Надано стислі підсумки реалізації російської довгострокової програми наукових досліджень за перші три роки пілотованого польоту МКС, а також наведено перші статистичні дані про ресурси, витрачені на її виконання.

Проведено комплексне філософсько-релігієзнавче дослідження особливостей комунікаційної функції релігії у православ'ї, католицизмі та протестантизмі. Розроблено термінологічну базу, а також визначено місце комунікаційної функції у системі християнства. Охарактеризовано вплив соціокультурної ситуації на становлення та розвиток християнських конфесійних систем. Проаналізовано основні складові комунікаційної системи християнства, а саме: вербальну комунікацію, складовими якої є усна та письмова мова, канонічні релігійні тексти, книгодрукування, молитва, сповідь, проповідь. Розглянуто аспекти невербальної комунікації, а саме: міміку, жестикуляцію, колір, одяг, храм, ікону. Охарактеризовано змішану комунікацію, яка найчастіше використовується у сучасному християнстві. Значну увагу приділено подієвій комунікації. Досліджено проблему зв'язку засобів передачі інформації та специфіки комунікаційних систем християнських конфесій. Проаналізовано трансформації конфесійної комунікації під впливом сучасних технологій, особливості сприйняття такої комунікації, психологічні зміни у віруючих.

Проаналізовано особливості релігійної комунікації у православ'ї, католицизмі та протестантизмі, місце комунікаційної функції у системі християнства, вплив соціокультурного розвитку на становлення та розвиток християнських конфесійних комунікаційних систем (КС). Визначено основні складові КС, зокрема, вербальну комунікацію з усною та писемною мовою, канонічні релігійні тексти, книгодрукування, молитву, сповідь, проповідь, а також невербальну комунікацію з мімікою, жестикуляцією, кольором, одягом, церквою, іконою. Увагу приділено змішаній комунікації, яка використовується у сучасному християнстві, розглянуто подієву комунікацію. Розкрито проблему взаємозв'язку засобів передачі інформації та специфіки КС християнських конфесій. Висвітлено трансформації конфесійної комунікації в контексті впливу сучасних технологій, особливості їх сприйняття та психологічні зміни у віруючих.

Проведено смислову і термінологічну паралелі між розвитком ідеї єдності раціонального та ірраціонального в українській гуманістиці і концепцією взаємодії свідомого і несвідомого.

Розглянуто особливості та специфіку однієї зі складових частин комунікативної системи християнства - проповіді. Акцентовано увагу на різноманітності проповідницької діяльності в протестантизмі, православ'ї та католицизмі. Охарактеризовано зв'язки православної та католицької проповіді із протестантською.

Визначено риси медіа-культури, які пов'язують її із масовою культурою та масовою комунікацією, найбільше впливають на загальні принципи функціонування релігійної масової комунікації. Мета дослідження - визначення системи навичок, рис масової людини, необхідних для користування медіа-культурою. Проведено поступовий аналіз медіа-культури, ЗМК та їх основних рис, розглянуто питання конструювання у цій культурі релігійної комунікації. Мас-медіа непомітно поступово формують зовнішній вигляд релігійної комунікації, особливо масової; вони адаптують релігійний дискурс до сучасних темпів передачі та сприйняття інформації. Сучасний віруючий одержує надзвичайно багато релігійної інформації найрізноманітнішого гатунку, на будь-яку тематику, пояснення будь-якого релігійного питання, що стосується будь-якої релігії. Духовне вдосконалення та релігійний розвиток, релігійна комунікація можливі лише тоді, коли споживач медіа-культури усвідомлює шляхи та бачить кінцеву мету такої комунікації за допомогою ЗМК. Поки що ці механізми досконало розроблені якраз у традиційній релігійній комунікації. Феноменами, що відображають кардинальні зміни у комунікативному середовищі є: медіатизація тіла та свідомості, нові практики опрацювання/читання інформації, феномен одночасного сприйняття великої кількості каналів інформації - однотипних чи різних. Рисами медіа-культури, які пов'язують її із масовою культурою і найімовірніше можуть впливати на сучасну релігійну комунікацію є: візуалізація, технічність, оперування великими об'ємами інформації, створення специфічної картини світу. Проаналізовані особливості медіа-культури надають змогу зробити висновки про необхідні риси, якими має володіти віруючий для успішної релігійної комунікації за допомогою сучасних мас-медіа. Це інтерактивність, постійний доступ до інформації, відповідний освітній рівень (технічний), конформність.

За допомогою невербальної релігійної комунікації репрезентовано релігійність як таку, через специфічні пози, жести, одяг, інтер'єр, релігійні знаки та символи. Вміння в однаковий (або хоча б подібний) спосіб розшифровувати повідомлення, передані в релігійному співтоваристві, виявляти в них сенси, які визначають всю життєдіяльність, використовувати стандартні зразки поведінки, що задаються цими повідомленнями тощо і ці вміння забезпечують межі, у яких кожен член релігійного співтовариства відчуває свій зв'язок з іншими віруючими, сприймає себе як елемент єдиного цілого. Отже, релігійна невербальна комунікація є надзвичайно різноплановою, має складну структуру та не завжди піддається розшифруванню, проте саме вона найближче перебуває знаходиться до таємниці спілкування з божественним і, у такий спосіб, лежить у підгрунті збереження релігійності як такої.

