Отмечено, что проблема контроля аллергических заболеваний не теряет актуальности на современном этапе. Продолжается исследование информативных маркеров диагностики выраженности аллергического воспаления. Проанализирована современная литература относительно роли оксида азота как маркера аллергического воспаления.

Приведены данные о дифференциальной диагностике респираторных заболеваний аллергического и инфекционного генеза у часто болеющих детей. Проведены общеклинические, иммунологические, цитохимические тесты, их балльная оценка для возможности использования при проведении дифференциального диагноза респираторных заболеваний. Составлена дифференциально-диагностическая таблица, которая может быть использована врачами общей и семейной практики.

Представлены данные о распространенности и значении контакта с тараканами у больных аллергическими заболеваниями.

Проблема распространенности аллергических заболеваний у детей не теряет актуальности. Представлены результаты исследования распространенности, условий возникновения и роли гиперчувствительности к аллергенам тараканов на формирование и течение аллергических заболеваний у детей.

Представлены данные о возможности использования нового хемокина - эотаксина - в диагностике, прогнозировании течения, оценки эффективности лечения аллергических заболеваний.

Приведены данные, касающиеся современных особенностей течения острых кишечных инфекций у детей с пищевой аллергией. Даны рекомендации относительно коррекции терапии у пациентов этой группы.

Обсуждены вопросы роли аллергенов тараканов в формировании и течении респираторных форм аллергии. Проведен анализ предикторной значимости выявления гиперчувствительности к аллергенам тараканов и повышенных уровней IgE у детей с аллергическими заболеваниями. Обозначены перспективы дальнейших исследований.

Весьма важной проблемой в настоящее время является изменение природных экзоаллергенов под влиянием факторов окружающей среды. Уже доказано синергичное воздействие на организм человека пыльцы растений и пылевых частиц в атмосфере. В сезон пыления сорных трав количество вызовов скорой помощи по причине обострения поллинозов в нашем городе в 2004 г. достигло 900, треть из них - вызова к детям.

Встановлено поширеність гіперчутливості до алергенів тарганів, її місце у спектрі сенситизації дітей з бронхіальною астмою (БА), жителів Запоріжжя, фактори ризику й імунологічні особливості її формування. Вивчено ефективність різних методів діагностики. Виявлено фактори ризику несприятливого перебігу БА у дітей з алергією до тарганів. Продемонстровано переваги визначення рівня хітиназ у пилу, як маркера наявності тарганів та їх алергенів, ефективності елімінаційних заходів. Проаналізовано особливості перебігу БА у різні періоди у разі наявності гіперчутливості до тарганів.

Освещена проблема сезонной аллергии, этиологическим фактором которой является пыльца растений и споры некоторых плесневых грибков, прежде всего, Alternaria, Cladosporium. Проанализированы различные методы диагностики.

Показано значение учебно-методических разработок и тестов для оптимизации учебного процесса на кафедре факультетской педиатрии при изучении детской аллергологии.

Представлены результаты исследования распространенности пищевой сенситизации и ее спектр у детей с бронхиальной астмой и у практически здоровых детей, информативность разных методов ее диагностики.

Показано сучасні особливості лікування гострих кишкових інфекцій у дітей раннього віку з харчовою алергією. Надано рекомендації щодо корекції терапії у пацієнтів цієї групи.

Показаны особенности бактериологической диагностики, клинических проявлений и этиотропной терапии кампилобактериоза у детей разных возрастных групп.

Наведено останні дані щодо актуальності дотримання дієти за наявності проявів алергії на шкірі. Наголошено на важливості екологічної безпечності їжі для дітей.

Наведено огляд останніх даних щодо ролі взаємодії зовнішніх факторів і геному в розвитку харчової гіперчутливості у дітей. На основі викладеного обгрунтовано профілактичні заходи розвитку харчової алергії у дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,2

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено структуру сенсибілізації у дітей м. Запоріжжя, інформативності різних методів діагностики алергії, оптимізовано методи діагностики пилкової, грибкової та комбінованої алергії у дітей. Об'єкт і методи дослідження: 281 дитина з респіраторними алергозами, яким проведено скарифікаційні та прик-тести, визначено рівень загальних і специфічних IgE. Результати та висновки: у структурі респіраторних алергозів у регіоні переважає сенсибілізація до побутових, пилкових, грибкових алергенів, діагностика виду сенсибілізації повинна бути комплексною та базуватися на даних анамнезу, алерготестування та вимірювання специфічних IgE. В діагностиці різних видів сенсибілізації внесок цих методів неоднаковий. Для шкірного алерготестування грибковими алергенами необхідна оцінка результатів через 6 - 8 годин, тому що в її патогенезі беруть участь не-IgE-залежні реакції.

Актуальность изучения пищевой аллергии обусловлена сложностью ее диагностики вследствие полисистемности и неспецифичности клинических симптомов. Приведен обзор специализированной литературы относительно правомочности диагноза "пищевая аллергия" и дебатов о термине "пищевая непереносимость", их места в Международной классификации болезней Х пересмотра. Представлены результаты анализа собственных исследований. Выделены основные трудности и ошибки постановки диагноза "пищевая аллергия".

Проаналізовано результати лікування 70 дітей. Пацієнтам основної групи (34 дітей) в першій стадії раневого процесу на рану впливали змінним магнітним полем. У другій і третій стадіях раневого процесу щодня продовжували впливати на рану змінним магнітним полем та ліпосомальним розчином антибіотика. Місцеве лікування хворих контрольної групи (36 дітей) здійснювали за стандартною методою. Для оцінки ефективності комбінованої терапії використовували клінічні показники: очищення рани, нормалізація температури, поява грануляції після очищення, початок краєвої епітелізації, в динаміці визначали цитологічну картину раневого виділення, площу рани і ступеня бактеріального обсіменіння. Аналіз спостережень показав, що в основній групі загоєння ран було краще за клініко-лабораторними та цитологічним даними, ніж у контрольній групі. Застосування даної методики дозволило значно поліпшити стан хворих, сприяло стабілізації запального процесу, зменшенню набряку та гіперемії тканини навколо вогнища інфекції. Вплив на перебіг раневого процесу змінного магнітного поля в комплексі з ліпосомальними розчинами антибіотиків призводить до посилення біосинтетичної активності клітин, репаративних процесів і синтезу колагену в області рани, прискорення раневої контракції, утворення грануляційної тканини.