Теоретично обгрунтовано методичні підходи щодо визначення конкурентоспроможних тарифів на контрактні вантажні залізничні перевезення. Обгрунтовано необхідність і розроблено практичні рекомендації щодо впровадження контрактних перевезень на залізничному транспорті як інструмента підвищення його конкурентоспроможності. До наукового обігу введено поняття "контрактні перевезення", визначено основні напрямки підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту за умов подальшого посилення конкуренції. Обгрунтовано перспективні види контрактних залізничних перевезень для залізничного транспорту України. Запропоновано методичні підходи щодо визначення собівартості вантажних контрактних залізничних перевезень. На підставі аналізу існуючих методів ціноутворення на вантажні залізничні перевезення та з урахуванням чинника посилення конкурентної боротьби на ринку вантажних перевезень створено методику побудови тарифів на контрактні вантажні залізничні перевезення. Розроблено програмне забезпечення для визначення собівартості та побудови тарифів на контрактні перевезення.

Розглянуто окремі питання державного управління інвестиційною діяльністю, визначено й проаналізовано форми та напрями його здійснення.

Розглянуто питання створення високоточних інтелектуальних систем управління рухом морських суден. Визначено ключові напрямки досліджень в даній галузі, показано вплив людського фактора на процеси прийняття рішень з управління судном. Важливою проблемою сьогодення є підвищення точності дотримання суднами планованої траєкторії руху. Наявність значної кількості морських аварій, що трапились останнім часом, у тому числі з значною кількістю людських жертв та тяжкими техногенними наслідками, головною причиною яких став "людський чинник" і відхилення переконливо свідчить про необхідність створення сучасних високоточних інтелектуальних систем управління рухом суден, що враховують особливості процесу взаємодії людини з технічними засобами судноводіння та прийняття нею рішень в складних навігаційних умовах та критичних ситуаціях. Розробка таких систем потребує врахування особливостей взаємодії людини з технічними засобами управління судном. Показано, що створення високоточної інтелектуальної системи управління рухом суден дозволить одночасно вирішувати комплекс задач з стратегічного та оперативного управління рухом судна з позицій досягнення завданого рівня безпечності та економічної ефективності. Головною ідеєю наукового дослідження є вивчення особливостей перебігу процесів формування та прийняття рішень судноводієм із метою вдосконалення процесу взаємодії судноводія з інформаційною навігаційною системою, підвищення якості рішень, які ним приймаються, та розробка новітніх підходів до побудови високоточних інтелектуальних систем управління рухом судна. Визначено, що важливим напрямком подальших досліджень є вивчення впливу маневрених характеристик суден на процеси формування керуючих впоивів в високоточних інтелектульних системах підтримки прийняття рішень судноводія.

Розглянуто питання застосування МППЗС-72 при створенні систем підтримки прийняття рішень судноводія. Проаналізовано особливості структури МППЗС-72 та визначено правила, які застосовуються в системах підтримки прийняття рішень для координації процесів розходження суден. Визначено три типи бінарної координації взаємодії суден під час зближення: координація при нормальній взаємодії, координація при екстремальній взаємодії та координація при екстремальній взаємодії. Запропоновано модель формального подання правил в системі підтримки прийняття рішень судноводія та алгоритм її функціонування. Визначено набір критеріїв для оцінки рівня небезпеки суден, що перебувають у ситуації зближення. Показано, що урахування вимог МППЗС-72 в системах підтримки прийняття рішень судноводія у поєднанні з критеріями оцінки небезпеки зіткнення дозволяє визначити найбільш безпечні та ефективні траєкторії руху суден. Запропоновано підходи до створення систем підтримки прийняття рішень судноводія дозволяють знизити ризики зіткнення суден та підвищити економічну ефективність судноводіння.

Визначено особливості правового регулювання використання і застосування поліцією та поліцейськими безпосередньо публічного майна (ПМ) як засобів із метою виконання покладених на них повноважень. Наведено основні характеристики ПМ, його поняття, ознаки, критерії класифікації та види, що містяться в юридичній літературі, а також пропозиції щодо їх удосконалення. Досліджено адміністративно-правовий статус Національної поліції України та поліцейського безпосередньо порівняно зі статусом ліквідованої міліції та її працівників. Сформульовано зміст та особливості відповідальності поліції за використання ПМ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)112.011-5 + Х839(4УКР)115

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: РА431298 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено характеристики публічного майна, його поняття, ознаки, критерії класифікації та види, визначено адміністративно-правовий статус Національної поліції України та поліцейського, а також правове регулювання застосування і використання ними публічного майна. Встановлено та досліджено окрему групу публічного майна - публічне майно поліції, здійснено аналіз його різновидів та запропоновано способи усунення прогалин у правовій регламентації його використання та застосування. Визначено зміст та особливості юридичної відповідальності поліції та її посадових осіб за заподіяння шкоди фізичним чи юридичним особам використанням досліджуваного виду майна. Запропоновано механізм відшкодування шкоди вказаним особам. Досліджено способи відшкодування шкоди (процедурний та судовий), здійснено їх порівняльну характеристику. В ході дослідження виявлено, що існує інший вид третіх осіб, або ж інших додаткових учасників, які незалежно від власної волі та бажання поліції чи її посадових осіб стали учасниками правовідносин з приводу використання чи застосування публічного майна. Визначено поняття таких додаткових учасників правовідносин та здійснено їх класифікацію, а також проаналізовано способи захисту їх прав.

