Вивчено вплив ін'єкційних та таблетованих чистих прогестагенних контрацептивів (Депо медроксипрогестерону ацетату - депо-провера та овретт) на менструальну функцію та стан ендометрія у жінок з гіперпластичними процесами ендометрія та нормальним ендометрієм. Відзначено більш ефективний гальмуючий вплив депо-провера на незмінний та патологічно змінений ендометрій порівняно з дією овретт, який пов'язаний з виразною гестагенною та антипроліферативною дією препарату на ендометрій. Підкреслено необхідність розробки заходів профілактики розвитку ускладнень та лікування їх наслідків при контрацепції.

Узагальнено та проаналізовано результати клінічних спостережень впливу іонізуючого випромінювання в малих дозах на функціональний стан репродуктивної системи дорослих жінок, дівчаток у період статевого дозрівання і раннього дитинства, а також у випадку опромінення in utero і до зачаття. Особливу увагу приділено дослідженням, що висвітлюють вплив чинників Чорнобильської катастрофи на ріст, розвиток і статеве дозрівання дівчаток, можливості народження здорових нащадків.

Обобщены и проанализированы результаты клинических наблюдений влияния ионизирующего излучения в малых дозах на функциональное состояние репродуктивной системы взрослых женщин, девочек в период полового созревания и раннего детства, а также при облучении in utero и до зачатия. Особое внимание уделено исследованиям, освещающим влияние факторов Чернобыльской катастрофы на рост, развитие и половое созревание девочек, возможность воспроизводства здоровых потомков.

Clinical data on the effect of low-dose radiation on the functional state of the reproductive system in adult women, girls in puberty and early childhood are summarized in the review as well as the effects of the intrauterine and preconceptinal exposure to radiation. Special attention is paid to the studies dealing with the effects of the Chernobyl accident on the growth, development and puberty in girls, ability to give healthy offspring.

Изучено влияние малых доз радиации на состояние гуморального и клеточного иммунитета у женщин с бесплодием воспалительной этиологии в динамике обследования. Данные динамического исследования клеточного и гуморального иммунитета у женщин с бесплодием воспалительной этиологии, эвакуированных из Чернобыля и Припяти, и тех, которые постоянно проживают на контролируемых территориях, по сравнению с проживающими в Полтаве, выявили отличия, которые свидетельствуют о неблагоприятном влиянии комплекса вредных факторов (в том числе малых доз радиации) на организм. У эвакуированных женщин изменения клеточного и гуморального иммунитета выявляются уже в первые годы после аварии на ЧАЭС, тогда как у проживающих на контролируемых территориях - через 4 - 5 лет после нее.

Изучено влияние малых доз радиации на состояние гуморального и клеточного иммунитета у женщин с бесплодием воспалительной этиологии в динамике обследования. Данные такого исследования у женщин, эвакуированных из Чернобыля и Припяти и тех, которые постоянно проживают на контролируемых территориях, по сравнению с проживающими в Полтаве, выявили отличия, которые свидетельствуют о неблагоприятном влиянии комплекса вредных факторов (в том числе малых доз радиации) на организм. У эвакуированных женщин изменения клеточного и гуморального иммунитета выявляются уже в первые годы после аварии на ЧАЭС, тогда как у проживающих на контролируемых территориях - через 4 - 5 лет после нее.

Проведено клініко-параклінічне обстеження 1221 жінки з неплідністю з 1986 по 1996 рр., 211 із них були евакуйовані з міст Чорнобиля та Прип'яті у перші три дні після аварії на ЧАЕС і після цього мешкали у Києві, 560 - постійно проживали на забруднених радіонуклідами контрольованих територіях (КТ), 450 жінок проживали у Полтаві ("чистий" район). Встановлено зростання кількості гінекологічних захворювань у жінок з КТ через 6 років після аварії, тоді як у евакуйованих така тенденція спостерігалася вже у перші роки. В евакуйованих та жінок з КТ збільшилась кількість випадків запальних захворювань внутрішніх статевих органів, доброякісних пухлин яєчників, фіброміоми матки, генітального ендометріозу, патології шийки матки, порушення менструального циклу, а саме наявність гіпоменструального синдрому в жінок з КТ, що свідчить про ознаки старіння яєчників під впливом тривалої дії малих доз радіації.

