Розкрито теоретичні засади політології як науки. Описано теорію демократичного суспільства, висвітлено особливості функціонування інститутів державного управління сучасної України за умов продовження трансформаційних процесів у державі та залучення її у світові політичні процеси як повноправного члена світової спільноти. Проаналізовано роль Збройних Сил у демократичній державі, її становлення, соціально-економічні умови розвитку демократії в Україні, основні напрямки зовнішньої політики держави.

Раскрыты теоретические основы политологии как науки. Описана теория демократического общества, освещены особенности функционирования институтов государственного управления современной Украины в условиях продолжения трансформационных процессов в государстве и привлечения ее в мировые политические процессы как полноправного члена мирового сообщества. Проанализированы роль Вооруженных Сил в демократическом государстве, его становление, социально-экономические условия развития демократии в Украине, основные направления внешней политики государства.

Рассмотрен национально-культурный компонент в художественном тексте как фактор литературной и культурной интеграции. Исследована парадигма национального самосознания, мифопоэтического мышления, нашедшие отражение в авторской концепции человека и мира. Национально-культурный компонент проанализирован в культурно-историческом, ментальном и этноментальном аспектах межлитературной общности.

The article refers to the complex problem of developing the tourism product on the basis of cultural heritage in the sense of "cultural tourism". Inappropriateness between tourism and museum actions leads to making the common analysis of the condition of cultural heritage, its advantages and disadvantages. The need to coordinate and cooperate actions of different cultural institutions, maintain monuments, tourism and government sources for forming multifunctional tourism products is substantiated. The model of the cultural tourism product development is suggested.

Охарактеризовано бренд як важливий маркетинговий інструмент, який визначає відносини до нього споживачів і базові принципи управління ним. Систематизовано особисті цінності людей щодо їх споживацьких переваг; визначено варіанти умовного поділу типів архітектури бренду на "західний" і "східний", значення ко-брендингу та медіапланування в системі брендингу. Увагу приділено вектору бренду - ціннісній складовій, що впливає на його розширення.

Досліджено проблему "надлюдини" у філософії Ф. Ніцше та Ф. Достоєвського. Вказано спільні та відмінні ознаки в концепціях цих мислителів. Стверджено, що Ф. Достоєвський, пройшовши довгий шлях з Ф. Ніцше, приходить до висновку, що людина власними силами не може піднятися до висоти Бога, що перетворення людини на боголюдину можливе лише в процесі спільної дії людської та божественної сили, яка її перевищує.

Досліджено російську релігійну філософію кінця XIX - початку XX ст. та виділено її основні особливості. Увагу приділено позиції онтологізму та її зіставленню з позицією західноєвропейської філософії. Розглянуто вплив східної та західної патристики на формування релігійної філософії в Росії наприкінці XIX - на початку XX ст. Зазначено, що східна патристика є основним джерелом формування філософської позиції російських релігійних мислителів певним чином стосовно людської свободи. Досліджено онтологічний і етичний підходи до проблеми добра та зла. Наведено основні концепції добра та зла у контексті етики та запропоновано трактування даної проблеми з позиції екзистенціалізму. Досліджено прояви західноєвропейського екзистенціалізму (С. К'єркегор) на теренах російського релігійного мислення ( М. Бердяєв та Л. Шестов). Ідеї філософії Ф. Нічше здійснили певний вплив на релігійну філософію російських мислителів кінця XIX - початку XX ст. У творчості Ф. Достоєвського заперечувалось існування Бога й обгрунтовувалось право людини зайняти його місце, розроблялось намагання стати "по той бік" добра та зла, "по той бік" моралі та релігії. Висновки Ф. Достоєвського розглянуто як жорстокий вирок людині, яка прагне втриматися на "божественній" висоті без Бога. Розглянуто філософію І. Канта та її вплив на формування етичної думки російських мислителів даного історичного періоду. Його автономна етика зумовлювала неоднозначну реакцію з боку російських філософів, в яких автономія зумовлена зв'язком людини з абсолютним духовним началом, тобо з Богом ("теономна етика любові").

Проаналізовано військові реформи та показано їх зв'язок з соціальними реформами. Розглянуто реформу системи військової освіти в Україні, її структурний та змістовий компонент. Запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності військової освіти як основного чинника відтворення української армії з метою їх використання в практиці провадження державної політики в сфері військової освіти.

