Серед алмазних кубів та тетрагексаедрів з кімберлітів чітко виділяють дві групи багатогранників - гексаедри, де формою росту є октаедр, та куби і тетрагексаедри зі складною, переважно волокнистою, внутрішньою будовою. Наведено характеристику морфології виділених типів кристалів, їх забарвлення та особливостей люмінесценції.

Two groups of polyhedrons are precisely differ among diamond cubes and tetrahexahedrons from kimberlites: 1) cubes where the growth form is an octahedron, 2) cubes and tetrahexahedrons with complex, mainly fibrous inner structure. The characteristic of crystals' morphology, colour and luminescent features is given.

Викладено теоретичні основи магматичної петрографії, проаналізовано особливості магматичних порід, описано їх головні групи: будову, форми залягання та процеси утворення. Увагу приділено породотвірним мінералам, магматичним гірським породам та їх сполученню.

Висвітлено фізико-хімічні умови хемогенної седиментації сульфату кальцію у верхньобаденському евапоритовому басейні Передкарпатського прогину на території України, Польщі, Чехії та Молдови. Наведено конкретні дані про інтенсивність випаровування вод, циклічність ї швидкість нагромадження гіпсових осадків, хімічний склад і концентрацію вод, активність біологічного життя у басейні, умови утворення карбонатного осадку ратинського горизонту. Зроблено висновок про континентально-морське походження вод басейну, про визначальну роль умов седиментації у зародженні сірчаної мінералізації та можливе перетворення вихідної органічної речовини на речовину, подібну до вуглеводнів. Охарактеризовано індивідуальні включення різних мікроорганізмів у кристалах гіпсу і показано значення їх вивчення для уточнення особливостей нагромадження осадків, збагачених ОР, в евапоритовому басейні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.711-24

Рубрики:

Палеоген

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано результати проведених вченими Польського геологічного Інституту й Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК "Нафтогаз України" спільних досліджень баденських сульфатних відкладів. Детальне вивчення території дало можливість провести кореляцію гіпсів з різних палеогеографічних зон прибережної частини басейну. Підтверджено існування фаціальних переходів між шкліцовими та строматолітовими гіпсами, які зустрічаються в найближчих до берега частинах басейну. Результати досліджень підтверджують трансгресію (і одночасно збільшення солоності з часом) протягом седиментації автохтонних гіпсів. Найбільше поширення сульфатний басейн мав наприкінці осадження автохтонних гіпсів. Будова фаціальних зон гіпсів залежала від еволюції карпатського орогену.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д829(45Укр3)3

Рубрики:

Регіональна фізична географія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д221.12 + Д432.7-6

Рубрики:

Хімічний склад і властивості морської води

Кайнозойська ера

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведені комплексні літолого-фаціальні та седиментологічні дослідження частини розрізу дністровської серії нижнього девону у відслоненні біля с. Будзина Івано-Франківщини дозволили виявити специфіку його будови, характер циклічності та відтворити умови формування. Оскільки породи практично "німі", без органічних решток, їх стратиграфічне положення встановлено умовно та відповідає празькому чи, можливо, низам емського ярусу загальної стратиграфічної шкали. Загальний план будови відслонення такий: в алевролітовій масі є два лінзоподібні піщані тіла, що займають різні стратиграфічні рівні. Розріз складений двома циклітами (парасеквенсами). За характером будови вони є подібними як до флювіальних циклітів (фації А і В), виділених Дж. Л. Аленом у розрізах "давнього червоного пісковику" Англії та Уельсу (1964), так і до циклітів Боума для турбідитних потоків, течія яких слабне. Враховуючи характер будови відслонення, а також значне латеральне поширення та потужності дністровської серії загалом, можна припустити, що вона формувалася в межах потужної дельтової системи.

Побудовано нову деталізовану кількісну модель хімічної еволюції розсолів морських евапоритових басейнів та океанічної води (ОВ) у фанерозої і неопротерозої, з урахуванням якої висвітлено глобальні та регіональні закономірності формування евапоритових і бітумінозних відкладів та покладів вуглеводнів. У межах охопленого моделлю відтинку часу (близько 1 млрд років) деталізовано три мегацикли змін хімічного складу океанічної води від хлоркальцієвого до сульфатного типу (існування неопротерозойського повного мегациклу встановлено вперше). Вперше виявлено залежність мінерального складу водонерозчинного залишку евапоритів від хімічного типу розсолів морських евапоритових басейнів, а відповідно і ОВ. Встановлено вплив хімічного складу і концентрації морської води на формування бітумінозних відкладів. Показано, що для мезозою та кайнозою утворення чорних бітумінозних сланців (пов'язаних з так званими "океанічними безкисневими подіями") тяжіє до крейдового етапу, тобто до етапу існування хлоркальцієвого типу ОВ. Наведено нові докази поширеності явищ стратифікації розсолів (що сприяє збереженню органічної речовини) на високих стадіях їх згущення. Крім того, за результатами дослідження включень у мінералах, виявлено геохімічні показники впливу покладів вуглеводнів на евапоритові відклади.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д3 д(4УКР)