С 1986 по 1996 гг. проведено клинико-параклиническое обследование 1221 женщины с бесплодием, из которых 211 были эвакуированы из городов Чернобыля и Припяти в первые три дня после аварии на ЧАЭС и жили затем в Киеве, 560 постоянно живут на загрязненных радионуклидами контролируемых территориях (КТ) и 450 проживают в Полтаве ("чистый" район). Установлен рост гинекологической заболеваемости у женщин с КТ через 6 лет после аварии, тогда как у эвакуированных эти заболевания наблюдались уже в первые годы. У эвакуированных женщин и женщин с КТ увеличилось количество случаев воспалительных заболеваний внутренних половых органов, доброкачественных опухолей яичников, фибромиомы матки, генитального эндометриоза, патологий шейки матки, нарушений менструального цикла,в частности, гипоменструального синдрома у женщин с КТ, что свидетельствует о старении яичников при длительном воздействии малых доз радиации.

Clinical and paraclinical examination of 1221 women with infertility was carried out in the period of 1986 - 1996. 211women were evacuated from Chornobyl and Prypjat in the first three days after the Chornobyl catastrophe and lived in Kyiv; 560women permanently lived in radiocontrolled territories (RCT). 450women who lived in Poltava were studied as a control. An increase of gynecologic sickness rate in women from RCT 6 years after the Chornobyl accident was found. In women who were evacuated from Chornobyl areas this increase was found already in the first years after the Chornobyl accident. High frequency of internal sex organ inflammatory diseases, tumors of the ovary, fibromioma of uterus, genital endometriosis, pathology of the cervix, disturbances of the menstrual cycle were showed for women exposed to radiation in both studied groups. Data about an increase of hypomenstrual syndrome frequency in women from RCT suggest premature exhaustion of the ovary induced by radiation.

Наведено методичні рекомендації, які є узагальненням майже 20-річного досвіду роботи відділення реабілітації репродуктивної функції жінок Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України. Обстежено близько 20 тисяч жінок з неплідністю. Досліджено принципи лікування подружньої пари з поєднаними формами неплідності. Викладено характерні ознаки гормонального стану яєчників у жінок з поєднаними формами неплідності. Запропоновано схему комплексної протизапальної терапії. Розглянуто загальні принципи профілактики спайкового процесу органів малого тазу.

С позиций системного подхода исследованы причины, патогенетические механизмы и клиника нарушения сексуального здоровья при неврастении, истерическом неврозе и неврозе навязчивости у женщин. Описаны клинические формы первичной сексуальной дисфункции и показана их связь с формами невроза. Выявлена роль биогенных, социогенных и негативных психологических факторов в формировании первичной и вторичной сексуальной дисфункции и сексуальной дисгармонии при неврозе у женщин. Разработаны дифференциально-диагностические критерии и система психотерапевтической коррекции сексуальной дисгармонии супружеской пары при изучаемой патологии у жены.

Обстежено 124 жінки, з них: 40 здорові, які склали контрольну групу; 84 страждають безпліддям, з яких 44 пацієнтки з безпліддям після перенесеної хламідійної інфекції включено до I групи. II групу склали 40 жінок із безпліддям, які мають в анамнезі запалення нехламідійного генезу. За результатами проведених досліджень виявлено збільшення фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) у першій фазі менструального циклу у хворих I групи у порівнянні з контрольною та II групами. Знизився рівень ФСГ на 14-й день менструального циклу у хворих I та II груп, а у хворих, які мали хламідійну інфекцію, зниження рівня естрадіолу відбулося в першій фазі менструального циклу та в період овуляції. Вміст прогестерону на 21-й день менструального циклу у хворих I групи набагато нижче за контрольну. Таким чином, у хворих безпліддям на фоні перенесеного запального процесу геніталій неспецифічної та хламідійної етіології відбувається порушення овуляції внаслідок пошкодження центральної та периферійної ланок системи регуляції менструальної функції. На відміну від перенесеного запального процесу неспецифічної етіології, хламідійна інфекція призводить до більш глибоких і стійких змін у гормональній функції яєчників.

