Індекс рубрикатора НБУВ: Ж364.2 + Ж620

Рубрики:

Наноматеріали

Нанотехнології

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У роботі викладено технологічні умови формування двошарових і тришарових поруватих систем Zn/ZnO і Zn/ZnO/NiO. На першому етапі розглянуто структуроутворення базових поруватих систем Zn у процесі близь-корівноважної стаціонарної конденсації, а також розглянуто деякі аспекти управління цим процесом за допомогою самоорганізації незмінних в часі малих пересичень парів, що конденсуються. За одержання поруватих систем Zn спочатку на підкладки з лабораторного скла за допомогою двох магнетронних розпорошувачів наносилися двошарові контактні площинки на основі Cr і Au. Загальна товщина контактних площинок становила 0,8 мкм. Необхідність попереднього нанесення контактних площинок обумовлена тим, що механізм зародження поруватих структур Zn і подальшого їх нарощування залежать від природи поверхні підкладки. На наступному етапі на контактних площинках було одержано поруваті шари Zn трьох типів. У разі реалізації гранично слабких пересичень утворюються поруваті структури Zn у вигляді пов'язаних нанониток, а за поступового підвищення пересичення спостерігається перехід до утворення поруватих структур на основі об'ємних кристалів. Показано можливість зниження опору багатошарових систем за допомогою неповного окиснення базових поруватих шарів Zn або нанесення на них плівок ZnO та NiO, що є важливим для практичного застосування одержаних шарів за створення електродів літій-іонних акумуляторів. На основі аналізу результатів растрової та просвічувальної електронної мікроскопії, енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії та рентгенівської дифрактометрії оптимізовано фазовий і елементний склади, а також структурно-морфологічні характеристики складових шарів Zn/ZnO і Zn/ZnO/NiO.

Мета роботи - діагностика витрат підприємств текстильної промисловості та розробка економічних стратегій інноваційної конкурентоспроможності підприємств, орієнтованих на зростання їх результатів. З точки зору динамічного підходу за темпами зростання обсягів доданої вартості виділено підгалузі - лідери та аутсайдери. З точки зору структурного підходу показано, що основна маса доданої вартості припадає на виробництво інших текстильних виробів, передусім виробництво готових текстильних виробів, крім одягу. Статистично доведено загальну тенденцію текстильного виробництва до зростання додатних фінансових результатів протягом 2010 - 2019 рр. Виділено підгалузі, які мають кумулятивні збитки та найбільший внесок у формування фінансового результату текстильної промисловості. Виявлено тенденцію всіх видів текстильного виробництва до зростання питомої ваги прибуткових підприємств. Показано, що в текстильній промисловості відсутні великі підприємства, а основна частка фінансового результату формується середніми підприємствами, за виключенням виробництва готових текстильних виробів, крім одягу, та інших текстильних виробів технічного та промислового призначення. Обгрунтовано основні економічні стратегії інноваційної конкурентоспроможності підприємств текстильної промисловості.

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-1 + В371.211

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Консолідовані наноструктури <Тіла тверді >

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено реалізацію різних проєктів, спрямованих на розвиток територіальних громад в Україні. В основу роботи покладено видання Інституту громадянського суспільства: «Локальна ідентичність як умова розвитку об’єднаних територіальних громад» 2016 року та навчальний посібник «Локальна ідентичність і об’єднані територіальні громади» 2017 року, які були розроблені за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні». Проаналізовано різні теоретичні аспекти територіальної ідентичності, її важливість для розвитку та збереження громади як первинної одиниці місцевого самоврядування, зроблено спробу показати загрози від розмивання місцевої ідентичності чи навпаки її надмірного виокремлення серед інших ідентичностей. Наведено різні інструменти впливу на ідентичність, а також способи її формування на основі українського досвіду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж364.2 + В371.21

Рубрики:

Наноматеріали

Наноструктури

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано фрактально-перколяційні наносистеми ZnO у вигляді зієднаних між собою нанониток з близьким до стехіометричного елементним складом та з відповідними для оксиду цинку параметрами гексагональної решітки. Вперше на основі досліджень вольтамперних характеристик у фрактально-перколяційних наноснстемах ZnO показана принципова можливість розпізнавання таких реагентів, як ацетон, метанол та метан-бутанова суміш. Зроблено припущення про те, що зарядоперенос і, як наслідок, вольтамперні характеристики визначаються радіусами окремих нанонпток, які менші ніж довжина дебасвського екранування. У свою чергу адсорбційно-десорбційні реакції різних реагентів на поверхні нанониток призводять до утворення різних за конфігурацією кластерів, що в свою чергу забезпечують різні за характером вольтамперні характеристики.

