Увагу приділено найпоширенішим патологічним станам у стоматології - захворюванням пародонта (ЗП). Запропоновано класифікацію ЗП. Розглянуто питання анатомії та фізіології пародонта, клініки та діагностики, лікування та профілактики. Наведено методи медикаментозного, хірургічного (клаптеві операції, гінгівектомію), фізіотерапевтичного (електролікування, ультразвукової терапії, вакуум-терапії, масажу) лікування. Охарактеризовано основні принципи профілактики ЗП. Висвітлено особливості диспансеризації дітей з ЗП, а також організації пародонтологічного кабінету (відділення).

Внимание уделено наиболее распространенным патологическим состояниям в стоматологии - заболеваниям пародонтоза (ЗП). Предложена классификация ЗП. Рассмотрены вопросы анатомии и физиологии пародонтоза, клиники и диагностики, лечения и профилактики. Приведены методы медикаментозного, хирургического (клаптевые операции, гингивектомия), физиотерапевтического (электролечения, ультразвуковой терапии, вакуум-терапии, массажа) лечения. Охарактеризованы основные принципы профилактики ЗП. Освещены особенности диспансеризации детей с ЗП, а также организации пародонтологического кабинета (отделения).

Відображено особливості перебігу та комплексного лікування генералізованого пародонтиту з урахуванням мікробіоценозу пародонтальних кишень і стану імунної системи.

Арсенал фитопрепаратов с противогрибковым действием достаточно широк, антифунгальный эффект, как правило, сочетается с антибактериальным, противовоспалительным, что позволяет их успешно применять в комплексном лечении генерализированного пародонтита, осложнённого кандидозом. Кроме того, препараты лекарственных растений практически не обладают побочным действием и не вызывают аллергической реакции.

Досліджено найпоширеніші стоматологічні захворювання: некаріозні ураження твердих тканин зубів, карієс та його ускладнення. Висвітлено основні методики обстеження хворого з ураженням твердих тканин зубів: карієсом та його ускладненнями. Викладено клінічну картину та лікування некаріозних уражень твердих тканин зубів. Надано основні відомості про найпоширеніше захворювання людини - карієс зубів, причини його виникнення та розвиток. Наведено методи лікування карієсу з застосуванням сучасних медикаментозних засобів і пломбувальних матеріалів. Описано причини та механізми розвитку запалення пульпи зуба. Розглянуто етіологію, патогенез, клінічну картину запалення періодонта - періодонтиту. Наведено основні методи його лікування.

Исследованы самые распространенные стоматологические заболевания: некариозные поражения твердых тканей зубов, кариес и его осложнения. Отражены основные методики обследования больного с поражением твердых тканей зубов: кариесом и его осложнениями. Изложены клиническая картина и лечение некариозных поражений твердых тканей зубов. Предоставлены основные сведения о самом распространенном заболевании человека - кариесе зубов, причины его возникновения и развития. Приведены методы лечения кариеса с применением современных медикаментозных средств и пломбировочных материалов. Описаны причины и механизмы развития воспаления пульпы зуба. Рассмотрены этиология, патогенез, клиническая картина воспаления периодонта - периодонтита. Приведены основные методы его лечения.

Висвітлено питання клініки та лікування карієсу та його ускладнень, обстеження хворого з ураженням твердих тканин зубів. Розкрито причини виникнення та механізми розвитку карієсу зубів (КЗ), описано клініку, діагностику, зокрема диференціальну, карієсу з іншими подібними за клінічною картиною захворюваннями. Розглянуто методи лікування КЗ із застосуванням сучасних методів знеболювання, а також з використанням новітніх пломбувальних матеріалів. Проаналізовано основні помилки, що виникають під час лікування карієсу, та методи їх запобігання. Описано причини та механізми розвитку пульпіту, основні діагностичні ознаки його різних форм. Наведено ефективні методи знеболювання та лікування пульпіту, ендодонтичної обробки кореневих каналів і пломбування різними матеріалами. Увагу приділено клініці та лікуванню періодонтиту, етіології, патогенезу, клініці різних форм періодонтиту, основним методам його лікування, типовим лікарським помилкам під час лікування пульпіту та періодонтиту, їх причинам і методам запобігання й усунення.