З позиції системного міждисциплінарного тлумачення визначені співвідношення соціогенних, психогенних та соматогенних чинників у розвитку сексуальних розладів у чоловіків та сексуальної дисгармонії подружжя. Сексуальне здоров'я, враховуючи багатомірність його забезпечення, саме по собі є психосоматичним феноменом і може бути своєрідною моделлю психосоматичних співвідношень і класичним прикладом інтегративного підходу до вивчення його із зазначених позицій. Системне розуміння психосоматичних співвідношень при розладі сексуального здоров'я повинно передбачати дослідження усього комплексу факторів, що його визначають, окрім біологічних - загальну та сексуальну культуру, особистісні відмінності, міжособистісні відношення, адаптацію подружжя на всіх рівнях взаємодії, соціальні та мікросоціальні впливи. Адекватний коригуючий вплив при сексуальній дисгармонії неможливий без аналізу стану усіх вказаних компонентів сексуального здоров'я. Розроблена система їх діагностики, корекції та профілактики, відображено необхідні науково обгрунтовані відомості.

Висвітлено особливості розвитку жіночих статевих органів у період новонародженості, дитинства, статевого дозрівання. Досліджено психосоматичні та соматопсихічні розлади у разі порушення репродуктивної функції у дівчат. Описано передменструальний синдром, психічні порушення у жінок під час вагітності та пологів, післяпологові психози, а також психічні порушення у клімактеричному періоді. Розглянуто організаційні, соціальні та психологічні питання у випадку безплідності. Охарактеризовано психологічні та психопатологічні реакції на згвалтування.

З позиції системного міждисциплінарного підходу дістала подальшого розвитку концепція чотирифакторного забезпечення сексуальності, на базі якої розроблено концепцію багатофакторності психосоматичних співвідношень, їх класифікація та принципи діагностики при досліджуваній патології, що лягло в основу запропонованої системи діагностики, корекції та профілактики сексуальної дисгармонії подружньої пари. На думку автора, психосоматичний принцип дослідження і корекції порушення сексуального здоров'я являється методологічно правильним підходом до встановлення ролі соціогенних, психогенних та соматогенних факторів у його розладі та пошуку шляхів трансформації співвідношення цих факторів з метою відновлення.

Представлены работы, посвященные андрологическим аспектам бесплодия супружеской пары (этиология и патогенез мужского бесплодия, возможности и перспективы консервативного лечения мужского бесплодия, диагностика и лечение бесплодия в браке и др.), а также актуальным вопросам сексопатологии (психотерапевтическая коррекция личностных особенностей при сексуальных расстройствах невротического генеза, причины и условия нарушения сексуального здоровья у женщин, особенности нарушения сексуального здоровья взрослого населения в современных условиях и др.).

Подробно освещены все аспекты четырехфакторного - социального, психологического, социально-психологического и биологического - обеспечения сексуального здоровья и сексуальной гармонии супружеской (партнерской пары). Ряд вопросов посвящен сексуально-эротической адаптации мужчины и женщины, гигиене и психогигиене половой жизни. Рассматриваются эпидемиология, семиотика нарушений сексуального здоровья, психопатологические синдромы, причины и условия развития сексуальной дисгармонии, психосоматические соотношения при сексуальных расстройствах. Приведена классификация нарушений сексуального здоровья, подробно описаны методы их диагностики и коррекции, психопрофилактики, освещены весьма важные для сексологической практики вопросы деонтологии. Предложен новый подход к диагностике расстройств сексуального здоровья: установление не только клинического (нозологического), но и психологического, и социального, т.е. функционального, диагноза для каждого из супругов (партнеров) и дигностического заключения для пары. Излагаются причины, механизмы развития и клиника первичных и вторичных форм нарушения сексуального здоровья мужчин и женщин. Приведены критерии дифференциальной диагностики и методы лечения тех и других форм нарушения сексуального здоровья. Описаны судебно-медицинская, судебно-психиатрическая, судебно-психологическая и судебно-сексологическая экспертизы по вопросам, связанным с отправлением пола, девиациями сексуального поведения, в т.ч. экспертиза по поводу изнасилования, по поводу порнографии и др.

Рассмотрены причины, механизмы развития и клиника первичных расстройств сексуального здоровья у женщин (нарушения полового развития, первичные формы сексуальной дезадаптации и сексуальной дисфункции). Освещены вторичные формы сексуальной дисфункции у женщин при эндокринных, психических, гинекологических, неврологических заболеваниях, алкоголизме и др. Приведены критерии дифференциальной диагностики и методы лечения.

