Приведены конструкции и параметры унифицированных редукторов и мотор-редукторов. Представлены созданные универсальные геометрические модели данных изделий и их основных частей, отражающие современную компьютерную технологию проектирования. Предложены конструкции оригинальных редукторов, используемых в приводе машин.

Індекс рубрикатора НБУВ: В172.3

Рубрики:

Оцінка параметрів і функціоналів. Критерії згоди

Шифр НБУВ: Ж70474 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методику моделювання поведінки систем у просторі приростів параметрів, за допомогою якої можна розв'язати задачу визначення області зміни первинних параметрів, за якої зберігається властивість стійкості нелійних нестаціонарних систем. Одержано модель нелінійного процесу дефекосатурації, для якої знайдено розв'язок в аналітичному вигляді та за невеликих обчислювальних затрат розраховано реакції об'єкта у разі різних завад, досліджено динаміку багатостадійного технологічного процесу очистки дифузійного соку у всій допустимій області зміни параметрів. Одержано математичну модель процесу фільтрації соку на технологічному обладнанні періодичної дії, яка дозволяє виконувати аналітичні розрахунки системи керування. Запропоновано спосіб послідовного оцінювання параметрів складних технологічних процесів, що значно зменшує кількість обчислень та підвищує їх точність, а також спосіб автоматичного керування дефекосатурацією, який дозволяє досягти високої якості виділення нецукрів з дифузійного соку за значних коливань температури у технологічних апаратах під дією зовнішніх збурень. Розроблено спосіб автоматичного управління фільтрами періодичної дії, який забезпечує повну регенерацію фільтрів за значних коливань щільності та складу суспензій.

Досліджено проблему смислу, зокрема аналізу взаємозв'язку категоріальних утворень - смислу, значення та виразу - у процесі становлення логіко-філософської та філософсько-методологічної думки XX ст. Уточнено роль мови у науковому мисленні та формуванні наукового знання. Виявлено специфіку онтологічного статусу ідеальних утворень, а саме: об'єктивно-логічних змістів (смислів) наукового знання. Відзначено, що використання генетичного методу уможливлює визначення специфічності онтологічного статусу ідеально-об'єктивних утворень взагалі та смислу зокрема. Встановлення та розгорнуте представлення механізму утворення смислу дозволяє встановити його онтологічний статус. Як найважливіші "інструменти" утворення смислу встановлено акти свідомості трансцендетального суб'єкту (Е.Гуссерль), мовний вираз (Е.Гуссерль, Л.Вітгенштейн, К.Поппер) та певну соціально-мовну практику (Л.Вітгенштейн). Таким чином, суб'єкту, що пізнає, надається найактивніша роль у процесі пізнання на відміну від попередньої незначної ролі безучасного транслятора (Б.Больцано, Г.Фреге, Е.Гуссерль раннього періоду). Суб'єкт є принципово неусуненим з процесу пізнання через його безпосередню включеність до процесу здійснення смислу та внаслідок того, що без його участі не може існувати соціальне явище - мова, яка відіграє головну роль саме у процесі формування смислу, а не лише під час комунікації.