Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.12-4 + Л710.13/14

Рубрики:

Полімери арилетиленів: полістироли, поліінден та ін.

Полімеризація і поліконденсація

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шляхом адсорбції макромолекул октен-ко-малеїнова кислота-ко-трет-бутилпероксиметилмалеїнату на поверхню латексних частинок з наступною термообробкою здійснено модифікацію метилметакрилатного латексу. Показано зростання його стійкості за рахунок ковалентного прищеплення ланцюгів пероксидвмісних макромолекул до поверхні латексних частинок, що проілюстровано ростом порогу швидкої коагуляції.

Модифіковано поверхню діоксиду силіцію послідовною адсорбцією поліпероксиду з первинно-третинними пероксидними групами стирол-ко-малеїновий ангідрид-ко-трет-бутилпероксиметилмалеїнату та хітозану, і одержано адсорбент, який виявляє біоактивність, пригнічуючи життєдіяльність дріжджів.

Досліджено закономірності модифікації дисперсного діоксиду цирконію адсорбцією на поверхню з розчинів ацетону гетерофункціональних поліпероксидів з перестерними та первинно-третинними пероксидними групами, синтезованими ацилуванням трет-бутилгідропероксиду та трет-бутилпероксиметaнолу поліангідридами. Порівняно реакційну здатність перестерної та первинно-третинної пероксидних груп.

Установлено залежність перебігу реакції кополімеру октен-ко-малеїновий ангідрид з трет-бутилпероксиметанолом за присутності триетиламіну від співвідношення реагентів, розроблено метод синтезу та вперше одержано гетерофункціональний поліпероксид октен-ко-малеїновий ангідрид-ко-трет-бутилпероксиметилмалеїнат. Визначено кінетичні характеристики та встановлено хімізм термічного розкладу поліпероксиду з первинно-третинними пероксидними фрагментами. На основі полімералогічних перетворень цього поліпероксиду одержано пероксидні полімерні емульгатори з первинно-третинними пероксидними групами. Проведено водо-емульсійну полімеризацію стиролу та модифікацію поверхні полімерних частинок латексів за присутності нових полімерних емульгаторів, а також одержано стабільні полімерні дисперсії. Установлено кінетичні закономірності водо-емульсійної полімеризації стиролу за присутності нового поліпероксиду. Проведено модифікацію планарної полімерної поверхні поліетилентерефталату прищепленням кополімеру октен-ко-малеїновий ангідрид-ко-трет-бутилпероксиметилмалеїнату до поверхні.

Мета роботи - дослідження ключових моментів здійснення екосистемного корпоративного підприємництва. Проаналізовано різні підходи до визначення підприємницької діяльності в України та у світі. Розглянуто основні підходи та класифікації корпоративного підприємництва. Охарактеризовано основні види підприємництва, які залучають природні ресурси, визначено ті види підприємницької діяльності, які у своїй діяльності використовують цілі екосистеми, зокрема: сільське господарство, лісове господарство, мисливство та рибне господарство. Проведено порівняльну характеристику форм підприємницької діяльності та визначено найбільш ефективну у разі поводження з природними ресурсами. Також визначено основні переваги екосистемного підприємництва з позиції споживача та підприємця.

Мета роботи - аналіз стану ведення підприємницької діяльності екосистемних підприємств України (тобто тих, що залучають в господарську діяльність природні екосистеми). Визначено питому вагу підприємств, які можна віднести до екосистемних у загальній кількості підприємств України. Проведено структурно-динамічний аналіз виробництва та реалізації продукції (товарів і послуг) досліджуваного сектора. Проаналізовано товарну структуру експорту та імпорту продукції сільського, лісового та рибного господарства. Визначено товари, які мають найбільшу питому вагу, і розраховано коефіцієнт покриття експортом імпорту в досліджуваному секторі. Проведено порівняльний аналіз динаміки рентабельності екосистемних та інших підприємств України.

Мета роботи - визначення основних аспектів реформи децентралізації, які впливають на природно-рекреаційний потенціал території. Охарактеризовано нинішній стан проведення реформи децентралізації, визначено основні пріоритети в об'єднанні територіальних громад. Проаналізовано досвід Польщі у проведенні реформи децентралізації, детально розглянуто "Рапорт про стан гміни" та виокремлено найбільш актуальне для запозичення досвіду в українських об'єднаних територіальних громадах, що сприятиме раціональному використаню природно-рекреаційного потенціалу території з максимальною капіталізацією. Виділено чинники, що впливають на формування та функціонування об'єднаних територіальних громад. Показано зміни до податкового та бюджетного кодексів, які розширять фінансові можливості в управлінні фінансовими ресурсами об'єднаних територіальних громад, а точніше, - коштами громади та підприємств.

