Висвітлено теоретичні та практичні аспекти бухгалтерського обліку й оподаткування суб'єктів аграрного підприємництва. Зокрема розкрито облікове забезпечення об'єктів оподаткування та звітності фізичних осіб-підприємців. Узагальнено актуальні питання обліку та оподаткування юридичних осіб. Досліджено окремі аспекти розширення функціональності бухгалтерської професії. Увагу приділено порядку заповнення Книги обліку доходів і витрат фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування.

Виявлено й описано причинно-наслідковий зв'язок формування та розвитку інституту професійних бухгалтерів. Сформовано концептуальні засади розвитку професійної діяльності бухгалтера як інформаційного гаранта економічної безпеки підприємництва для досягнення цілей сталого розвитку. Досліджено бухгалтерський інжиніринг у обліковому забезпеченні стратегічного управління аграрного бізнесу. Розглянуто обліково-аналітичне забезпечення як складову управління стійкістю підприємства в умовах цифрової трансформації.

Відображено результати реалізації моделі професійної перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців і членів їх сімей в рамках проєкту "Норвегія - Україна. Професійна перепідготовка. Інтеграція в державну систему" в Чернівецькому національному університет імені Юрія Федьковича. Наведено науково-методичні та практичні матеріали щодо управління підприємницькою діяльністю та організації власного бізнесу.

Викладено систему тестових завдань різного ступеня складності з обов’язкових навчальних дисциплін циклу професійної підготовки спеціальності 071 «Облік і оподаткування». Розроблені тестові завдання можуть бути використані з метою перевірки та закріплення набутих у ході навчального процесу знань як під час приведення практичних занять, так і для самостійної роботи студентів.

Мета роботи - оцінити можливий вплив марганцю та нікелю на стан гонадотропної функції гіпофіза і секрецію пролактину. Матеріали та методи. Для дослідження було відібрано 2 групи жінок. Контрольну групу склали 38 жінок репродуктивного віку без патології репродуктивної системи. Основну групу склали 52 жінки, в яких було діагностовано полікістоз яєчників (ПКЯ) у відповідності до критеріїв Роттердамського консенсусу. В обох групах жінок методом мас-спектрометрії проводили визначення показників марганцю, нікелю в сироватці крові. Визначення рівнів лютеїнізуючого (ЛГ), фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів та пролактину в сироватці крові виконували імуноферментним методом. Для оцінки статистичної значущості отриманих даних (р) було застосовано U критерій Манна-Уітні та t-критерій Ст'юдента. Для проведення кореляційного аналізу використовували коефіцієнт Спірмена. Результати. Проведені дослідження показали, що порівняно з контрольною групою в жінок із ПКЯ спостерігалися збільшені показники марганцю (р = 0,0093) та нікелю (р = 0,00019) в сироватці крові. Також у групі жінок із ПКЯ були підвищені показники пролактину (р = 0,0024) та ЛГ (р = 0,0001). Рівень ФСГ в обох групах жінок практично не відрізнявся (р = 0,074). В основній групі спостерігались суттєві індивідуальні коливання секреції гонадотропінів та пролактину. На думку авторів дослідження, це може бути ознакою дисфункції гіпофіза. В групі жінок із ПКЯ виявлена кореляція лише між показниками марганець-пролактин і марганець-ЛГ. В інших випадках не виявлено залежності між рівнем мікроелементів та гормонів. Висновки: у жінок із ПКЯ виявлена підвищена концентрація марганцю та нікелю в сироватці крові. Збільшення рівня пролактину та ЛГ у жінок із ПКЯ може бути пов'язане з підвищеним рівнем експонування марганцем. Експонування нікелем не впливає на показники гонадотропінів та пролактину в жінок із ПКЯ.

Полікістоз яєчників (ПКЯ) є досить поширеним захворюванням, яке, за оцінками різних дослідників, зустрічається у 3 - 15 % жінок фертильного віку. Незважаючи на численні дослідження, до теперішнього часу існує багато суперечливих поглядів на етіологію виникнення ПКЯ, так само як і на критерії діагностики і методи лікування цього захворювання. Мета дослідження - визначення макро- та мікроелементів в сироватці крові жінок із ПКЯ та дослідження їх ролі у виникненні цього захворювання. Контрольна група складалась із 38 здорових жінок без патології репродуктивної системи. В групу дослідження увійшли 52 жінки з ПКЯ. В обох групах проводили визначення в сироватці крові магнію (Mg), міді (Cu), марганцю (Mn), нікелю (Ni), цинку (Zn), хрому (Cr), селену (Se), ванадію (V). Зразки аналізували методом мас-спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою. Оцінка достовірності статистичної значущості отриманих результатів здійснювалась за допомогою критеріїв Колмогорова-Смірнова, Манна-Уітні, t-критерію Ст'юдента. У жінок із ПКЯ виявлено підвищення показників Mn, Ni та Zn. Показники Cu, Mg, Cr, Se, V в обох групах були однаковими. Медіани показників Mn, Ni та Cr перевищують допустимі нормативи в обох групах жінок, що свідчить про підвищений рівень експонування населення цими металами. У жінок із ПКЯ показники Mn та Ni були значно вищими порівняно з контрольною групою. Автори дослідження висловили припущення про те, що підвищений рівень експонування Mn та Ni може бути причиною або фоновим фактором для виникнення ПКЯ. Висновки: у жінок із ПКЯ порівняно з контрольною групою виявлені більш високі показники марганцю, нікелю та цинку в сироватці крові. Підвищений рівень експонування організму марганцем та нікелем може бути причиною виникнення ПКЯ. Збільшення вмісту цинку в жінок із ПКЯ, ймовірно, пов'язано з адаптаційною реакцію організму.