Освещены вопросы клиники и лечения кариеса и его усложнений, обследования больного с поражением твердых тканей зубов. Раскрыты причины возникновения и механизмы развития кариеса зубов (КЗ), описаны клиника, диагностика, в частности, дифференциальная, кариеса с другими подобными по клинической картине заболеваний. Рассмотрены методы лечения КЗ с применением современных методов обезболивания, а также с использованием новейших пломбировочных материалов. Проанализированы основные ошибки, возникающие при лечении кариеса, методы их предотвращения. Описаны причины и механизмы развития пульпита, основные диагностические свойства его разных форм. Приведены эффективные методы обезболивания и лечения пульпита, эндодонтической обработки корневых каналов и пломбирования разными материалами. Внимание уделено клинике и лечению периодонтита, этиологии, патогенезу, клинике разных форм периодонтита, основным методам его лечения, типовым врачебным ошибкам при лечении пульпита и периодонтита, их причинам и методам предотвращения и устранения.

Вивчення у 472 осіб - здорових, хворих на генералізований пародонтит (ГП) і пародонтоз, дерматогліфів, груп крові систем AB0 і Rh та їх асоціацій, а також функціонального стану геному дозволило встановити генетичні маркери цих хвороб. Для кожної групи обстежених виявлено найважливіші показники, які характеризують здорових, хворих на ГП і пародонтоз чоловіків і жінок. За допомогою кореляційного аналізу дерматогліфічних показників установлено провідну роль спадкового чинника у формуванні пародонтозу та сумісну дію спадкового й середовищного чинників у розвитку ГП. Створена математична модель образу ГП й пародонтозу може застосовуватися для доклінічної діагностики цих хвороб з метою здійснення первинної профілактики.

Представлено нову удосконалену ультразвукову систему Vector Paro. Описано компоненти, їх характеристику, відмінності від традиційних ультразвукових пристроїв, показання до застосування.

Наведено результати клінічного дослідження хворих з ускладненнями пломбування кореневих каналів зубів нижньої щелепи. Комплексне лікування таких хворих включало фізіотерапевтичні методи, зокрема низькоенергетичне лазерне випромінювання та діадинамічний електрофорез лікарських засобів. Проведено теоретичне обгрунтування та аналіз доцільності використання запропонованого лікування.

У здорових та хворих на генералізований пародонтит (всіх ступенів розвитку і різного перебігу) і пародонтоз осіб вивчено активність металоферментів каталази, трансферину, церулоплазміну та металозалежних ферментів лактатдегідрогенази, лужної і кислої фосфатаз у сироватці крові. Виявлені суттєві зміни цих показників свідчать про їх участь у патогенезі захворювань пародонта. За показниками активності каталази, трансферину, церулоплазміну і кислої фосфатази, які вірогідно відрізняються у хворих на генералізований пародонтит і пародонтоз, можна здійснювати диференційну діагностику цих захворювань. Виявлені порушення гомеостазу слід корегувати відповідним медикаментозним лікуванням.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.12-7

Рубрики:

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати стимулюючої електронейроміографії нижнього альвеолярного нерва у пацієнтів з компресійно-токсичною невропатією, що виникла як ускладнення пломбування кореневих каналів зубів. Проаналізовано дані електронейроміографії для оцінки функціонального стану нерва під час первинної діагностики захворювання і на етапах лікування, а також показники електронейроміографії залежно від локалізації виведеного ендогерметика.

На підставі вивчення генетичних, метаболічних та імунних маркерів хвороб пародонта сформульовано нову концепцію ролі генетичного чинника: в етіології та патогенезі пародонтозу він відіграє основну роль, а в етіології генералізованого пародонтиту діє сумісно із середовищними факторами. Доведено наявність метаболічних порушень як на клітинному рівні (за змінами показників функціонального стану геному), так і на рівні тканин та органів (за порушеннями мінерального обміну й активності різних ферментних систем) у хворих на пародонтоз.

