Ключ. слова: membrane, demyelination, cerebellar dissociated cell culture, multiple sclerosis
Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.0-29

Рубрики:

Судинні кризи. Динамічні порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: epileptiform activity, neocortical epileptic after discharges, postictal hyperpolarization, vanadate, Na_+, K_+ -activated ATPase, electrogenic pump
Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.709.2-29

Рубрики:

Епілепсія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассматриваются актуальные проблемы ангионеврологии, детской неврологии, вертеброневрологии, нейрогенетики, воспалительных и дегенеративных заболеваний нервной системы, соматоневрологии, нейрохирургии. Анализируются проблемы изменения личности у больных с судорожными синдромами, особенности патологии нервной системы и церебральной гемодинамики у инвалидов-спортсменов, психоневрологические проявления при хронических диффузных заболеваниях печени, а также реактивные психозы, наблюдаемые при жизнеопасных ситуациях во время и после стихийных бедствий и катастроф. Сообщается, что представленные оригинальные данные о патологии нервной системы получены с помощью современных электрофизиологических, иммуноферментных, биохимических, серологических, рентгенологических методов исследования.

Викладено деякі медико-соціальні аспекти творчості хворих на епілепсію. Застосовано психоаналітичну терапію в корекції постстресорних психосоматичних розладів. Відображено особливості формування депресії у жінок похилого віку. Описано заходи щодо впорядкування та підвищення ефективності профілактики суспільно небезпечних дій психічно хворих. Створено реєстри основних неврологічних захворювань. Висвітлено клінічну ефективність препарату "Ербісол" у комплексному лікуванні хворих на розсіяний склероз, а також терапевтичну ефективність методів традиційної та нетрадиційної терапії розсіяного склерозу. Проаналізовано соціально-біологічні фактори ризику остеохондрозу хребта. Підвищено ефективність реабілітації хворих на поперековий остеохондроз шляхом застосування намагнічених сульфідних ванн. Визначено шляхи реформування служби швидкої та невідкладної медичної допомоги. Досліджено особливості формування залежності від психоактивних речовин у підлітковому віці. Розглянуто питання надання стандартизованої медичної допомоги хворим з ургентним наркологічним станом у центрі інтенсивної терапії та реанімації психозів.

Наведено результати аналізу химерних генів SMN в деяких родинах високого ризику СМА з України з використанням методу гідролізу продуктів ПЛР ендонуклеазами рестрикції EcoRV та DdeI. Химерний ген cen/telSMN було виявлено як в родинах, де у пробанда виявлена гомозиготна делеція лише 7-го екзону гену telSMN, так і в родині, де у пробанда не виявлено гомозиготної делеції 7-го та/чи 8-го екзонів гену telSMN. Обговорюються ефективність використаного методу виявлення химерних генів SMN для діагностики СМА, а також механізми утворення химерних генів SMN.

Розглядається актуальна проблема неврології та нейрохірургії - артеріальні аневризми головного мозку. Повідомляється, що розриви аневризм є однією з головних причин нетравматичних внутрішньочерепних крововиливів, які часто закінчуються летально. Висвітлюється методика діагностування та особливості лікування аневризматичних крововиливів.

Робота присвячена висвітленню структурно-функціональних особливостей нейроспецифічних білків клітинної адгезії. Показана роль адгезивних білків в процесах розвитку тканин ненейронального походження та під час формування пам'яті у тварин. Розглянуто питання про використання нейроспецифічних адгезивних білків як маркерів патологічного стану нервової тканини.

Обобщены обширные данные о валериане лекарственной. Приведено свыше 400 рецептов лечебных сборов профилактических чаев, микстур и других комбинированных препаратов данного растения, применяемых в научной и традиционной медицине в профилактике и комплексном лечении нервно-психических болезней, нарушениях сна, эпилепсии, головной боли, хронического алкоголизма.

У щурів з високим і низьким ступенями аудіогенної збудливості (68 і 62 тварини відповідно) виміряно пороги виникнення судорожних реакцій під час електричного подразнення ряду лімбічних структур і структур стовбура мозку. Ці дані зіставлено з результатами вимірів вмісту трансмітерних амінокислот (глутамату, аспартату, гліцину і таурину) у тих же структурах головного мозку у відповідних груп тварин (80 щурів кожний). Виявлено, що пороги судорожних реакцій під час електричної стимуляції більшості вивчених структур мозку в аудіогенно високозбудливих тварин нижче, ніж у низькозбудливих. Спостережувані відмінності, очевидно, знаходяться у певному зв'язку з деяким підвищенням концентрації глутамату в ряді структур; імовірно, вони також у значній мірі пов'язані з дефіцитом гальмівних амінокислот гліцину й таурину в більшій частині досліджених мозкових утворень.

