Розглядається Архів Коша Запорозької Січі - унікального, історичного джерела, пам'ятки української писемності XVIII століття; в якому всебічно і комплексно відобразився останній сорокарічний період існування запорозького козацтва. Документи охоплюють життя Запорожжя в усіх його проявах: господарську, соціально-правову діяльність, культуру, побут, міжнародні зв'язки, а також адміністративні заходи Запорозького уряду. Частина документів пов'язана з переходом Війська під протекторат Росії у 1734 році. Дуже цінну інформацію містять атестати, видані Кошем, які висвітлюють біографічні відомості про запорожців, їхню службу в куренях і походах за період 1671-1771 рр. Окремо подано документи щодо організації церковної справи на Запорожжі, автономії запорозької церкви.

Обгрунтовано ідею реформування православної церкви в Україні. З наукових позицій розкрито актуальні для сучасного православ'я історичні, правові та еклезеологічні основи національно-церковної автокефалії, проблеми канонічності, мови богослужіння, Вселенського визнання. Проаналізовано вплив національних і соціальних протиріч на формування догматичних постанов у епоху Вселенських соборів.

Містяться головні засади Української Автокефальної Православної Церкви у ХХ ст. Акцентується увага на засадничих принципах побудови Української помісної Церкви.

Собраны воспоминания верующих о настоятеле храма Рождества Богородицы хутора Красный Деркул архимандрите Феофане. Рассказывается о его детстве и отрочестве, о предпосылках, приведших Феофана на путь служения Богу. об испытаниях, моральных и физических, ожидавших его на этом пути.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)414 + Э372.24-341.4 + Т3(5)414-5

Рубрики:

Історія держави і права

Руська Православна Церква

Історія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.24-36

Рубрики:

Руська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассматривается история крымских православных монастырей ХIХ - начала ХХ в. Анализируются три основных периода истории крымских православных обителей: византийский (VIII-XV вв.), греко-православный (XVI-XVIII вв.) и российский или синодальный (середина ХIХ - начало ХХ в.). Изучается внутреннее устройство и правовое положение монастырей в ХIХ - начале ХХ в.

Проаналізовано зміну ідей "Третього Риму" на рубежі XV - XVI ст. Розглянуто філософсько-релігійні твори того часу, зокрема, "Повесть о Белом Клобуке" Геннадія, погляди Феофана Грека, Андрія Рубльова, Філофея Псковського. Ідея "Третього Риму" - тлумачення особливої місії Москви, що виправдовувало не лише зовнішню експансію, а й внутрішню консолідацію московської держави. Розвиток цієї ідеї спричинили історичні події навколо Московщини. Висунуто гіпотезу, що ідея "Третього Риму" була чи не єдиним культурним надбанням тогочасної Московщини. Вона відповідала ідеології зміцнення централізованої держави та піднесенню царської влади.

Зазначено, що на початку ХVІ ст. псковський ігумен Філофей, намагаючись припинити розправи і пограбування псковичів, написав декілька листів московським правителям, у яких висловив ідею про особливу місію Москви як Третього Риму. Сформульована Філофеєм месіанська ідея впала на благодатний грунт московської дійсності. Розглянуто шість функціональних аспектів концепції Третього Риму, що, на думку автора, найбільше вплинули на закорінення цієї форми месіанства в російській свідомості та дійсності (експансіоністську функцію, функцію національної ідеї, релігійну, етатичну, історіософську та міфотворчу функції).

Розглянуто релігійну філософію Л. Шестова. Проаналізовано основні ідеї та думки філософа, наведено критичні оцінки інших дослідників його поглядів та ідей. Зроблено висновок, що основні ідеї творчості Л. Шестова, на думку автора, цілком характерні для духовно-філософських шукань російської культури.

Розглядається боротьба російського абсолютизму проти автономних прав Української православної церкви. Широко представлена діяльність державних, політичних, церковних діячів (П.О.Рум'янцева, Д.Апостола, С.Миславського та інших), яка певною мірою торкалася проблем церковного життя в Україні. Висвітлюється участь українського духовенства в роботі законодавчої комісії 1767-1774 рр., а також процес здійснення секуляризаційної реформи в Україні, тобто позбавлення національної церкви матеріальної бази, а також перетворення духовенства в слухняний апарат самодержавства.

У календарному порядку наведено стислий життєпис святих Київської Русі. Розглянуто, переважно, святих середньовічної України - домонгольського й монгольського завоювань, а також (цілком науково обгрунтовано) і тих святих, які чинили християнські подвиги в межах Київської Русі - України ХІІІ ст.

