Зазначено, що хірургічні хвороби у вагітних мають клінічні особливості, які визначають певну складність їх діагностики, нерідко призводять до діагностичних помилок. Викладено відомості про поширеність, етіологію, перебіг і тактику лікування найбільш значущих гострих захворювань органів черевної порожнини. Відзначено, що своєчасне проведення ретельного динамічного спостереження і активних лікувальних заходів за наявності хірургічних захворювань у вагітних допоможе зберегти репродуктивне здоров'я жінок, а також знизити перинатальну смертність.

Указано, что хирургические болезни у беременных имеют значительные клинические особенности, которые определяют определенную сложность их диагностики, нередко приводят к диагностическим ошибкам. Изложены сведения о распространенности, этиологии, течении и тактике лечения наиболее значимых острых заболеваний органов брюшной полости. Отмечено, что своевременное проведение тщательного динамического наблюдения и активных лечебных мероприятий при наличии хирургических заболеваний у беременных поможет сохранить репродуктивное здоровье женщин, а также снизить перинатальную смертность.

Изучено течение травматической болезни у 11-ти беременных с различными вариантами тяжелой сочетанной торакальной и абдоминальной травмы, что составило 1,6 % пострадавших с политравмой. Политравма обусловила тяжелое течение травматической болезни у большинства беременных. В раннем постшоковом периоде осложнения возникли у 90,9 % пострадавших. Антенатальная гибель плода отмечена у 81,8 % беременных с политравмой. Все беременные после политравмы живы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.458.1

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные об особенностях психоэмоционального состояния женщин, оперированных на щитовидной железе, полученные при проведении психодиагностических тестов. Обоснована необходимость психотерапии на этапе предгравидарной подготовки и психологической поддержки во время беременности.

Проведено наблюдение 60-ти беременных в возрасте 19 - 23-х лет с различными формами геморроя. Из них I клиническую группу составили 20 пациенток с бессимптомным геморроем, II - 20 пациенток с жалобами на запоры, кровотечения, боль при дефекации и анальный зуд, III - 20 пациенток, страдающих геморроем и подлежащих хирургическому лечению. Контрольную группу составили 20 здоровых беременных. Для подготовки к родам все пациентки получали капли "Хилак форте". Таким образом, проведенное лечение дало эффект в I и II группах, в III наблюдался частичный эффект у 5 (25 %) женщин. Ни в I, ни во II группе не было случаев перинатальной патологии, в III группе - 3 (15 %) случая.

Отмечено, что в патогенезе позвоночно-тазовой боли при беременности важную роль играют несколько взаимосвязанных механизмов: релаксация соединительнотканных образований, гипермобильность и нестабильность позвоночных сегментов и сочленений таза, уменьшение силы и выносливости мышц, нарушение стратегии мышечной регуляции, то есть координации движений и мышечных усилий, изменение позвоночно-тазового баланса. Однако фундаментальные основы этих механизмов исследованы мало.

Проанализированы современные данные и представления, касающиеся различных аспектов проблемы позвоночно-тазовой боли (ПТБ) при беременности и после родов. Приведены сведения о номенклатуре, классификации и эпидемиологии ПТБ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.035 + Р716.216.457.862.035

Рубрики:

Тромбоз і емболія судин кінцівок

Тромбоз і емболія судин кінцівок у вагітних

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании результатов проведенного исследования установлено, что у беременных, у которых симптомы варикозной болезни (ВБ) обусловлены настоящей беременностью, имеет место высокая частота осложнений гестации по сравнению с женщинами, у которых симптомы ВБ обусловлены предыдущей беременностью, или не обусловлены беременностью вообще. Большинство осложнений в родах имели сочетанный характер, что обусловило высокий процент оперативного родоразрешения беременных с ВБ.

Отмечено, что клинический дебют острой хирургической патологии во время беременности отличается изменением характерных симптомов, что затрудняет диагностику и своевременное лечение. Приведен клинический случай аппендицита в послеродовом периоде, дебют которого, по мнению авторов, приходился на III триместр беременности и проявлялся угрозой преждевременных родов и лейкемоидной реакцией миелоидного типа.

Приведено дані ефективності використання препарату Мілагін у програмі передопераційної підготовки та санації пологових шляхів 76 вагітних, з них у 58 з тривалолікованим непліддям в анамнезі, зі змішаними формами піхвової інфекції. Полімікробний характер дисбіозів статевих шляхів у вказаної категорії вагітних підтримується фоновою нейроендокринною дисфункцією, частими оперативними та трансцервікальними втручаннями в анамнезі, існуванням хронічних вогнищ інфекції. Мілагін показав високу ефективність та добру переносимість не тільки як засіб для екстреної та швидкої санації пологових шляхів, але й як засіб для профілактики постінвазивних ускладнень та лікування запальних процесів статевих шляхів мікробної етіології.

У 40-ка беременных в возрасте 20 - 25-ти лет с различными формами геморроя исследованы особенности системы плацента - плод - новорожденный. Приведены предварительные результаты исследования фетоплацентарного комплекса, состояния плода (биофизический профиль, результаты кардиотокографии) и новорожденного (по шкале Апгар). Некоторые показатели сопоставлены с результатами бактериологического и бактериоскопического исследований.

У ході наукової роботи визначалися особливості перебігу геморою у жінок під час вагітності. Виявлено, що у таких хворих спостерігалося підвищення венозного тиску в малому тазі, а зміни гормонального фону призводили до зниження моторики товстого кишечника, що спричиняло виникнення запорів, які є головним провокуючим фактором розвитку геморою. Показано, що провідними симптомами у разі гемороя є біль і кровотеча, які викликають стресовий стан, що сприяє підвищенню вмісту адренокортикотропного гормону, кортизолу та адреналіну, які слугують факторами ризику щодо розвитку вегетативних розладів, симпатикотонії, міжпівкульової асиметрії та стресу. Такі зміни призводять до загострення геморою та виникнення ускладнень під час вагітності, пологів та післяпологового періоду.

