Висвітлено життєвий і творчий шлях лауреата Нобелівської премії миру Альберта Швейцера - особистості, яка поєднала в собі талант лікаря, музиканта й письменника, мудрість священика та філософа. Проаналізовано ідеї Альберта Швейцера щодо морального оновлення людства, розвитку гуманітарної медицини та збереження миру.

Вперше здійснено системне філософське дослідження основних етапів зародження та формування дружинної етики Київської Русі як феномену давньоруської культури. На підставі аналізу автентичних джерел визначено зміст, ідеали, категорії та імперативи дружинної етики. Особливу увагу приділено розгляду давньоруських образів "Христа-воїна" та "воїнства небесного", "ідеального князя" та мирського морального ідеалу. Показано відмінності давньоруської дружинної етики від західноєвропейської лицарської моралі. Визначено особливості становлення та розвитку таких фундаментальних категорій військового світогляду, як "честь", "слава", "доблесть", "вірність" у хронологічних межах Київської Русі. Встановлено ідейний контекст процесу зародження філософсько-етичної думки давньоруського періоду та української світської традиції. Проаналізовано малодосліджені аспекти тексту "Повчання" В.Мономаха як першої спроби створення світської професійної етики.

Впервые осуществлено системное философское исследование основных этапов зарождения и формирования дружинной этики Киевской Руси как феномена древнерусской культуры. На основе исследования автентических источников определены содержание, идеалы, категории и императивы дружинной этики. Особое внимание уделено изучению древнерусских образов "Христа-воина" и "воинства небесного", "идеального князя" и мирского морального идеала. Показаны отличия древнерусской дружинной этики от западноевропейской рыцарской морали. Проанализированы особенности становления и развития таких фундаментальных категорий военного мировоззрения, как "честь", "слава", "доблесть", "верность" во времена Киевской Руси. Установлен идейный контекст процесса зарождения философско-этической мысли древнерусского периода и украинской светской традиции. Проанализированы малоисследованные аспекты текста "Поучения" В.Мономаха - одного из первых образцов создания правил светской профессиональной этики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю73(0)32

Рубрики:

Історія етики

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто космізм в контексті етичних концепцій другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано роль науки в сучасному культурному процесі. Висвітлено проблему оптимальних форм існування мислячої матерії. Наведено зауваження щодо штучного поліпшення людської природи. Особливу увагу приділено етиці космістів (любові, проблемі статі, родинним стосункам). Описано мистецтво як шлях інтегрального відтворення дійсності.

Рассмотрен космизм в контексте этических концепций второй половины ХІХ - начала ХХ вв. Проанализирована роль науки в современном культурном процессе. Освещена проблема оптимальных форм существования мыслящей материи. Приведены замечания относительно искусственного улучшения человеческой природы. Особое внимание уделено этике космистов (любви, проблеме пола, семейным отношениям). Описана искусство как путь интегрального воспроизведения действительности.

Розкрито предмет і завдання етики як науки. Розглянуто етику в системі наук про людську духовність. Висвітлено етичні вчення давніх цивілізацій Сходу, давньогрецьку та давньоримську етику, доби середньовіччя та Відродження, Раціоналізму та Просвітництва XVII - XVIII ст., класиків німецької філософії, соціально-етичних радикалізму та лібералізму ХІХ - ХХ ст. Проаналізовано генезу моралі, закономірності її історичного розвитку, сутність, структуру та функції. Описано принципи моральнісного відношення, діалектичного зв'язку свободи та необхідності у феномені моральності, гносеологію та феноменологію моралі.

Раскрыты предмет и задания этики как науки. Рассмотрена этика в системе наук о человеческом духе. Освещены этические учения древних цивилизаций Востока, древнегреческая и древнеримская этики, эпохи Средневековья и Возрождения, Рационализма и Просветительства XVII - XVIII ст., классиков немецкой философии, социально-этических радикализма и либерализма ХІХ - ХХ ст. Проанализированы генезис морали, закономерности ее исторического развития, сущность, структура и функции. Описаны принципы моральностного отношения, диалектической связи свободы и необходимости в феномене моральности, гносеология и феноменология морали.

На основі історичних фактів розглянуто розвиток моральної культури як інтегрованої якості особистості, що відображає моральні цінності суспільства, закріплені в почуттях.

На основе исторических фактов рассмотрено развитие нравственной культуры как интегрированного качества личности, в котором отражены нравственные ценности общества, закрепленные в чувствах.

In article on the basis of historic facts development of moral culture as integrated quality of the person in which the moral values of a society fixed in feelings are reflected is considered.

Висвітлено проблеми моралі в українській філософії другої половини ХІХ - початку ХХ ст., розкрито сутність та специфіку моралі. Наведено оцінку етичних ідей академічної філософії в Україні за радянської доби. Проаналізовано співвідношення загального та індивідуального, теоцентричного та антропологічного у вирішенні проблеми свободи волі. Описано теорії песимізму та оптимізму в оцінках філософів в Україні.