З метою встановлення особливостей хронологічної послідовності часових перетворень становлення будови та топографії твердого піднебіння в ранньому періоді онтогенезу було досліджено 118 препаратів зародків, передплодів, плодів і новонароджених людини за допомогою адекватних анатомічних методів дослідження, а саме: мікро-, макроскопічного, виготовлення топографоанатомічних зрізів, рентгенографічного, комп'ютерної томографії, методів морфометрії та статистичної обробки даних. Уточнено класичні відомості щодо термінів закладки й особливості раннього розвитку структур твердого піднебіння і суміжних з ними утворень. Визначено етапи формоутворення складових твердого піднебіння, їх синтопічні взаємовідношення з прилеглими структурами впродовж пренатального періоду онтогенезу. Встановлено періоди прискореного розвитку твердого піднебіння у другому і третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку (на середині та наприкінці плодового періоду онтогенезу) і період відносного сповільненого розвитку (7 - 8 місяці). З'ясовано хронологічну послідовність часових перетворень органометричних параметрів твердого піднебіння на всіх етапах пренатального розвитку, співвідношення їх із розмірами лиця та черепа впродовж плодового та раннього неонатального періодів. Наголошено, що проведене дослідження органометричних даних твердого піднебіння у плодів і новонароджених з наступним визначенням його форм і типів створює передумови для встановлення типової та варіантної анатомії.

Відомості про синтопічні кореляції в пренатальному періоді, джерела, причини та механізми онтогенетичних процесів сприяють як розумінню механізмів нормального формоутворення органа та становлення його топографії, так і визначенню варіантів його будови та природжених вад. Мета дослідження - встановити особливості морфогенезу структур твердого піднебіння в ранньому періоді онтогенезу людини. Морфологічні дослідження анатомічних особливостей твердого піднебіння вивчено на 118 препаратів зародків, передплодів, плодів і новонароджених людини за допомогою макроскопії, мікроскопії серій послідовних гістологічних і топографоанатомічних зрізів, звичайного і тонкого препарування, комп'ютерної томографії, морфометрії. Встановлено, що перші ознаки формування серединного шва визначаються на 10-му тиж внутрішньоутробного розвитку, коли верхній сполучний шар пучків волокон розвинутий вздовж серединної лінії опосередковано біля леміша. Епітеліальні перлини твердого піднебіння розподіляються на 3 типи: серединні перлини, що походять з середньої лінії епітеліального шва піднебіння; присередні перлини і похідні від епітелію різцевого шва Альбрехта; бічні перлини, що виникають із зубної пластини всіх зубних бруньок. Епітеліальні перлини твердого піднебіння розміщуються вздовж серединної лінії, а починаючи з 4-місячних плодів, починають розвиватися бічні та присередні перлини. Упродовж внутрішньоутробного розвитку серединний шов твердого піднебіння формується у два етапи: початковий, що пов'язаний тільки з ростом і розвитком самого шва і триває до 4-го міс розвитку; з 4-го місяця розвитку і до народження і відбувається розвиток шва у поєднанні з ремоделюванням всього кісткового піднебіння. З 4-го міс розвитку розпочинається ріст леміша в напрямі до твердого піднебіння, горизонтальна пластинка піднебінної кістки обабіч має форму трикутника, верхівка якого вклинюється між лемішем та піднебінним відростком верхньої щелепи. З 5-го по 7-й міс розвитку нижня частина леміша стає довшою і вклинюється в вузький простір між двома горизонтальними пластинками піднебінних кісток. У 8-місячних плодів та новонароджених внаслідок росту леміша у напрямку серединного шва, серединний шов набуває "Y"-подібної форми у поперечному перерізі. Рентгенологічно тверде піднебіння починає візуалізуватися із середини 5-го місяця розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р41 я73-1

Рубрики:

Внутрішні хвороби

Шифр НБУВ: ВА870811 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі проведеного літературного дослідження показало, що тверде піднебіння у пренатальному періоді онтогенезу характеризується варіабельністю топографічного положення його структур. Несистематизованість морфометричних параметрів твердого піднебіння на ранніх етапах розвитку як основи для визначення природжених вад обличчя зумовлюють потребу подальшого анатомічного дослідження.

