Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень шляхом визначення причин незагоєння деструкцій та розробки методів патогенетичного лікування. На підставі аналізу показників системного імунітету та особливостей перебігу туберкульозу у 115-ти хворих з різними формами захворювання та 25-ти здорових волонтерів встановлено, що причинами незагоєння каверн на завершальному етапі основного курсу хіміотерапії є поширений туберкульозний процес, великі та численні каверни в легенях і наявність імунної недостатності в Т-, В- та фагоцитарних ланках імунітетуту. Виявлено, що у пацієнтів з незагоєними кавернами через 6 місяців лікування відбувається подальше зниження CD8+ лімфоцитів та активація гуморальної ланки імунітету, зниження поглинальної активності фагоцитувальних клітин. Встановлено, що використання в комплексній терапії хворих на туберкульоз легень фітоентеросорбенту сприяє нормалізації показників В-ланки імунітету - вірогідному зниженню кількості CD22+ лімфоцитів, рівнів Ig, G, Ig A та циркулюючих імунних комплексів, а також нормалізації фагоцитарної активності фагоцитувальних клітин, підвищенню ефективності лікування за темпами загоєння каверн на 21,4 % та покращання переносимості хіміотерапії на 16,7 % за рахунок зменшення частоти тяжких побічних реакцій - алергічних і медикаментозного гепатиту.

Висвітлено сучасні підходи до діагностики та диференційної діагностики туберкульозу легень. Основну увагу надано розвитку навичок клінічного мислення з виділенням провідного синдрому та визначенням основних етапів діагностичного алгоритму, що дозволяє встановити остаточний діагноз. Висвітлено особливості перебігу та диференційної діагностики туберкульозу у ВІЛ-інфікованих осіб. Наведено методи рентгенологічного дослідження, діагностики бактеріовиділення, лабораторної діагностики, туберкулінодіагностики та інші методи. Розглянуто міліарний туберкульоз, дисемінований туберкульоз легень, сепсис, а також дисемінована пневмонія. Описано дисеміновані ураження легень за дифузних хвороб сполучної тканини. Висвітлено екзогенний алергічний альвеоліт. Розглянуто ураження легень за застійної серцевої недостатності.

Проаналізовано ефективність роботи пасивного ІЧ детектора, визначено потужність ІЧ випромінювань такого датчика, наведено оцінку рівня потужності випромінювання на поверхні датчика. Розглянуто оптичний пристрій, який фокусує випромінювання від об'єкта в мініатюрний образ на поверхні сенсора.