Пропонуються критерії оцінки навчаючих вибірок (не з кількісної, а зі структурної точки зору). Запропоновані критерії, призначені для прогнозування якості знань, які одержуються з вибірок, що оцінюються, за допомогою алгоритмів індуктивного узагальнення. Розглянуто застосування цих критеріїв для порівняння навчаючих вибірок, отриманих в результаті різних видів дискретизації реальних даних.

Запропоновано критерії оцінки даних, отриманих в результаті різних способів дискретизації вихідної інформації, що використовуються для прогнозування якості знань, вилучених з цих даних за допомогою алгоритмів індуктивного узагальнення, та вибору найбільш релевантного методу дискретизації.

Подано обгрунтування підходу до програмних агентів як до інтенсіональних систем. Для створення формальної моделі програмних агентів запропоновано розширення класичної логіки шляхом додавання до неї трьох модальних операторів: міркування, бажання і наміру. При інтерпретації цих модальних операторів застосовано семантику можливих світів.

Розглянуто теоретичні засади та застосування агентних технологій. Висвітлено сучасні підходи до подання й обробки знань, на яких базуються інтелектуальні програмні агенти. Наведено моделі та технології створення програмних агентів і мультиагентних систем, проаналізовано особливості їх застосування для пошуку інформації та підтримки електронного бізнесу. Визначено рівні розуміння інформації.

Рассмотрены теоретические основы и использование агентных технологий. Освещены современные подходы к подаче и обработке знаний, на которых базируются интеллектуальные программные агенты. Приведены модели и технологии создания программных агентов мультиагентных систем, проанализированы особенности их применения для поиска информации и поддержки электронного бизнеса. Определены уровни понимания информации.

Висвітлено роль і місце сучасних інформаційних технологій і систем (ІТС) у процесі інформатизації України. Наведено перспективи використання ІТС в економічній діяльності, а також основні напрямки інтелектуалізації сучасних ІТС. Розглянуто проблеми безпеки в інформаційних системах. Запропоновано класифікацію систем автоматизації діловодства.

Освещены роль и место современных информационных технологий и систем (ИТС) в процессе информатизации Украины. Приведены перспективы применения ИТС в экономической деятельности, а также основные направления интеллектуализации современных ИТС. Рассмотрены проблемы безопасности в информационных системах. Предложена классификация систем автоматизации делопроизводства.

Раскрыта сущность использования и декларации пространства имен в XML-документах, освещена технология нахождения релевантных ресурсов электронного бизнеса на основе их пространств имен для автоматизированной обработки агентами-посредниками.

Проаналізовано засоби надання інформації, що публікується в Інтернет. Запропоновано онтологічний підхід до опису предметної області, яка цікавить користувача, з метою задання контексту інформаційного запиту для підвищення релевантності його результатів. Користувач сам формує таку онтологію, а потім за допомогою цієї онтології явно задає контекст запиту. Наведено різні способи інтерпретації відношень між термінами онтології, що входять у контекст пошуку.

Проаналізовано засоби подання інформації, що публікується в Інтернеті. Запропоновано онтологічний підхід до опису предметної області, що цікавить користувача, з метою задання контексту інформаційного запиту для підвищення релевантності його результатів. Запропоновано різні засоби інтерпретації відношень між термінами онтології, що входять у контекст пошуку.

Розглянуто модель системи, призначеної для пошуку інформації в розподіленому неоднорідному середовищі. Використано онтологічний підхід до опису предметної області, що дозволяє підвищити релевантність результатів пошуку. Як приклад області інформаційних інтересів користувача наведено онтологію, що описує експлуатаційні та технічні характеристики різних типів літаків, допущених до польотів у повітряному просторі України.

Описано нелінійні ефекти в акустиці (кавітація, тиск звуку та ін.), які знижують енергоємність хіміко-технологічних процесів, інтенсифікують їх (диспергування твердих тіл, одержання дрібнодисперсних емульсій, екстрагування, осадження промислового пилу, диму). Наведено основні параметри для досягнення кавітації та інших ефектів, процесів її розвитку в різних середовищах.