На базі картотеки, укладеної за матеріалами україномовної періодики 1991 - 2001 рр., проаналізовано неологізми інноваційних процесів у сучасній українській мові у межах тематичних груп: "Політика", "Право", "Економіка", "Наука і техніка", "Культура і мистецтво", "Спорт". Виявлено дієві екстралінгвальні чинники змін у складі сучасної української лексики. Висвітлено провідні тенденції творення нових слів. Описано способи деривації неологізмів (морфологічний та семантичний). Розглянуто пласт нового в лексиці сучасної української мови, який ілюструє міграційні процеси всередині системи (внутрішні входження), а також появу нових елементів ззовні через пряме та опосередковане запозичення (зовнішні входження - етранжизми). Охарактеризовано зародження й розвиток української неології як окремого напряму лінгвістичних досліджень. Проаналізовано практику лексикографічного опрацювання нових слів на тлі здобутків провідних дослідницьких центрів Європи. Узагальнено принципи оцінювання нової лексики, зважаючи на літературні норми.

Розглянуто історію Російських духовних місій у східноазіатському регіоні у тісному взаємозв'язку з впливом суб'єктивних та об'єктивних факторів (цивілізаційного, державного, церковного й особистісного) на результати діяльності православних місіонерів. На основі розробленої методології вивчення закордонної місіонерської діяльності виділено моделі "православних місіонерських практик" в Китаї, Японії та Кореї та визначено загальне відношення Російської держави та Церкви до закордонної місіонерської діяльності в цей період, особливості православної місіонерської традиції в країнах Східної Азії, ступінь розвитку православно-конфуціанського діалогу. Зроблено висновок, що успіх православної місіонерської діяльності в Східній Азії залежав як від особистості, "місіонерської свідомості" та "місіонерського досвіду" кожного конкретного православного місіонера, так і від чисельних "режимів дії", що виражалися в цивілізаційних, державних і церковних умовах (контекстах) функціонування тієї чи іншої православної місії. Розмаїтість конфігурацій даних контекстів дозволила виокремити загальні та особливі риси в діяльності східноазіатських правосласних місій, а також акцентувати увагу на результативності "місіонерських практик" православних проповідників у східноазіатському регіоні.

Досліджено проблеми правового статусу податкового агенту. Визначено правовий статус податкового агенту, сформовано теоретичні та практичні висновки, завдяки реалізації яких можна вдосконалити чинне податкове законодавство, уникнути колізій у регулюванні статусу цього різновиду зобов'язаних осіб. Розкрито особливості статусу податкового агенту в системі суб'єктів податкових правовідносин. Особливу увагу приділено обов'язкам і правам податкового агенту, які диференціюються за фізичними й юридичними особами. Наведено пропозиції до чинного законодавства України з метою його вдосконалення та розробки проекту Податкового кодексу України.

Поряд із поширеними в літературі концепціями добра та зла запропоновано їх екзистенціальне трактування, яке пов'язується з людською екзистенцією та стосується питання справжності чи несправжності людського існування.

З'ясовано причини неприйняття І. Канта російськими релігійними мислителями. Звернено увагу на той факт, що в І. Канта людина, як емпірична особистість, є лише об'єктом, а не суб'єктом етичної діяльності. Началом, яке пов'язує дві сфери в ній, виступає почуття обов'язку або безумовна відданість категоричному імперативові. Тобто, якщо кантівський ідеалізм був виключно раціоналістичним, то російські філософи відчували свою спорідненість з ідеалізмом містичним. Це і стає причиною несумісності більшості ідей автономної етики німецького філософа з ідеями російських релігійних мислителів кінця XIX - початку XX ст., етика яких є зразком "теономної етики любові".

Досліджено моральну філософію В. Соловйова та його спроби вирішити проблему добра та зла. Зазначено, що російський філософ переносить акцент з етичного світогляду на моральну діяльність людини, сутністю якої стає втілення абсолютного добра. Відбувається переміщення точки тяжіння від розуміння Абсолюту як онтологічної реальності до його розуміння як ідеалу. Саме на нього повинна орієнтуватись будь-яка людська діяльність. Внаслідок нереалізованості ідеалу добра та досконалості у нашому світі виникає необхідність "виправдання" добра, що і намагається здійснити В. Соловйов.