Наведено результати досліджень вмісту солей важких металів у природних водоймах Полтавської області. Підкреслено, що одним із забруднювачів вододжерел є хімізація сільського господарства. Дослідження проводились у 2008 - 2012 рр. на базі Полтавського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції. Результати їх показали, що перевищень ГДК не спостерігається, отже, є передумови для ведення в регіоні екологічного землеробства. Однак необхідною передумовою цього є наявність об'єктивної інформації щодо агроекологічного стану грунтових і водних ресурсів, а також впровадження екологічно безпечних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Вперше охарактеризовано основні напрями розробленості проблеми (філософський, загальногуманітарний, педагогічний), її методолого-теоретичні (ідеї особистісного, культурологічного, акмеологічного, системно-синергетичного, компетентнісного, маркетингового підходів) та нормативно-правові засади. Висвітлено вітчизняний і зарубіжний досвід формування професійної компетентності майбутніх культурологів у класичних, гуманітарних і педагогічних університетах. Визначено структуру базової професійної компетентності культуролога у єдності складників - психолого-педагогічного, морально-правового, творчо-креативного, економічного, валеологічного. Обгрунтовано комплексний історико-культурологічний і педагогічний зміст, розроблено сукупність педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх культурологів у ВНЗ (створення методичного комплексу історико-культурологічних і педагогічних дисциплін, а також відповідних компонентів навчальних і виробничих практик; розвиток складників базової професійної компетентності; забезпечення творчого середовища факультету як засобу формування фахової компетентності). Доведено доцільність їх реалізації та визначено вплив на ефективність формування професійної компетентності майбутніх фахівців у процесі експериментальної роботи.

Одержано результати, які полягають у виявленні закономірностей реалізації потенціалу урожайності й якості зерна різностиглих сортів пшениці озимої Артеміда й Єрмак залежно від доз та строків внесення мінеральних добрив, застосування побічної продукції попередника, інтегрованого захисту рослин в ефективних технологіях вирощування. Встановлено морфофізіологічні та біологічні особливості формування елементів продуктивності сортів лісостепового та степового екотипу пшениці озимої залежно від досліджуваних елементів технології вирощування. Одержано нові результати щодо впливу сортових технологій на формування якості зерна за показником фракційного складу білка та вмісту в ньому глютеліну. Виявлено кореляційні залежності між урожайністю й елементами структури та показниками якості зерна.

Рассмотрены возможности подавления автоколебаний тонкостенной детали в процессе концевого фрезерования путем использования модуляции скорости главного движения станка. Представлены экспериментальные данные возможностей привода станка, на котором проводились исследования, осуществлять модуляцию частоты вращения шпинделя. Показано экспериментальное сравнение автоколебаний детали в процессе обработки с постоянной и переменной частотой вращения шпинделя. На основании полученных данных сделаны выводы и намечены перспективные пути развития в данном направлении.

Обработка резанием полимерных композиционных материалов (ПКМ) обладает рядом специфических особенностей. Приведена классификация ПКМ, выполнен обзор известных специфических особенностей, описаны последние достижения и приемы повышения качества и производительности обработки ПКМ. Для изучения процесса сверления углепластиков проведен предварительный эксперимент, детально описаны наиболее важные его параметры. Приведены таблицы с многочисленными графическими материалами. По результатам эксперимента проведено сравнение качества поверхностей отверстий и точности формы кромок, полученных лезвийным и алмазным инструментами, установлено влияние материала лезвийного инструмента на параметры точности кромок. Подтвердились типичные и выявились новые дефекты и условия их возникновения. Выявлена проблема быстрого засаливания и поставлена проблема забивания алмазного инструмента. Предложены перспективные пути обработки углепластиков.

Ювенильный дерматомиозит (ЮДМ) относится к орфанным заболеваниям. Этим объясняются многочисленные ошибки врачей разных специальностей на начальном этапе его формирования. Использованы современные литературные данные по проблеме ЮДМ, представлена классификация, а также особенности клинических вариантов течения ЮДМ, лабораторной диагностики, даны диагностические критерии. Приведен клинический пример классического течения ЮДМ, который был расценен как атопический дерматит врачами первичного звена. Прогноз ЮДМ и эффективность лечения во многом зависит от своевременно назначенной патогенетической терапии.

Акцентовано увагу на дослідженні, формуванні, реалізації й оцінюванні інноваційної стратегії розвитку промислових підприємств. Обгрунтовано доцільність впровадження у стратегічну діяльність системи збалансованих показників. Розроблено цілісну концепцію інноваційної стратегії розвитку на основі збалансованої системи показників. Описано механізми побудови стратегічної карти діяльності підприємства. Охарактеризовано мотиваційні фактори роботи персоналу підприємств до впровадження збалансованої системи показників у діяльності підприємства. Розроблено модель бюджетування підприємства на основі збалансованої систем показників. Для оцінювання ефективності впровадження стратегії розвитку на підприємстві запропоновано проведення моніторингу.