Мета роботи - наукове обгрунтування, розробка, впровадження у практику та оцінка ефективності лікувально-профілактичного комплексу, що включає клітинні енергокоректори та фітозасоби багатоспрямованої дії для лікування хронічного катарального гінгівіту у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Проведено обстеження 86 хворих на хронічний катаральний гінгівіт, асоційований з ІХС. Комплексне лікування пацієнтів передбачало системну та місцеву терапію. Для системного лікування використали препарати Кверцетин та Енерготон, для місцевого - фітокомпозицію Фітопаста-3К (патент України № 68617 А, 2004). Результати: Позитивний ефект комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту виявили у 97,67 % пацієнтів основної групи та у 80 % пацієнтів групі порівняння. Клінічна ефективність розробленого лікувально-профілактичного комплексу підтверджена позитивною динамікою індексів гігієни порожнини рота, гінгівіту та СРІ. Висновки: застосування комплексу регуляторів клітинного енергообміну та фітозасобів багатоспрямованої дії є високоефективним для лікування хронічного катарального гінгівіту і може бути рекомендованим для впровадження у клінічну практику.

Мета роботи - дослідити поширеність основних стоматологічних та соматичних захворювань, оцінити синтропії хвороб травної системи із захворюваннями тканин пародонта серед осіб молодого віку. Проведено комплексне клінічне обстеження порожнини рота 423-х студентів Приватного вищого навчального закладу "Київський медичний університет Української асоціації народної медицини" віком 17 - 25 років, згідно з рекомендаціями ВООЗ. Поширеність та інтенсивність карієсу, захворювань пародонта, рівень індивідуальної гігієни порожнини рота оцінювали за індексами КПВз, РМА, CPI, Green-Vermillion. Шляхом анкетування та аналізу медичних карт, визначили стан соматичного здоров'я студентів. Під час комплексного стоматологічного обстеження у студентів молодших курсів виявили високу розповсюдженість карієсу (96,5 %) та захворювання пародонта (90,7 %). У 75 % обстежених спостерігали незадовільний рівень індивідуальної гігієни. Загальносоматичні захворювання діагностували у 173 студентів, синтропії травної системи та захворювання тканин пародонта - у 35 % осіб. Під час діагностики важливо брати до уваги синтропії загальносоматичних патологій та захворювань порожнини рота для подальшого лікування та впровадження заходів профілактики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.2-2

Рубрики:

Хвороби порожнини рота

Шифр НБУВ: Ж15068 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито особливості експресії репаративного ензиму О6-метилгуанін-ДНК-метилтрансферази та пошкодження ДНК тканин пародонта у разі запалення. Виявлено кореляційну залежність між рівнем репаративного ензиму MGMT у клітинах пародонта і фрагментацією ДНК r = -0,76 (р = 0,05).

Наведено дані про розповсюдженість запальних захворювань тканин пародонта у вагітних жінок різних вікових груп, клінічна оцінка стану тканин пародонта, наявні місцеві чинники ризику розвитку та ускладнень запальних захворювань тканин пародонту у вагітних жінок. Мета роботи - дослідити розповсюдженість запальних захворювань пародонту у вагітних, оцінити клінічний стан тканин пародонту, визначити наявність і вплив місцевих подразників на розвиток запалення ясен. Для оцінки розповсюдженості та інтенсивності запальних захворювань пародонта використовували індекс РМА (Parma, 1960), пародонтальний індекс (ПІ) (Рассел А., 1956), індекс кровоточивості (SBI) (Muhlemann, Son, 1971). Оцінку гігієнічного рівня проводили за допомогою спрощеного індексу гігієни порожнини рота OHI-S - індекс зубного нальоту (Green, Wermillion, 1964). У ході обстеження реєстрували наявність ортопедичних конструкцій і виявляли ортодонтичну патологію. Аналіз взаємовідносин рівня гігієни та індексної оцінки стану пародонту згідно вікової градації виявив незначну кореляцію стану тканин пародонту від віку вагітної. Висновки: серед всіх вікових груп обстежених вагітних жінок виявили високий рівень розловсюдженості захворювань тканин пародонта. З метою покращення результатів моніторингу стану тканин пародонта та підвищення ефективності діагностики, лікування і профілактики слід використовувати різні пародонтальні індекси. Між віком вагітної та станом ясен не виявлено вірогідної залежності. У вагомої частини вагітних виявлено ортодонтичну патологію та некоректно виготовлені ортопедичні конструкції, як чиник погіршення стану тканин пародонту.