Розглянуто проблеми і складнощі при здійсненні маневрів, зокрема, повороту при проходженні каналів. Багатофакторність впливів зовнішнього середовища обумовлює складність сприйняття і своєчасного адекватного аналізу ситуації під час здійснення маневру повороту. Розглянуто в роботі новітні розробки систем управління не дозволяють з достатнім ступенем адекватності моделювати рух судна в каналі, і як наслідок - відсутність гарантії утримання судна на спланованій ECDIS траєкторії проходження фарватеру. Запропоновано концепцію побудови системи підтримки прийняття рішення для оптимального вибору варіанта управління маневром судна при проходженні каналів. Основою такої системи повинна стати база знань (БЗ) з правилами подібності умов проходження поворотів у каналах для коректного вибору з розробленою структурою даних для управляючих впливів як серед готових правильних рішень, так і помилкових, для надання оператору всіх альтернатив, їх кінцевого результату і можливості запису нового варіанту вирішення. Приділено увагу структурі даних зовнішніх умов. Запропоновано пошук блочного типу в базі даних умов (БД) для зниження тимчасових витрат. Подальше наповнення БД і уточнення правил подібності БЗ дозволить знизити залежність безпеки проходження каналів від людського фактора.

Мета дослідження - розвиток сучасних концептуальних підходів до побудови систем підтримки прийняття рішень (СППР) у судноводінні, визначення теоретичних та практичних засад створення таких систем та пріоритетних шляхів їх практичного впровадження. Із аналізу останніх публікацій виявлено, що широке використання нових інформаційних технологій і сучасних технічних засобів судноводіння призводить до збільшення детальності уявлення наявної навігаційної ситуації, але водночас ускладнюється її оцінка та скорочується час, доступний судноводієві для аналізу і розробки потрібного управлінського рішення. З цієї причини розробка СППР судноводія, що застосовує нові змістовні моделі процесу визначення небезпеки для управління судном при виникненні передумов виникнення аварійної ситуації є актуальною задачею сьогодення. Створення таких систем дозволить знизити негативний вплив людського фактору на процеси управління рухом судна. Розроблені теоретичні і практичні засади побудови СППР судноводія, що враховують особливості руху суден, процесу взаємодії людини з технічними засобами судноводіння. Запропоновані нові математичні моделі управління процесом розходження суден. Отримані результати є підгрунтям для подальшого підвищення ефективності функціонування ергатичної системи "людина - технічні засоби судноводіння" та всебічного запровадження досягнень сучасних інформаційних технологій у процеси управління судном.

Дисертаційна робота присвячена питанням розробки моделей та методів підтримки прийняття рішень з управління рухом морських суден при маневруванні. Проведено аналіз сучасного стану питання створення СППР в судноводінні, проаналізовано існуючи моделі та методи обробки даних в таких системах. Визначено, що застосування СППР дає можливість здійснювати діагностичні та аналітичні функції, які дозволяють на ранній стадії виявляти небезпечні та аварійні ситуації з формулюванням відповідних рекомендацій судноводієві по їх запобіганню. Розроблено інформаційну модель управління рухом суден в режимі реального часу, що враховує наявний досвід судноводія, навігаційну інформацію та обмеження руху суден в поточній ситуації. Розроблено метод управління маневруванням судна на основі ситуаційного аналізу процесу розходження та визначено набір критеріїв для оцінки рівня небезпеки суден, що перебувають у ситуації зближення. Розроблено інформаційну технологію підтримки прийняття рішень судноводія з управління рухом суден при маневруванні, що забезпечує зниження ризиків виникнення аварійних ситуацій в судноплавстві. Запропоновано застосування в СППР моделі судноводія та визначено методи зниження впливу людського фактору на процеси управління рухом суден за рахунок більш ефективної взаємодії судноводія з технічними засобами судноводіння. Вдосконалено структуру СПГІР судноводія, що дозволяє комплексно вирішувати задачі розходження та маневрування суден з урахуванням вимог МППЗС-72 та маневрених характеристик судна. Практична апробація створеного прототипу СППР судноводія дозволила підвищити якість тренажерної підготовки плавскладу в навчальних закладах, суднохідних компаніях та тренажерних центрах.