Індекс рубрикатора НБУВ: Ю702.18

Рубрики:

Моральна свобода і відповідальність

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання становлення свободи людини у контексті співвідношення особливостей розвитку світової та національної культури. Досліджено процес формування свободи людини за умов становлення демократичного суспільства. Проаналізовано співвідношення індивідуальної та колективної свободи. Висвітлено питання культурної єдності українців та релігійно-християнське розуміння свободи людини. Розглянуто європейський та національний аспекти перспектив розвитку свободи особистості людини. Особливу увагу приділено філософському розв'язанню проблеми гуманістичного аналізу природи людської свободи.

Рассмотрены вопросы становления свободы человека в контексте соотношения особенностей развития мировой и национальной культуры. Исследован процесс формирования свободы человека в условиях становления демократического общества. Проанализировано соотношение индивидуальной и коллективной свободы. Освщены вопросы культурного единства украинцев и религиозно-христианское понимание свободы человека. Рассмотрены европейский и национальный аспекты перспектив развития свободы личности человека. Особое внимание уделено философскому решению проблемы гуманистического анализа природы человеческой свободы.

Розглянуто питання моралі та політики, природи і влади, досліджено моральні засади нейтралітету, прав, рівності, свободи особистості. На підставі узагальнення творчості мислителів минулого (І.Канта, Дж.Мілля, Ф.Гайєха) та сучасного часу (Р.Нозика, Дж.Роулза, Р.Дворкіна), визначено нові принципи лібералізму.

Проаналізовано проблеми людини в сучасному світі в контексті загальнометафізичних вимірів категорій свободи. Визначено головні етапи розвитку сутності поняття свободи, розкрито зміст терміна майбутньої екзистенціалії свободи на підставі її гендерних вимірів. Наведено методологічні підходи та викладено проблемні аспекти дослідження сутності терміна свободи, пов'язані з реаліями ХХІ ст. і особливостями національного відродження України.

Проанализированы проблемы человека в современном мире в контексте общеметафизических измерений категории свободы. Определены основные этапы развития сущности понятия свободы, раскрыто содержание термина будущей экзистенциалии свободы с учетом ее гендерных измерений. Приведены новые методологические подходы и изложены проблемные аспекты исследования сущности термина свободы, связанные с реалиями ХХІ в. и особенностями национального возрождения Украины.

Висвітлено православні духовні цінності в контексті підприємницької діяльності, а також проблеми праці та власності в католицькій моральній теології. Проаналізовано вплив протестантизму на розвиток економіки, розкрито політико-правові, економіко-соціальні аспекти екологічної проблематики. Визначено основні передумови актуалізації проблеми прав і свобод людини та громадянина в Україні, показано значення феномену страху в процесі формування духовної свободи особистості.

Освещены православные духовные ценности в контексте предпринимательской деятельности, а также проблемы труда и собственности в католической моральной теологии. Проанализировано влияние протестантизма на развитие экономики, раскрыты политико-правовые, экономико-социальные аспекты экологической проблематики. Определены основные предпосылки актуализации проблемы прав и свобод человека и гражданина в Украине, показано значение феномена страха при формировании духовной свободы личности.

Розкрито генезу філософських поглядів на сутність поняття "свавілля". Висвітлено проблему свавілля філософами епох середньовіччя та Нового часу, а також у філософських працях І.Канта, Г.Гегеля, Й.Фіхта, Ф.Шеллінга, Ф.Ніцше. Розглянуто свавілля як компонент свободи, волюнтаризм як "світову волю" та вільну індивідуальну волю "я", тоталітаризм як вид політичного свавілля. Викладено моральні аспекти евтаназії, проаналізовано етичні проблеми клонування людини. Показано значення функціонально-інтеріозованих виявів свавілля.

Раскрыта генеза философских взглядов на сущность понятия "беспредел". Освещена проблема беспредела философами периодов средневековья и Нового времени, а также в философских трудах И.Канта, Г.Гегеля, И.Фихта, Ф.Шеллинга, Ф.Ницше. Рассмотрены своеволие как компонент свободы, волюнтаризм как "мировая воля" и свободная индивидуальная воля "я", тоталитаризм как вид политического своеволия. Изложены моральные аспекты эвтаназии, проанализированы этические проблемы клонирования человека. Показано значение функционально-интериозованных проявлений беспредела.

Розглянуто позиції вітально-аксіологічної концепції особистості, яка включає самоусвідомлення, свободу волі, як усвідомлену необхідність, совість і творчість як умову здорового способу життя.