Рубрики:

Серії, збірники,зібрання творів з геології

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д3 е(4УКР) л3

Рубрики:

Серії, збірники,зібрання творів з геології

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45УКР)419 + Д59(45УКР)452

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344(45УКР)43 + Д59(45УКР)344

Рубрики:

Петрографія осадочних гірських порід (літологія)

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати упорядкування синоніміки вугільних пластів і вапняків кам'яновугільної системи Львівсько-Волинського басейну з урахуванням ратифікованих змін в її стратиграфічному розрізі. Зазначено, що присвоєння попередніми дослідниками індексів вугільних пластів не відповідає назвам ярусів у стратиграфічному розрізі відкладів кам'яновугільної системи басейну, які були змінені ухвалами Міжвідомчого стратиграфічного комітету (МСК) СРСР в 1974 р. і МСК України в 2013 р. На основі детального аналізу і систематизації фактичного матеріалу та інтерпретації даних каротажу розвідувальних свердловин вуглепромислових і вугленосних районів басейну (Нововолинський - Волинське родовище, Червоноградський - Забузьке, Межиріченське, Південно-Західний - Тяглівське і Любельське родовища) пропонується оновлена синоніміка вугільних пластів і вапняків. Проведено упорядкування їх синоніміки у відповідності до змін назв ярусів у стратиграфічному розрізі кам'яновугільної системи або їх вікової послідовності. Класифікація синоніміки Львівсько-Волинського басейну базується на позначеннях, які відповідають назвам виділених ярусів (їх початковим літерам). У відповідності до такої концепції індексація вугільних пластів візейського ярусу починається з нижнього прошарку вугілля у відкладах куличківської світи раннього візею. Синоніміка вугільних пластів і вапняків серпуховського ярусу змінюється відповідно літерами s i S. Змінюється літерами b і B також синоніміка вугільних пластів і вапняків у відкладах бужанської світи, яка відноситься до башкирського ярусу середнього карбону. Проведені упорядкування системи індексації дозволить розробити істотно оновлену схему індексації вугільних пластів і вапняків кам'яновугільних відкладів Львівсько-Волинського басейну, яка повністю відповідає нормативам стратиграфічної класифікації, має як наукове, так і важливе прикладне значення та рекомендується для розгляду і затвердження МСК України.

За результатами геохімічних, мінералого-петрографічних і термобарогеохімічних досліджень евапоритових і теригенних відкладів фанерозою визначено геохімічні критерії зв'язку евапоритових і осадових формацій та покладів вуглеводнів. Проведено вивчення включень з вуглеводневою фазою у галіті різновікових галогенних відкладів; з'ясовано особливості розподілу вуглеводневих газів у приповерхневих відкладах, у місцях поширення евапоритів, та їх зв'язок з потенційними скупченнями вуглеводнів на глибині; досліджено взаємодію органічної речовини з глинистими мінералами на прикладі евапоритових і теригенних відкладів Карпатського регіону; вивчено геохімію процесів прожилкового мінералогенезу структурно-фаціальних зон Східних Карпат у зв'язку з нафтогазоносністю. Наявність кульок бітуму (або краплинок нафти і кірочок твердого бітуму) та висока газонасиченість і підвищений вміст метану та інших вуглеводневих газів у включеннях у галіті, а також аномальні концентрації вуглеводневих газів у приповерхневих відкладах осадових товщ можуть слугувати критеріями наявності покладів вуглеводнів на глибині. Захоплення глинистими мінералами, зокрема монтморилонітом, органічних сполук (у тому числі вуглеводневих газів) міжшаровими проміжками, впливає на газопродуктивність низькопроникних глинистих товщ, що необхідно враховувати під час пошуків цих корисних копалин. Мінералого-геохімічні дослідження жильних утворень осадових комплексів Східних Карпат свідчать, що найбільш нафтогазоперспективними є Кросненська та Дуклянська зони, а також піднасув Мармароського кристалічного масиву на осадові комплекси Складчастих Карпат.