Описано світіння рідин (звуколюмінесценцію), звукове випромінювання (радіаційний тиск), акустичну течію (звуковий вітер), акустичну коагуляцію. Наведено механізми вияву нелінійних акустичних ефектів. Показано основні фактори, які впливають на розвиток ефектів, найбільш суттєві області їх практичного використання. Наведено параметри для досягнення ефективності ресурсозберігаючих технологій в акустичних полях.

Описано фізико-хімічні особливості процесів диспергування й одержання сталих емульсій. Показано роль поверхневих явищ у регулюванні властивостей дисперсних систем. З цим пов'язано доцільність одержання суспензій та емульсій, які мають колоїдну дисперсність. Подано основні параметри проведення процесів у полі ультразвукової хвилі. Наведено практичні приклади ультразвукової обробки різних дисперсних систем зі зниженою енергоємністю.

Розглянуто найбільш поширені визначення, моделі та таксономії програмних агентів. Обгрунтовано використання інтенсіональних відносин (припущень, бажання та наміру) для створення формальної моделі програмного агента. Проаналізовано принципи поведінки агентів у багатоагентних інформаційно-пошукових системах.

Рассмотрена мультиагентная информационно-поисковая система с развитыми средствами интеллектуализации, предназначенная для выполнения сложных многоразовых запросов в областях, связанных с профессиональными или научными интересами пользователей. Описание этих областей задается самими пользователями в виде онтологий, которые содержат перечень основных терминов, связи между ними и правила вывода. Система ориентирована на пользователей, имеющих постоянные информационные интересы в сети. Рассмотрены проблемы, связанные со спецификой применения знаний, полученных путем индуктивного обобщения в мультиагентных поисковых системах.

Рассмотрены вопросы, связанные с преобразованием традиционного (бумажного) представления информации в научном журнале в Web-представление. Проанализирована специфика представления информации в таких изданиях и обеспечение ее индексации поисковыми системами.

Проаналізовано типи та формати подання мультимедійної інформації, її розташування в гіпермедійних ресурсах. Розглянуто питання, пов'язані з пошуком мультимедійних об'єктів, поданих в Інтернеті, на базі аналізу контексту і метаописів інформаційних ресурів, що містять посилання на такі об'єкти. Для підвищення релевантності пошуку пропонується порівнювати контекст і метаописи мультимедійних об'єктів з онтологією предметної області, що цікавить користувача.

Зазначено, що з розвитком глобальної комп'ютерної мережі Інтернет і збільшенням обсягу інформації в ній проблема пошуку інформації стає усе більш актуальною. Перспективи вдосконалення пошукових механізмів зараз пов'язують з їх інтелектуалізацією та персоніфікацією на базі агентних технологій. Це потребує розробки засобів формалізованого та інтероперабельного подання знань про предметні області, в яких здійснюється пошук, та методів їх аналізу. Запропоновано методи створення онтологічних моделей предметних областей та їх використання для підвищення ефективності інформаційного пошуку. Розробка базується на стандартах, запропонованих у проекті Semantic Web, а також використовує оригінальні алгоритми.

Запропоновано критерій оцінки рівня інтелектуальності інформаційних систем на базі параметрів, значення яких користувач може оцінити самостійно. Проаналізовано підходи до визначення поняття інтелектуалізації.

Запропоновано для підвищення релевантності пошуку інформації використовувати знання предметної області пошуку, надані як онтології в інтероперабельній формі, яка є придатною для автоматизованого обробляння (приміром, інформаційно-пошуковими агентами). Розроблено алгоритм автоматизованого доповнення онтологій новими термінами шляхом індуктивного узагальнення властивостей, обраних користувачем повнотекстових документів.

Запропоновано використання онтологічних знань для пошуку спеціалістів, здатних виконати експертизу певної задачі у нових предметних областях. Організаційні онтології є джерелом структурованих знань про спеціалізацію організації та її співробітників. На їх базі збудовано тезауруси співробітників, що об'єктивно відображають область компетенції цих спеціалістів. За описом експертної задачі формується її тезаурус. Порівняння тезаурусів співробітників з тезаурусом дозволяє визначити початкову множину тих співробітників, які найбільш ефективно можуть здійснити таку експертизу.