Висвітлено життєвий та творчий шлях академіка НАМ України, заслуженого діяча мистецтв України, доктора мистецтвознавства, професора Л. Міляєвої. Вміщено авторські лекції про українське бароко, які учена читала студентам Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Наведено покажчик наукових праць Л. Міляєвої.

Рассмотрено творчество Г. Г. Шпета (1879 - 1937). Приведены результаты анализа феноменолого-герменевтической, историко-философской и эстетико-искусствоведческой сфер профессиональных интересов мыслителя. Отмечено, что в центре внимания авторов - амбивалентный характер самоопределения Г. Г. Шпета как философствующего субъекта и поиски методологического основания объединения философии, науки и искусства в единое когнитивное пространство. Представлены не публиковавшиеся ранее архивные документы, раскрывающие подробности киевского периода жизни философа.

Здійснене "повільне прочитання" вірша Василя Стуса "Дозволь мені сьогодні близько шостої..." (1975 - 1979) з метою виявлення конотативних мотивів історико-культурного й предметно-просторового штибу. Показано, що карбування цих мотивів за допомогою іменників (образ), прикметників і дієслів (мотив) породжують у свідомості читача не так художній простір, спрямований на формування "художнього образу", як архітектонічний простір (сюжет), спрямований на унаочнення дій, що ними зумовлено (або їм підпорядковано) смислову конструкцію вірша. Виявлено за допомогою яких саме образних засобів у вірші подано просторові конструкції й окреслено часові моменти. Прояснено наявність міфічного мотиву Орфея й Еврідіки, що властиво творчій свідомості Стуса.

Представлено попередній фауністичний список жуків (близько 150 видів з 16 родин), зареєстрованих в Казантипському природному заповіднику (Східний Крим) з короткими даними їх біотопічного розподілу.

Наведено дані аналізу морфологічного дослідження 92 плацент від вагітних, які народили в термінах 22 - 28 тиж гестації з передчасним розривом плодових оболонок. Установлено, що чинником ризику виникнення хоріоамніоніту є наявність передчасного розриву плодових оболонок, а не тривалість безводного проміжку. Проведення профілактичної антибактеріальної терапії знижує відсоток клінічно реалізованого хоріоамніоніту, дозволяє пролонгувати вагітність і зменшує перинатальні втрати.

Приведены сведения о распространении 20 видов четырех родов трибы Chlaeniini, из которых 18 отмечены в Украине. Обсуждены особенности изменения видового состава по основным зонам и провинциям Украины (13 географических областей). Приведены общие данные по экологии, биономии и зоогеографии ряда видов и таблица для определения видов, включающая в себя 21 вид трибы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.261 Car

Рубрики:

Lepidoptera Лускокрилі

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше обгрунтовано герменевтико-культурологічний підхід до архітектурознавчого дослідження (поетика архітектури). Архітектуру античного світу розглянуто в широкому загальнокультурному контексті (наука, релігія, естетика, література, театр) як оболонку функціональних процесів, що цим контекстом підкреслювалися. Запропоновано комплексний підхід до вивчення культурних явищ античності як системи архітектурної організації зовнішнього світу в аспекті взаємозв'язку життєдіяльності людини з її просторовим оформленням, що віддзеркалені в архітектурній формі та тексті про цю форму (поетика античної архітектури). Розкрито суспільно-культурні основи саме архітектурного (а не історико-культурного) процесу в античному світі, простежено їх співвідношення зі становленням архітектурної форми (ідіо-номографічний метод). Принцип художньо-пластичної тілесності застосовано до явищ античної архітектури.

Освещены теоретические, методологические, исторические и искусствоведческие аспекты эстетики безобразного (ЭБ) немецкого философа К. Розенкранца (1805 - 1879 гг.). Определены место ЭБ в логике истории (ЛИ), феноменологические разломы и онтологическая деструкция в современном искусстве, отчужденная отрицательность безобразного в контексте ЛИ, природа и место превращенных форм в ЭБ, негативная феноменология искусства в регрессивном времени, современные трансфузии художественного отражения.

Взаимодействие колеса и рельса является физической основой движения поездов. Данная проблема определяет безопасность, а также такие важнейшие технико-экономические показатели, как масса поездов, скорость их движения и уровень эксплуатационных расходов. Требования к показателям взаимодействия колес и рельсов в разных зонах контактирования противоречивы. С одной стороны, сцепление колес с рельсами должно быть таким, чтобы обеспечивалось малое сопротивление движению поезда. С другой - для реализации требуемой силы тяги необходимо обеспечивать высокий и стабильный уровень сцепления локомотивных колес с той же поверхностью.

