Проаналізовано теоретичні засади та визначено специфіку механізмів державного управління бюджетною сферою регіону. Виявлено його основні напрями з використанням економічного механізму, що впливають на процеси у даній сфері регіону. Розкрито суть організаційно-правового механізму управління бюджетною сферою та проаналізовано його дієвість за умов ринкових трансформацій. Удосконалено понятійний апарат теорії державного управління. Обгрунтовано напрями вдосконалення алгоритму податкового навантаження на економіку регіонів як дієвого інструменту перерозподільних відносин. Розроблено комплексний механізм забезпечення стабільності доходів бюджетів регіонального рівня, який передбачає використання економічних, організаційно-правових і податкових інструментів державного управління. Запропоновано показники та методику визначення бюджетного регіону. Висвітлено основні напрями та шляхи вдосконалення механізмів державного управління бюджетною сферою регіонів.

Вперше вивчено вміст комплексу важких металів (свинцю, кадмію, хрому, нікелю, ртуті, цинку, міді) у біосубстратах вагітних (крові, плаценті) і новонароджених (пуповинній крові) за синдрому затримки розвитку плода. Проаналізовано особливості соматичного й акушерсько-гінекологічного анамнезу породіль з малою масою плода, виділено такі, що можуть бути критерієм для виділення групи ризику вагітних за розвитком даного ускладнення. Вперше встановлено взаємозв'язок комплексного впливу важких металів на перебіг вагітності та пологів, стан плода та новонародженого за синдромом затримки розвитку плода. Доповнено дані, що характеризують вплив важких металів на гемодинаміку та гормональну функцію фетоплацентарної системи. Розроблено критерії визначення негативного впливу важких металів на стан фетоплацентарного комплексу. Встановлено метод профілактики та лікування плацентарної дисфункції за умов впливу важких металів, який доповнює загальноприйняті методи лікування даної патології. Одержані дані поглиблюють розуміння патогенетичних механізмів, що є основою гіпотрофії плода, спричиненої впливом важких і токсичних металів (надлишок ксенобіотичних і дефіцит есенціальних металів).

Розкрито теоретичні засади грошово-кредитної політики України, теоретичні основи концепції грошей. Розглянуто питання формування грошово-кредитної системи держави. Висвітлено діяльність Національного банку України та комерційних банків (КБ), структуру їх фінансових ресурсів та активів. Визначено платоспроможність, особливості ризиків, фінансових результатів та надійності КБ на підставі рейтингових систем.

Проаналізовано методологічні підходи щодо планування й управління капітальними вкладеннями в Радянському Союзі. Визначено сучасну систему управління державними капітальними вкладеннями в Україні. Досліджено інституційні та фінансові інструменти управління даними вкладеннями. Охарактеризовано будівельний комплекс і стан освоєння вкладень на Одещині. Встановлено концептуальні підходи щодо створення інформаційних систем у державному управлінні.

Проанализированы методологические подходы к планированию и управлению капитальными вложениями в Советском Союзе. Определена современная система управления государственными капитальными вложениями в Украине. Исследованы институционные и финансовые инструменты управления данными вложениями. Охарактеризован строительный комплекс и состояние освоения вложений в Одеской области. Освещены концептуальные подходы к созданию информационных систем в государственном управлении.

Наведено дані щодо впливу важких металів на стан фетоплацентарного комплексу з точки зору розвитку плода. Показано взаємний вплив біогенних та абіогенних металів, як кумулятивний, так і антагоністичний ефекти. Обгрунтовано необхідність проведення біологічного моніторингу - дослідження вмісту важких металів в біосубстратах людини як критерію впливу навколишнього середовища на організм вагітної і плода - для виявлення нових аспектів акушерської патології, що дозволить розробляти методи профілактики і лікування за цих умов.

Наведено дані щодо впливу важких металів на стан фетоплацентарного комплексу з точки зору розвитку плода. Обстежено 98 пацієнток (48 - основної, 50 - контрольної груп) у термінах вагітності 37 - 39 тиж. Відхилення в стані плода та новонародженого у вагітних з надлишковою кількістю токсичних та дефіцитом есенціальних важких металів свідчать про негативний вплив такого співвідношення важких металів в організмі вагітних на стан фетоплацентарного комплексу. Обгрунтовано необхідність проведення біологічного моніторингу - дослідження вмісту важких металів в біосубстратах жінок, як критерію впливу навколишнього середовища на організм вагітної і плода, що дозволить розробляти методи профілактики і лікування в цих умовах.

Мета дослідження - вивчення можливості використання попередньо заморожених бластоцист для біопсії та генетичного тестування та визначення результативності перенесення еуплоїдних 5 - 7-добових зародків після розморожування, біопсії, повторного заморожування та розморожування пацієнткам із невдалими імплантаціями. Об'єктом дослідження були групи пацієнток із багаторазовими невдачами імплантації (>= 4) у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) за умови перенесення у порожнину матки сумарно (тобто в усіх проведених програмах) щонайменше 6 ембріонів доброї якості (за морфологічними ознаками). Всі жінки мали достатній резерв яєчників. Пацієнтки проходили лікування безплідності у межах програм ДРТ клініки репродуктивної медицини "Надія" у період з 2006 до 2016 р. У вибірку включено пари, що не були носіями хромосомних перебудов, без аномалій матки (вроджених і набутих: подвоєння матки, однорога матка, внутрішньоматкова перетинка, сінехії, субмукозна міома матки). Всі жінки мали позитивну відповідь яєчників на контрольовану стимуляцію гонадотропінами (щонайменше 7 ооцитів) і достатню кількість кріоконсервованих ембріонів. У першу групу (Г1) увійшли 64 жінки, у яких трофектодермальну біопсію проводили на свіжих бластоцистах (у циклі з контрольованою гіперстимуляцією яєчників). У другу групу (Г2) включено 31 жінку, у яких проводили розморожування попередньо кріоконсервованих бластоцист, трофектодермальну біопсію та повторну вітрифікацію бластоцист. Виявлено, що результативність перенесення еуплоїдних ембріонів, які були нітрифіковані, біоптовані та ревітрифіковані, є дещо гіршою, ніж таких, що були біоптовані свіжими та вітрифіковані лише раз. Водночас, передімплантаційна генетична діагностика попередньо вітрифікованих бластоцист із застосуванням порівняльної гібридизації геномів у пацієнток із повторними невдачами імплантації надає можливість одержати прийнятну частоту настання вагітності (58 %), частоту імплантації (33,3 %) і народження живих дітей (45,1 %). Зроблено висновки, що рефризинг біоптованих ембріонів не спричиняє суттєвого руйнівного впливу та надає можливість досягнути настання вагітності та народження живої дитини.

Результативність циклів допоміжних репродуктивних технологій у пацієнтів з множинною невдалою імплантацією покращується у випадку використання методу порівняльної гібридизації геномів для доімплантаційного дослідження ембріонів. Ця методика надає змогу підвищити частоту настання вагітності, імплантації та народження живих дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213

Рубрики:

Токсикози вагітності (токсемії, гестози)

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