Приведены результаты исследования 125 беременных с варикозным расширением вен нижних конечностей. У 52 % из них путем цветного дуплексного картирования сосудов малого таза выявлено варикозное расширение вен малого таза, что указывает на высокую частоту этой патологии и информативность метода диагностики. Изучение гемостаза у этих больных выявило нарушения свертывающей системы крови: повышение уровня фибриногена, протромбинового индекса, тромбоэластограммы, снижение уровня антитромбина III. Для лечения варикозного расширения вен назначали препарат Флебодиа-600. В результате лечения отмечены клиническое улучшение, нормализация маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровотока, а также восстановление показателей гемостаза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.12 + Р716.216.569.452 + Р716.216.457.261.2

Рубрики:

Захворювання щитовидної залози у вагітних

Хірургічна патологія щитовидної залози у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості перебігу гестації та стану системи мати - плацента - плід залежно від терміну появи симптомів варикозної хвороби (ВХ). Установлено, що у вагітних симптоми ВХ обумовлені теперішньою вагітністю, має місце вища частота ускладненого перебігу вагітності та перинатальної захворюваності у порівнянні з жінками, у яких симптоми ВХ обумовлені попередньою вагітністю, або не обумовлені вагітністю взагалі. Проведено дослідження з використанням клініко-статистичних, радіоімунологічних, ехографічних, кардіографічних, реографічних, спектрометричних методів, що дало змогу патогенетично обгрунтувати патологічний вплив ВХ на стан системи мати - плацента - плід. Виявлено порушення адаптації на клітинному рівні, які характеризуються інтенсифікацією перекисного окиснення ліпідів зі зниженням антиоксидантної системи захисту. Як наслідок дезадаптації вегетативної регуляції відзначено порушення центральної та периферичної гемодинаміки. Науково обгрунтовано лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію процесів пероксидації, що дозволило поліпшити наслідки розроблення та знизити перинатальну захворюваність.

Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонародженого у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування трубно-перитонеальної неплідності. Проаналізовано характер перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду залежно від виду неплідності, методів і тривалості її лікування, патогенетичних та нейроендокринних чинників неплідності. Досліджено функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок після хірургічного та консервативного лікування неплідності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та морфофункціональними особливостями стану фетоплацентарного комплексу у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування неплідності. Науково обгрунтовано та розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів і тактику ведення вагітності у жінок після консервативного та хірургічного лікування неплідності, застосування яких сприяє зменшенню частоти ускладнень вагітності та перинатальних пошкоджень.

Уперше встановлено, що у вагітних, хворих на геморой, чинником ускладненого гестаційного процесу є порушення адаптаційних механізмів. Про це свідчить підвищення вмісту адренокортикотропного гормону, адреналіну та кортизолу. Визначено характер і ступінь порушень мікробіоценозу пологових шляхів і кишечнику, особливості змін плацентарного комплексу та вмісту імуноглобулінів. Розроблено патогенетично обгрунтовані лікувально-профілактичні заходи щодо вагітних з різними формами геморою. Ці засоби передбачають застосування сучасних флебопротекторів, знеболювальних, протизапальних, проносних засобів і препаратів, які нормалізують мікрофлору кишечнику та пологових шляхів. Відзначено, що їх впровадження сприяє зниженню загрози переривання вагтності у разі безсимптомної форми геморою на 15,7 %, у разі симптомної - на 21,9 %, анемії - на 15,6 - 26,4 %, плацентарної недостатності - на 27,5 і 37,3 %, ускладнених пологів - на 28,1 і 31,0 %, ускладнень післяпологового періоду - на 15,6 - 19,7 %

Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок, які до вагітності перенесли оперативне втручання на придатках матки. На підставі одержаних результатів розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів. Розширено наукові уявлення щодо патогенезу функціональних порушень у системі мати - плацента - плід. Показано роль корекції плацентарної недостатності у профілактиці акушерської та перинатальної патології у вагітних жінок, прооперованих на придатках матки до вагітності. На базі використання комплексної медикаментозної терапії розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які до вагітності перенесли операцію на придатках матки.

Визначено фактори ризику, що призводять до розвитку та прогресування варикозної хвороби (ВХ) вен нижніх кінцівок, які необхідно враховувати під час прогнозування захворювання та планування лікувальних заходів. Вперше зроблено інтегральну оцінку стану гемодинаміки у судинах нижніх кінцівок і фетоплацентарному комплексі (ФПК). Визначено особливості гемостазу та ендокринної регуляції репродуктивної функції, а також стану внутрішньоутробного плода, морфологічних змін у плаценті у разі ВХ вен нижніх кінцівок у вагітних жінок. Вперше встановлено, що наявність ВХ нижніх кінцівок у жінок є достовірним обтяжуючим фактором системного негативного впливу на стан гемодинаміки в судинах системи мати - плацента - плід (позитивний кореляційний зв'язок, r = 0,635), що призводить до розвитку дисциркуляції з невиявленими (за даними доплерометрії) або клінічно вираженими ознаками фетоплацентарної недостатності в 32,1 % випадків. Вперше виявлено морфологічні та імуногістохімічні зміни послідів у разі ВХ нижніх кінцівок. Доведено доцільність призначення препарату "Детралекс" в комбінації з методом еластичної компресії нижніх кінцівок, що на 12 % підвищує ефективність профілактики та лікування гемореологічних і дисциркуляторних ускладнень гестації.