Розглянуто історіографію досліджень довідково-бібліографічного апарата бібліотеки, теорії та методики організації бібліотечних каталогів, бібліографічних картотек і баз даних, довідково-бібліографічного фонду бібліотеки. Уточнено термінологічно-понятійний апарат проблеми, розроблено типологічну класифікацію каталогів і картотек. Визначено структуру інформаційно-бібліографічної системи університетської бібліотеки. Охарактеризовано сучасний стан інформаційно-бібліографічної системи університетських бібліотек провідних ВНЗ міст Рівного, Острога, Луцька, Львова. Виявлено тенденцію щодо активного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в організацію інформаційно-бібліографічної системи університетської бібліотеки. Запропоновано модель оптимальної структури довідково-бібліографічного апарата університетської бібліотеки.

Наведено клінічний випадок гострого інфаркту міокарда у хворої старечого віку. Продемонстровано результати застосування сучасних діагностичних і лікувальних методів (коронаровентрикулографія, стентування, тромболітична терапія), та оцінено функціонування уражених коронарних судин, незважаючи на велику кількість ускладнень у найгостріший і гострий період і старечий вік пацієнтки.

Гострий інфаркт міокарда (ГІМ) залишається провідною причиною смертності в Україні та світі загалом. Мета роботи - аналіз впливу еплеренону на перебіг захворювання у хворих на ГІМ, ускладнений розвитком гострої лівошлуночкової недостатності (ГЛШН) із збереженою фракцією викиду лівого шлуночка. Обстежено 137 хворих на ГІМ з елевацією сегмента SТ, ускладнений ГЛШН. Пацієнти розподілені на дві групи: 1-ша група - 65 хворих, які отримували еплеренон, 2-га група - 72 хворих, які не приймали препаратів із групи антагоністів альдостерону. Усі хворі отримували базисну терапію. З них 87 хворим проведена тромболітична терапія. Оцінено клінічні прояви серцевої недостатності (СН), результати ЕхоКС, концентрації N-термінальної мозкової фракції натрійуретичного пропептиду (NT-pro BNP). Результати. Доведений регрес клінічної симптоматики СН, який корелював із позитивною динамікою NT-pro BNP і розмірів камер серця на фоні прийому препарату у складі комплексної терапії ГІМ. Крім того, на фоні тривалого систематичного прийому еплеренону відзначена достовірна позитивна динаміка прогностичних маркерів перебігу післяінфарктного періоду у досліджуваних пацієнтів. Висновки: застосування еплеренону спричинює гальмування процесів ремоделяції ЛШ у хворих на ГІМ, сприяє контролю об'єму рідини, що зумовлює зменшення та поступовий регрес проявів СН навіть після перенесеної ГЛШН.