Розглянуто множинне руйнування поверхні навантажених матеріалів, при якому одночасно реалізуються два основні процеси пошкодженості - зародження і розповсюдження коротких розсіяних тріщин. Зародження тріщин моделювалось у вигляді пуассонівського точкового процесу як з постійною, так і залежною від часу інтенсивністю. Розповсюдження тріщин із випадковою швидкістю описувалось лінійною функцією приросту довжини від часу. Розглянуто різні типи розподілу швидкості росту тріщин: рівномірний, гамма-розподіл, у тому числі показовий. Одержані при цьому статистичні розподіли довжини розсіяних тріщин подібні і в приведеному вигляді можуть бути описані узагальненою експоненціальною залежністю.

Розроблено стохастичну модель, яка описує еволюцію статистичного розподілу довжини розсіяних тріщин протягом заданого інтервалу часу. Вихідними даними для чисельної реалізації стохастичної моделі є параметри розподілу довжини та швидкості тріщини на початку часового інтервалу та значення інтенсивності зародження тріщин на одиниці площі поверхні. Для початкових показових розподілів довжини та швидкості росту дефектів на основі розробленої моделі одержано прогнозовані у часі розподіли розмірів тріщини і розподіл залишкового ресурсу до появи тріщини з гранично допустимою довжиною. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що розподіл швидкості росту поверхневих коротких тріщин у разі малоциклового навантаження нікелевого сплаву Е1698ВД відповідає показовому.

Освещены основные категории развития культуры и памяти. Проанализирована память как методологическое средство описания развития культуры, а также рассмотрены социокультурное пространство и синергетический процесс в развитии культуры и памяти. Определено, что память - это целостный социокультурный и социально-психологический феномен, объединяющий субъективные и объективные факторы общества, выявляющийся на уровне духовно-практических процессов.

Рассмотрены сущностные аспекты функционирования культуры. Выделены специфические черты культурно-цивилизационного развития. Проанализированы взгляды ученых в исследованиях культуры на рубеже XX - XXI ст., включая синергетический подход и геокультуру. Раскрыты философские аспекты феномена памяти, показана роль культуры и памяти в этнокультурном развитии. Изучены символические, традиционалистские, ценностные и экологические аспекты функционирования культуры.

Проанализированы современные научные разработки и опыт улучшения экологической ситуации, в частности, сбережения земельных ресурсов, в горнодобывающих регионах страны при эксплуатации горизонтальных и пологих месторождений. Определены резервы уменьшения площади нарушаемых земель при строительстве карьера, эксплуатации месторождения, доработке карьерного поля и погашении открытых горных выработок. Приведены новые технологические решения для сокращения площади отчуждаемых земель и более полного восстановления нарушенных земельных площадей. Рассмотрены способы сокращения потерь площади и улучшения качества природных ландшафтов, предложен экономический подход к охране земельного фонда на карьерах. Установлены критерии эффективности режима восстановления земель на горном предприятии.

Дисертацію присвячено вивченню поведінки системи малих поверхневих тріщин при малоцикловому навантаженні хромонікелевого сплаву. Розроблено нові стохастичні моделі, які описують формування розподілів довжини розсіяних тріщин при їх стаціонарному зростанні. Показано, що розподіли довжини тріщин при їх стаціонарному і нестаціонарному зростанні, які прогнозуються у часі, мають властивості автомодельності і можуть бути узагальнені однією функцією. Розроблено методику прогнозування залишкового ресурсу об'єкта до критичного стану, який задається умовою наявності тріщини недопустимої довжини. Встановлено нові закономірності накопичення і статистичні розподіли швидкості зростання поверхневих мікрометрових тріщин при деформуванні потягом та малоцикловому навантаженні хромонікелевого сплаву ЭИ698ВД.

Досліджено теоретичні та науково-практичні питання регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці. Визначено суть, принципи та механізми становлення соціального діалогу. Виявлено недоліки концептуального та правового забезпечення охорони праці, незбалансованість її державного та договірного регулювання. Проаналізовано міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин у даній сфері. Розкрито можливості його використання в Україні. Проведено комплексне оцінювання стану охорони праці та соціально-трудових відносин щодо її забезпечення. Виявлено негативні тенденції та причини, що їх зумовлюють. Оцінено процес становлення та розвитку колективно-договірного регулювання охорони праці. Визначено та систематизовано основні джерела його недосконалості на всіх рівнях управління. Розроблено рекомендації та надано пропозиції щодо вдосконалення концептуального та нормативно-правового забезпечення регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці. Визначено відповідний механізм, який базується на впровадженні соціального пакета. Обгрунтовано його змістове наповнення з зазначених питань. Надано рекомендації щодо формування розділів з охорони праці у Генеральній, регіональній, галузевій угодах та колективних договорах. Обгрунтовано загальні вимоги для всіх рівнів, диференційовано пріоритети та завдання для досягнення мети охорони праці для кожного з них.

