Висвітлено проблеми відновлення українських музично-хореографічних традицій (МХТ), наповнення їх сучасним науковим змістом з метою забезпечення єдності національної освіти та культури. Розкрито психолого-педагогічні аспекти музично-рухового розвитку старших дошкільників, а також сутність функціонування українських МХТ, визначено їх педагогічний потенціал. Охарактеризовано репертуар українських хороводів, танців, ігор, рухливих забав репродуктивно-продуктивної спрямованості, художні перекази до них. Описано методи організації музично-рухової діяльності на підставі особистісно-орієнтованого підходу до дітей.

Освещены проблемы обновления украинских музыкально-хореографических традиций (МХТ), наполнения их современным музыкальным содержанием с целью обеспечения единства национального образования и культуры. Раскрыты психолого-педагогические аспекты музыкально-двигательного развития старших дошкольников, а также сущность функционирования украинских МХТ и определен их педагогический потенциал. Охарактеризован репертуар украинских хороводов, танцев, игр, двигательных забав репродуктивно-производительной направленности, а также художественные переводы к ним. Описаны методы организации музыкально-двигательной деятельности на основе личностно-ориентированного подхода к детям.

Розглянуто основні питання музично-естетичної роботи у дошкільному навчальному закладі (ДНЗ), зокрема, методику розвитку вокально-хорових навичок, слухання музики як основний шлях розвитку емоційної чутливості дітей, навчання музично-ритмічних рухів, грі на дитячих музичних інструментах. Висвітлено особливості різних форм організації музичної діяльності дошкільників. Увагу приділено плануванню педагогічної роботи музичного керівника у ДНЗ.

Рассмотрены основные вопросы музыкально-эстетической работы в дошкольном учебном заведении (ДУЗ), в частности, методика развития вокально-хоровых навыков, слушание музыки как основной путь развития эмоциональной чувствительности у детей, обучение музыкально-ритмическим движениям, игре на детских музыкальных инструментах. Освещены особенности различных форм организации музыкальной деятельности дошкольников. Внимание уделено планированию педагогической работы музыкального руководителя ДУЗ.

Розкрито роль і місце музики в житті дошкільного навчального закладу. Розглянуто питання спільної роботи музичного керівника та вихователя у процесі реалізації різних форм музичної діяльності. Проаналізовано психолого-педагогічні особливості музичного розвитку дошкільників, запропоновано методику проведення занять вокально-хорового гуртка. Розроблено орієнтовну тематику та зміст роботи музичного керівника з вихователем. Наведено методичні рекомендації до організації ігор під час свят та розваг. Розглянуто психогімнастичні ігри для старших дошільників, а також ігри, що сприяють вихованню дружніх стосунків у колективі. Описано музичні ігри, що базуються на співробітництві й оцінній діяльності дошкільників.

Раскрыты роль и место музыки в жизни дошкольного учебного заведения. Рассмотрены вопросы общей работы музыкального руководителя и воспитателя в процессе реализации различных форм музыкальной деятельности. Проанализированы психолого-педагогические особенности музыкального развития дошкольников, приведена методика проведения занятий вокально-хорового кружка. Разработаны ориентировочная тематика и содержание работы музыкального руководителя с воспитателем. Даны методические рекомендации по организации игр во время праздников и развлечений. Рассмотрены психогимнастические игры для старших дошкольников, а также игры, способствующие воспитанию дружеских отношений в коллективе. Описаны музыкальные игры, основанные на сотрудничестве и оценочной деятельности дошкольников.

Розглянуто проблеми розвитку українського дитячого музичного фольклору. Запропоновано навчально-методичний матеріал, практичні рекомендації та мистецький репертуар для проведення музичних занятть в дошкільних навчальних закладах.

Рассмотрены проблемы развития украинского детского музыкального фольклора. Предложены учебно-методический материал, практические рекомендации и художественный репертуар для проведения музыкальных занятий в дошкольных учебных заведениях.

Визначено організаційно-методичні засади формування музичних здібностей дошкільників. Науково обгрунтовано та перевірено на практиці методику даного формування на матеріалі українського фольклору. Запропоновано визначення поняття "музичні здібності" як стійких індивідуально-психологічних властивостей дитини, що забезпечують успішність музичної діяльності. Доведено, що в результаті цілеспрямованого оволодіння різними видами музичної діяльності відбувається формування музично-слухових здібностей, здібностей до різних видів музичної діяльності та музично-творчих здібностей, які складають структуру музичних здібностей дітей дошкільного віку. Розкрито особливості українського музичного фольклору, обгрунтовано його дієвість у формуванні даних здібностей дітей. Визначено критерії та показники, установлено рівні сформованості музичних здібностей дошкільників. Запропоновано методику їх формування на базі матеріалу українського музичного фольклору за адаптаційно-мотиваційним, репродуктивно-інформаційним та творчо-діяльнісним рівнями.