Продемонстровано, що у щурів із симптомами тактильної алодінії після перев'язки сідничного нерва збільшувалася частота фонової і викликаної небольовою стимуляцією активності конвергентних нейронів дорсального рога спинного мозку. У таких тварин стимуляція спинного мозку (ССМ) пригнічувала викликані відповіді значної частини нейронів. Приблизно у третини нейронів частота фонових розрядів під дією ССМ знижувалася. Тривалість ефектів ССМ дорівнювала в середньому 10 хв. Зроблено висновок, що модеруюча дія ССМ є результатом активації різних за локалізацією механізмів: сегментарного і транссупрасегментарного, які доповнюють один одного. Перший механізм у тварин із симптомами тактильної алодінії є найбільш важливим.

В первой серии опытов на обездвиженных наркотизированных крысах изучали действие аскорбината ГАМК (А-ГАМК) в сочетании с тиопенталом натрия на эпилептиформные реакции нейронов коры мозга. Установлено, что в сочетании с классическим антиконвульсантом (барбитуратом) А-ГАМК эффективно подавлял клеточные эпилептиформные реакции. Это позволяет существенно снизить дозу вводимого барбитурата. Во второй серии опытов исследовали действие острой гипоксии мозга на содержание общих макроергических фосфатов и активность Na,К-АТФазы в коре, а также возможность коррекции этих показателей путем введения ГАМК, А-ГАМК или их сочетания с витаминным комплексом (ВК). Наблюдалось возрастание корригирующего влияния вводимых препаратов (от ГАМК к А-ГАМК + ВК) на упомянутые показатели. Обсуждаются механизм действия А-ГАМК на ГАМК-рецепторно-канальные комплексы постсинаптической мембраны нейронов и перспективность использования А-ГАМК в сочетании с барбитуратами и ВК для лечения различных патологий мозга.

На котах за умов гострого експерименту досліджено модулюючий вплив донора оксиду азоту (NO) нітрогліцерину (НГ) та блокатора NO-синтази метилового ефіру нітро-L-аргініну (L-МЕНА) на реакції нейронів переднього відділу гіпоталамуса, викликані стимуляцією еволюйційно гетерогенних зон кори. Докорінні зміни типів реакції нейронів на пред'явлення кортикальних стимулів на фоні введення НГ та L-МЕНА виникали досить рідко (8,8 % - 65/736 тестувань), однак введення L-МЕНА у 72 % випадків призводило до вірогідного підвищення частоти фонової імпульсації нейронів, а введення НГ у 64 % випадків - до пригнічення фонової імпульсації. Обговорено вірогідні механізми впливу змін концентрації NO на синаптичну ефективність кортико-гіпоталамічних проекцій.

На культурі низької щільності нейронів гіпокампа щурів із використанням методики петч-клемп у конфігурації "ціла клітина" та прямої позаклітинної стимуляції нейритів досліджено гальмівну передачу через синаптичний контакт пари нейронів. Встановлено, що зі збільшенням тривалості культивування нейронів середня амплітуда викликаних гальмівних постсинаптичних струмів (вГПСС) і варіабельність їх амплітуд істотно збільшувалися. Значення часу наростання постсинаптичного струму збільшувались із зростанням і диференціацією нейронів, але ця зміна не була монотонною. Коефіцієнт варіації значень амплітуди струмів і стала часу спада струму, що відображувала властивості постсинаптичної мембрани синаптичних контактів, у перебігу культивування не змінювались. Отримані дані свідчать про збільшення під час синаптогенезу кількості елементарних гальмівних синаптичних контактів між нейронами гіпокампа; водночас можна вважати, що зміни в механізмі передачі на рівні окремого синаптичного контакту менш істотні.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

На підставі даних літератури узагальнено відомості щодо такого ускладнення цукрового діабету як діабетична нейропатія. Наведено результати досліджень механізмів, які лежать в основі розвитку центральної та периферичної діабетичної нейропатії. Розкрито роль поліолового шляху обміну глюкози, змін окисно-відновного стану нікотинамідних динуклеотидів та ряду інших факторів у розвитку діабетичної нейропатії. Продемонстровано, що сприятливі терапевтичні ефекти нікотинаміду та його біоактивних похідних на функціонування нервової системи у разі цукрового діабету реалізуються шляхом їх безпосереднього впливу на процеси внутрішньоклітинного метаболізму та передачі нервових імпульсів, що забезпечує їх використання як антидіабетичних препаратів.

