Проведено исследование антигипоксической активности милдроната, карнитина и комплексного карнитинсодержащего средства "Кардонат". Установлено, что карнитин и кардонат обладают более широким спектром антигипоксической активности, чем милдронат. Обсуждены возможные механизмы действия препаратов.

Мета дослідження - вивчення акушерських і перинатальних наслідків розродження жінок із варикозною хворобою (ВХ). Обстежено 60 пацієнток, серед яких 30 - із діагностованою ВХ, що ввійшли до основної групи (ОГ), і 30 вагітних без акушерської та соматичної патології, розроджених через природні пологові шляхи, що ввійшли до контрольної групи (КГ). У комплекс проведених досліджень включено клінічні, інструментальні та лабораторні методи. У жінок КГ усі пологи були своєчасними, а в ОГ частота передчасних пологів становила 10,0 +- 1,0 %. Високу частоту різних ускладнень вагітності відзначено як під час її перебігу, так і за розродження. Так, насамперед це стосується частоти передчасного розриву плодових оболонок (ОГ - 56,7 +- 5,7 %) із подальшими порушеннями пологової діяльності під час пологів (ОГ - 46,7 +- 4,7 %). Своєю чергою, це призводило до розвитку дистресу плода (ОГ - 6,7 +- 0,7 %) і відповідно кесарева розтину (ОГ - 16,7 +- 1,7 %). Під час оцінювання стану новонароджених ураховували кількість дітей, що народилися, відповідно до груп (КГ - 30 і ОГ - 30). Результати даних досліджень свідчать про наявність високої частоти акушерської та перинатальної патології у жінок із ВХ. Це, безумовно, вимагає вдосконалення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Мета дослідження - розроблення методики прогнозування плацентарної дисфункції (ПДФ) у жінок із варикозною хворобою нижніх кінцівок (ВХНК). Для визначення прогностичної значущості окремих показників проаналізовано історії хвороб 155 жінок. До основної групи ввійшли 110 пацієнток, у яких діагностували ПДФ; до групи порівняння - 45 пацієнток без акушерської патології, з нормальним перебігом вагітності та відсутністю клінічної картини ПДФ. Досліджено показники можливих індивідуальних факторів ризику виникнення даної патології. Оцінено 36 показників, згрупованих за такими напрямками: соціальні характеристики, репродуктивний анамнез, генітальна та екстрагенітальна патологія. Виходячи з ранжування факторів ризику розвитку ПДФ, можна зробити висновок про їх обтяжливий вплив у поєднанні з ВХНК. Також можна стверджувати, що наявність ВХНК у жінок слугує достовірним обтяжувальним фактором, здатним здійснювати системний несприятливий вплив на стан гемодинаміки у судинах системи мати - плацента - плід. Зроблено висновок, що використання запропонованої методики прогнозування надасть можливість своєчасно змінювати тактику лікувально-профілактичних заходів і знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень.

Мета дослідження - розроблення методики профілактики плацентарної дисфункції у жінок із варикозною хворобою нижніх кінцівок (ВХНК). Обстежено 90 пацієнток, серед яких 60 - із діагностованою ВХНК, що були розподілені на дві групи відповідно до алгоритму використовуваних лікувально-профілактичних заходів. До контрольної групи увійшли 30 вагітних без акушерської і соматичної патології, розроджені через природні пологові шляхи. У комплекс проведених досліджень включено клінічні, функціональні, лабораторні, морфологічні та статистичні методи. Результати проведених клінічних досліджень свідчать, що використання вдосконаленого алгоритму у жінок із ВХНК надає можливість суттєво знизити частоту акушерської та перинатальної патології у жінок групи високого ризику. Це підтверджується даними лабораторних, функціональних та інструментальних методів досліджень. Отримані результати надають можливість рекомендувати вдосконалений алгоритм для використання у практичній охороні здоров'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.40-4

Рубрики:

Цирози печінки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд наукових публікацій, у яких розглянуто проблему кесарева розтину (КР) у сучасному акушерстві. Кесарів розтин - народження плода через розріз передньої черевної стінки - є однією з найбільш поширених операцій у світі. Її першочергова мета - покращання перинатальних наслідків. Зростання частоти абдомінального розродження відбувається у всіх країнах, сягаючи інколи 80 %. У роботі наведено дані досліджень, які висвітлюють не тільки медичні показання до КР. Представлено літературні джерела, які описують психологічні мотивації роділь щодо вибору способу розродження. На сьогодні окрім медичних показань до проведення КР значну роль відіграють соціальні й економічні аспекти. Система організації охорони здоров'я, її засоби фінансування, рівень медичної допомоги у сучасних умовах зумовлюють підвищення частоти КР. Проаналізовано сучасні дані про потенційні наслідки такого підвищення для подальшого розвитку як новонародженого (порушення вуглеводного обміну, нервового розвитку), так і матері (ризик материнської смертності, кровотеч, інфекційних ускладнень, післяпологової депресії). Розглянуто сучасний спосіб аналізу та порівняння частоти і структури КР - шкалу Робсона, яка крім численних демографічних показників надає інформацію про можливі резерви зниження частоти абдомінального розродження, зокрема - вагінальні пологи після попереднього КР та індукцію пологів у першороділь.

Представлено ранжування основних чинників ризику та результати оцінки ефективності запропонованого алгоритму прогностичних та лікувально-профілактичних заходів у вагітних із варикозною хворобою нижніх кінцівок. Встановлено залежність між прогресуванням порушення гемодинаміки у судинному руслі та фетоплацентарному комплексі, гормональною депресією синтезу основних ендокринних маркерів і зростанням частки гестаційних ускладнень та негативних перинатальних наслідків. Запропонована програма лікувально-профілактичних заходів дала змогу знизити частку передчасних пологів у 2,2 раза, прееклампсії, плацентарної дисфункції, дистресу плода у 2,0 раза.