Мета дослідження - вивчення доз опромінення пацієнток під час проведення мамографічного скринінгу на мамографах різних типів та оцінка якості зображення з використанням тест-об'єктів, а також визначення радіаційного ризику виникнення додаткових випадків раку молочної залози (МЗ) внаслідок скринінгових обстежень. Визначення середньої поглинутої дози на молочну залозу проводилося за результатами оцінки радіаційного виходу апарата з урахуванням умов опромінення, товщини компресованої МЗ та з використанням коригувальних коефіцієнтів. Контроль якості мамографічного зображення на застосованих мамографах різних типів проводили за допомогою універсального мамографічного фантома CIRS. Ефективну дозу оцінювали за значенням середньої поглинутої дози з урахуванням зважувальних коефіцієнтів. Встанровлено, що для компресованої МЗ товщиною 20 - 40 мм значення поглинутих доз перевищували прийнятий в Європейському Союзі (контрольний) рівень у 1,4 - 2,0 разу для усіх типів застосованих апаратів. Для трьох груп апаратів критерії якості зображення не справджувалися або справджувалися частково, що може призводити до невиконання основного завдання мамографії - візуалізації дрібних патологічних структур, які не проявляють себе клінічно та не візуалізуються іншими методами діагностики. Висновки: для більшості застосовуваних в Україні апаратів значення поглинутої дози на компресовану МЗ понад 40 мм не перевищують прийнятий в Європейському Союзі рівень. Однак якість зображення була незадовільною. Для підвищення ефективності скринінгу необхідно впровадження програми забезпечення якості зображення, що сприятиме зменшенню кількості малоінформативних знімків та випадків необгрунтованого опромінення пацієнток.

Визначено конверсійний коефіцієнт від виміряних дозиметричних величин до еквівалентних органних/тканинних доз шляхом фантомного моделювання умов опромінення та оцінка ефективних доз "стандартних" пацієнтів для найбільш масових видів рентгенографічних досліджень в Україні. Моделювання умов опромінення пацієнтів для 7 найбільш поширених в Україні видів рентгенографічних досліджень і флюорографії проведено на гетерогенному антропоморфному фантомі "стандартної" людини з використанням рентгенівських діагностичних апаратів двох груп: сучасні цифрові апарати та аналогові апарати зі строком експлуатації понад 15 років. Вимірювання вхідних поверхневих і поглинутих доз в органах та тканинах проведено методом термолюмінесцентної дозиметрії. За результатами фантомного моделювання визначено коефіцієнти переходу від вхідної поверхневої дози (ВПД) до еквівалентних доз в основних органах/тканинах "стандартного" пацієнта для обраних видів рентгенографічних досліджень. Проведено оцінки коефіцієнтів переходу від значень ВПД до ефективних доз в діапазоні значень анодної напруги, які використовуються на рентгенівських апаратах двох груп при окремих дослідженнях. Усього проведено 116 фантомних моделювань за умови 2 - 3-кратних повторів вимірювань для кожної моделі опромінення на кожному рентгенівському апараті. Висновки: одержані значення конверсійних коефіцієнтів від ВПД до еквівалентних та ефективних доз пацієнтів можуть бути використані як для оцінки ефективних доз "стандартних" пацієнтів за середніми значеннями ВПД в окремих кабінетах, так і для оцінок колективних доз та радіаційних ризиків населення України за рахунок масових видів рентгенографічних досліджень.