Проаналізовано ключові ідеї концепції свободи Л. Шестова у їх взаємозв'язку з традиціями російської релігійно-філософської думки та філософією екзистенціалізму. Висловлено думку, що свобода для Шестова полягає в тому, щоб людина не підкорялася ніяким законам, щоб знання й етичні норми не перетворювалися на культ. Він розуміє свободу як можливість можливості, як явище, що міститься поза причинним зв'язком, як внутрішню творчу енергію людини, що йде від духовного початку і не детерміновано ні природою, ні суспільством і прагне до неможливості. Також проаналізовано моральні позиції Л. Шестова, виявлено сучасне значення його філософських ідей.

Викладено зміст принципів - особистої свободи, відповідальності, рівності, влади більшості, незалежності, застосування примусу в межах права, гарантії індивідуальної свободи, поділу влади, конституціоналізму, влади закону, економічної свободи, академічної свободи, - історично сформованих у контексті демократичної традиції, які в межах головних політичних ідеологій формують ліберальну парадигму європейського політичного мислення.

Розглянуто взаємовідношення понять "свобода" та "совість". Совість визначено як внутрішню межу свободи волі та внутрішній регулятор людської діяльності та поведінки, які спрямовані на пошук власної цілісності та самототожності.

Здійснено соціально-філософський аналіз проблеми відповідальності в управлінні. Наведено підхід до побудови її структури. Показано, що відповідальність завжди пов'язана з нормами діяльності та може бути введена тільки там, де вони існують. Розглянуто загальні умови відповідальності та з'ясовано наявність норм діяльності, виділено каузальний зв'язок, свободу волі та передбаченість. Доведено, що відповідальність є відношенням рефлексії - відповідальності індивідів і відповідальності суспільства, членами кого вони є, взаємопов'язані.

Виявлено та проаналізовано складові свободи як цілісної системи, а саме: трансцендентну, особистісну, ситуаційну. На підставі розкриття системного зв'язку компонентів визначено структуру свободи, здійснено її класифікацію та диференціацію. З'ясовано суть морального змісту форм прояву свободи та розглянуто підходи до їх осмислення у філософській думці. Здійснено спробу систематизувати історико-філософський досвід осмислення проблеми свободи, з'ясування її морального змісту. У контексті етичних характеристик проаналізовано та понятійно оформлено свободу морального самовизначення особистості. Наголошено на важливості питання про умови та ситуації вибору, а також про ціннісні орієнтири людського вибору. Проблема ціннісних факторів вибору - одна з традиційних в етичній літературі. Особливу роль у виборі відіграють моральні установки особистості. Саме в результаті свого особистісного невимушеного вибору людина може бути причетною до сил добра чи зла. Свідомо чи несвідомо особистість перебуває під впливом багатьох моральних вимог. Індивідуальна автономія вибору передбачає врахування його значимості для інших людей, близьких і далеких. Визначальний вплив на ситуацію вибору чинить свідомість і почуття відповідальності. Розкрито роль сучасної етичної теорії у розробці діяльнісного аспекту творчості свободи, вираженого певними екзистенціалами особистості, а саме: вибором і відповідальністю. На підставі результатів детального вивчення фактичного матеріалу доведено, що творча самореалізація особистості відбувається шляхом прояву її свободи, яка має моральний зміст.

Обгрунтовано фундаментальну значимість класичної історико-філософської спадщини для сучасного розв'язання проблеми індивідуальної свободи. Показано, що свобода особистості завжди є свободою вибору індивіда. Зазначено, що вибір є критеріальним показником і визначником особистісної свободи та міри. Визначено роль "творчості свободи" як її сутнісної інтенції. Обгрунтовано, що сучасна історико-філософська теорія дає змогу визначити діяльнісний аспект творчості свободи. Доведено, що свобода іманентна людині, а людина як особистість - це, насамперед, вибір. Свобода особистості є проблемою самореалізації індивіда засобами вибору його світоглядної та життєвої позиції в ситуації "екзистенційної напруги" та діяльнісної справності, спрямованої на творчість свободи.

Виявлено, що поняття свавілля в історії філософської думки розглядається у зв'язку з поняттями волі та свободи. Зроблено філософське обгрунтування дефініції свавілля як властивості волі на основі власних достатніх підстав надавати перевагу мотивам, що визначають чи будуть визначати дії або вчинки для досягнення певних цілей. Розвинено, поглиблено та аргументовано гіпотезу, згідно з якою свавілля може бути негативною формою, "свободою від ...", моментом, творчою компонентою свободи. Зазначено, що одним зі шляхів переходу свободи негативної до свободи позитивної може бути не "зняття", не "заперечення", а сублімація свавілля, за цього методом розв'язання діалектичного протистояння свавілля-свобода - друга антиномія свободи М.Гартмана.