Проаналізовано сучасний стан рибного господарства України в цілому та Рівненської області зокрема, з визначенням перспектив розвитку рибного господарства на найближчі роки. Наведено економічні показники роботи підприємств України, що здійснювали рибогосподарську діяльність, окрему увагу при цьому звернено на підприємства Рівненщини. Проаналізовано динаміку добування водних ресурсів протягом останніх десяти років (2008і2018 рр.), яка свідчить про суттєве зменшення виловів у країні (майже втричі). Окрім того, починаючи з 2018 р., внесено зміни до переліку регіонів рибальського промислу. Досліджено, що добування водних біоресурсів у внутрішніх водних об'єктах за цей самий період має чітку тенденцію до зростання, що говорить про розвиток рибальства, рибництва та аквакультури у внутрішніх водоймах. Проведено аналіз товарної структури експорту та імпорту товарів у цілому, серед інших виокремлено риб і ракоподібних, оцінено їх питому вагу в загальній структурі експорту/імпорту. Рекомендовано нарощувати внутрішні обсяги вирощування риби та інших водних живих ресурсів, щоб зменшити їх імпорт в Україну. Проведено порівняльний аналіз виловів водних живих ресурсів у кожному регіоні України та визначено питому вагу кожного регіону, що здійснюють вилови. Виділено основні категорії водойм, у яких здійснюється рибництво, - це штучні ставки, водосховища, озера; також аквакультура функціонує в акваріумах промислових обсягів. Розкрито наявні водні потужності для ведення рибництва та розвитку аквакультури Рівненщини. Охарактеризовано найпотужніші рибні підприємства Рівненської області та наведено найпопулярніші види риб, які вони підрощують. Окреслено основні перспективи рибного господарства при впровадженні стратегії розвитку галузі рибного господарства на період до 2023 р. Наведено і негативний сценарій розвитку рибного господарства, якщо стратегія не буде прийнята та впроваджена в життя.

Висвітлено проблему підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження, розроблено технологію підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, визначено етапи та окреслено педагогічні умови її впровадження. Визначено компоненти, критерії, показники та охарактеризовано рівні готовності майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток. Технологію підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток, представлено у вигляді моделі, яка містить цільовий, теоретико-методологічний, змістовий, процесуальний та діагностично-результативний блоки. Перевірено впровадження розробленої технології за організаційно-навчальним, пропедевтично-професійним, соціально активним напрямами. Розроблено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх вихователів до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток.

Розкрито форми підприємницької діяльності, зокрема, корпоративного підприємництва, а саме: традиційне, екологічне та екосистемне, в основі яких лежить екосистемний підхід до ведення сільського, лісового та рибного господарства. Наведено й обґрунтовано переваги екосистемного підприємництва для вітчизняних підприємств на основі міжнародного досвіду та досвіду ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй) у розвитку екосистемного корпоративного підприємництва. Проаналізовано стан ведення екосистемного підприємництва на макро- та мікрорівні (господарювання у секторах, які використовують екосистеми згідно з КВЕД: сільське, лісове та рибне господарство), детально опрацьовано фінансові та господарські показники діяльності підприємств екосистемної направленості, визначено їхні слабкі та сильні сторони. Досліджено природоохоронну діяльність екосистемних підприємств, в результаті чого запропоновано шляхи покращення ведення природоохоронної діяльності на основі вимог ФАО. Систематизовано напрями вдосконалення механізмів регулювання корпоративного екосистемного підприємництва в Україні. Досліджено функціональні виміри забезпечення координації корпоративного екосистемного підприємництва в системі організації ФАО. Розкрито інструменти ФАО в запровадженні та інтенсифікації екосистемного підприємництва, а саме такі, як: політичний діалог, інформаційно-пропагандистська робота, розробка норм і стандартів, управління знаннями та їх поширення. На основі розробленого спеціального інструментарію - анкети стандартизованого інтерв'ю для емпіричного дослідження перспектив і стратегічних пріоритетів в формуванні моделі діяльності ФАО та її імплементації в Україні сформовано рекомендаційний блок щодо розвитку екосистемного корпоративного підприємництва в Україні на основі вимог ФАО.