Рассмотрены связанные с сексуальными дисфункциями трасформации поведения пациентов во время и вне интимной близости, а также обусловленные этими дисфункциями изменения поведения их сексуальных партнеров. Представлены материалы, отражающие возможные негативные поведенческие реакции пациентов и их партнеров на проводимое лечение и его положительные результаты. Значительное внимание уделено проблеме сублимации, а также выводу о неправомочности имеющего место традиционного одностороннего подхода, согласно которому сексуальные расстройства могут привести только к уменьшению производительности труда и снижению творческого потенциала.

Вивчено функцію гіпофізарно-гонадної системи у жінок з неплідністю, які зазнали різної радіаційної дії після аварії на ЧАЕС. Аналіз отриманих результатів свідчить про дисфункцію і, можливо, дезадаптацію центральної та периферичної систем ендокринної регуляції у жінок, що проживають в зоні радіоактивного впливу. Виявлено гіперпролактинемічну недостатність яєчників за відсутності даних про безпосередню пошкоджуючу дію несприятливих чинників зовнішнього середовища на яєчники (гіпергонадотропна аменорея). Значний відсоток гіперпластичних процесів у матці (органах-мішенях) на тлі відносної гіпоестрогенії свідчить про переважний регуляторний характер даних порушень у гіпофізарно-гонадній системі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-52 + Р715.765.024

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У самок щурів у препубертаті штучно знижено рівень ендогенних стероїдів, метаболітів тестостерону: естрогенів (введенням інгібітора ароматази) або 5alpha-відновлених андрогенів (введенням інгібітора 5alpha-редуктази). У щурів протягом пубертації розвивалась у першому випадку гіперандрогенія на тлі недостатності естрогенів, у другому - гіперестрогенія. Зміни андроген-естрогенного гомеостазу у пубертаті призводили у дорослому віці до патології репродуктивної функції, головним проявом якої було порушення статевого циклу. Віддаленим наслідком пубертатної андрогенізації було пригнічення гонадотропної секреції, гонадального синтезу андрогенів, пізніх стадій фолікулогенезу й овуляції. Зменшення кількості овуляцій, навіть за умов збереженого циклу, може спричиняти зниження плодючості самок. Пубертатна естрогенізація самок призводила у репродуктивному віці до пригнічення секреції прогестерону в післяовуляційний період. Недостатність лютеїнової фази оваріального циклу може стати причиною невиношування вагітності, безпліддя ендокринного генезу.

Исследованы у самок крыс в пубертате искусственно сниженные уровни эндогенных стероидов, метаболитов тестостерона: эстрогенов (введением ингибитора ароматазы) или 5alpha-восстановленных андрогенов (введением ингибитора 5alpha-редуктазы). В первом случае у крыс в течение пубертации наблюдалась гиперандрогения на фоне недостаточности эстрогенов, во втором - гиперэстрогения. Изменение андроген-эстрогенного гомеостаза в пубертате приводило у взрослых животных к патологии репродуктивной функции, главным проявлением которой было нарушение структуры полового цикла. Отдаленным последствием пубертатной андрогенизации было угнетение гонадотропной секреции, гонадального синтеза андрогенов, поздних стадий фолликулогенеза и овуляции. Уменьшение числа овуляций, даже в условиях сохраненного цикла, может вызывать снижение плодовитости самок. Пубертатная эстрогенизация организма приводила в репродуктивном возрасте к угнетению секреции прогестерона в постовуляторный период. Недостаточность лютеиновой фазы овариального цикла, вероятно, может стать причиной невынашивания беременности и бесплодия эндокринного генеза.

In prepubertal female rats low endogenous estrogen or 5alpha-reduced androgen levels were modeled by treatment with aromatase or 5alpha-reductase inhibitors, respectively. the former resulted in hyperandrogenemia with lack of estrogens during pubertation; thelatter led to the hyperestrogenemia. the altered androgen-estrogen homeostasis in puberty evoked the disturbance of reproductive function in adult animals that mainly consisted in the disorder of the estrous cycle. the depression of the gonadotrophin secretion, the ovarian androgen synthesis, the latest stages of folliculogenesis and ovulation were the remote results of female pubertal androgenization. the diminishing of ovulation number provokes the decrease of fertility, notwithstanding preserved estrous cycle. the pubertal estrogenization resulted in suppression of progesterone secretion in postovulatory period in adulthood. luteal phase lack of the ovarian cycle contributed to the break off pregnancy that could be the cause of the endocrine infertility.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-25

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Шифр НБУВ: Ж69290 Пошук видання у каталогах НБУВ