Исследована гепатобилиарная система нарушений желчевыделения вирусного гепатита у детей. Обследовано 150 детей. Эхографически верифицировано состояние печени, желчного пузыря и желчных потоков. Полученные результаты указывают на то, что нарушениям желчевыделения при вирусных гепатитах способствуют факторы: холестаз (внутри- и внепеченочный), гипокинетически-гипертонические нарушения билиарной системы, деформация желчного пузыря с преимущественной локализацией в выходном отделе и шеечнопротоковой зоне. Показано, что на последствия вирусных гепатитов влияют компоненты липидного комплекса желчи как факторы холестаза, воспаления и литогенеза. Высокий процент совпадения результатов ультразвукового исследования гепатобилиарной системы и комплексного изучения желчи свидетельствует об использовании многомоментного фракционного УЗИ желчного пузыря в качестве информативного способа прогнозирования нарушений желчевыделения при вирусных гепатитах у детей.

Досліджено особливості ліпідного обміну при хронічних вірусних гепатитах (ХВГ) різного ступеня активності у дітей шкільного віку. Встановлено, що при ХВГ відмічається порушення ліпідного обміну, яке проявляється підвищенням вмісту загальних ліпідів, загального холестерину, триацилгліцерину та зниженням фосфоліпідів; зміни показників ліпідного обміну залежать від активності процесу - найбільше виражені при максимальній активності, менше - при помірній і мінімальній. Підкреслено, що відновлення вмісту ліпідів під впливом традиційного лікування з включенням противірусного препарату наступає при мінімальній і помірній активності хронічного гепатиту, при максимальній - показники обміну не досягають нормальних величин.

Наведено дані про обстеження 65-ти дітей віком від 11-ти місяців до 12-ти років з гострими кишковими інфекціями, що супроводжуються з токсикозом. Матеріалом дослідження була периферична кров, взята на висоті токсикозу в момент надходження дитини в стаціонар. Виявлене зниження споживання Т4 лімфоцитами у хворих розцінено як ланку патогенезу гострої кишкової інфекції, що свідчить про порушення активності обмінних процесів у клітині. У результаті проведеного дослідження встановлено поєднаний потенціювальний вплив фібронектину і тималіну на поглинання тироксину лімфоцитами у хворих на гострі кишкові інфекції, особливо таких, що протікають у тяжкій формі.

Приведены данные обследования 65-ти детей в возрасте от 11-ти месяцев до 12-ти лет с острыми кишечными инфекциями, протекающими с токсикозом. Материалом исследования была периферическая кровь, взятая на высоте токсикоза в момент поступления ребенка в стационар. Выявленное снижение поглощения Т4 лимфоцитами у больных расценивается как звено патогенеза острой кишечной инфекции, что свидетельствует о нарушении активности обменных процессов в клетке. В результате проведенного исследования установлено совместное потенциирующее влияние фибронектина и тималина на потребление тироксина лимфоцитами у больных острыми кишечными инфекциями, особенно тяжелой формой.

Проведено клініко-лабораторне обстеження 127-ми дітей віком від 3-х місяців до 3-х років з затяжною діареєю. Результати клінічних, бактеріологічних та імунологічних досліджень показали, що етіопатогенетичною основою діареї є інфекційно-запальний процес, обумовлений контамінацією умовно-патогенних бактерій.

Проведено клинико-лабораторное обследование 127-ми детей в возрасте от 3-х месяцев до 3-х лет с затяжной диареей. Результаты клинических, бактериологических и иммунологических исследований показали, что этиопатогенетической основой диареи является инфекционно-воспалительный процесс, обусловленный контаминацией условно-патогенных бактерий.

У 78-ми дітей з хронічним вірусним гепатитом В і С (ХГС і ХГВ) і у 15-ти з цирозом печінки (ЦП) досліджено рівень L-аргініну і сумарних нітритів та нітратів (NOx) в сироватці крові та їх екскреції з сечею. Встановлено, що для дітей с ХГС та ХГВ характерно зниження рівня L-аргініну в сироватці крові і зменшення синтезу оксиду (за вмістом NOx в крові і сечі). На відміну від хворих ХГС у дітей з ХГВ в період ремісії рівень NOx в сироватці крові нормалізується. У хворих на ЦП встановлено різноспрямовані зміни в функціональній активності системи L-аргінін - NO залежно від стадії захворювання.

