Рассмотрены основные критерии надежности: показатели безотказности и комплексные показатели надежности. Рассмотренные показатели позволяют сделать сравнительную оценку качества работы систем и их экономической эффективности. Оценка надежности светосигнальной системы аэродрома проводилась путем сравнения расчетных показателей с нормативными материалами ИКАО.

Предложено рассматривать светосигнальную систему аэродрома как многоэлементную топологическую систему, элементы которой рассредоточены по всей территории аэродрома. Используя такой подход, можно произвести инженерный анализ работоспособности системы, рассмотреть вопросы автоматизации контроля состояния элементов системы, что позволит перейти в будущем на прогрессивную технологию технического обслуживания и ремонта светосигнальной системы аэродрома.

Наведено деякі нові підходи у галузі обробки даних експериментальної фізики на базі нейронних мереж, клітинних автоматів і вейвлет-аналізу. Продуктивність цих підходів показано на прикладах їх застосування до двох різних, але вельми актуальних прикладних задач: локалізації емульсійної "цегли" з вершиною взаємодії в експерименті OPERA за пошуком осциляцій нейтрино та зчитуванні номерів автомобілів, що проїжджають, у режимі реального часу.

После краткого обзора методов обработки данных современных экспериментов физики высоких энергий описаны методы эластичных нейронных сетей, которые затем трактуются как частный случай робастного (устойчивого к засорениям выборки) подхода к оцениванию зависимостей.

Установлено перевагу правого типу вінцевого кровообігу серця та більш суттєве зниження гемодинамічної продуктивності лівого шлуночка (ЛШ) за умов переважаючого лівого типу кровопостачання міокарда. Виявлено домінування міжкоронарного колатерального перетоку з басейну правої вінцевої атерії. Визначено низьку толерантність до фізичних навантажень, ішемічні зміни ЕКГ - спокою, тривалий період реституції, перевагу важких категорій стенокардії, високу частоту перенесеного інфаркту міокарда, зокрема ускладненого аневризмою ЛШ в пацієнтів з патологією стовбура лівої вінцевої артерії у порівнянні з трисудинним ураженням вінцевих артерій, своєрідність клінічного перебігу ішемічної хвороби серця з патологією стовбура лівої вінцевої артерії залежно від типу вінцевого кровообігу: для лівого типу властивий важчий перебіг захворювання з урахуванням низької толерантності до фізичних навантажень, ішемічних змін ЕКГ - спокою, тривалого періоду реституції, переваги важких категорій стенокардії, високої частоти перенесеного великовогнищевого інфаркту міокарда, в тому числі - ускладненого аневризмою ЛШ, розвиненої колатеральної циркуляції як "маркера" ішемії міокарда. Науково обгрунтовано алгоритм діагностики ішемічної хвороби серця з ураженням стовбура лівої вінцевої артерії для вибору диференційованого лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.74-2

Рубрики:

Діуретичні (сечогінні) засоби

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено чинники впливу на розвиток галузей національного господарства. Здійснено їх класифікацію та надано характеристику кожному виділеному чиннику. Виділено сталі чинники впливу на розвиток галузей національного господарства (релігійні, географічні, історичні та інші) та змінні чинники (політичні, інноваційні та інші). Встановлено, що кожен чинник впливу на розвиток галузей національного господарства формує модель функціонування національного господарства та, як наслідок потребує створення відповідних інструментів для ефективного управління його конкурентоспроможністю. Проаналізовано сукупний вплив чинників на розвиток галузей національного господарства. Виявлено умови та причини зміни характеру їх впливу.

Фармацевтична промисловість - одна з небагатьох секторів світової економіки, що не пережила важких потрясінь другої половини XX ст., зокрема її частка у хімічній промисловості перевищує 20 % за рахунок обсягів і вартості продукції. У зв'язку з унікальним характером продукції галузі та постійно відновлювального ринку лікарських засобів (ЛЗ) фармацевтична промисловість демонструє безкризовий розвиток і постійні успіхи незважаючи на відносну молодість самої галузі. Сьогодні лише економічно розвинені країни мають потужну фармацевтичну промисловість, зокрема ключові виробничі потужності галузі розташовані у межах трьох основних регіонів: Європа, США, Японія. При цьому мережа продажу фармацевтичної продукції охоплює майже всі регіони світу. Досліджено вплив пандемії COVID-19 на розвиток світової та вітчизняної фармацевтичної індустрії. Проведено ретроспективний огляд світової та вітчизняної фармацевтичної індустрії, зокрема визначено масштаб негативного впливу пандемії COVID-19. Проаналізовано досвід європейських фармацевтичних компаній щодо максимального збереження цілісності виробництва. Встановлено, що значне скорочення обсягів виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів у Китаї вплине на ціни ЛЗ. Виявлено, що вплив пандемії COVID-19 на сферу охорони здоров'я та фармацевтичну індустрію в середньо- та довгостроковій перспективі буде відносно позитивним. Пандемія COVID-19 суттєво вплинула на світову фармацевтичну індустрію, зокрема подальшу її трансформацію. Глобальні зміни у сфері ланцюгів поставок, дефіцит і зростання цін на АФІ стали істотним викликом для суб'єктів фармацевтичного ринку.