Проаналізовано основні чинники, що характеризують стан об'єктів підвищеної небезпеки (ОПН). Обгрунтовано необхідність створення експертно-аналітичної системи прогнозування стану ОПН, сформульовано завдання, які вона повинна вирішувати, наведено узагальнений алгоритм її функціонування.

Викладено результати проведених теоретичних досліджень економічної ефективності заходів з охорони праці із застосуванням математичної моделі показника втрат, що визначається як сума збитків і витрат на ці заходи. Запропонована математична модель дозволяє оцінити наслідки прийнятих управлінських рішень та з їх урахуванням раціонально сформувати план заходів з охорони праці на підприємстві.

Морфофункціональне дослідження нирок щурів у разі моделювання токсичності гострої ниркової недостатності однократним введеням 50 %-вого гліцеролу показало глибокі канальцеві пошкодження нефрону з розвитком осередкового гідропічного і колікваційного некрозу, які супроводжувались анурією, олігурією та двократним зменшенням швидкості гломерулярної фільтрації протягом двох тижнів

Морфофункциональное исследование почек крыс при моделировании токсической острой почечной недостаточности однократным введением 50 %-ного глицерина показало глубокие канальцевые повреждения нефрона с развитием очагового гидропическая и колликвационного некроза, которые сопровождались анурией, олигурией и двукратным уменьшением скорости гломерулярной фильтрации в течение двух недель.

Досліджено структурно-функціональний стан біооб'єктів різного рівня організації гомойо- та гетеротермних організмів в інтервалі температур 4 - 38 °С, за тривалого гіпотермічного зберігання в середовищах із різним складом і значенням pH та заморожування. На підставі даних вивчення модифікації форми клітин, змін в структурі їх мембран за різних умов збереження еритроцитів запропоновано механізм везикулоутворення. Вперше виявлено, що час водного дифузійного обміну (Շ) мембран еритроцитів гетеротермів на порядок (у 7 - 8 разів) менше, ніж у еритроцитів людини. Додавання до еритроцитів людини "тригера сплячки" - пептиду 1 - 10 кДа модифікує структуру їх мембрани та призводить до зменшення Շ на 25 - 30 % у інтервалі 6 - 27 °С. Запропоновано модель і методичний підхід для оцінювання значення коефіцієнта проникності мембрани клітин для води за негативних температур (-20 ÷ - 30 °С). Перехід гетеротермної тварини із стану активності до сплячки супроводжується в еритроцитах модифікацією термотропної поведінки мембранних білків і ліпідів, ультраструктури мембрани, а також перерозподілом і агрегацією ВМЧ, що свідчить про зміну білок-білкових і білок-ліпідних взаємодій. Особливою областю температур для еритроцитів сплячої тварини є 15 - 20 °С. Для гепатоцитів за цих же умов характерні збільшення об'ємної долі гетерохроматину, жирових включень та глікогену, зменшення розміру мітохондрій за відповідного збільшення їх кількості, поява великої кількості лізосомоподібних структур. Встановлено, що клітини гетеротермних тварин зберігали відносно стійку ультраструктуру до 4-х діб гіпотермічного зберігання на відміну від гомойотермних організмів, у яких виражені зміни клітин спостерігалися вже до 24 год. Показано, що для ізольованих гепатоцитів і клітин у складі фрагментів печінки та плаценти існують приблизно однакові (24 год.) часові межи високого рівня збереження ультраструктури, а також загальні закономірності зміни їх ультраструктури за тривалого гіпотермічного зберігання. Доведено, що короткострокове гіпотермічне зберігання ізольованої печінки у слабкоелектролітних середовищах із зниженим значенням рН і подальша нормотермічна реперфузія забезпечують високий (аналогічний середовищу UW) рівень збереження морфологічних і біохімічних характеристик органа.

Установлено спільність у будові бичачого та пташиного збудників туберкульозу: наявність гомогенної клітинної стінки, покритої мікрокапсулою, тришарової цитоплазматичної мембрани та мембранних структур (мезосом), рибосом, нуклеоїду (ядра), вакуоль і осмієфільних гранул (включень). Виявлено, що у бактерій бичачого та пташиного видів поділ відбувається шляхом утворення поперечної перегородки.

Проведено порівняльне дослідження кріорезистентності нативних еритроцитів і реставрованих тіней еритроцитів. Встановлено, що реставровані тіні еритроцитів, в яких вміст гемоглобіну в 4 - 5 разів є меншим, ніж в еритроцитах, і він знаходиться у вигляді молекулярного розчину, мають значно більшу кріорезистентність у порівнянні з нативними еритроцитами, що особливо помітно за використання низької концентрації кріопротектора - гліцерину (4 %). Ці дані підтверджують раніше висунуту гіпотезу про значення надмолекулярної організації гемоглобіну в механізмі кріоушкоджень еритроцитів.