Узагальнено матеріали зі стратиграфії, тектоніки, літологічного складу вугленосної товщі басейну з точки зору його газоносності. Розглянуто склад, природу вугільних газів, форми знаходження та умови їх захоронення. Вивчено питання генерації вуглеводневих газів у процесі вуглефікації органічної речовини та їх абіогенне походження, пов'язане з глибинними процесами Землі. Проаналізовано вплив колекторських властивостей вугілля та вуглевмісних порід, складу та фізико-механічних особливостей безпосередньої покрівлі і підошви вугільних пластів, встановлено залежність розподілу газів у вугільних пластах і вуглевмісних породах від диз'юнктивних тектонічних порушень. Досліджено вплив внутрішньоформаційних та епігенетичних розмивів на дегазацію вугільних пластів. На основі побудови схем газоносності вугільних пластів окремих шахтних полів і загалом по басейну зроблено висновки про розподіл метану у вугленосній товщі. Зібрано і систематизовано матеріали з оцінки ресурсів метану газовугільних родовищ та окреслено перспективи сучасної природної газоносності вугільних пластів глибоких горизонтів басейну. Наведено оптимальні умови формування скупчень вуглеводневих газів. Зроблено висновки щодо видобувного потенціалу газів вугленосної товщі Львівсько-Волинського басейну як можливого джерела покращання теперішнього стану паливно-енергетичного комплексу України.

25 - 26 травня 2017 р. в Інституті геології і геохімії горючих корисних копалин НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція "Геологія і геохімія горючих копалин", присвячена 100-річчю від дня народження академіка Григорія Назаровича Доленка - відомого українського вченого в царині геології і геохімії нафти і газу, доктора геолого-мінералогічних наук, професора, багатолітнього директора інституту (1964 - 1982), першого голови Західного наукового центру НАН України (1971), Лауреата Державної премії України в галузі науки й техніки та премії імені В. І. Вернадського Академії наук України, великого організатора науки, стратега та справжнього сина і патріота України, який зробив вагомий внесок у створення та розвиток паливно-енергетичної бази України, зміцнення міжнародного авторитету нашої країни і своїми численними друкованими працями, і завдяки безпосередній участі у багатьох міжнародних конгресах, симпозіумах, особистому спілкуванню з зарубіжними вченими.

Проведено геолого-статистичний аналіз промислової і прогнозної вугленосності родовищ Південно-Західного вугленосного району як основної перспективної частини Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. На основі детального аналізу і систематизації даних розвідувальних і пошуково-оцінюючих робіт зроблено переоцінку ресурсів вугілля Тяглівського і Любельського родовищ за глибиною залягання і потужністю вугільних пластів, зольністю, вмістом сірки і марочним складом вугілля. Дослідження природних показників проведено в межах певних інтервалів. Переоцінку запасів та їх класифікацію виконано по кожному вугільному пласту, полю шахти, родовищу і вугленосному району в цілому. Проведено аналіз по 24 вугільних пластах. За глибиною залягання вугільних пластів більшість запасів вугілля на Тяглівському і Любельському родовищах відноситься до групи 600 -900 м. Багато прогнозних ресурсів вугілля в межах Любельського родовища (66,6 %) відповідає групі 900 - 1200 м. За потужністю вугільних пластів більшість балансових і забалансових запасів на Тяглівському родовищі належить до груп 0,61 - 0,80; 0,81 - 1,00 м, а на Любельському родовищі - до груп 0,81 - 1,00; 1,01 - 1,20; 1,21 - 1,50 та понад 1,5 м. Прогнозні ресурси вугілля в межах Любельського родовища превалюють в групі 0,81 - 1,00 м. За величиною зольності 50 % балансових і забалансових запасів вугілля на Тяглівському родовищі відноситься до груп середньозольного і зольного вугілля; на Любельському родовищі більшість запасів вугілля (66,4 %) відповідає групі середньозольного вугілля, а прогнозні ресурси - групам середньозольного (43,1 %) і зольного (53,1 %) вугілля. За вмістом масової частки сірки на Тяглівському родовищі переважають балансові і забалансові запаси багатосірчистого вугілля, а кількість сірчистого, малосірчистого і середньосірчистого вугілля знаходиться в рівних співвідношеннях. На Любельському родовищі майже в рівних кількостях розповсюджене багатосірчисте і малосірчисте вугілля. Серед прогнозних ресурсів у межах родовища домінує група багатосірчистого вугілля. Вугільні пласти в межах Тяглівського і Любельського родовищ відрізняються від аналогічних у промисловій частині басейну більшою потужністю і площею розповсюдження. Спостерігається збільшення глибин залягання пластів на 15 - 300 м. Вугілля родовищ Південно-Західного вугленосного району має вищу якість і найменшу зольність. За марочним складом вугілля на Тяглівському родовищі переважають технологічні групи Г, ГЖ і Ж; при цьому доведено, що газове вугілля придатне для коксування. На Любельському родовищі превалюють групи Ж, КЖ і К. Коксівне вугілля складає майже половину запасів родовища. Запаси і ресурси вугілля в районі оцінюються в понад 2 млрд т, що вдвічі перевищує залишкові запаси промислової частини басейну. Аналіз сировинної бази Тяглівського і Любельського родовищ, підрахунок запасів і оцінка ресурсів вугілля мають важливе значення при розробці і складанні техніко-економічного обгрунтування доцільності їх промислового освоєння.