'язання цієї проблеми і яке це має значення для мовознавства. Окреслено перспективи подальшого дослідження зв'язки.

Проблема визначення термінів "підмет" і "присудок" як лінгвістичного явища неоднозначно висвітлена в лінгвістичних студіях і належить до найбільш дискусійних у сучасному мовознавстві. У дослідженні запропоновано оцінка наукових позицій граматистів щодо проблеми визначення термінів "підмет" і "присудок", оскільки, попри важливість окресленої проблеми, у сучасній лінгвоісторіографії майже відсутні відповідні комплексні дослідження. Встановлено, що нового було внесено лінгвістами в розв'язання цієї проблеми і яке це має значення для мовознавства. Окреслено перспективи подальшого дослідження питання, що окреслено в науковій розвідці.

За умов сучасного демократичного розвитку України неабиякого значення набувають гуманітарні знання, які вияскравлюють не лише багатогранну сутність людини, а і її творчий потенціал. З огляду на це, складником загальної системи гуманітарних знань у педагогічних закладах вищої освіти може й повинна стати навчальна дисципліна "Сучасні технології лінгвістичних досліджень". Саме в цьому контексті (насамперед у лінгводидактичному аспекті) представляємо на широкий загал окреслений вузівський курс, бо, на жаль, не всі навчальні плани, зокрема й філологічних спеціальностей вишів, відповідають викликам сьогодення. Наукова студія присвячена опису теоретико-методологічних засад і прикладних проблем викладання навчальної дисципліни "Сучасні технології лінгвістичних досліджень" на філологічних факультетах педагогічних закладів вищої освіти. Охарактеризовано роль і значення курсу "Сучасні технології лінгвістичних досліджень" для виховання й освіти професійної особистості майбутнього вчителя-філолога. Запропоновано авторську версію навчальної програми дисципліни. Представлено різноманітний дидактичний матеріал для практичного оволодіння навчальним матеріалом з окресленої проблематики, як-от: проблемні запитання, проблемно-аналітичні й творчі завдання, термінологічні диктанти, орієнтовну тематику доповідей-презентацій, есе тощо. Вивчення дисципліни "Сучасні технології лінгвістичних досліджень" на філологічних факультетах педагогічних закладів вищої освіти сприятиме формуванню у майбутніх фахівців навичок застосування теоретичних знань у науково-дослідній роботі, набуттю наукової компетенції, що вможливить окреслення наукової перспективи філологічного дослідження.