Раскрыта генеза идеи всеединства в русской философии и духовной культуре, особенности данной идеи в русской философии конца ХІХ - начала ХХ вв. Рассмотрено всеединство как особая модель построения мира, представленная в нашем мире в трех интервалах: цельное знание, богочеловечество и свободная теургия.

Показано, що ідея всеєдності є конститутивним елементом східнохристиянської філософської культури. Обгрунтовано положення, що всеєдність - багатозначне та багатоінтервальне явище. Розкрито змістову структуру зазначеної категорії, яка містить суцільне знання (гносеологічну сферу людської діяльності), боголюдство (суспільно-політичну), свободну теургію - моральну філософію (етико-моральну сферу). Показано актуальність категорії всеєдності для сучасної духовної культури. Виявлено джерела генези та розвитку феномену всеєдності. Проведено систематизацію розрізнених досліджень представників східнохристиянської філософської традиції "срібного віку" з даної проблеми. Наведено характеристику основних рис східнохристиянської філософської думки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано актуальність ідеї всеєдності як основи східнохристиянської духовної культури, а також необхідності звертання до поняття всеєдності. Розглянуто способи її досягнення в бутті на основі загального закону розвитку.