Проаналізовано результати експериментальної роботи, спрямованої на профілактику агресивності у дітей старшого дошкільного віку. Визначено зміст роботи практичного психолога в системі дошкільних установ щодо профілактики агресивності старших дошкільників. Розроблено дидактичну модель впровадження психологічної служби у системі освіти.

Представлені результати цілеспрямованого вивчення досвіду виховання дітей-дошкільників, які проживають в зонах підвищеного радіаційного контролю. Представлений віковий портрет можливостей старшого дошкільника, розглядається сучасна ситуація його розвитку, а також пропонуються рекомендації щодо вирішення проблеми діагностики і корекції готовності дітей дошкільного віку до шкільного навчання.

Рассмотрены особенности развития речи детей дошкольного возраста. Разработана методика обучения старших дошкольников речевым высказываниям в условиях детского сада. Даны рекомендации по календарно-тематическому планированию, организации и проведению занятий по развитию речи в соответствии с предложенной методикой. Приведены основые методы, приемы и средства формирования речевых умений дошкольников, раскрыты особенности взаимодействия детей и воспитателя в этом виде деятельности. Разработано содержание занятий для различных этапов обучения речевым умениям детей дошкольного возраста.

Розглянуто досвід застосування статико-динамічної коригувальної гімнастики як ефективного засобу розвитку та інтеграції рухових і пізнавальних процесів у фізичному вихованні дітей. Наведено аргументи щодо доцільність використання принципів біомеханіки з позицій здоров'я зберігаючих технологій. Осмислення результатів теоретичного об|рунтування викладених аспектів дає змогу зазначити можливість більш широкого використання знань про особливості рухової діяльності дітей. Набуті знання можуть бути використані для розробки оптимального обсягу рухової активності дітей в режимі валеологічних та фізкультурно-оздоровчих заходів.

Представлен опыт использования статико-динамической гимнастики как эффективного средства развития и интеграции двигательных и познавательных процессов в физическом воспитании детей. Приводятся аргументы целесообразности использования принципов биомеханики с позиций здоровьесберегающих технологий. Осмысление результатов теоретического обоснования изложенных аспектов дает возможность указать возможность более широкого использования знаний об особенностях двигательной деятельности детей. Приобретенные знания могут быть использованы для разработки оптимального объема двигательной активности детей в режиме валеологических и физкультурно-оздоровительных мероприятий.

The experience of application the static Ц dynamical gymnastics as effective means of development and integration of motion and cognitive processes at physical training of children is illustrated in the article. The arguments at reasonability of applying the biochemical principles from a perspective of health protecting technologies are given as well. The judgement of results of a theoretical justification of explained aspects enables to specify an opportunity of wider use of knowledge of habits of motorial activity of children. The got knowledge can be used for development of optimum volume of a motor performance of children in a condition valeological and sports-improving provisions.

Розглянуто питання виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку. Подано історико-педагогічний та теоретичний аналіз проблеми морального виховання дошкільників та відповідальності як внутрішньої передумови їх моральної поведінки. Обгрунтовано підхід до розгляду відповідальності на етапі дошкільного дитинства у вигляді моральної норми поведінки, що визначається відповідними правилами. Запропоновано поетапний підхід до виховання відповідальної поведінки, який включає створення емоційних передумов для відповідальної поведінки, ознайомлення дошкільників з конкретними спобами взаємодії, формування власного досвіду відповідальної поведінки.

Досліджено питання екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки. Розкрито теоретико-методологічні засади даного виховання. Визначено роль і місце авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку. Обгрунтовано педагогічні умови, розроблено й апробовано експериментальну методику використання авторської казки у процесі екологічного виховання дітей, визначено її етапи та зміст кожного з них. Дослідно-експериментальним шляхом доведено ефективність використання авторських казок у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Досліджено проблеми формування у старших дошкільників умінь усного спілкування англійською мовою. Уточнено компоненти змісту навчання англомовного спілкування й етапи їх реалізації. Теоретично обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику формування у старших дошкільників умінь усного спілкування англійською мовою. Створено авторську програму, розроблено систему вправ і плани-конспекти занять з навчання дітей віком від 5-ти до 6-ти років англомовного спілкування. На підставі встановлених принципів та з урахуванням психологічних вікових особливостей побудовано лінгводидактичну модель формування умінь усного спілкування англійською мовою у дітей старшого дошкільного віку.