Освещены проблемы морали в украинской философии второй половины ХІХ - начала ХХ ст., раскрыты сущность и специфика морали. Приведена оценка этических идей академической философии в Украине в период советской власти. Проанализированы соотношения общего и индивидуального, теоцентрического и антропологического в решении проблем свободы воли. Описаны теории пессимизма и оптимизма в оценках философов в Украине.

Наведено приклади з творів відомих зарубіжних дослідників моралі, зокрема, Дао-де дзіна (VI - V ст. до н.е.), Лунь-юя (VI - V ст. до н.е.), Хань Фей-цея (280 - 233 рр. до н.е.), Демокріта (близько 460 - 370 рр. до н.е.), Платона (427 - 347 рр. до н.е.), Арістотеля (384 - 322 рр. до н.е.), Г.Томаса (1588 - 1689), Г.Сковороди (1722 - 1794), К.Маркса (1818 - 1883). Визначено динаміку соціально-етичних концепцій моралі від стародавності до початку ХХ ст.

Проанализированы произведения известных зарубежных исследователей морали, в частности, Дао-де дзина (VI - V в. до н.э.), Лунь-юя (VI - V в. до н.э.), Хань Фей-цея (280 - 233 гг. до н.э.), Демокрита (около 460 - 370 гг. до н.э.), Платона (427 - 347 гг. до н.э.), Аристотеля (384 - 322 гг. до н.э.), Г.Томаса (1588 - 1689), Г.Сковороды (1722 - 1794), К.Маркса (1818 - 1883). Определена динамика социально-этических концепций морали с древнейших времен до начала ХХ ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю703.12 + Ю73(4НІМ)6

Рубрики:

Етика громадянської відповідальності

Історія етики

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю73(4УКР)46 + Ю8г(4УКР)46

Рубрики:

Історія етики

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В історичному аспекті проаналізовано педагогічні ідеї західних і східноєвропейських дослідників щодо суспільного виховання та формування моральних якостей особистості. Розглянуто психолого-педагогічні засоби вирішення соціально-моральних задач, проаналізовано вплив національних ідей, інтернаціональних і релігійних концепцій на розвиток свідомості особистості та зміну змісту спілкування. Висвітлено взаємозв'язок та особливості реалізації сучасних соціально-педагогічних теорій в Україні, зокрема, наведено результати дослідження процесу формування моральних якостей у студентської молоді.

В историческом аспекте проанализированы педагогические идеи западных и восточноевропейских исследователей относительно общественного воспитания и формирования моральных качеств личности. Расссмотрены психолого-педагогические методы решения социально-моральных задач, проанализировано влияние национальных идей, интернациональных и религиозных концепций на развитие сознания личности и изменение содержания общения. Раскрыты взаимосвязь и особенности реализации современных социально-педагогических теорий в Украине, в частности, изложены результаты исследования процесса формирования моральных качеств у студенческой молодежи.

Освещены философско-эстетические поиски М. Арцыбашева, особое влияние на творчество которого оказали идеи Ф. Ницше и русских писателей Л. Толстого, Ф. Достоевского, А. Чехова.

Сьогодні в загальноосвітніх школах України розпочалось вивчення предмету "Етика". На даний час актуальна і малорозроблена проблема - це розуміння нормативної моральності людини через літературний текст чи філософський трактат. Приділено увагу методолого-методичному обгрунтуванню предмету етики, розкриттю важливості формування внутрішнього світу людини через розкриття картини світу, а пізнаючи твори мистецтва - через діалог з виконавцем чи класиком - автором художнього твору. Проаналізовано останні дослідження і публікації, присвячені вивченню цієї проблеми. Надано обгрунтування сприйняття образу Сковороди через діалоги та їх естетику з позицій історизму, шляхи формування внутрішнього світу молодої людини на прикладі одних з перших у вітчизняній філософії діалогів Г. Сковороди, написаних ним для молодого шляхетства Харківського колегіуму 1766 року. Наголошено, що через філософію Г. Сковороди потрібно побачити людину, її внутрішній світ та навчити цьому інших, а не зупинятися на символах чи на речах, які лежать на поверхні.

Проведено теоретичне дослідження основних складових етико-гуманістичної концепції І.Франка з урахуванням новітнього методологічного базису. Визначено соціокультурні умови й теоретичні джерела формування філософських поглядів мислителя, розкрито їх гуманістичну спрямованість, визначено ключові проблеми, які обумовили зміст морально-етичних пошуків у житті та творчості митця. Окреслено предметне поле естетичних досліджень І.Франка, зроблено теоретичну реконструкцію основних категорій і понять, зокрема, таких як "щиролюдська моральність", "цілий чоловік", взаємозв'язок добра і зла, розкрито моральний зміст щастя та сенсу життя. Зроблено висновок, що в етико-гуманістичній концепції І.Франка поняття справедливості, правди, приязні та добра є предметом "останньої і найвищої науки - етики", основна мета якої - навчати людяності. Зроблено висновок, що всебічно вихована особистість, її соціальна й національна свобода, гуманізм і солідарність з людьми - це ідеали та принципи, які на думку І.Франка, є визначальними рисами морального прогресу людства. Проаналізовано взаємозв'язок морально-філософської проблематики творів письменника з його життєвою позицією. Висвітлено суттєвий вплив етико-антропологічної концепції І.Франка на розвиток національної філософської культури та вітчизняної етичної науки.