Досліджено, що введення кріоконсервованого алогенного екстракту плаценти на ранніх термінах токсичної ниркової недостатності покращує функціональні показники та стан ультраструктури тканин нирки до 8-го тижня після введення гліцерину, запобігає розвитку хронічної ниркової недостатності.

Исследовано, что введение криоконсервированного аллогенного экстракта плаценты на ранних сроках токсической почечной недостаточности улучшает функциональные показатели и состояние ультраструктуры тканей почки к 8-й неделе после введения глицерина, предотвращает развитие хронической почечной недостаточности.

Низькотемпературне консервування сперматозоїдів широко використовується при лікуванні безпліддя методами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Методи кріоконсервування сперматозоїдів із еякулятів при нормозооспермії є рутинними, проте їх неможливо використовувати для сперматозоїдів, отриманих із еякулятів при вадах сперматогенезу. Розроблення методів кріоконсервування та оцінка морфофункціональних та ультраструктурних характеристик сперматозоїдів після кріоконсервування є актуальними. Оцінено вплив кріоконсервування методом вітрифікації з використанням непроникальних кріопротекторів полівінілпіролідону (ПВП) та сахарози на морфофункціональний та ультраструктурний стан сперматозоїдів людини при патоспермії. У (22,3 +- 3,4), (26,8 +- 4,2), (18,6 +- 2,1) % сперміїв після вітрифікації з 0,25 М сахарозою; 10 % ПВП та сумішшю 0,25 М сахарози, 10 % ПВП, 10 % сироваткового альбуміну людини відповідно, спостерігали виникнення вакуолей у хроматині ядер сперматозоїдів. Для свіжовиділених сперматозоїдів цей показник становив (16,6 +- 1,4) %. У досліджувальних групах ультраструктурні характеристики акросоми, аксонеми, периаксонемальних структур та джгутика сперматозоїдів суттєво не відрізнялися від контрольних зразків. Показано, що кріоконсервування сперматозоїдів людини методом вітрифікації з використанням розчинів сахарози та ПВП дозволяє зберегти їх життєздатність та ультраструктурну цілісність та є перспективним для використання у ДРТ.

Низькотемпературне консервування сперматозоїдів широко використовується при лікуванні безпліддя методами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Методи кріоконсервування сперматозоїдів із еякулятів при нормозооспермії є рутинними, проте їх неможливо використовувати для сперматозоїдів, отриманих із еякулятів при вадах сперматогенезу. Розроблення методів кріоконсервування та оцінка морфофункціональних та ультраструктурних характеристик сперматозоїдів після кріоконсервування є актуальними. Оцінено вплив кріоконсервування методом вітрифікації з використанням непроникальних кріопротекторів полівінілпіролідону (ПВП) та сахарози на морфофункціональний та ультраструктурний стан сперматозоїдів людини при патоспермії. У (22,3 +- 3,4), (26,8 +- 4,2), (18,6 +- 2,1) % сперміїв після вітрифікації з 0,25 М сахарозою; 10 % ПВП та сумішшю 0,25 М сахарози, 10 % ПВП, 10 % сироваткового альбуміну людини відповідно, спостерігали виникнення вакуолей у хроматині ядер сперматозоїдів. Для свіжовиділених сперматозоїдів цей показник становив (16,6 +- 1,4) %. У досліджувальних групах ультраструктурні характеристики акросоми, аксонеми, периаксонемальних структур та джгутика сперматозоїдів суттєво не відрізнялися від контрольних зразків. Показано, що кріоконсервування сперматозоїдів людини методом вітрифікації з використанням розчинів сахарози та ПВП дозволяє зберегти їх життєздатність та ультраструктурну цілісність та є перспективним для використання у ДРТ.

Проведено вивчення впливу введення кріоекстракту плаценти щура (КЕП), медикаментозної блокади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) еналаприлом і спіронолактоном та їх комбінованої дії на структуру тканини і видільну функцію нирок щурів у різні терміни розвитку хронічної ниркової недостатності (ХНН) на тлі гліцеролової моделі. Через 3 тиж. після введення гліцеролу у тварин всіх груп виявлялося низьке значення швидкості клубочкової фільтрації, порушення кровотоку в корі нирок, дистрофія канальцевого епітелію, запалення та набряк інтерстиції, що свідчить про початок розвитку ХНН. Через 16 тиж. у нелікованих щурів переважали явища тубулоінтерстиціального нефриту та нефросклерозу. Застосування медикаментозної блокади РААС, а також комплексне лікування блокаторами РААС та кріоекстрактом плаценти викликало зупинку запальних процесів у тканині нирки, відновлення кровообігу та нормалізацію видільної функції, які зберігалися до 16 тиж. спостереження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*716-636-601.2 + Е.с8

Рубрики:

Загальна біологія

Окремі операції та прийоми робіт у біології

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