У 78-ми детей с хроническим вирусным гепатитом В и С (ХГС и ХГВ) и у 15-ти с циррозом печени (ЦП) исследован уровень L-аргинина и суммарных нитритов и нитратов (NOx) в сыворотке крови и их экскреция с мочой. Установлено, что для детей с ХГС и ХГВ характерно снижение уровня L-аргинина в сыворотке крови и уменьшение синтеза оксида азота (по содержанию NOx в крови и моче). В отличие от больных с ХГС у детей с ХГВ в период ремиссии уровень NOx в сыворотке крови нормализуется. У больных ЦП установлены разнонаправленные изменения в функциональной активности системы L-аргинин-NO, которые зависят от стадии заболевания.

Проведено клінічні дослідження у 25-ти хворих на хронічний гепатит. Всі діти знаходились під наглядом у гастроентерологічному відділенні ПАГ АМН України. Застосування холівера в комплексній терапії ХВГ в дитячому віці сприяло нормалізації пігментотвірної функції печінки, на що вказувала нормалізація рівня загального білірубіну та його фракцій. На підставі аналізу проведених клініко-лабораторних досліджень встановлено, що комплексна терапія з включенням препарату "Холівер" є ефективною в лікуванні ХВГ мінімальної і помірної активності.

Клинические испытания проведены у 25-ти больных хроническим гепатитом. Все дети находились под наблюдением в гастроэнтерологическом отделении ПАГ АМН Украины. Применение холивера в комплексной терапии ХВГ в детском возрасте способствовало нормализации пигментообразующей функции печени, на что указывала нормализация уровня общего билирубина и его фракций. На основании анализа проведенных клинико-лабораторных исследований установлено, что комплексная терапия с включением холивера является эффективной в лечении ХВГ минимальной и умеренной активности.

Наведено нові погляди відносно ланцюгів патогенезу гострих кишкових інфекцій. Доведено, що результати ехокардіоскопічних досліджень дозволяють своєчасно виявляти порушення кардіогемодинаміки за цієї патології, на основі чого обгрунтовувати патогенетичну терапію та оцінювати її ефективність.

Приведены новые представления о звеньях патогенеза острых кишечных инфекций. Доказано, что результаты эхокардиоскопических исследований позволяют своевременно выявлять нарушения кардиогемодинамики при этой патологии, на основе чего обосновывать патогенетическую терапию и оценивать ее эффективность.

Обстежено 60 дітей віком від 1-го до 13-ти років, хворих на гострі і кишкові інфекції (ГКІ), 30 з яких під час комплексної терапії одержували препарат "Атоксил". Критеріями оцінки ефективності лікування визначено динаміку зменшення симптомів інтоксикації, зникнення болю в області живота, нормалізація випорожнення. Доведено, що Атоксил є ефективним засобом у процесі комплексної терапії гострих кишкових інфекцій у дітей, має добру переносимість, не викликає серйозних побічних реакцій. Атоксил рекомендовано для лікування кишкових інфекцій різної етіології.

Обследовано 60 детей возрастом от 1-го года до 13-ти лет, имеющих острые кишечные инфекции. Половина больных при комплексной терапии получали препарат "Атоксил", критериями оценки эффективности которого были динамика уменьшения симптомов интоксикации, исчезновение боли в области живота, нормализация стула. Доказано, что Атоксил является эффективным средством при комплексной терапии острых кишечных инфекций у детей, имеет хорошую переносимость, не вызывает серьезных побочных реакций. Атоксил рекомендован для лечения кишечных инфекций разной этиологии.

Розглянуто проблему дисбіотичних порушень кишечнику у разі сальмонельозу в дітей. Виявлено вплив вихідного мікробного пейзажу кишечнику на формування клінічних варіантів перебігу сальмонельозу в дітей. Встановлено, що на тлі змін мікрофлори кишечнику I - II ступенів у дітей, хворих на сальмонельоз, захворювання частіше проходить у середньотяжкій формі. У разі вихідного дисбіозу кишечнику III ступеня патологічний процес характеризується затяжним перебігом. У період реконвалесценції порушення мікробного пейзажу кишечнику поглиблюються.

Рассмотрена проблема дисбиотических нарушений кишечника при сальмонеллезе у детей. Выявлено влияние исходного микробного пейзажа кишечника на формирование клинических вариантов течения сальмонеллеза у детей. Установлено, что на фоне изменений микрофлоры кишечника I - II степени у детей, больных сальмонеллезом, заболевание чаще проходит в среднетяжелой форме. При исходном дисбиозе кишечника III степени патологический процесс характеризуется затяжным течением. В период реконвалесценции нарушения микробного пейзажа кишечника углубляются.

