Исследованы технологические особенности получения литого композиционного материала на стальной основе с равномерным распределением армируемой фазы в виде карбида вольфрама виброармированием. Установлено явление дифференционного преобразования структуры составных композитов, результатом которого есть изменение физико-механических показателей. Показано, что основным фактором, который лимитирует скорость тепломассообменных процессов при виброармировании, есть величина поверхности межфазового взаимодействия расплава и армируемых частичек. Аргументировано, что виброармирование расплава можно рассматривать как перспективный высокоэффективный метод получения литых композиционных материалов для породоразрушающего шарошечного инструмента.

Побудовано математичну модель процесу деформації комбінованого зубка: твердий сплав - сталь. Досліджено напружений стан комбінованих зубків і оцінено вплив товщини сталевої підкладки, а також модулів пружності матеріалів на залишкові технологічні напруження. Надано рекомендації з конструювання комбінованих зубків.

Досліджено питання проектування технологічного процесу та виготовлення конкурентоздатного бурового інструменту віброармуванням заготовок зубків з метою підвищення їх довговічності шляхом одержання зносостійких литих композиційних матеріалів на стальній металозв'язці. Проведено теоретичні й експериментальні дослідження згідно з розробленими комплексною програмою та методикою, які передбачають застосування фізичного, математичного та комп'ютерного моделювання об'єкта досліджень для підтвердження адекватності одержаних результатів з застосуванням діючого технологічного обладнання, розробленого та виготовленого технологічного оснащення на базі сучасних стандартних методик металографії та рентгеноспектрального аналізу, а також існуючих методів випробувань бурового інструменту щодо стійкості з характерними видами зношування за умов, наближених до реальних. Розроблено метод визначення навантажень, що діють на різні вінці шарошок бурового долота, який може використовуватись для раціонального розміщення зубків на вінцях шарошки. Наведено результати промислових випробувань зношування виготовлених композиційних віброармованих зубків бурового інструменту. Результати випробувань порівняно з аналогічними показникам твердосплавних зубків, що випускаються серійно.

Вперше досліджено основні аспекти співвіднесення свободи та відповідальності за доби глобалізації. З'ясовано, що основним суб'єктом реалізації свободи та відповідальності є людина як особистість. Встановлено, що існування будь-яких соціальних інститутів, систем, структур і спільнот як соціальних суб'єктів обумовлене поведінкою конкретних осіб. Зроблено висновок, що відповідальність за діяльність будь-яких соціальних суб'єктів, а не лише фізичних осіб, покладається на відповідальних представників цих суб'єктів. Визначено зміст поняття глобалізації в аспекті його впливу на умови реалізації людиною її свободи. З'ясовано, що ефект глобалізації виникає за умови залежності (за виняткових обставин, але - закономірно) подальшого розвитку людської цивілізації від вчинків окремої людини. Доведено, що розуміння співвіднесення свободи та відповідальності людини на різних етапах розвитку філософської думки обумовлене особливостями комунікаційних, інституційних і соціокультурних характеристик тих епох, в які створювались відповідні історичні концепції співвіднесення свободи та відповідальності. З'ясовано, що за доби глобалізації розробка проблеми відповідальності людини визначається глибокими трансформаційними змінами у сфері комунікації, соціальних інститутів і культури, зокрема, зростанням впливу на поведінку людини механізмів масової комунікації, перманентною модернізацією соціальних інститутів і домінуванням ситуації мультикультуралізму.

Доведено, що основними шляхами реалізації людиною свободи за умов глобалізації є інституціональний, мережевий і мультикультуральний. Встановлено, що носіями інституціональних, мультикультуральних, межових відносин завжди є конкретні особи, за умов глобалізації проблема відповідальності залишається релевантною відносно цих відносин, яка залежно від шляхів реалізації свободи особистості може бути вираженою у позитивній і негативній формах.

Розглянуто умови експлуатації тришарошкового долота та проаналізовано контактну взаємодію зубків бурового інструменту (БІ) з вибоєм. Встановлено залежність вертикальних переміщень вінців шарошок від осьового навантаження, яке діє на вінець, і радіуса прикладення навантаження. Одержано систему рівнянь для визначення зусилля, яке діє на зубок кожної шарошки долота за будь-якого варіанту взаємодії з вибоєм. Запропонований метод визначення навантажень рекомендовано для встановлення раціонального розміщення зубків на вінцях БІ.

Розглянуто вплив конструкції твердосплавного зубка на величину натягу по краю отвору в корпусі шарошки і на зусилля випресування. Встановлено оптимальний кут нахилу конічної поверхні зубка.

Розроблено конструкцію голкофрезерного пристрою. Побудовано математичну модель залежності різальної здатності голкофрези від швидкості різання. Проведено перевірку адекватності моделі експериментальним даним. Надано рекомендації щодо конструювання профілю різальної частини голкофрези.

