Висвітлено наукові доробки та внесок невропатологів одеської школи, зокрема, робітників кафедри нервових хвороб Одеського державного медичного університету, у розвиток вітчизняної та світової науки. Стисло викладено відомості про клінічні ознаки, патогенез, діагностику та лікування захворювань периферичної нервової системи, спинного мозку, енцефалітів, менінгітів, демієлінізуючих захворювань нервової системи, порушень мозгового кровообігу, пухлин головного і спинного мозку, епілепсії, неврозів, захворювань вегетативної нервової системи, травм головного мозку, спадково-дегенеративних захворювань нервової системи тощо.

Розроблено методологічні підходи до державного регулювання процесу адаптації сфери житлово-комунального господарства (ЖКГ) до умов ринкового середовища. Розглянуто соціально-економічні особливості житлово-комунальних послуг, а також процесів їх споживання домогосподарствами та виробництва даних послуг підприємствами сфери ЖКГ. Визначено економічні інтереси та протиріччя в цій сфері. Проаналізовано результати діяльності вітчизняного ЖКГ за фазами відтворювального циклу. Розкрито основні проблеми в межах ринкового середовища ЖКГ. Розроблено імітаційну модель ринкового середовища функціонування сфери ЖКГ, обгрунтовано стратегічні адаптаційні напрями державного регулювання даної сфери.

Визначено стратегічні напрями адаптації до ринкового середовища сфери житлово-комунального господарства України на підставі аналізу соціально-економічних особливостей житлово-комунальних послуг та суб'єктів житлово-комунального господарства, що дозволило сформулювати концептуальні засади державного регулювання даної галузі.

Надано методичні положення та результати досліджень оцінки потенціалу енергії вітру південних регіонів України для зрошення городніх культур.

Ємнісні накопичувачі, як необхідний складовий елемент, знаходять широке застосування в різноманітних електротехнічних установках і системах. Аналіз відомих підходів збільшення ККД зарядного кола показав, що вони пов'язані з певними труднощами. Наприклад, зарядні пристрої із джерелами, регульованими за певним законом напруги, є складними і їхнє застосування може бути виправдано лише у виняткових випадках. Крім перетворювача, що узгоджує джерело енергії та ємнісний накопичувач, потрібні додаткові реактивні елементи, що запасають енергію і підтримують на одному рівні вхідну і вихідну потужності протягом процесу зарядження. Ця вимога грає істотну роль у випадку застосування джерела обмеженої потужності. У більшості випадків енергетичні процеси заряду конденсатора аналізувались при нульових початкових умовах. Максимальний ККД може бути досягнутий при незмінній формі вхідного та вихідного струму. Для досягнення максимального ККД перетворювача ємнісний накопичувач в початковий відрізок часу повинен запасати енергію, щоб в кінці заряду віддати запасену енергію для підтримання струму зарядження. Вітроустановка працює при стохастичних умовах зміни рівня швидкості вітру, що спричиняє до відповідних показників на клемах зарядного пристрою. Оцінка необхідної кількості енергії для зарядження ємкісного накопичувача ускладнюється. Мета роботи - визначити час зарядження ємнісного накопичувача електродинамічного привода насосу автономної вітроелектричної установки до заданих технологічних меж за допомогою імітаційного моделювання при стохастичних умовах зміни рівня швидкості вітру. При зміні значень математичного сподівання швидкості вітру в межах 4 - 5,2 м/с час зарядження ємнісного накопичувача при технологічній межі напруги 100 В складає відповідно 12,5 - 7 с.

Нерівномірність та випадковість надходження енергії від відновлюваних джерел енергії спонукає до розробки електроімпульсних установок для її використання. Одною з причин, що стримують використання таких установок є відсутність відповідних математичних моделей, що не дає можливості здійснити оцінку зусиль, які виникають при роботі виконавчих елементів. У відомих електродинамічних приводах величина імпульсу сили зазвичай визначається як величина, пропорційна діаметру котушки і рівного їй за діаметром електропровідного диску. Однак експериментально встановлено, що існує максимальна величина діаметрів конструктивних елементів електродинамічного приводу, при перевищенні якої помітно знижується його ефективність. Також на ефективність електродинамічного приводу впливає товщина електричної котушки, оскільки ККД процесу передачі електричної енергії від конденсатора в електропровідний диск електродинамічного приводу падає при великій товщині котушки. Крім того, без розуміння процесу розрядження в електроімпульсних установках часто неможливо здійснити вибір параметрів зарядних пристроїв та ємнісних накопичувачів. Бажано здійснювати таке узгодження щоб зарядження і розрядження були взаємонезалежними, що покладається на систему керування роботою імпульсного пристрою. Найчастіше схема керування вимикає розрядний блок від зарядного під час процесу розрядження. Розроблена математична модель процесу розрядження ємнісного накопичувача на робочий орган електродинамічного привода насосу, що дозволила визначити вплив його параметрів на тривалість імпульсу розрядження. Для розрахунку індуктивності котушки виконавчого елементу привода запропоновано вираз, обчислення за яким дає задовільний результат. Розрахункові дані збігаються з результатами експериментальної стендової перевірки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г534.4

Рубрики:

Багатокомпонентні системи

Шифр НБУВ: ДС49861 Пошук видання у каталогах НБУВ