На підставі аналізу численних джерел з історії, теорії та практики музичної педагогіки вперше визначено основні тенденції розвитку та розкрито еволюційну сутність німецького дошкільного музичного виховання. Узагальнено теоретичні та практичні надбання дошкільної музичної педагогіки Німеччини. Вітчизняну музичну педагогіку збагачено невідомими раніше теоретичними положеннями щодо музичного виховання дітей дошкільного віку в сучасній Німеччині як ефективного засобу емоційного, інтелектуального та духовного розвитку, пробудження природних задатків, самовираження, самореалізації та індивідуальної ідентифікації дитини, формування її інтелігентності й комунікативних навичок. До наукового обігу введено нові поняття, що відображають сутність дошкільного музичного виховання в Німеччині другої половини XX ст. (курси "Раннє музичне виховання" для дітей віком 4 - 6-ти років, курси для дітей віком 1,5 - 3-х років з їх батьками, слухання звуків навколишнього світу, метод акустичних експериментів, дидактику аудитивної комунікації, графічну нотацію).

Обгрунтовано ідею естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва як вихідну форму й основу цілісного формування особистості людини. Процес оновлення технологій масового естетичного виховання засобами музичного мистецтва розглянуто як необхідну умову досягнення соціально-гуманістичної мети формування особистості на сучасному етапі розвитку суспільства: розвитку активності, здатності до творчого, оптимістичного, конструктивного ставлення до світу й себе. Аргументовано тезу про необхідність оновлення технологій музично-естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, що підвищує ефективність їх інтелектуального, морального, трудового, фізичного навчання та виховання, забезпечує розвиток творчого ставлення до життя, здатності подолати проблемні ситуації. Запропоновано нову технологію естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва.

Теоретично обгрунтовано та експериментально вивчено психологічні умови розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Запропоновано психологічну модель, виявлено умови, критерії, показники та рівні розвитку даних здібностей. Доведено, що розвиток музичних здібностей здійснюється шляхом удосконалення перцептивно-репродуктивних співвідношень компонентів музичного слуху (ладового, звуковисотного, ритмічного, гармонійного, динамічного, тембрового) емоційного відгуку на музику шляхом використання музично-інтелектуальних процесів (музичної пам'яті, музичного мислення, музичної уяви). Досліджено вплив співу та народної музики на розвиток музичних здібностей дитини шостого року життя. Виявлено психологічні умови цього розвитку у дітей старшого дошкільного віку, а саме: активізацію емоційного відгуку дитини на музику; актуалізацію перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація ефективної взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності; розвиток музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності.

Вперше теоретично обгрунтовано положення про першооснови національної самосвідомості та розроблено методику її формування у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики. Встановлено критерії, показники та визначено рівні сформованості першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку. Розкрито сутність поняття національна самосвідомість, систематизовано базовий поняттєво-категоріальний апарат проблеми наукового дослідження. Удосконалено теоретичні та методичні засади національного виховання в системі роботи сучасних дошкільних навчальних закладів. Зроблено апробацію нової методики формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики, підтверджено її ефективність і наведено рекомендації щодо впровадження у практику діяльності дошкільних навчальних закладів.

Обгрунтовано специфіку, розкрито суть поняття та встановлено структуру психологічної готовності музичного керівника. Доведено залежність ефективності професійної взаємодії з музично обдарованими дітьми віком 5 - 6-ти років від сформованості психологічної готовності та суб'єктної позиції музичних педагогів. Запропоновано визначення рівня суб'єктності музичних педагогів як системотвірний фактор психологічної готовності. Розвинуто відомості про особливості організації професійної педагогічної взаємодії з музично обдарованими дітьми, психологічної підготовки педагогічних працівників до діяльності за динамічних творчих умов. З'ясовано вплив суб'єктної позиції педагога на рівень його психологічної готовності до професійної діяльності. Розвинуто положення системного та діяльнісного підходу, гуманістичної психології.

