Досліджено діяльність Арсенія Гавриловича Лебединцева - церковного та суспільного діяча ХІХ ст., історика, археографа, викладача Одеської духовної семінарії та Рішельєвської гімназії.

Розглядаються історичні передумови еволюції церковного устрою, догматичні основи соборності, її форми, джерела соборної конституції, виборче право церковної громади. Аналізуються засади автокефального устрою Східної церкви, зміст і умови автокефальності, конструкція соборного устрою, а також церковно-правні і державно-правні основи автокефалії. Наведено схему автокефального та єпархіального устрою православної церкви.

Розкриваються історичні факти втілення засад автокефалії крайових церков. Висвітлюються устрій та зовнішні відносини Кіпрської, Синайської, Грузинської (Іберійської), Ново-грецької, Румунської, Болгарської та Сербської церков, Охридської архиєпископії, Карловацької, Чорногорської, Германштадської, Буковинської митрополій. Особливу увагу приділено нарису головніших подій з історії Української церкви до повстання Московської церкви.

Розглянуто один з шедеврів архітектури вітчизняного та світового значення - перлину архітектурної спадщини Києва доби бароко, зведену в середині ХVІІІ ст. за проектом Ф.-Б.Растреллі - Андріївську церкву; історію її спорудження. Наведено імена багатьох майстрів і народних умільців, що створили цю пам'ятку архітектури, в якій знайшли відображення досягнення науки, техніки та мистецтва ХVІІІ ст. Велику увагу приділено реставрації пам'ятки. Висвітлен участь у долі Церкви представників духовенства і багатьох діячів української культури.

Викладено стислу інформацію з історії спорудження та реконструкції шедевра барокової архітектури XVIII ст. - Андріївської церкви. Охарактеризовано особливості живопису, скульптури та декору цієї визначної пам'ятки столиці. Вміщено кольоровий ілюстративний блок з зображеннями найцінніших експонатів музею. Запропоновано схеми розміщення живопису в іконостасі, куполі, парусах і склепінні храму.

Розглядається Архів Коша Запорозької Січі - унікального, історичного джерела, пам'ятки української писемності XVIII століття; в якому всебічно і комплексно відобразився останній сорокарічний період існування запорозького козацтва. Документи охоплюють життя Запорожжя в усіх його проявах: господарську, соціально-правову діяльність, культуру, побут, міжнародні зв'язки, а також адміністративні заходи Запорозького уряду. Частина документів пов'язана з переходом Війська під протекторат Росії у 1734 році. Дуже цінну інформацію містять атестати, видані Кошем, які висвітлюють біографічні відомості про запорожців, їхню службу в куренях і походах за період 1671-1771 рр. Окремо подано документи щодо організації церковної справи на Запорожжі, автономії запорозької церкви.

Досліджено життя одного з фундаторів наукового поділлєзнавства, відомого церковного і культурно-освітнього діяча ХІХ ст. архієпископа М.В. Сімашкевича.

Обгрунтовано ідею реформування православної церкви в Україні. З наукових позицій розкрито актуальні для сучасного православ'я історичні, правові та еклезеологічні основи національно-церковної автокефалії, проблеми канонічності, мови богослужіння, Вселенського визнання. Проаналізовано вплив національних і соціальних протиріч на формування догматичних постанов у епоху Вселенських соборів.

Проанализирована история развития колокольного литья с древнейших времен до создания величайшего произведения - Царь-колокола. Рассмотрены архитектура колоколен, металлургия меди и бронзы, искусство литья, уникальные произведения колокольных мастеров. Охарактеризованы химический состав, физико-химические и технологические свойства некоторых бронз.

Опубліковано церковні монодичні (одноголосі) піснеспіви болгарського наспіву, зафіксовані в українських та білоруських нотолінійних Ірмолоях кінця XVI - XVII ст. з книгосховищ Києва та Львова. Ці Ірмолої розкривають маловідомі сторінки культурних взаємин українського і болгарського народів у їх історичному минулому. Наведено матеріали про болгарський наспів та кодикологічне дослідження, археографічний опис нотолінійних Ірмолоїв, з яких узято зразки болгарського наспіву.