Досліджено питання організації особистісно орієнтованого навчання руховим діям дітей віком 5 - 6-ти років за умов дошкільного навчального закладу на підставі врахування їх психофізіологічних особливостей. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність методики управління особистісно орієнтованим навчанням руховим діям дітей віком 5 - 6-ти років на підставі врахування властивостей їх нервової системи за умов дошкільного навчального закладу. Визначено вплив окремих індивідуальних особливостей дітей даного віку на ефективність навчання руховим діям. Розроблено комплекс критеріїв для здійснення диференціації навчання руховим діям. Розкрито суттєвий вплив індивідуально-типологічних властивостей нервової системи на ефективність навчання руховим діям й обгрунтовано необхідність їх урахування в особистісно орієнтованому навчанні руховим діям у процесі фізичного виховання за умов дошкільного навчального закладу. Сформовано шкали оцінювання рівнів функціональної рухливості нервових процесів і працездатності головного мозку, наведено рекоменадції щодо їх застосування у практичній роботі інструктора з фізичного виховання. Запропоновано шляхи реалізації особистісно орієнтованого навчання руховим діям за умов дошкільного навчального закладу з урахуванням окремих індивідуально-типологічних властивостей нервової системи дітей віком 5 - 6-ти років, експериментально доведено його ефективність.

Викладено теоретико-методологічні та експериментальні засади становлення гуманних взаємин старших дошкільників. Встановлено, що гуманні взаємини виникають залежно від умов виховання та самостійності. Визначено умови педагогічного впливу на становлення гуманних взаємин в одно- та різностатевих угрупованнях. Наведено критерії визначення ступеня розвитку гуманних відносин: когнітивний, емоційний та регулятивно-поведінковий. Доведено, що побудову міжособистісних взаємин зумовлює наявність особистісно-ціннісного компонента та емоційної чутливості дитини до стану інших людей. Зазначено, що прихильність до однолітка є визначальною у прояві дошкільником гуманного ставлення. Встановлено, що статева належність певним чином впливає на зміст, форму й динаміку взаємодії дошкільників.

Досліджено проблему формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників. Проаналізовано сучасний стан цієї проблеми у теорії та практиці роботи дошкільного навчального закладу. Розкрито суть поняття "гуманістично спрямоване спілкування". Визначено критерії та рівні сформованості такої спрямованості спілкування старших дошкільників. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови її формування. Розроблено й апробовано модель і методику реалізації виокремлених педагогічних умов формування гуманістичної спрямованості спілкування та виявлено динаміку змін у рівнях її сформованості у даних дітей.

Досліджено актуальну проблему соціальної адаптації дітей дошкільного віку. Показано специфіку процесу адаптації, визначено особливості формування адаптивної поведінки у дітей старшого дошкільного віку. Охарактеризовано рівні соціальної адаптації до умов дошкільного навчального закладу (високий, середній, низький, x-рівень), встановлено критерії адаптивної поведінки дітей. Наведено якісну характеристику гри як дієвого засобу пристосування дошкільника до нового соціального оточення. Обгрунтовано доцільність використання різних видів ігрової діяльності (сюжетно-рольових, театралізованих, рухливих, ігрових вправ, етюдів; ігрового тренінгу) як ефективного засобу адаптації дошкільників. Розроблено й апробовано соціально-педагогічну технологію соціальної адаптації, що базується на ігровій діяльності. Експериментально доведено, що адаптація дітей досягається шляхом активного використання ігрової діяльності, підвищення професійного рівня педагогів, узгодження форм, методів і засобів співпраці дошкільного навчального закладу та сім'ї.

Розкрито зміст і структуру готовності студентів до виховання відповідальності в старших дошкільників. Обгрунтовано рівні сформованості даної готовності (високий, достатній, низький), визначено їх якісні характеристики. Науково обгрунтовано й експериментально перевірено модель і технологію реалізації педагогічних умов, що забезпечують формування готовності майбутніх вихователів дошкільних закладів до виховання відповідальності у старших дошкільників. Визначено етапи реалізації цієї технології (інформаційно-пізнавальний, технологічно-діяльнісний, творчо-коректувальний). Розроблено методичні рекомендації щодо формування в студентів даної готовності.

Досліджено теоретико-методологічні засади формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини. Уточнено зміст поняття "духовні цінності старших дошкільників", визначено психолого-педагогічні умови та методи їх формування, розкрито виховний потенціал регіональної культурно-історичної спадщини. Проаналізовано й узагальнено досвід дошкільних закладів з формування духовних цінностей у старших дошкільників, показано роль родини у даному процесі, встановлено рівень сформованості духовних цінностей у дітей старшого дошкільного віку. Розроблено педагогічну технологію формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини й експериментально перевірено її ефективність. Доведено необхідність організації цілеспрямованої виховної роботи з формування у старших дошкільників духовних цінностей, інтеграції родинного та суспільного виховання. Удосконалено систему спеціальної підготовки педагогічних працівників дошкільних закладів до даного виду професійної діяльності.

Розкрито сутність поняття "первинний економічний досвід", визначено особливості його формування в процесі економічної соціалізації та виховання старших дошкільників. Доведено ефективність моделі реалізації таких педагогічних умов формування первинного економічного досвіду, як забезпечення комплексного підходу до процесу економічного виховання, надання пріоритету ігровій діяльності серед інших засобів його формування, а також поступове впровадження дидактичних, ситуативних, сюжетно-рольових ігор, зокрема ігор-стратегій.