На підставі вивчення теоретико-літературознавчих праць та ідейного контексту художніх творів проаналізовано систему етико-естетичних поглядів У.С.Моема. Зроблено висновок про еволюцію світогляду письменника від "чистого мистецтва" до "масової культури". Встановлено, що основними етико-еститичними вимогами до масового читача У.С.Моема були принципи розважальності, доступності, простоти стилю та втішливості. Показано, що як представник загальнолітературної для Великобританії тенденції подолання вікторіанської спадщини У.С.Моем ставив перед собою художні вимоги ідентичні завданням модерністського мистецтва. У творчості У.С.Моема виявлено художню адаптацію для масового читача проблематики, сюжетного та персонажного планів модерністського мистецтва, що є раннім зразком художнього синтезу, характерного для подальшого розвитку мистецтва XX ст. Показано, що співвіднесення творчості У.С.Моема з масовою культурою визначається етико-естетичними настановами, на які автор спирається у творчому процесі: використання стереотипів, моралізаторство, адресація узагальнень, а також уявлення про ідеальний текст, який повністю задовольняє запити та вимоги розважальності, цікавості, доступності та "втішності". Виявлено, що центральними для етико-естетичної системи У.С.Моема є питання сенсу життя, критерії моральності, пошук естетичного ідеалу, місце літератури у суспільстві та вплив творчої особистості митця на вибір теми.

Розглянуто етичну концепцію Е. Левінаса, концептуальним ядром якої є моральна відповідальність. На підставі аналізу найбільш фундаментальних праць зарубіжних і вітчизняних дослідників, критичного осмислення творчої спадщини Е. Левінаса визначено етичні особливості його концепції, а саме: відхід від традиційної етики, утвердження принципу "асиметричності стосунків" "Я - Інший", який суттєво відрізнявся від існуючих етичних парадигм; обгрунтування етичних категорій "свобода", "страждання", "самотність", "любов", "справедливість", "милосердя" на підгрунті раніше встановлених норм і принципів, поглиблюючи їх зміст і перосмислюючи значення; спрямованість дослідженої проблематики на "обличчя Іншого".

Встановлено значення моральних цінностей християнської релігії в культурі Київської Русі. Розглянуто процеси формування ментальних структур українського етносу, визначено особливості староукраїнської міфології як "первинного прояву" моралі. Висвітлено взаємозв'язки між нормами язичництва та цінностями християнства. Досліджено літописи києворуської доби, в яких відображені морально-ціннісні орієнтації даного періоду. З'ясовано специфіку вивчення функціонування християнських цінностей у культурі конкретного народу, проаналізовано особливості слов'янської міфології, а також вірувань, звичаїв, ритуалів, традицій. На підставі дослідження пам'яток культури Київської Русі доведено її толерантність щодо традицій минулого та цінностей інших культур і релігій.

Показано, що формування світоглядних, теоретичних і методологічних принципів етичного вчення мислителя відбувалося під впливом американської прагматичної філософії та західноєвропейської культурної традиції. Уточнено уявлення стосовно двох аспектів етичної концепції американського вченого - розширено теорію розвитку моральних суджень Жана Піаже та презентовані ідеї Джона Дьюї про виховання та формування "справедливого суспільства", що дозволило вперше розглянути вчення Л. Кольберга в контексті еволюційної епістемології. Світоглядна та філософська позиція Л. Кольберга грунтується на етичних принципах, що містять онтологічно-метафізичний сенс - динамічний розвиток моральної свідомості та виховання й орієнтацію на універсальний етичний принцип моральності - свободу та добру волю.

Виявлено джерела й умови формування етичної складової світогляду митця у зв'язку з його персональною ідентичністю, що дозволило аргументувати позицію щодо цільності світогляду поета. Визначено та проаналізовано основні ціннісні орієнтири Т.Г. Шевченка - братолюбіє, воля, правда, крізь які розкривається зміст його морального ідеалу. Доведено, що у творчості Шевченка відбито персоналістську парадигму трактування особистості, вказано на наявність у ній персоналістської традиції. Інтерпретовано етичний аспект поглядів митця на суспільство та націю. Визначено один з основоположних для уявлень Т. Шевченка щодо досконалого суспільного устрою чинників - концепт правди-справедливості, що характеризується яскраво вираженою моральною конотацією й особливим семантичним зв'язком між істиною, правдою, справедливістю та життям людей, соціальних груп і народів.

Здійснено аналіз етико-філософських поглядів Е. Левінаса. Увагу приділено дослідженню релігійного питання, відповідальності людини перед Богом. Здійснено порівняльний аналіз юдаїзму та християнства й наголошено на необхідності міжрелігійного діалогу.