На підставі проведеного літературного дослідження показало, що тверде піднебіння у пренатальному періоді онтогенезу характеризується варіабельністю топографічного положення його структур. Несистематизованість морфометричних параметрів твердого піднебіння на ранніх етапах розвитку як основи для визначення природжених вад обличчя зумовлюють потребу подальшого анатомічного дослідження.

Приведены результаты исследования различных моделей организации предоставления токсикологической помощи в странах ближнего и дальнего зарубежья. Продемонстрированы некоторые эпидемиологические показатели острых отравлений в повседневной жизни и при возникновении чрезвычайных ситуаций химической этиологии в Украине. Рассмотрена модель системы оказания экстренной медицинской помощи населению, которое пострадало от острых отравлений в Украине.

Приведены результаты исследования токсикокинетики таллия в организме человека при острой таллиевой интоксикации. Исследованы концентрации таллия в сыворотке крови и моче, а также ее динамика в интервалах времени. Изучены показатели эндотоксикоза, который сопровождал острое отравление таллием. Сделаны выводы в отношении клинико-лабораторных параллелей и особенностей токсикокинетики таллиевой интоксикации.

Проведено комплексне дослідження питань посилення вагомості обліку у системі управління аграрним бізнесом (АБ) підприємств. Сформовано концепцію посилення розвитку обліку в управлінні АБ, що стало основою для адаптації бухгалтерського обліку до запитів управління, з метою забезпечення достовірними показниками через підвищення якості облікової інформації, орієнтованої на ефективність діяльності підприємств та вартості АБ. Запропоновано теоретичні аспекти проблеми інтеграції наукової та практичної складової бухгалтерського обліку шляхом розроблення механізму взаємодії методів бухгалтерського обліку. Розроблено теоретичні та методологічні положення бухгалтерського обліку шляхом введення в його теорію та практику поняття "продукт бухгалтерського обліку". Розроблено теоретичні та практичні підходи щодо адаптації системи бухгалтерського обліку до інформаційних запитів моделі стратегічного управління витратами, яка базується на фундаментальних поняттях і принципах стратегічного менеджменту. Запропоновано комплексний підхід до інформаційного забезпечення менеджменту на основі теоретичного обгрунтування складових моделі продукту бухгалтерського обліку та означених її характеристик, спрямованих на досягнення поставлених цілей системи управління бізнесом, суть якої полягає у виробленні інтегрованої інформації щодо фінансових та нефінансових аспектів діяльності.

Наведено параметри токсикокінетики отруйних речовин, що мають важливе значення в питаннях вибору та призначення в комплексній терапії методів екстракорпоральної детоксикації для лікування гострих отруєнь. Визначено умови для ефективного застосування екстракорпоральних технологій із метою прискорення елімінації екзогенних токсинів з організму в цілому і з кров'яного русла зокрема.

Продемонстровано побудову математичної моделі для розпізнавання етіопатогенетичних чинників ендотоксемії в пацієнтів із різними захворюваннями. Запропоновано математичну модель на основі методів математичної статистики. Проведено оцінку щодо можливості її застосування для розпізнавання етіопатогенетичних чинників ендотоксемії та вказані на існуючі недоліки.

Приведены результаты исследования эффективности лечения острого отравления хлорпирифосом у ребенка младшей возрастной группы. Исследована эффективность многокомпонентной интенсивной терапии с включением антидотных препаратов. Сделаны выводы относительно эффективности использования схемы антидотной терапии.

Продемонстрированы элиминационные характеристики физиологической системы почек на фоне применения метода водной нагрузки с форсированным диурезом в интенсивной терапии острого отравления таллием. Сделаны выводы о целесообразности и эффективности использования метода парентеральной водной нагрузки с форсированным диурезом в лечении острой таллиевой интоксикации.

Продемонстрированы селективные детоксикационные свойства экстракорпоральных методов детоксикации в отношении таллия и сделаны выводы о целесообразности и эффективности использования различных методов заместительной почечной терапии в лечении острой таллиевой интоксикации.

Охарактеризовано состояние существующей нормативно-правовой базы по охране труда. Предложена инструкция по охране труда при эксплуатации баллонов со сжатыми, сжиженными и растворенными газами. Изложена техника безопасности при работе с концентрированными щелочами и кислотами. Рассмотрены основные положения по охране труда и технике безопасности при проведении предварительного и текущего санитарного надзора. Значительное внимание уделено организации текущей и заключительной демеркуризации и оценке ее эффективности. Освещены методы измерений и оценки показателей микроклимата.