Освещены вопросы истории и современности старообрядчества Подолии. Изучены места компактного проживания староверов, их социальная структура, официальная численность, хозяйственная деятельность, церковная жизнь, взаимоотношения с государством и господствующей Церковью, а также современное состояние старообрядческих общин региона. Данное исследование охватывает период с конца XVII до начала ХХ в. Разработана карта старообрядческих и единоверческих селений Подольской губернии.

Определены причины и предусловия формирования славянофильской идеи исторического пути России. Рассмотрен процес развития славянофильских взглядов в русской общественной мысли в разные исторические периоды (эпоху Александра I, последний период царствования Николая I, а также в предреформенные годы). Исследованы особенности становления славянофильской идеи исторического развития России в контексте отечественной религиозной мысли XIX в.

Розглянуто особливості забезпечення навчального процесу викладацькими кадрами у Київській духовній академії (КДА) для власних потреб та для інших духовних семінарій, що було її основним завданням. Висвітлено історію створення церковно-історичного відділення, що пожвавило викладацьку, наукову та видавничу діяльність закладу. Наведено відомості про професорсько-викладацький персонал КДА: І.Королькова, В.Певницького, Д.Поспєхова, К.Скворцова, П.Ліницького. Підкреслено велику роль магістрів і докторів богослов'я та церковної історії у створенні своєрідних навчально-наукових шкіл для викладання світських і богословських дисциплін.

Рассмотрены особенности обеспечения учебного процесса преподавательскими кадрами в Киевской духовной академии (КДА) для собственных нужд и для других духовных семинарий, что было ее главным заданием. Освещена история создания церковно-исторического отделения, что оживило преподавательскую, научную и издательскую деятельность учреждения. Приведены сведения о профессорско-преподавательском персонале КДА: И.Королькове, В.Певницком, Д.Поспехове, К.Скворцове, П.Линицком. Подчеркнута значительная роль магистров и докторов богословья и церковной истории в создании своеобразных учебно-научных школ для преподавания светских и богословских дисциплин.

Розглянуто аспекти діяльності Київської духовної консисторії та рівень її ефективності з 1721 до 1786 рр., яка виконувала функції колегіального органу Київської метрополії: виконавчі, адміністративні та судові. Зазначено, що, в першу чергу, консисторія була інструментом вирішення нагальних поточних справ єпархії, механізмом підготовки до реалізації прийнятих нею та вищими органами постанов. Наведено дані про види документів та тематику справ, які обговорювалися на засіданнях консисторії.

Рассмотрены аспекты деятельности Киевской духовной консистории и уровень ее эффективности с 1721 по 1786 гг., которая исполняла функции коллегиального органа Киевской метрополии: исполнительные, административные и судебные. Указано, что, в первую очередь, консистория была инструментом решения неотложных текущих дел епархии, механизмом подготовки к реализации принятых ею и высшими органами постановлений. Приведены данные о видах документов и тематике дел, обсуждавшихся на заседаниях консистории.

Висвітлено сторінки історії жіночих обителей XV - XVIII ст. - Миколаївського та Богословського Йорданських монастирів, що були розташовані в передмісті Подолу - Плоскій слободі. Викладено версії походження їх назв.

Освещены страницы истории женских обителей XV - XVIII ст. - Николаевского и Богословского Иорданских монастырей, которые были расположены в предместье Подола - Плоской слободе. Изложены версии происхождения их названий.

Розглянуто деякі мистецтвознавчі та культурологічні аспекти традиції вшанування ікон, що були головними святинями монастирів Слобожанщини другої половини XVII - початку ХХ ст. і місцевошанованими образами всього регіону.

Рассмотрены некоторые искусствоведческие и культурологические аспекты традиции почитания чудотворных икон, представлявших собой главные святыни монастырей Слобожанщины второй половины XVII - начала ХХ ст. и местночтимые иконы всего региона.

In the article considered some art and kultural aspects to traditions of honouring the icons, presented itself both mains shrines of priories Slobozhanshchina second half XVII- a beginning ХХ centuries, and image of the whole region.

На основе архивных источников, малоизвестных печатных материалов освещены вопросы, связанные с возведением и функционированием православных храмов в болгарских и гагаузских селениях юга Украины и Молдовы, а также реставрации икон и выполнения настенных росписей в храмах. Рассмотрены история болгарских священнических родов, а также технология монументальной живописи. Проанализированы основные этапы праведной жизни и мученической смерти во имя веры протоиерея В.Киронова.

Рассмотрена история русского старообрядчества Киева и Киевской губернии. Освещены вопросы демографии, социальной структуры и эволюции правового статуса местного старообрядчества. Проанализированы особенности монастырской жизни, церковного строительства, предпринимательства (торгового, промышленного, сельскохозяйственного) старообрядцев. На основании результатов историко-археологических и этнографических экспедиций показано современное состояние старообрядческих общин региона.