Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4Укр)64

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(0)-1(4Укр)

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(0)-1(4Укр)

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(0)-1(4Укр)

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)46-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)46-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)46-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)46-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)46-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано причини відокремлення української та всесвітньої історії у світовій та українській історичній науці. Висвітлено бачення історіософії німецькими, французькими, російськими, єврейськими та українськими дослідниками. Проаналізовано впливи домінуючих націй на розвиток української історичної науки в XVII - XX ст. На підставі вивчення історії Європи та Росії розглянуто світоглядні та історико-політичні особливості українського традиційного консерватизму, а також територіально-політичні та концептуальні особливості виведення схеми історії України та світу українськими істориками.

Проанализированы причины отделения украинской и всемирной истории в мировой и украинской исторической науке. Освещено видение историософии немецкими, французскими, русскими, еврейскими и украинскими исследователями. Проанализированы влияния доминирующих наций на развитие украинской исторической науки в XVII - XX ст. На основании изучения истории Европы и России рассмотрены мировоззренческие и историко-политические особенности украинского традиционного консерватизма, а также территориально-политические и концептуальные особенности выведения схемы истории Украины и мира украинскими историками.

Висвітлено політичні процеси серед української еміграції у Європі та на українських землях у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини у період між двома світовими війнами. Проаналізовано політичні течії міжвоєнної української еміграції, розкрито їх ідейні засади та описано моделі державотворення. Розглянуто питання визначення міжнародно-правового статусу західноукраїнських земель, розвитку української суспільної та політико-партійної структури у Галичині, на Волині, Буковині та в Закарпатті.

Освещены политические процессы среди украинской эммиграции в Европе и на украинских землях в составе Польши, Румынии и Чехословакии в период между двумя мировыми войнами. Проанализированы политические течения междувоенной украинской эммиграции, раскрыты их идейные основы и описаны модели развития государства. Рассмотрены вопросы определения международно-правового статуса западноукраинских земель, развития украинской общественной и политическо-партийной структуры в Галиции, на Волыни, Буковине и в Закарпатье.

Викладено міркування з приводу необхідності написання нового академічного синтезу історії України в контексті специфіки дослідження таких феноменів, як державна й династична історії, а також кроків, що їх, на думку автора, слід зробити на шляху інтеграції української історії у світову. Надано аналіз династичних планів засновників українських спадкоємних гетьманатів - Б. Хмельницького (1649 р.) та П. Скоропадського (1918 p.).

Вивчено козацький чинник в дипломатичній та інтелектуальній діяльності французьких еліт у період з 1729 - 1789 рр. Розглянуто проблеми дисертації крізь призму таких історіософських феноменів, як концепція менталітету, парадигма легітимності та теорія елітаризму. Запропоновано методологію та перегляд суперечливих висновків попередньої історіографії досліджуваного питання, що дозволило перейти до створення монолітної концепції. Зазначено, що дипломатичні зусилля з інтеграції козацького чинника до міжнародної політики королівства, здійснені представниками французьких політичних еліт, і наукові розробки козацького питання інтелектуальною елітою розглянуто як цілісний історичний процес із власною логікою та закономірностями розвитку.

Зроблено спробу, спираючись на матеріали українських і зарубіжних архівів та дослідження фахівців з України та Сполучених Штатів Америки, співвіднести зусилля провідного ідеолога українського монархізму В'ячеслава Липинського, з одного боку, та колишнього гетьмана Павла Скоропадського, з іншої сторони, спрямовані на вироблення ідеології українського монархізму, з методологічними засадами детермінації основних різновидів ідеології як феномену та етапів її постання, виведеними Карлом Маннгеймом.

Досліджено актуальні історіософські проблеми історії України та домінантних щодо неї націй у добу середньовіччя та ранньонового часу. Подано авторське бачення основних історичних і теоретичних проблем процесу інтеграції середньовічної та ранньонової династичної української історії у світову. На основі авторської методології з історіософського погляду розглянуто проблеми української та загальної історії, з'ясовано спільне та відмінне у менталітеті, специфіці державних утворень і функціонуванні політичних систем різних типів держав, які формувалися на досить відмінних географічних теренах. Комплексно висвітлено діалектику династичної історії України та династичної історії домінуючих націй (нормани, литовці, поляки, росіяни, австрійці) в середньовічну та ранньонову епоху. Особливу увагу звернено на явища конвергенції та дивергенції української та російської династичних історій.

Зроблено спробу, спираючись на матеріали особового архіву Омеляна Пріцака, який зберігається в бібліотеці Києво-Могилянській Академії, матеріалів вченого в Українському Науковому Інституті Гарвардського університету, низки надрукованих праць науковця, відтворити його бачення українського козацтва взагалі, та процес перетворення козацтва з побутового у суспільно-політичне явище. Досліджено концепцію вченого щодо українського козацтва на основі розгортання творчості науковця з цього питання протягом основних періодів дослідницької кар'єри видатного історика: німецького, американського та українського.

Представлено статті про інтелектуальну біографію О. Пріцака, його наукову спадщину. Розглянуто проблеми глобальної історії у світлі наукових інтересів О. Пріцака.