Вперше досліджено основні аспекти співвіднесення свободи та відповідальності за доби глобалізації. З'ясовано, що основним суб'єктом реалізації свободи та відповідальності є людина як особистість. Встановлено, що існування будь-яких соціальних інститутів, систем, структур і спільнот як соціальних суб'єктів обумовлене поведінкою конкретних осіб. Зроблено висновок, що відповідальність за діяльність будь-яких соціальних суб'єктів, а не лише фізичних осіб, покладається на відповідальних представників цих суб'єктів. Визначено зміст поняття глобалізації в аспекті його впливу на умови реалізації людиною її свободи. З'ясовано, що ефект глобалізації виникає за умови залежності (за виняткових обставин, але - закономірно) подальшого розвитку людської цивілізації від вчинків окремої людини. Доведено, що розуміння співвіднесення свободи та відповідальності людини на різних етапах розвитку філософської думки обумовлене особливостями комунікаційних, інституційних і соціокультурних характеристик тих епох, в які створювались відповідні історичні концепції співвіднесення свободи та відповідальності. З'ясовано, що за доби глобалізації розробка проблеми відповідальності людини визначається глибокими трансформаційними змінами у сфері комунікації, соціальних інститутів і культури, зокрема, зростанням впливу на поведінку людини механізмів масової комунікації, перманентною модернізацією соціальних інститутів і домінуванням ситуації мультикультуралізму.

Доведено, що основними шляхами реалізації людиною свободи за умов глобалізації є інституціональний, мережевий і мультикультуральний. Встановлено, що носіями інституціональних, мультикультуральних, межових відносин завжди є конкретні особи, за умов глобалізації проблема відповідальності залишається релевантною відносно цих відносин, яка залежно від шляхів реалізації свободи особистості може бути вираженою у позитивній і негативній формах.

Досліджено особливості тематизації проблеми свободи в російській релігійній філософії кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано філософський доробок таких мислителів як В. Соловйов, Л. Толстой, М. Бердяєв, С. Франк.

Розглянуто взаємостосунки й взаємозв'язок понять: відповідальність, воля, обов'язок і совість у поведінці особистості.

Рассмотрено взаимоотношение и взаимосвязь понятий: ответственность, свобода, обязанность и совесть в поведении личности.

Presents interrelation and interconnection of such notions as responsibility, freedom, duties and conscience in person's conduct.

Рассмотрены принципы понимания языковой деятельности, являющиеся основой концепции "языковых игр" Л.Витгенштейна. Подчеркнута практическая направленность рассмотрения языка и мышления как модели коммуникации. Показано, что в современном мире на основе "языковых игр" выстраиваются экономические и социальные связи, корпоративные и политические отношения. Обоснована необходимость рассмотрения "языковых игр" как одного из компонентов формирования социальной и этической ответственности человека.

Розглянуто принципи розуміння мовної діяльності, які є основою концепції "мовних ігор" Л.Вітгенштейна. Показано практичну спрямованість розгляду мови та мислення як моделі комунікації. З'ясовано, що у сучасному світі на базі "мовних ігор" будуються економічні та соціальні зв'язки, корпоративні та політичні відношення. Обгрунтовано необхідність розгляду "мовних ігор" як одного з компонентів у формуванні соціальної й етичної відповідальності людини.

It is impossible to understand a modern world without taking into account method of "linguistic games" of L.Vitgenchtein it is rotined. In the article, that linguistic practice becomes foundation not only communicative practice but also one of components for forming of responsibility of man.

Автономність у кантіанському її розумінні, яке превалювало у філософських дискусіях аж до останньої третини XX ст., в сучасному світі стає проблематичною. Адже уміння встановлювати закон самому собі й уміння слідувати йому в сучасному динамічному суспільстві стикається з проблемою ригідності подібного роду автономної волі. Безперервно змінювані соціальні конфігурації змушують індивідів відмовлятися від стійкої, законоспівмірної, автономної поведінки. Однак за відсутності альтернативного розуміння автономності вони ризикують стати безпорадними маріонетками постдисциплінарних технологій влади. Здійснено спробу запропонувати таке альтернативне розуміння індивідуальної автономності на основі післяпостмодерного нерепресивного розуміння суб'єктивності. На відміну від кантіанської здатності до формування власної волі, в сучасних контекстах, на передній план висувається здатність переформовувати власну волю на основі рефлексивного та креативного врахування досвіду Іншого. Зважаючи ж на те, що власна воля засновується на індивідуальній системі цінностей, автономність може розглядатися як здатність до рефлексивної, креативної реінтеграції індивідуальних ціннісних структур.

Обгрунтовано концепцію особистості, детермінанти її становлення, серед яких визначальною є свобода вибору.

Обоснована концепция личности, детерминанты ее становления, среди которых определяющей является свобода выбора.

The conception of personality and determinants of its development, where the leading one is freedom of choice, is substantiated.