Розкрито сутність і структуру феноменів "індивідуально-диференційований підхід до музичного виховання дошкільників", "музична вихованість дітей старшого дошкільного віку". Уточнено поняття "музичне виховання", "індивідуалізація", "диференціація". Визначено критерії (когнітивний, репродуктивно-діяльнісний, рефлексійно-оцінний), показники й охарактеризовано рівні сформованості музичної вихованості дітей старшого дошкільного віку. Розроблено й апробовано експериментальну модель і методику реалізації індивідуально-диференційованого підходу до музичного виховання дітей старшого дошкільного віку, яка обіймала три взаємопов'язані етапи: збагачувально-репродуктивний, продуктивно-творчий та оцінно-контрольний. Експериментальній роботі передував підготовчий етап, метою якого була розробка різнорівневих диференційованих програм з музичного виховання для дітей старшого дошкільного віку. На кожному етапі музичне виховання проведено за різними видами діяльності (слухання, співи, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах), за допомогою різних форм організації музичної діяльності, методів і прийомів навчання. Кожний етап передбачав реалізацію відповідної педагогічної умови.

Розкрито теоретичні аспекти сприйняття музики дітьми дошкільного віку. Охарактеризовано форми, методи та прийоми роботи на заняттях зі слухання музики у ДНЗ. Наведено організаційно-методичні рекомендації зі слухання музики дітьми різних вікових груп.

Раскрыты теоретические аспекты восприятия музыки детьми дошкольного возраста. Охарактеризованы формы, методы и приемы работы на занятиях по слушанию музыки в ДУЗ. Приведены организационно-методические рекомендации по слушанию музыки детьми разных возрастных групп.

Визначено основу для музично-педагогічної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу, якою є осмислений і опрацьований соціально-культурний досвід, що характеризується засвоєнням усіх накопичених людиною знань, умінь, навичок. Підкреслено специфічність музично-педагогічної діяльності в вирішенні педагогічних завдань через музичне мистецтво.

Определена основа музыкально-педагогической деятельности воспитателя дошкольного учебного заведения - осмысленный и отработанный социально-культурный опыт, который характеризуется усвоением всех накопленных человеком знаний, умений, навыков. Подчеркнута специфичность музыкально-педагогической деятельности в решении педагогических заданий посредством музыки.

Охарактеризовано сутність поняття та зміст досвіду музично-виконавської діяльності (МВД) старших дошкільників, визначено його компонентну структуру з огляду на специфіку даного віку. Розроблено критерії і показники, на основі яких виявлено рівні сформованості досвіду МВД старших дошкільників. Обгрунтовано поетапну методику формування досвіду МВД у старших дошкільників за умов художньо наповненого розвивального середовища.

Проаналізовано роль класичної музики (КМ) в процесі формування духовної культури (ДК) дошкільників. Розглянуто питання виховання естетичних почуттів дошкільників засобами КМ. Описано систему роботи дошкільних закладів з формування ДК дошкільників на основі класичного музичного мистецтва, методику розвитку музичного сприйняття, форми організації духовно-педагогічних впливів на людину.

Проанализирована роль классической музыки (КМ) в процессе формирования духовной культуры (ДК) дошкольников. Рассмотрены вопросы воспитания эстетических чувств дошкольников с помощью КМ. Описаны система работы дошкольных заведений по формированию ДК дошкольников на основе классического музыкального искусства, методика развития музыкального восприятия, формы организации духовно-педагогических влияний на человека.

Розглянуто систему ритмічного виховання дітей дошкільного віку та учнів шкіл, яку розробив швейцарський педагог і композитор Е. Далькроз. Ця система передбачає поєднання музики та рухової експресії у дітей у процесі занять ритмічною гімнастикою.

Розглянуто проблему формування музично-ритмічного чуття у дошкільників у процесі музичної діяльності. Розкрито сутність понять "ритм", "емоції", їх вплив на встановлення рівноваги в нервовій системі дитини.

Розглянуто питання необхідності музики в житті кожної дитини. Показано вплив багатьох чинників на розвиток особистості дошкільника в процесі заняття музичним мистецтвом. Розкрито особливості дитячої музики. З'ясовано, що музика - вид мистецтва, який істотно впливає на становлення особистості в дошкільному віці.

На підставі аналізу німецького музично-педагогічного досвіду висвітлено можливості використання різних форм музикування на дитячих та електронних клавішних інструментах як ефективного засобу загального та музичного розвитку дітей дошкільного віку.

Розглянуто особливості організації процесу музичного виховання дошкільників у німецьких музичних школах. Висвітлено ключові ідеї й особливості практичної реалізації іноваційних моделей початкової музичної освіти "Музичний садок" та "Інструментальна карусель". Виявлено нетрадиційні форми та методи музично-виховної роботи з дошкільниками. На підставі аналізу визначено прогностичні можливості вдосконалення системи музичного виховання дітей дошкільного віку в Україні.