Досліджено життєздатність берези повислої (Betula pendula Roth.) в урбосистемі м. Кривий Ріг. Найбільші біометричні показники у 34 - 36-річних дерев відзначено в насадженнях дендрарію ботанічного саду, парку і сквері міста (висота дерева - 16,3 - 17,2 м, діаметр стовбура - 26,0 - 28,3 см), найменші у дерев, які зростають поряд з металургійними комбінатами (11,9 - 12,6 м, 20,9 - 23,9 см). У дерев цих насаджень в 3,7 - 4,1 разу менший об'єм крони у порівнянні з рослинами дендрарію, в 2,4 - 2,6 разу нижчий середній показник життєвого стану, 61,70 % із них відзначаються суховершинністю. Основним типом насаджень B. pendula в місті є куртинний, рослини висаджували переважно на відстані 0,5 - 4,0 м. У віці 23 - 35 років рослини, які зростають усередині куртин, суттєво відстають у рості у порівнянні з деревами, розташованими по краю. У віці 35 - 40 років окремі рослини B. pendula за умов м. Кривий Ріг поступово втрачають декоративність через розвиток суховершинності.

Мета роботи - проаналізувати якість і життєздатність пилку Betula pendula Roth, його морфометричні характеристики під впливом викидів металургійних комбінатів, вихлопних газів автотранспорту та урбанотехногенного середовища м. Кривий Ріг. Об'єкт дослідження - свіжозібраний пилок B. pendula з восьми насаджень з різним кількісним та якісним впливом аерополютантіву м. Кривий Ріг. Мікропрепарати пилку готували за стандартною методикою, вивчали за допомогою мікроскопа Carl Zeiss Primo Star (Німеччина). Фертильність пилку визначали за йодним методом, а життєздатність - за допомогою його пророщування за лабораторних умов. Вимірювання здійснювали з використанням програми AxioVision 4.8.2.0. (06-2010). Виявлено негативний вплив на чоловічий гаметофіт B. pendula емісій промислових підприємств, вихлопних газів автотранспорту і фонового рівня забруднення у місті. За гострої дії викидів металургійних комбінатів у порівнянні з рослинами дендрарію Ботанічного саду встановлено зменшення довжини полярної осі на 6,6 % (30,3 та 27,6 мкм), екваторіального діаметра - на 7,8 % (30,7 і 28,3 мкм), довжини пилкової трубки в 1,4 разу (45,9 та 33,7 мкм), частки фертильного пилку - в 1,5 разу (91,4 та 60,5 %), життєздатного пилку - в 3,4 разу (49,1 і 14,3 %), збільшення частоти аномалій у 3,2 разу (3,5 і 11,1 %). Меншою мірою впливають на пилок вихлопні гази автотранспорту та урботехногенне середовище міста в цілому. Висновок: чоловічий гаметофіт B. pendula чутливий до впливу забруднювачів атмосферного повітря, тому показники фертильності та життєздатності пилку, а також рівень його аномальності можна використовувати для оцінки ступеня впливу аерополютантів і рівня забруднення в промислових містах степової зони України.

Наведено результати досліджень популяційної структури Betula pendula на залізорудних відвалах Криворіжжя, що належать до Північного та Центрального гірничо-збагачувальних комбінатів (ПівнГЗК та ЦГЗК). Всього було досліджено 11 популяційних локусів на чотирьох відвалах - Петрівському, автомобільному відвалі Першотравневого кар'єру, відвалі N 7 Глеюватського кар'єру ЦГЗК та на відвалі Петрівський-2 Глеюватського кар'єру ЦГЗК. Встановлено площу популяційних локусів, кількість і щільність різновікових особин у кожному локусі та їх відсоток на кожному відвалі. Вивчено морфометричні параметри найбільших за розміром дерев B. pendula на Петрівському відвалі та дерев у генеративній фазі в усіх популяційних локусах. Відмічено високий рівень життєвого стану дорослих особин у всіх 11 популяційних локусах. Зафіксовано, що нерідко у рослин B. pendula відбуваються зміни життєвої форми: поростеутворюючі, небагатостовбурові (з 2 - 3-ма стовбурами) та багатостовбурові дерева (більше 3-х стовбурів), які утворюються внаслідок розвитку нових структур (стовбурів та стовбурців) із сплячих або додаткових бруньок. Виявлено одно-, дво- та різносторонній домінуючі напрямки поширення самосіву в різних локусах. Аналіз вікової структури показав, що 10 з 11 популяційних локусів є молодими, у шести з них рослини здатні до повного самовідновлення та в єдиному, який є зріючим, підріст спроможний відновити лише 58 % генеративних особин після їх відмирання. За результатами дослідження віталітетної структури, вісім популяційних локусів належать до процвітаючого типу, три - до депресивного. З'ясовано, що рівень життєвості особин залежить від умов існування та фізико-хімічних властивостей субстрату. Загалом, завдяки постійному самовідновленню і самопідтриманню, Betula pendula утворює в екстремальних умовах стійкі первинні популяції і є перспективним видом для рекультивації техногенно порушених ландшафтів.