Освещены проблемы изобразительного искусства рубежных эпох, обозначенных как периоды Stilwandel, вопросы смены культурной парадигмы, исследования мировоззренческих универсалий переходных периодов в искусстве, причины и симптоматика смены художественных стилей, а также отдельные вопросы стилеобразования. Раскрыты мировоззренческие проблемы кризисных этапов в истории мирового художественного процесса - от античности до эпохи постмодерна. Проанализирован маньеризм как состояние творческой личности, рассмотрена природа феномена "творческого бесплодия". Внимание уделено вопросам формирования индивидуального метода художников с "маньеристической доминантой".

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.251 Car*852.119(4УКР)

Рубрики:

Coleoptera (Scarabaeida) Твердокрилі (жуки)

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложен и обоснован герменевтико-семиотический подход к архитектуроведческому исследованию и изучению культурных явлений античности как системы архитектурной организации форм материального мира в контексте взаимосвязи жизнедеятельности человека с ее пространственным оформлением, отраженными в архитектурной форме и тексте об этой форме. Предложен идио-номографический метод архитектуроведения. Выявлены общественно-культурные основания архитектурного процесса в античном мире, прослежено их соотношение со становлением арихтектурной формы. Раскрыт принцип художественно-пластической телесности применительно к архитектурно-градостроительной деятельности эллинов, обоснован подход к анализу античного мировоззрения как обобщенной тектонической системы порождения материальных и духовных форм культуры. Уделено внимание становлению соматических представлений в античной философской культуре, особенности телесного характера античного мифологического пространства, метафоре и метонимии как источникам архитектурной терминологии. Архитектурная форма рассмотрена как онтологическая повседневность и организованный хаос бытия.

У контексті розуміння архітектури як форми суспільного буття (на відміну від розуміння мистецтва як форми суспільної свідомості) висвітлено "архітектурознавчі" погляди Платона. З'ясовано, що він одним з перших в історії архітектурознавства запропонував тлумачити архітектуру як процесивну форму суспільного розвитку й як основу просторового та містобудівного довершеного способу такого розвитку.

В контексте понимания архитектуры как формы общественного бытия (в отличие от понимания искусства как формы общественного сознания) освещены "архитектуроведческие" взгляды Платона. Выяснено, что он один из первых в истории архитектуроведения предложил понимать архитектуру как процессивную форму общественного развития и как основу пространственного, градостроительного способа такого развития.

Уточнено хронологічний казус, знайдений у книзі академіка РАН М. Л. Гаспарова "Занимательная Греция" (М., 1996), який може відбитися на подальшому сприйнятті суспільно-територіальної свідомості еллінів класичної доби з боку сучасних науковців.

Уточнен хронологический казус, обнаруженный в книге академика РАН М. Л. Гаспарова "Занимательная Греция" (М., 1996), способный отразиться на дальнейшем восприятии общественно-территориального сознания эллинов классического периода со стороны современных исследователей.

Дано уточнение одного хронологического казуса, обнаруженного в книге РАН М.Л. Гаспарова "Занимательная Греция", что может отразиться на дальнейшем восприятии общественно-территориального сознания эллинов классического периода со стороны современных исследований.

Описаны города древнего мира и средневековья, в частности, Александрия, Антиохия, Афины, Вавилон, Карфаген, Константинополь, Троя, Фера, Херсонес, Элевсин, Эпидавр. Рассмотрена архитектура как форма общественного бытия, которая включает быт, нравы, постройки, пространства, а город как форма территориальной организации общества, связанная с государством как формой его социальной организации.

Проаналізовано наукову та науково-дослідну діяльність Київського національного університету будівництва і архітектури. Висвітлено історію Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В.Г.Заболотного. Наведено відомості про визначних українських вчених та інженерів-будівельників.

Проанализированы научная и научно-исследовательская деятельность Киевского национального университета строительства и архитектуры. Освещена история Государственной научной архитектурно-строительной библиотеки им. В.Г.Заболотного. Приведены сведения об известных украинских ученых и инженерах-строителях.

Рассмотрены вопросы архитектуроведения и культурологии, в частности, исследовательские аспекты развития архитектуры как формы общественного бытия в контексте ее историко-культурного становления. Раскрыта сущность понятий архитектуры гротеска, сознания в хаосе постмодерна, проанализирован опыт мифологической интервенции и культурологических инъекций. Приведено историко-культурологическое рассуждение об архитектурном образе как феномене литературной формы. Освещен жизненный и творчекий путь А.П.Мардера - философа архитектуры.

Узагальнено відомості з біотопічного розподілу личинок жуків-стрибунів світової фауни. За характером місць перебування, більшість з яких є інтразональними, личинок жуків-стрибунів розподілено по 2-х групах (дендро- та геобіонти) і 8-ми підгрупах. Дендробіонти охоплюють близько 15 % видів родини. Личинки жуків-стрибунів майже 85 % видів світової фауни - типові геобіонти, серед яких домінують мешканці прибережних біотопів. Найбільш збідненим видовим складом характеризуються степові стації та ліси помірного поясу. Вперше представлено дані з сезонної активності личинок та дорослих жуків-стрибунів.