Досліджено принципи та технології реалізації соціальних інвестицій та відповідальності на підприємствах. Розкрито теоретичні та прикладні аспекти процесів соціального інвестування та формування соціальної відповідальності на підприємствах. Розглянуто мотиви та фактори, що впливають на формування й ефективність реалізації соціальних інвестицій та визначено індикатори наявності соціальної відповідальності на підприємствах. Наведено методичні підходи щодо оцінювання соціального інвестування та відповідальності. Запропоновано технології активізації соціальних інвестицій на підприємствах та формування стратегічних напрямів розвитку їх соціальної відповідальності.

Наведено результати багаторічних досліджень і узагальнено сучасний стан родючості земель сільськогосподарського призначення Полтавської області. Проаналізовано динаміку забезпечення грунтів Полтавської області бором та надано рекомендації щодо подальшого призупинення їх деградації, а також відновлення родючості. Лабораторними дослідженнями протягом 2001 - 2010 років визначено, що вміст бору в грунтах області за два останні тури обстеження суттєво не змінився. За даними VIII туру обстеження, середній вміст бору становить 1,05 мг/кг грунту проти 1,11 мг/кг у IX турі.

Проведена классификация методов диагностики и контроля изолирующих конструкций,описаны особенности применения бесконтактных методов на примере камер ночного видения и тепловизора. Предложено применение разработанного "Устройства для определения дефектов в изоляторах". В качестве параметра срабатывания предлагается использовать ток пробоя изолятора, выявляющего неисправность диэлектрика с помощью сигнального устройства. Приведены результаты испытаний работоспособности устройства на поверхностный ток и сквозной ток пробоя. Проблему диагностики опорной изоляции предлагается разрешить, установив индикатор неисправности с применением механических, термических или радиочастотных способов контроля.

Наведено результати багаторічних досліджень і узагальнено сучасний стан родючості земель сільськогосподарського призначення Полтавської області. Проаналізовано динаміку забезпечення грунтів гумусом (органічною речовиною) й надано рекомендації щодо призупинення подальшої їх деградації та відновлення. Лабораторними дослідженнями протягом 2001 - 2010 рр. визначено, що інтенсивна, науково необгрунтована система землеробства призводить до більш високих темпів втрат гумусу. Вміст гумусу в області за два останні тури обстеження знизився. За даними VIII туру обстеження, середній вміст його становить 3,39 %, проти 3,26 % у IX турі, тобто зменшився на 0,13 абсолютних відсотка. Визначено, що навіть за комплексного підходу внесення органічних речовин баланс рівноваги елементів живлення в грунті порушується. І тільки застосування комплексу органічних і мінеральних добрив та насичення сівозміни бобовими культурами (соя, горох, багаторічні трави), дотримання науково обгрунтованої системи землеробства надає змогу підвищити якість земель.

Лабораторними дослідженнями, проведеними Полтавським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції протягом 2002 - 2008 рр., встановлено, що води Полтавської області не забруднені солями важких металів. Дані умови дозволяють нашому регіону розвивати агроекологічну сферу й у майбутньому стати лідером у виробництві високоякісних продуктів харчування, особливо, екологічно чистої продукції. Однак необхідною передумовою даного процесу є наявність об'єктивної інформації щодо агроекологічного стану грунтових та водних ресурсів і застосовуваних способів землекористування за умов екологічного стану, що склався й залишається відносно стабільним. За результатами досліджень останніх років, екологічна ситуація на Полтавщині залишається однією з найкращих в Україні.

Узагальнено сучасний стан родючості сільськогосподарських земель Полтавської області. Проаналізовано динаміку змін основних показників родючості грунтів та надано рекомендації щодо зупинення їх деградації та відновлення. Лабораторними дослідженнями протягом 1964 - 2010 років визначено, що інтенсивний, науково необгрунтований обробіток грунту призводить до більш високих темпів втрат гумусу. Інтенсивніше відбуваються втрати гумусу на грунтах 41 агровиробничої групи (чорноземи опідзолені та слабореградовані, а також темно-сірі сильнореградовані грунти). За 16 останніх років вміст гумусу в орному шарі в середньому зменшився на 2,21 %. Найменші втрати гумусу спостерігаються на грунтах 59 агровиробничої групи (чорноземи звичайні слабогумусні глибокі та їх (залишково) солонцюваті відміни). Інші типи грунтів займають проміжне положення. Визначено, що навіть при комплексному підході внесення органічних речовин баланс рівноваги елементів живлення в грунті порушується. І тільки застосування разом органічних і мінеральних добрив та насичення сівозміни бобовими культурами (соя, горох, багаторічні трави) надає змогу підвищити якісну оцінку земель.