Проаналізовано феномен пам'яті у контексті релігійно-міфологічних уявлень архаїки, античності й середньовіччя, а також філософських учень класичної стародавності та науково-філософської раціональності. Розглянуто методологічні принципи функціонування феномену пам'яті. Виявлено породжуючу функцію символів культури у формуванні структурно-семантичних категорій і просторово-часових апріорій, що визначають становлення і трансляцію соціально-значимої інформації. Визначено світоглядну цінність символічного, традиціоналістського, ціннісного, діалогічного й екологічного концептів пам'яті. Обгрунтовано необхідність поєднання соціокультурної пам'яті з духовно-моральною основою культури, що сприяє відродженню духовності суспільства у переломні моменти розвитку цивілізації. Запропоновано тлумачення феномену пам'яті у соціокультурному просторі-часі за допомогою синергетичної моделі культури.

Розглянуто стан справ щодо розробки нормативно-правової бази для геолого-економічної оцінки запасів газу (метану) вугільних родовищ відповідно до умов ділянок надр, визначених Законом України "Про газ (метан) вугільних родовищ" як об'єкти видобування газу (метану) вугільних родовищ, та технологічних типів газу (метану) вугільних родовищ, виділених Концепцією ДКЗ з підрахунку запасів газу (метану) вугленосних товщ. Визначено напрями подальших науково-дослідних робіт з адаптації розроблених нормативно-правових документів до умов, визначених Законом України "Про газ (метан) вугільних родовищ", і завершення опрацювання нормативно-правових документів, що розробляються.

Предложена технологическая схема доработки горизонтальных рудных пластов путем разделения карьерного поля, остающегося к моменту перехода на эту технологию, на два блока. Изложен порядок подвигания фронта вскрышных и добычных работ по этапам последовательной отработки блоков и заполнения остаточного выработанного пространства. Исследована технологическая схема разделения карьерного поля на два блока для сокращения выработанного пространства на Александровском карьере Орджоникидзевского ГОКа.

Дослідженя спрямоване на наукове обгрунтовання резервів землезбереження та методичних рішень з їх використання для створення раціональних технологій відкритої розробки горизонтальних родовищ, які забезпечать зменшення площі природних відводжуваних і збільшення площі повертаних рекультивованих земель. Вперше обгрунтовано залежності площі земельного відводу та рекультивованих земель, а також зовнішнього відвалу гірничо-капітального розкриву від місця та способу розташування капітальної та розрізної траншей і напряму посування фронту гірничих робіт у кар'єрному полі. Залежності ураховують обсяг розкривних робіт для засипки залишкових виробок під час погашення кар’єру. На підставі вказаних залежностей визначено підхід щодо методичного обгрунтування рішень зі створення землезберігальних технологій розробки горизонтальних родовищ. В результаті такого підходу можна рекультивувати 40 - 70 % поверхні засипаного виробленого простору та збільшити площу рекультивації на 40 га.

Розглянуто одну з актуальних проблем сучасної методики викладання іноземних мов (ІМ) - проблему лінгвокраїнознавчої компетенції (ЛКК) як складової професійної підготовки майбутніх учителів ІМ. Доведено взаємозалежність психологічних механізмів формування ЛКК і процесу професійної підготовки майбутніх учителів ІМ.

Рассмотрена одна из актуальных проблем современной методики преподавания иностранных языков (ИЯ) - проблема ЛКК как составляющая профессиональной подготовки будущих учителей ИЯ. Доказана взаимозависимость психологических механизмов формирования ЛКК и профессиональной подготовки будущих учителей ИЯ.

The article sheds light on one of the topical problems of todayТs methods of foreign languages teaching, namely the lingua-cultural competence as a component of the future foreign languages teachersТ professional preparation. The author proves interdependence of the psychological mechanisms of the LCC formation and the professional preparation of the future foreign languages teachers.

Розглянуто методичну компетентність як педагогічну проблему на сучасному етапі розвитку освіти. З'ясовано ступінь дослідження даного питання у вітчизняних і закордонних наукових колах, проаналізовано різноманітні підходи до визначення методичної компетентності та на їх базі конкретизовано структуру даного поняття у професійній підготовці вчителів гуманітарного профілю.

Рассмотрена методическая компетентность как педагогическая проблема на нынешнем этапе развития образования. Определена степень исследования данного вопроса в отечественных и зарубежных научных кругах, проанализированы различные подходы к определению методической компетентности и на их основе конкретизирована структура данного понятия в профессиональной подготовке учителей гуманитарного профиля.

The article is dedicated to the methodological competence as a pedagogical problem at the contemporary stage of the education development. The light is shed on the research level of this issue in the native and foreign scientific circles. The author analyzes various approaches to the methodological competence definition and specifies on their basis the structure of this notion in the teachersТ of the humanities professional preparation.