Осмислено два головних модуси - культура та людина, яка існує/діє в межах культури. Як перший, так і другий суттєво залежать від викликів на які багатий наш час, від соціального середовища без якого, фактично, не можливий розвиток ні культури, ні людини. Тому усі представлені/осмислені теми/проблеми з одного боку, такі різнопланові, а з іншого, об'єднані єдиним ключовим питанням: на скільки ці соціокультурні виклики є потужними і як вони модифікують людину у культурі? Тут вербалізуються нагальні проблеми у сфері світогляду, демократії та освіти, викликів пандемії, масової культури та нових медіа, тактичного урбанізму та перформативності, релігійної ідентичності. Кожна з проблем є симптоматичною та розкриває вузький, але важливий, бік взаємодії публічного та приватного. Увагу приділено розвитку культури демократії в освіті як аксіологічній проблемі. Охарактеризовано теоретико-методологічні аспекти дослідження релігійної ідентичності у площині соціокультурних викликів.

У монографії «Українське християнство в цифровому світі: виклики та перспективи», підготовленої колективом знаних українських релігієзнавців, філософів, богословів, зроблено спробу з’ясувати вплив цифровізації на розвиток християнських спільнот в Україні, віртуальної реальності на трансформацію форм релігійності сучасної людини, християнської комунікації на медіатизацію релігійного життя. З'ясовано теоретичні передумови місіонерської активності християнських церков у медійному просторі. Звернено увагу на реальність церковного служіння під час війни. Висвітлено особливості онлайн-комунікації православного духовенства в Україні, майбутнє української церкви в технологічному світі.

Проведено комплексне дослідження життєздатності Betula pendula Roth в умовах Криворіжжя під впливом вихлопних газів автотранспорту та шкідливих викидів промислових підприємств гірничо-металургійного комплексу, а також встановлення особливостей поселення В. pendula на залізорудних відвалах Криворіжжя та формування на них локальних популяцій. Установлено погіршення життєвого стану В. pendula, зменшення біометричних параметрів дерев з підвищенням рівня техногенного навантаження. Виявлено зміну показників морфо-анатомічних та фізіологічних параметрів листка в умовах Кривого Рогу, що відображають рівень забруднення в різних місцях зростання. Відзначено, що на залізорудних відвалах Криворіжжя В. pendula поселяється шляхом природного заростання та розмножується насіннєвим способом, формуючи локальні популяції. Зафіксовано, що на техногенно порушених ландшафтах у В. pendula спостерігається зміна життєвої форми: з'являються поростеутворюючі, небагато- та багатостовбурові особини. На чотирьох залізорудних відвалах Криворіжжя за віковою структурою виявлено 10 молодих популяційних локусів і 1 зріючий, 8 з яких належать до процвітаючого типу і 3 є депресивними. Досліджено, що В. pendula в умовах відвалів формує поверхневу кореневу систему (0 - 30 см). Установлено високу чутливість генеративної сфери В. pendula до впливу забруднювальних речовин техногенного походження, що призводить до зменшення морфометричних параметрів пилку, його якості, збільшення спектру аномалій та їх загальної кількості, а в подальшому - до погіршення посівних якостей насіння.

Дисертація є комплексним дослідженням релігійної комунікації у контексті масової культури. У ній охарактеризовані підходи до розуміння масової комунікації та досліджена специфіка медіа-культури у площині якої формуються сучасні релігійні мас-медіа. Осмислені особливості розвитку інформаційного суспільства (Н. Больц) та його вплив на конструювання і риси релігійної комунікації. Використовуючи методологічний підхід Г. М. Маклюена, категорію гегемонії А. Грамші та аналіз діючих мас-медіа в українському комунікативному просторі розглянуті основні види релігійних медіа: пресу, радіо, телебачення, Інтернет, нові медіа. З’ясовані особливості конструювання тендерної ідентичності за допомогою релігійних мас- медіа, які транслюють релігійні канони, що засновані на принципах патріархату. Проаналізовані значення та можливості нових медіа для розвитку релігійної комунікації, окреслений їх потенціал у розбудові діалогічності. Для аналізу діалогічності використані ідеї К. Ясперса, Л. Карсавіна, О. Розенштока-Гюссі, М. Бубура, О. Ф. Больнова, Н. Когартена, М. Бахтіна, Ю. Лотмана, В. Малахова. Розвинуті існуючі підходи до графічних моделей масової комунікації у яких присутній внутрішній зв’язок релігійної комунікації з масовою культурою. Розроблена узагальнена модель масової релігійної комунікації, у якій крім активних учасників комунікативного процесу присутнє сакральне, як дієва сила, що опосередковано або безпосередньо впливає на усі аспекти релігійної комунікації. Також складовою цієї моделі є гегемонія, яку чинить інформаційне поле та масова культура на процес комунікації.