Мета дослідження - вивчення автохтонної мікрофлори міжзубних проміжків (МЗП) у разі відновлення апроксимальних каріозних порожнин у хворих на генералізований пародонтит з наявністю та відсутністю міжзубних сосочків (МЗС). У роботі застосовано методи: клінічного скрінінга інтерпроксимальних проміжків за допомогою індексу МЗС PIS (Jemt, 1997); мікробіологічного дослідження біоматеріалу МЗП у хворих на генералізований пародонтит з наявними та відсутніми МЗС. Клінічний аналіз проксимальних просторів у пацієнтів надав змогу виявити 125 проміжків (10,7 %) з апроксимальним карієсом та відсутнім МЗС (PIS - 0 ступінь) і 125 (10,71 %) проміжків із відсутнім апроксимальним карієсом і збереженим МЗС (PIS - III ступінь). Показники загального обсіменіння та видовий склад автохтонної мікрофлори МЗП зі збереженим МЗС відповідали нормативним. В усіх одержаних мазках з МЗП з наявним апроксимальним карієсом і відсутнім МЗС було відмічено зсув кількісного складу мікрофлори МЗП і пригнічення росту нормальної мікрофлори. Висновки: мікробіоценоз інтактних МЗП не був порушеним і відповідав нормативним показникам. В одержаних мазках з МЗП з наявним апроксимальним карієсом та відсутнім МЗС було виявлено I ступінь дисбіотичних порушень мікроекології проксимальних просторів. Одержані дані демонструють необхідність відновлення апроксимальних каріозних порожнин у хворих на генералізований пародонтит та апроксимальний карієс з урахуванням анатомо-топографічних особливостей МЗП.

Мета дослідження - аналіз стану міжзубних сосочків (МЗС) у хворих на генералізований пародотит (ГП) до та після реставрації апроксимальних каріозних порожнин з урахуванням анатомо-топографічних параметрів проксимальної зони. Методи клінічного скрінінга інтерпроксимальних проміжків за допомогою індексу МЗС PIS (Jemt, 1997) і вивчення анатомо-топографічних особливостей тканин міжзубних проміжків з визначенням таких параметрів: наявності контактного пункту, інтерпроксимальної висоти міжзубних проміжків, визначення горизонтальної міжпроксимальної відстані між коренями на рівні емалево-цементної межі, відстані від точки проксимального контакту до ясеневого краю, ширини кератинизованних ясен (вільної та прикріпленої), величини рецесії. У 145-ти пацієнтів (97,3 %) було виявлено товстий ясенний біотип, а у 5-ти (3,41 %) пацієнтів - тонкий ясенний біотип. Взаємозв'язок антропометричних даних параметрів міжзубних проміжків мав певні закономірності у пацієнтів обох груп спостереження. У випадку, коли МЗС був відсутнім (індекс PIS відповідав 0 ступеню), середнє значення інтерпроксимальної відстані становило від 8,03 +- 0,2 до 6,37 +- 0,2 мм. Було відмічено значний вплив ширини кератинизованих ясен на можливість відновлення або збереження МЗС. У випадку, коли цей параметр мав значення більше 7 мм, а інтерпроксимальна відстань від 3,54 +- 0,15 до 4,83 +- 0,4 мм, МЗС відновлювався в 92,34 % випадків. Висновки: одержані результати клінічних досліджень методів відновлення апроксимальних каріозних порожнин надають змогу прогнозувати успішність відновлення або збереження МЗС у хворих на ГП.