У дітей раннього віку, хворих на кишкові інфекції, досліджено рівень Zn і Se у сироватці крові. Виявлено низький їх кількісний вміст у гострому періоді захворювання з неповним відновленням до періоду реконвалесценції. Ступінь зниження рівня Zn і Se відображає тяжкість хвороби та повноту одужання.

У детей раннего возраста, больных кишечными инфекциями, исследован уровень Zn и Se в сыворотке крови. Выявлено низкое их количественное содержание в остром периоде заболевания с неполным восстановлением к периоду реконвалесценции. Степень снижения уровня Zn и Se отражает тяжесть болезни и полноту выздоровления.

Розроблено новий метод прогнозування перебігу сальмонельозу у дітей раннього віку на підставі вивчення клініко-анамнестичних даних та показників імунної відповіді хворих. Верифікацію діагнозу запропоновано здійснювати за такими ознаками, як етіологія, тяжкість, клінічна форма та перебіг хвороби. Встановлено, що серед клініко-анамнестичних критеріїв найбільшу інформативність мають ступінь ексикозу та раннє штучне вигодовування, а серед імунологічних - інтерлейкіни. Показано високу надійність нового прогностичного методу, який рекомендовано до широкого практичного використання.

Разработан новый метод прогнозирования течения сальмонелеза у детей раннего возраста на основе изучения клинико-анамнестических данных и иммунологических критериев. Верификацию диагноза предложено осуществлять по таким признакам, как этиология, тяжесть, клиническая форма и течение заболевания. Установлено, что среди клинико-анамнестических критериев наиболее информативны степень эксикоза и раннее искусственное вскармливание, а среди иммунологических - интерлейкины. Показана высокая надежность нового прогностического метода, который рекомендован для широкого практического применения.

Ключ. слова: Діти, хронічний вірусний гепатит С, сполучна тканина, система L-аргінін-NO, інтерферонотерапія
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.16-3

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна) у дітей

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 158-ми дітей середнього віку, хворих на гострі кишкові інфекції, вивчено кількісний зміст інтерлейкінів периферичної крові. Виявлено прогностичне значення рівнів про- та протизапальних цитокінів у визначенні тяжкості та перебігу хвороби.

У 158-ми детей раннего возраста, больных острыми кишечными инфекциями, изучено количественное содержание интерлейкинов периферической крови. Выявлено прогностическое значение уровней про- и противовоспалительных цитокинов в определении тяжести и течения заболевания.

Проаналізовано клінічні та епідеміологічні дані щодо ротавірусної інфекції у дітей. Визначено актуальність даного інфекційного захворювання в Україні. Досліджено ефективність сучасних методів профілактики ротавірусної інфекції.

Проанализированы клинические и эпидемиологические данные, касающиеся ротавирусной инфекции у детей. Показана актуальность данного инфекционного заболевания в Украине. Исследована эффективность современных методов профилактики ротавирусной инфекции.

Проанализированы данные о выделении энтеровирусов (ЭВ) у больных с острыми кишечными заболеваниями в Украине в 2002 г. Наибольшая частота выделения ЭВ наблюдалась в летне-осенний период, что связано с сезонностью ЭВ-инфекций. Основную группу риска в отношении острых кишечных заболеваний энтеровирусной этиологии составляют дети до 3 лет.

Изучены суточные ритмы концентрации кортизона и серотонина в слюне здоровых детей и больных хроническими вирусными гепатитами B (ХГВ) и C (ХГС). Выявлены изменения хроноструктуры ритмов в зависимости от вида возбудителя и активности воспалительного процесса. Установлен десинхроноз циркадианного ритма кортизола и серотонина, проявляющийся качественными (период) и количественными (мезор, амплитуда колебаний, акро- и минифаза) изменениями показателя ритма. Суточный ритм серотонина при активном и неактивном ХГВ и активном ХГС носил циркадианный характер с высоким мезором и амплитудой колебаний; для неактивного ХГС характерна трансформация ритма. При активных формах ХГВ и ХГС ритм суточной динамики кортизола не определялся. При неактивном ХГВ выявлен циркадианный ритм, при неактивном ХГС - отмечена тенденция к циркадианному ритму с сохранением фазности. Анализ циркадианного ритма кортизола и серотонина может быть использован в качестве критерия оценки характера и активности патологического процесса в печени.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.16-52

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна) у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.16-52

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна) у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.1-52

Рубрики:

Кишкові (водно-харчові) інфекції у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.19-52

Рубрики:

Інші кишкові (водно-харчові) інфекції у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