На основі архівних документів та інших джерел розкривається характер державно-церковних відносин в Україні в 20-ті рр., висвітлюються основні напрями діяльності КП(б)У по витісненню православної ідеології, а також економічне, політичне і правове становище духовенства та звичайних віруючих в період, коли протистояння більшовицької партії і Православної церкви в республиці набуло особливого загострення і супроводжувалося багатьма трагічними подіями.

Наведено відомості про бібліотеку обителі, книжковий фонд, шляхи поповнення книгозбірні. Зроблено спробу простежити читаність книг чернецтвом монастиря, яка базується на дослідженні маргіналій і фізичного стану книг. Встановлено, що відсоток читачів монастирської книгозбірні був відносно низьким, хоча 2/3 братії були грамотними.

Зроблено спробу систематичного наукового аналізу світогляду видатного представника київської духовно-академічної школи В.І.Екземплярського та з'ясування значення спадщини мислителя в історії філософської культури України. Простежуються віхи життя та творчості В.І.Екземплярського, становлення його релігійно-філософського світогляду в контексті київського духовно-академічного життя та релігійно-філософського відродження початку ХХ ст.

Книгу присвячено історії, архітектурі та мистецькій спадщині однієї з перлин вітчизняної культури - Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, одному з найбільш відомих центрів Давньої Русі, осередку духовного життя народу. На основі аналізу літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, етапи формування унікального архітектурного ансамблю ХІ-ХІХ ст., розповідається про твори монументального живопису, безцінні скарби монастирської ризниці та старовинний некрополь.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27

Рубрики:

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота знайомить з особистістю та творчим доробком церковного й громадського діяча, письменника, мислителя й філософа ХVIII ст. - Г.Кониського, який створив драму-мораліте в українській літературі, завершив процес переорієнтації філософії від схоластичного арістотелізму до дослідного природознавства, послідовно відстоював права православного населення в Речі Посполитій. У додатках вміщено уривки з його філософського курсу та окремих промов в українському перекладі.

Містяться головні засади Української Автокефальної Православної Церкви у ХХ ст. Акцентується увага на засадничих принципах побудови Української помісної Церкви.

Проаналізовано барокову гомілетику І. Галятовського - "Наука албо способ зложеня казаня" (1659 - 1660), укладену задля допомоги православному священникові-провінціалу в написанні проповідей за часів Руїни. Мета дослідження - виявити впливи давньогрецької (V - IV ст. до н.е.) риторичної спадщини на барокову теорію церковного красномовства, для якої характерною рисою була "нерефлексована взірцевість античності", що неодноразово підкреслювалося вченими у студіях більш загального плану. Проведено порівняльний аналіз вчень про структурування промови поданих, вірогідно, вже у перших риториках Тісія та Корака (V ст. до н.е.), досліджуваних Платоном, підсумованих Арістотелем та його послідовниками; розглянуто вчення про емоційний вплив і зацікавлення реципієнта, про "відповідність", "ясність", "переконливість", "доказовість" промови тощо. Зазначено, що на компонуванні барокових проповідей позначилися принципи укладання орацій судового, дорадчого й епідиктичного родів, які культивувалися Давньою Грецією та Римом, породжені потребами функціонування тогочасних соціумів.

Досліджується наукова спадщина, державницька та культурно-громадська діяльність І.Огієнка як в Україні, так і в еміграції, а також реконструюється його теоретично-практична концепція щодо історії державотворчого процесу в Україні та визначається її місце в українській науці. З'ясовуються світоглядні витоки та умови формування державницької свідомості, визначається роль і місце вченого в українській історії та культурі. Аналізуються погляди І.Огієнка на головні етапи боротьби за Українську державу за часів Б.Хмельницького та Української революції 1917-1920 рр. Висвітлюється творча спадщина, недосліджені та малодосліджені періоди діяльності вченого.

Собраны воспоминания верующих о настоятеле храма Рождества Богородицы хутора Красный Деркул архимандрите Феофане. Рассказывается о его детстве и отрочестве, о предпосылках, приведших Феофана на путь служения Богу. об испытаниях, моральных и физических, ожидавших его на этом пути.