Вперше запропоновано філософсько-методичну модель історичного нарративу (ІН), на підставі якої формулюється сучасне поняття ІН як основний інструмент методології історії, форми організації та репрезентації історичного знання. Обгрунтовано, що істотною ознакою міждисциплінарності сучасної філософії історії є синтез результатів, здобутків, методів одержання, способів опрацювання, організації та систематизації. Запропоновано нарративну синтактику, семантику та прагматику як окремі аспекти загальної концепції ІН.

Узагальнено досвід викладання курсу філософії. Розглянуто предмет філософії як особливий вид знання; природу філософських проблем та основні розділи філософії. Визначено філософію свідомості. Охарактеризовано філософію свідомості (гносеологію). Визначено наукове пізнання (науку як спосіб існування знання). Досліджено соціальну філософію; філософію історії. Увагу приділено філософській антропології (проблемне поле й витоки філософської антропології). Наведено філософську теорію цінностей (аксіологію).