Изучена аномалия Киари (АК) с помощью магнитнорезонансной томографии (МРТ), позволяющей установить ее тип, определены соотношение и особенности клинической картины различных типов АК. Отмечено, что в широкой клинической практике АК I - III анатомических вариантов встречается довольно часто, однако диагностируется только с использованием МРТ. АК-I сопровождается преимущественно церебеллобульбарными нарушениями, АК-II - гидроцефальными и сирингогидромиелитическими, АК-III - выраженными пирамидными. Во всех случаях заболеваний спинного мозга и краниовертербрального перехода необходимо применять МРТ.

Изучены механизмы развития иммунных реакций в головном мозге в норме и при патологии центральной нервной системы (ЦНС). Приведены данные о различных формах взаимодействия клеток головного мозга и иммунной системы организма. Рассмотрены механизмы проникновения иммунных клеток через гематоэнцефалический барьер; синтеза про- и антивоспалительных цитокинов клетками иммунной и нервной систем организма. На различных экспериментальных моделях изучены некоторые иммунные функции нейронов, астроглии, микроглии, клеток гематоэнцефалического барьера. Исследована цитоксическая антипролиферативная и нейротрофическая активность гуморальных факторов, выделяемых клетками мозга и иммунной системы. Литературные и собственные данные авторов обсуждаются с позиции концепции о регионарной иммунной системе головного мозга и ее роли в развитии иммунопатологических процессов ЦНС. Приведены данные об иммуномодулирующей и клинической эффективности бетаферона при лечении аутоиммунных демиелинизирующих процессов ЦНС.

Приводятся данные и основные характеристики киндлинга, индуцируемого с помощью электрических стимуляций структур мозга, а также фармакологического (химического) киндлинга, вызываемого повторным применением подпороговых доз эпилептогенов. Определены поведенческие, электрографические и нейрохимические особенности киндлинга, методические преимущества данной модели при исследовании свойств противоэпилептических препаратов.

Освещена роль эндотелиальных факторов в развитии сосудистой патологии. Рассмотрено значение супероксидных радикалов, а также метаболитов (эндотелина, фактора активации тромбоцитов) вазоконстрикторного и вазодилаторного действий NO, простациклина и других веществ в патогенезе кардио- и цереброваскулярной патологий. На модели эритроцитов изучено состояние клеточно-мембранного гомеостаза у больных начальными формами сосудистых заболеваний головного мозга (начальные проявления недостаточности кровоснабжения головного мозга и начальная дисциркуляторная энцефалопатия) атеросклеротического и гипертонического генеза. Значительное внимание уделено клеточным механизмам патогенеза начальных форм сосудистых заболеваний головного мозга, среди которых ведущее место занимают процессы свободнорадикального окисления липидов, нарушения транспорта ионов, модификация различных форм гемоглобина и фосфорорганических соединений в эритроцитах, а также изменение реологических свойств крови и системы микроциркуляции. Отражены метаболические аспекты нейродегенеративных процессов (болезни Паркинсона, Гентингтона, Бинсвангера, лейкоареозиса, амиотрофическогой латерального склероза). Показана роль окислительного стресса и глутамат-регулирующих рецепторов, которые влияют на состояние и функцию ионных каналов в мембранах нейрональных клеток. Описана роль других аминокислот и продуктов параметаболических реакций в развитии нейродистрофических процессов. Обсуждены некоторые проблемы фармакологической коррекции сосудистого тонуса с учетом роли описанных факторов регуляции. Вопросы терапии начальной стадии ишемической болезни

головного мозга представлены в виде конкретных рекомендаций с учетом новых патогенетических данных и достижений современной фармакологии. На основании собственных разработок даны рекомендации по немедикаментозной терапии (информационно-волновой терапии, озонотерапии). Отражены ключевые аспекты лечебного питания при хронических церебральных ишемиях.

Получена магнитнорезонансно-томографическая характеристика инсультов у больных с различными формами фибриляции предсердий с учетом основных сосудистых факторов риска. Наиболее распространенным вариантом МРТ-картины при кардиоэмболическом инсульте является очаг клиновидной формы в корково-подкорковых отделах лобно-теменной или теменно-височной долей. Геморрагическая трансформация инфаркта мозга по данным МРТ диагностирована у 22,3 % больных кардиоэмболическим инсультом. Мелкие лакунарные, "клинически немые" инфаркты, визуализировались преимущественно у лиц с артериальной гипертонией.