Розглянуто питання уточнення відомих залежностей енергетичних параметрів електричних апаратів від їх геометричних розмірів щодо розробки критерію раціонального вибору та визначення напрямків розвитку. Сформульвано узагальнений лінійний розмір. Визначено взаємозв'язок габаритних розмірів, маси й енергетичних показників з узагальненим лінійним розміром. Одержано аналітичні залежності маси, електромагнітних і енергетичних параметрів електричних апаратів від узагальненого лінійного розміру. Проведено експериментальне дослідження даних залежностей. Визначено критерій раціонального вибору електричних апаратів. Спрогнозовано шляхи покращання енергетичних і масо-габаритних параметрів цих апаратів. Проведено дослідження, що підтверджують одержані результати.

Розроблено методи та засоби удосконалення п'єзоелектричних акселерометрів, а також принципи побудови конструктивних схем монолітних, багатоелементних мономорфних, біморфних, триморфних одно- і трикоординатних акселерометрів, а також підсилювачів заряду до них. Наведено методи розрахунку циліндричних монолітних акселерометрів, а також акселерометрів з біморфними чутливими елементами, закріпленими у центрі чи на твірній. Побудовано та досліджено механічну та математичну моделі багатоелементного акселерометра для отримання інформації про вплив розмірів акселерометра на його параметри. Досліджено вплив контактних явищ на чутливість акселерометрів, параметрів вимірювальних ланцюгів на характеристики акселерометрів. Для розв'язання даних задач використано методи лінійної теорії електропружності. Для побудови приблизних рішень використано методи теорії коливань для систем із зосередженими параметрами, методи теорії автоматичного керування і математичної статистики.

Высота слоя осадков является ключевым фактором, позволяющим предсказать затухание радиоволн в дожде. Однако только небольшое количество исследований посвящено данной проблеме из-за недоступности данных, особенно для тропических широт. Приведены результаты измерений высоты нулевой изотермы для восьми районов Малайзии за одиннадцать лет. Исследования проведены для двух основных сезонов в стране (северо-восточный и юго-западный муссоны). Результаты исследований показывают, что высота слоя осадков весьма недооценена в стандарте ITU-R P. 839-3.

Региональная спутниковая система навигации в Индии IRNSS (Indian Regional Navigation Satellite System) представляет собой спутниковую систему навигации, разработанную Организацией по исследованию космического пространства в Индии ISRO (Indian Space Research Organization). Точность определения местоположения ограничена рядом ошибок, включая задержку в ионосфере. Задержку в ионосфере можно оценить при точном вычислении общего количества электронов TEC (total electron content). Однако величина TEC зависит от многолучевости и теплового шума. Поэтому проводятся измерения относительного TEC при отсутствии многолучевости и теплового шума, и затем сравниваются с результатами двух других методов, а именно, метода кодового TEC и метода IRS (программное обеспечение приемника IRNSS). Рассмотрены сигналы L5 (1176,45 МГц) и S1 (2492,028 МГц) со спутников 1A - 1G системы IRNSS. Полученные результаты показывают, что метод оценки относительного TEC позволяет удалять из измерений TEC многолучевость и тепловой шум. Кроме того, значения TEC для сигналов, поступающих с различных спутников IRNSS, оцениваются путем вычисления стандартного среднеквадратичного отклонения (SD). При анализе данные разделяются на сегменты, каждый длительностью 1 ч. Полученные результаты указывают, что SD при оценке значения относительного TEC оказываются меньше (на 2,5 TECU в случае спутника 1B IRNSS), чем для двух других методов. Следовательно, относительный TEC можно использовать в приемнике для оценки задержки в ионосфере. Кроме того, большое значение отношения рабочих частот указывает на лучшее оценивание TEC.

Для приготування композитних катіонообмінних мембран, які мають покращену стабільність та електротранспортні властивості, запропоновано використання методу сполучення органічного матеріалу та неорганічного матеріалу цирконій-алюміній-вольфрам-фосфат. Шляхом порівняння різних співвідношень матеріалів, обраних з огляду на їх іонообмінну ємність, відсоток поглинання води, пористість, потенціал мембрани, хімічну та термічну стабільність обгрунтовано вибір відповідного співвідношення полімеру та наповнювача для одержання мембрани з найвищою стабільністю та селективністю. Результати показали, що найстабільнішим виявилось співвідношення 25 % полімеру та 75 % наповнювача (неорганічного матеріалу); одержаний матеріал мембрани охарактеризовано за допомогою різних методів, зокрема, аналізами SEM, TEM, FTIR, TGA та EDS, для з'ясування складу та морфології синтезованої мембрани. Досліджено електрохімічні властивості, зокрема, мембранний потенціал, фіксовану густину заряду, коефіцієнт рухливості та число переносу з використанням електролітів 1:1 у різних концентраціях (від 1 до 0,001 М), з точки зору їх ролі в різних процесах розділення. Точність одержаних результатів підтвердили шляхом їх порівняння з теоретичними значеннями, обчисленими за допомогою математичної моделі TMS (Teorell, Meyer і Sievers).