Під час інкубації крові хворих на хронічне легеневе серце з текомом (суміш з високим вмістом омега-3 поліненасичених жирних кислот) виявлено пригнічення ліпооксигеназного шляху перетворення арахідонової кислоти й активацію циклооксигеназного шляху зі зміною балансу простациклінтромбоксанової системи у бік переважання простацикліну. У разі застосування текому за клінічних умов зменшується активність обох ланок метаболізму арахідонової кислоти, що значною мірою пояснює його антиагрегантну, вазодилаторну та протизапальну дію.

Представлены современные сведения о лечении рефрактерной сердечной недостаточности, которые соответствуют достижениям научной и практической кардиологии. Большое внимание уделено многообразию индивидуальных методических подходов к лечению различных вариантов течения этого заболевания. Рассматриваются особенности применения сердечных гликозидов у больных рефрактерной хронической сердечной недостаточностью (ХСН), клинические возможности терапии рефрактерной сердечной недостаточности периферическими вазодилататорами. Детально освещаются вопросы лечения рефрактерного отечного синдрома, отека легких, реанимации в кардиологической практике.

Наведено дані про сучасні лікарські форми, що застосовуються у процесі лікування хронічного легеневого серця. Описано клініко-фармакологічні особливості дії антибіотиків, відхаркувальних і сечогінних препаратів, бронходилататорів, препаратів, що знижують тиск у малому колі кровообігу. Запропоновано нові методи лікування гіпоксичного стану тканин внаслідок зазначеної хвороби. Розглянуто проблему толерантності до загальноприйнятого лікування, а також можливі шляхи її подолання у хворих з рефрактерним хронічним легеневим серцем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-436

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В сжатом систематизированном виде изложены современные представления о патофизиологических механизмах (нейрогуморальной активации, кардиальных компенсаторных механизмах, биохимических изменениях в миокарде), стандартах диагностики и лечения хронической сердечной недостаточности (ХСН). Особое внимание уделено методам лечения и профилактики ХСН, в частности, хронической систолической сердечной недостаточности, а также диастолической сердечной недостаточности.

Наведено сучасні уявлення про роль змін системи нейрогуморальної регуляції у розвитку хронічної серцевої недостатності (ХСН). Зазначено важливу роль у прогресуванні ХСН активації ренін-ангіотензинової системи - підвищення рівня ангіотензину II має негативний вплив на перебіг захворювання та стимулює утворення низки вазоактивних речовин (норадреналіну, альдостерону, вазопресину, ендотеліну), дія яких погіршує його прогноз. Наслідками гіперактивації симпато-адреналової системи у разі ХСН є дисфункція і загибель кардіоміоцитів, порушення гемодинаміки, гіпертрофія міокарда, підвищення частоти серцевих скорочень, провокація ішемії міокарда й аритмогенез. У випадку ХСН порушується функція брадикініну - потужного вазодилататора, стимулятора вивільнення ендотелійзалежних розслаблюючих факторів (оксиду азоту, ендотелійзалежного фактора гіперполяризації) та простацикліну. Рівень передсердного натрійуретичного фактора в крові визнано можливим діагностичним критерієм безсимптомної дисфункції міокарда. Провідне місце в лікуванні ХСН зайняли препарати, що блокують ренін-ангіотензинову (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту й антагоністи рецепторів ангіотензину II типу) і симпато-адреналову (beta-адреноблокатори) системи.

На підставі вивчення активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) у 118-ти хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) було виявлено, що зі збільшенням віку пацієнтів первинна маніфестація ХСН виявляється прогресуючою інтенсифікацією активності РААС. У молодих хворих ХСН, з наростанням її тяжкості зафіксовано збільшення активності РААС, що ймовірно, є однією з причин розвитку захворювання в цьому віці.

На основании изучения активности ренин- ангиотензин-альдостероновой системы (РААС) у 118-ти больных хронической сердечной недостаточностью (ХСН) было выявлено, что с увеличением возраста пациентов первичная манифестация ХСН выявляется прогрессирующей интенсификацией активности РААС. У молодых больных ХСН, с возрастанием ее тяжести, подчеркивается увеличение активности РААС, что является одной из причин развития заболевания в этом возрасте.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-52

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: хронічна серцева недостатність, інсулінорезистентність, клінічні прояви, триметазидин, метформін
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-52 + Р415.160.23-52

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены результаты обследования 377-ми больных с хронической сердечной недостаточностью (ХСН), ассоциированной с ишемической болезнью сердца в соединении с хроническими обструктивными заболеваниями легких (ХОЗЛ), используя методы М- и В-эхокардиографии, допплерэхокардиографии, холтеровского мониторирования ЭКГ, бодиплетизмографии, спирометрии, пульсометрии. Установлено, что степень выраженности диастолической дисфункции левого желудочка (Ж) таких больных зависит от стадии и типа, профиля ремоделирования ЛЖ, вентиляционных нарушений и гипоксемии. У каждого больного с ХСН ишемической этиологии в соединении с ХОЗЛ была выявлена какая-либо степень диастолической дисфункции ЛЖ. Доказана необходимость ее определения с целью проведения дифференцированной медикаментозной коррекции давления наполнения ЛЖ.

Изучены диастолические функции правого желудочка у 310-ти пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХН), ассоциированной с ИБС и артериальной гипертензией в сочетании с хронической обструктивной болезнью легких и установлены зависимости профиля ее изменения от стадии и типа ХСН с использованием методов допплерографии, холтеровского мониторирования ЭКГ, бондиплетизмографии, спирометрии и пульсометрии. Установлено, что в случае ХСН I стадии левостороннего типа преобладает нарушение релаксации правого желудочка, при появлении застойных изменений в малом круге и тотальной ХСН доминируют псевдонормальный и рестриктивный типы, независимо от повышения внутригрудного давления.