Для забезпечення параметрів проектного профілю під час буріння похило-скерованих і горизонтальних свердловин за умов нестійких або абразивних гірських порід запропоновано конструкцію спеціального центратора та математичну модель неорієнтованих компоновок низу бурильної колони на базі його використання. На основі аналітичих досліджень встановлено, що дане технологічне рішення дозволить зменшити каверно- і жолобоутворення, зменшити знос центраторів компоновок і забезпечити необхідну траєкторію буріння.

Подано загальні відомості про спорудження нафтових і газових свердловин. Наведено призначення та будову бурових устаткувань. Розглянуто особливості обладнання для експлуатації нафтових свердловин занурними безштанговими насосами. Увагу приділено підвищенню надійності та довговічності бурового та нафтогазопромислового обладнання. Висвітлено виготовлення обладнання й інструменту паливно-енергетичного комплексу. Подано інформацію про технологію складання виробів. Викладено проблеми ремонту бурового устаткування.

Зазначено, що деструкція зв'язувальної речовини азбополімерних матеріалів у міжконтактному просторі (МКП) відіграє важливу роль та, залежно від видів тертя, механічних і фізико-хімічних властивостей поверхонь тертя, може набувати як додатних, так і від'ємних значень. Надлишковий тиск перешкоджає міграції газу від МКП до навколишнього середовища та створює умови для утворення областей зі зменшеним коефіцієнтом тертя. На підставі проведених лабораторних і стендових досліджень вивчено газодинамічні ефекти, що мають місце в МКП фрикційних пар стрічково-колодкових гальм бурових лебідок. Встановлено, що за тяжконавантажених режимів тертя, за яких працюють гальма бурових установок, в МКП створюється надлишковий тиск. Аналіз результатів досліджень показав необхідність примусового введення газового середовища в МКП з надлишковим тиском, який повинен перевищувати тиск газоподібних продуктів деструкції зв'язувальної речовини азбополімерних матеріалів. Розроблено систему та методику підведення газового середовища, наприклад, вихлопних газі двигунів внутрішнього згорання на фрикційний контакт з метою підвищення довговічності гальма.

Замкові нарізі сьогодні виготовляють із обов'язковим зазором між гребенями муфти та впадинами ніпеля і навпаки, між впадинами муфти і гребенями ніпеля. Вони цілком технологічні, тому запропоновано зменшити їх до розмірів, які зведуть негерметичність нарізі до мінімуму, а технологічну стійкість різців підвищити за рахунок застосування від'ємних значень переднього кута. Запропоновано графічну схему різальної кромки різця для отримання замкової нарізі з мінімально необхідним зазором.

Запропоновано комплексний спосіб відновлення зношених ободів шківів без їх демонтажу, який поєднує наплавку, профілювання і установку в спрофільований обод рухомої футеровки. Розроблено конструкцію голкофрезерного пристрою. Побудовано математичну модель залежності різальної здатності голкофрези від швидкості різання. Проведено перевірку адекватності моделі експериментальним даним. Виведено формулу продуктивності голкофрезерного пристрою. Дано рекомендації щодо конструювання профілю різальної частини голкофрези. Запропоновано конструкцію рухомої футеровки, виконану з окремих футеровочних елементів на пружних гнучких ланках. Запропоновано конструкцію натяжного пристрою для компенсації видовження гнучких ланок.

Розглянуто проблему виникнення постковідної депресії. Окреслено основні діагностичні критерії та симптоми депресивного розладу (ДР). Вказано, що до базових симптомів належить: пригнічений настрій, втрата цікавості та відчуття задоволення від повсякденної діяльності, підвищена втомлюваність, втрата енергії та зниження активності. Проаналізовано фактори ризику, які найбільше впливають на формування депресивних розладів. До цих факторів віднесено: втрату роботи, розлучення, втрата родичів, високий рівень особистісної тривожності, стресові події в житті. Основною метою терапії пацієнтів із великим ДР - повне функціональне відновлення та повернення до преморбідного стану. Складність терапії ДР полягає у відсутності повного одужання у випадку тяжких або ускладнених форм ДР. Визначено основні емоційно-когнітивні ознаки ДР, а саме: понижений або підвищений настрій, відчуття тривоги та необгрунтована тривожність, дратівливість або прояви злості до себе або навколишніх людей, повторювані негативні думки про себе, про навколишніх і майбутнє, знижена концентрація уваги, апатія, неуважність. Одужання при депресії - це не відсутність негативних афективних симптомів, а відновлення нормального емоційного функціонування, здатність бути самим собою і переживати позитивні емоції. Метою психотерапії при депресії є зміна негативних думок, емоційного стану та настрою пацієнта.