Розкрито роль соціального аудиту в розвитку сучасного суспільства, його потенціал та характеристики як нової форми та засобу суспільного контролю громадянської відповідальності бізнесових, владних та інших організацій, як інструменту регулювання соціоекономічних відносин і налагодження соціального партнерства. Розглянуто особливості процесу інституціоналізації соціального аудиту у світі та передумови формування національної моделі. Проаналізовано концептуальну схему проведення соціального аудиту як універсальної технології комплексної перевірки реального стану соціального об'єкта відповідно до прийнятих стандартів.

Досліджено одну з вічних тем філософії, яка протягом століть залишається відкритою і саме цим притягує мислителів, змушуючи їх знову і знову шукати відповідь на питання: Чи є смерть метаемпіричною трагедією чи природною необхідністю? Спираючись на філософські пошуки відомого дослідника Ф. Ар'єса, продемонстровано взаємозв'язок людського ставлення до смерті з індивідуальним духовним становленням особистості та всього людства загалом. Проаналізовано ключові відмінності у розумінні феномена смерті людиною західного та східного типу.

Торкаючись відмінності східно- та західнопатристичної думки, зазначено, що незважаючи на те, що східна патристика була більше представлена в російській філософській думці к. XIX - поч. XX ст. і навіть вважається основним її джерелом, західна патристика теж не була позбавлена уваги з боку російських мислителів, але ця увага обмежується проблемами, які стосуються виключно людського буття, таких як мораль, душа, вибір, але аж ніяк не онтології. Західноєвропейська філософія, яка виростає на грунті західної патристики, майже не використовує доробок патристики східної, що надає підстави стверджувати: грунт патристики в російській релігійній філософії був набагато глибшим, ніж у філософії західноєвропейській.

Розкрито правову природу відносин представництва в процесі реалізації обов'язку щодо справляння податків і зборів.

На основі проведеного теоретичного аналізу та відповідних узагальнень обгрунтовано базові засади концептуалізації соціального аудиту. Вивчено теоретичні підходи до його розгляду в соціологічному дискурсі. Визначено місце поняття "соціальний аудит" в понятійно-категоріальній системі соціології. Узагальнено зарубіжний досвід виникнення та розвитку соціального аудиту в суспільній практиці, а також з'ясовано умови для поширення та впровадження соціального аудиту на пострадянському просторі. Розроблено концептуальну схему впровадження соціального аудиту як діагностичної технології. Надано характеристику існуючих міжнародних стандартів і методик соціального аудиту, що дало підстави для обгрунтування технологій та процедур його проведення. Соціальний аудит розглянуто як універсальну технологію комплексної перевірки реального стану соціального об'єкта відповідно до прийнятих стандартів. Співвіднесено соціальний аудит зі спорідненими дослідницькими процедурами: соціальна експертиза, діагностика, моніторинг, оцінка, показано їх генетичний зв'язок та відмінності. Здійснено аналіз сучасного стану та перспектив впровадження соціального аудиту в управлінську практику України. З'ясовано чинники оптимізації соціального партнерства в управлінській практиці та підвищення ефективності соціальних технологій контролю в системі управління освітою.

Розкрито суть бюджетної відповідальності, визначено її місце в системі юридичної відповідальності. Розроблено теоретичні положення та науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази, яка регулює суспільні відносини щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства України. Науково обгрунтовано та визначено місце бюджетної відповідальності в системі юридичної відповідальності. Визначено суб'єкти бюджетної відповідальності, систематизовано бюджетні правопорушення. Удосконалено класифікацію заходів впливу за порушення бюджетного законодавства України. Розмежовано поняття порушення бюджетного законодавства та бюджетного правопорушення. Виявлено специфіку бюджетно-правових санкцій та їх ознаки. Визначено правові засоби в бюджетному праві в спектрі застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Досліджено особливості бюджетної відповідальності, ознаки, що відрізняють бюджетну відповідальність від бюджетної санкції. Проаналізовано юридичну природу бюджетних санкцій, особливості бюджетно-правових санкцій як заходів державного примусу; розмежовано санкції фінансово-правової норми та фінансово-правові санкції.