Вперше теоретично обгрунтовано положення про першооснови національної самосвідомості та розроблено методику її формування у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики. Встановлено критерії, показники та визначено рівні сформованості першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку. Розкрито сутність поняття національна самосвідомість, систематизовано базовий поняттєво-категоріальний апарат проблеми наукового дослідження. Удосконалено теоретичні та методичні засади національного виховання в системі роботи сучасних дошкільних навчальних закладів. Зроблено апробацію нової методики формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики, підтверджено її ефективність і наведено рекомендації щодо впровадження у практику діяльності дошкільних навчальних закладів.

Розкрито зміст та характерні особливості формування першооснов пізнавальної самостійності старших дошкільників, розглянуто методику її формування, що забезпечує поетапний розвиток компонентів пізнавальної самостійності (емоційно-мотиваційний, когнітивно-змістовий, діяльнісно-перетворювальний). Визначено педагогічні умови, які сприяють ефективності формування першооснов пізнавальної самостійності: забезпечення єдності мислительної діяльності та практичного досвіду дітей у процесі конструювання; індивідуалізація та диференціація навчання конструювання; моделювання ситуацій для прояву пізнавальної самостійності дітей у процесі конструювання; створення доброзичливої, сприятливої атмосфери у дитячому колективі; теоретична та практична підготовка вихователів до роботи за експериментальною програмою.

Розкрито суть поняття "ціннісне ставлення до власного здоров'я" у контексті його формування в дітей старшого дошкільного віку. Досліджено педагогічні умови, що сприяють формуванню ціннісного ставлення до власного здоров'я, а саме: підготовку вихователів до зазначеної діяльності; співпрацю педагогів і батьків з питань збереження, зміцнення та відновлення здоров'я дітей; впровадження до навчально-виховного процесу методики, розробленої відповідно до суті дослідженого поняття. Визначено критерії, показники та діагностовано рівні його сформованості в дітей. Розроблено методичні рекомендації для вихователів і батьків.

Проаналізовано філософські, психологічні та педагогічні підходи до проблеми виховання ціннісного ставлення до себе. Розкрито сутність поняття "ціннісне ставлення до себе", визначено його структуру, основні форми прояву й особливості розвитку у дітей старшого дошкільного віку. Розроблено критерії та показники сформованості даної якості. Розкрито можливості застосування засобів народної педагогіки Слобожанщини у вихованні ціннісного ставлення до себе у дітей сташого дошкільного віку. Розроблено особистісно орієнтовану технологію виховання ціннісного ставлення до себе у старших дошкільників засобами народної педагогіки Слобожанщини, експериментально підтверджено її ефективність.

Вперше науково обгрунтовано педагогічні умови виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників. Визначено зміст понять "шанобливе ставлення дитини до матері" (позитивне сприйняття дитиною емоційного, фізичного, психологічного образу матері, її статусу в родині та родинних стосунках, що засноване на моральних знаннях і досвіді дитини та відображається в моральних вчинках стосовно матері) та його структуру (світоглядно-пізнавальний, емоційно-вольовий і дієвий складники), а також "вихованість у дитини шанобливого ставлення до матері" (відчуття та прояв дитиною поваги, пошани до матері, піклування, ніжності та турботи про неї) та його компоненти (інформаційно-змістовий, емоційно-ціннісний, поведінковий). Розглянуто критерії (когнітивний, емоційно-почуттєвий, діяльнісний) і показники, охарактеризовано рівні (достатній, задовільний, низький) вихованості шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників. Розроблено експериментальну модель, що містить етапи (інформаційно-збагачувальний, рефлексивно-діяльнісний, інтегративно-творчий), форми та методи роботи з реалізації педагогічних умов виховання шанобливого ставлення до матері у дітей старшого дошкільного віку (інтегровані заняття, дидактичні ігри та вправи, ситуації морального вибору, повчальної історії, бесіди, читання й обговорення літературних творів).

Вперше розроблено принципи диференціації рухливих ігор у фізичному вихованні дошкільників 5 - 6-ти років. Створено поле впорядкованого представлення виконання рухових завдань за складністю їх змісту і різноманітністю вирішення. Визначено систему критеріїв для класифікації рухливих ігор, використано інформаційні технології для планування рухливих ігор у фізичному вихованні дошкільників 5 - 6-ти років. Встановлено індивідуально-групові реакції організму дошкільників 5 - 6-ти років після диференційованого використання рухливих ігор. Розширено принципи розподілу дітей на підгрупи за різницею фізичної підготовки. Доповнено дані про показники фізичної підготовки дітей шостого року життя, які найбільше виявилися на цьому етапі розвитку та визначають схильність до рухової діяльності.