Разработаны критерии диагностики систолической дисфункции левого желудочка при хронической сердечной недостаточности II - IV ФК NYHA у 310-ти больных ишемической болезнью сердца (ИБС) и артериальной гипертензией (АГ) в сочетании с хроническими обструктивными болезнями легких (ХОБЛ). Во время проведения исследования больные были разделены на 3 группы: 1-я - 92 пациента с артериальной гипертензией (АГ) в сочетании с ХОБЛ; 2-я - 104 пациента с ИБС в сочетании с ХОБЛ и 3-я - 114 пациентов с ИБС и АГ в сочетании с ХОБЛ с применением методов: одно- и двумерной эхокардиографии, холтеровского мониторирования ЭКГ, бодиплетизмографии, спирометрии и пульсоксиметрии. Установлено, что ФВ ниже 50 % отражает наличие систолической дисфункции левого желудочка, но более специфическими (100 %) и чувствительными (100 %) параметрами, независимыми от уровня нагрузки левого желудочка, являются показатели (стресс-корректированное сокращение медиального слоя стенки меньше 89 % и отношение циркулярного конечно-систолического стресса стенки к индексу конечно-систолического объема левого желудочка меньше 5,0 сл. ед.), которые "срабатывают" даже при ФВ больше 50 %.

На підставі наведених експериментальних даних зазначено, що порушення з боку обміну ліпідів у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) багато в чому залежать від наявності/відсутності інсулінорезистентності (ІР). Обгрунтовано доцільність включення у стандартну фармакотерапію хворих на ХСН та ІР метформіну (500 мг/добу). У дослідженні брали участь три групи хворих на ХСН ІА - ІІБ стадій за класифікацією Українського наукового товариства кардіологів (1997). Хворі з ІХС 1-ї групи протягом усього періоду спостереження одержували стандартну терапію: органічні нітрати (ізосорбіду динітрат - 20 - 80 мг/добу, нітрогліцерин - по 0,5 мг у разі нападів стенокардії), лізиноприл - 2,5 - 20 мг/добу, фуросемід - 20 - 80 мг/добу, небіволол - 0,625 - 5 мг/добу, ловастатин - 20 - 40 мг/добу. З метою корекції ІР хворим 2-ї ІР групи з початку спостереження до стандартної терапії був доданий метформін у дозі 500 мг/добу, а хворі 1-ї ІР групи одержували метформін у тій же дозі, починаючи з третього місяця дослідження. Встановлено, що корекція порушень обміну ліпідів успішна за проведення стандартної терапії. Включення у стандартну фармакотерапію метформіну на ранніх етапах забезпечує більш виражену нормалізацію обміну ліпідів у хворих з виявленою ІР.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-43

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено сучасні уявлення про механізми виникнення і прогресування хронічної серцевої недостатності (ХСН). Висвітлено сучасні стандарти діагностики та лікування ХСН. Значну увагу приділено тактиці ведення хворого на амбулаторному етапі.

Изложены современные представления о механизмах возникновения и прогрессирования хронической сердечной недостаточности (ХСН). Освещены современные стандарты диагностики и лечения ХСН. Значительное внимание уделено тактике ведения больного на амбулаторном этапе.

Розглянуто випадок гострої серцево-судинної недостатності у хворого на ІХС, яка розвинулася на тлі повної релаксації лівого купола діафрагми, що закінчився летально.

В сжатом виде изложены современные представления о лечении синдрома хронической сердечной недостаточности. Освещены наиболее важные фармакотерапевтические и хирургические методы оказания помощи таким больным, внедренные в клиническую практику в последние годы.

С учетом результатов многолетнего наблюдения за больными с начальной сердечной недостаточностью описаны механизмы формирования данного синдрома при не- и коронарогенных заболеваниях миокарда. На основе математического анализа доказано, что в основе нарушений внутрисердечной гемодинамики у пациентов с сердечной недостаточностью различного генеза лежат различные факторы. Определена роль вегетативной нервной системы в формировании данного заболевания у больных ишемической болезнью сердца.

З урахуванням рекомендацій щодо лікування хронічної серцевої недостатності (СН) Українського наукового товариства кардіологів (2002 р.) розглянуто сучасні погляди на клініку, діагностику і тактику лікування хворих на СН. Наведено класифікацію СН, а також характеристику вентрикулярних об'єктів. Визначено систолічні та діастолічні функції серця в нормі. Охарактеризовано протиаритмічні препарати.

С учетом рекомендаций по лечению хронической сердечной недостаточности (СН) Украинского научного общества кардиологов (2002 г.) рассмотрены современные взгляды на клинику, диагностику и тактику лечения больных СН. Приведены классификация СН, а также характеристика вентрикулярных объектов. Определены систо- и диастолические функции сердца в норме. Охарактеризованы противоаритмические препараты.

Зазначено, що синдром недостатності кровообігу найчастіше спостерігається у хворих похилого і старечого віку. Велике значення в лікуванні даного синдрому у хворих похилого і старечого віку має корекція способу життя та комплексна терапія (включення малих доз інгібіторів АПФ, бета-адреноблокаторів, сечогінних, серцевих глікозидів та курсове лікування засобами метаболічної дії).

Указано, что синдром недостаточности кровообращения наиболее часто встречается у больных пожилого и старческого возраста. Большое значение в лечении данного синдрома у больных пожилого и старческого возраста имеет коррекция образа жизни и комплексная терапия (включение малых доз ингибиторов АПФ, бета-адреноблокаторов, диуретиков, сердечных гликозидов и курсовое лечение средствами метаболического действия).