Розглянуто проблему лікування опущення нирок немедикаментозним методом - лікувальною гімнастикою, яка використовується на ранніх стадіях захворювання. Досліджено основні механізми впливу фізичних вправ - нейрогуморальну регуляцію, тонізуюче, трофічне, формування компенсацій. Відзначено позитивний ефект від проведеної ЛФК з використанням синергічно діючих механізмів.

Наведено результати клінічних та експериментальних досліджень, а також новітні дані щодо змін в нирках, головному мозку, органах кровообігу й травлення, вегетативні порушення за наявності гломерулонефритів, пієлонефритів, діабетичної нефропатії, ревматичних, лімфопроліферативних захворювань, енурезу в дітей, хронічної ниркової недостатності. Приділено увагу медикаментозним, фізичним методам лікування і психотерапії.

Проаналізовано залежність поверхневого натягу сечі від морфологічних змін тканин нирок у хворих на хронічний мезангіальний гломерулонефрит. Значну увагу приділено корекції анемії у хворих із термінальною хронічною нирковою недостатністю, способу корекції дисмікроелементемії, особливостям резидуально-органічної недостатності за різних рівнів ураження вегетативної нервової системи у дітей. Досліджено використання фенсукциналу в комплексній терапії діабетичної нефропатії у хворих на цукровий діабет II типу.

Розглянуто будову, судинну систему та функціональну морфологію нирки, механізм сечоутворення, а також екскреторну, метаболічну, гомеостатичну та кислотовидільну функції нирки. Наведено кліренсові та ферментативні методи для оцінки функціонального стану нирок.

В исследованиях на 40 белых крысах-самцах показано защитное действие энзимного препарата Wobe-Mugos E на функционально-биохимическое состояние почек в полиурическом периоде сулемовой нефропатии в момент формирования тубуло-интерстиционного компонента. На фоне введения препарата увеличивались экскреция ионов водорода, титрованных кислот, тканевая фибринолитическая и протеолитическая активность, а также улучшался энергетический обмен, на что указывало увеличение активности сукцинатдегидрогеназы в корковом веществе почек.

Уточнены механизмы влияния ренин-ангиотензин-альдостероновой системы и простагландинов на механизмы транспорта электролитов и водородных ионов. Результаты свидетельствуют о больших адаптационных возможностях канальцевых функций почек у больных латентной формой хронического гломерулонефрита.

Изучен характер нарушений парциальных функций почек на ранних стадиях диабетической нефропатии (ДН) и их изменения под влиянием медикаментозной пробы с однократной дозой каптоприла, а также оценена возможность применения данной фармакологической пробы для ранней диагностики доклинических стадий нефропатии.

Вивчення захворюваності населення гострими гнійно-запальними хворобами нирок за двадцятирічний період (1978 - 98 рр.) показало, що вона має стабільну тенденцію до зростання. Гострі гнійно-запальні захворювання нирок у 21,3 % хворих ускладнювалися гнійним паранефритом. Первинні форми захворювань складали 8,2 % спостережень. У 24,6 % випадків захворювання було виявлено своєчасно. Більшості хворих діагноз було поставлено перед операцією (41,8 %) або під час неї (32,8 %). З урахуванням того, що у 36,5 % хворих після перенесених гострих гнійних уражень нирок функціонально активною залишається одна нирка, а після органозберігаючих операцій 37,8 % хворих страждають хронічним пієлонефритом, усі вони протягом всього життя підлягають контрольним обстеженням 1 - 2 рази на рік.

Работа посвящена изучению механизмов развития заболеваний почек и сердечно-сосудистой системы у горнорабочих глубоких угольных шахт (ГУШ). Рассмотрены основные неблагоприятные факторы производственной среды ГУШ, водно-солевой обмен у подземных горнорабочих. Показано влияние работы в подземных условиях на состояние ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, вазопрессина и синтез простагландинов у подземных горнорабочих угольных шахт. Описаны механизмы развития протеинурии и гематурии после рабочей смены у горнорабочих ГУШ, а также состояние их центральной гемодинамики. Исследованы изменения почек экспериментальных животных под влиянием гипертермии. Раскрываются основные принципы коррекции процессов перекисного окисления липидов, антиоксидантной и иммунной системы у подземных горнорабочих ГУШ.

Викладено сучасні погляди на механізми патогенезу, клінічні особливості та принципи лікування нефрогенної артеріальної гіпертензії у хворих на цукровий діабет. Наведено дані епідеміологічних, експериментальних та клінічних досліджень. Особливу увагу приділено нефропротекторному впливу інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту.

Досліджено вплив нового антиоксиданту фенсукциналу на розвиток діабетичної нефропатії у кролів з абсолютною інсуліновою недостатністю (дитизоновий діабет). Встановлено, що застосування фенсукциналу протягом 2-х місяців знижує виразність мікроальбумінурії, нефромегалії та товщину базальної гломерулярної мембрани у діабетичних тварин. Виявлений ренопротекторний ефект фенсукциналу реалізується за рахунок поліпшення глюкозного гомеостазу, оксидативного статусу та нормалізації ліпідного обміну у кролів з дитизоновим діабетом.

За допомогою ультразвукового сканування з використанням апарата "Toshiba-240" у 171 хворого на цукровий діабет І та ІІ типів з середньою та тяжкою формами захворювання вивчено стан нирок. Клінічно обстежено 68 чоловіків і 103 жінки віком від 18 до 65 років з давністю цукрового діабету від 5 до 30 років. Діагностовано у 18 з них хронічний пієлонефрит, у 119 - діабетичну нефропатію І - ІІІ стадії та у 34 пацієнтів - комбіноване ураження нирок (хронічний пієлонефрит + діабетична нефропатія). Найхарактернішою ознакою ураження нирок у хворих на цукровий діабет є ущільнення чашечко-мискового комплексу в переважної більшості з них і ущільнення паренхіми нирок осередкового і дифузного характеру. Останнє спостережено лише у осіб з діабетичною нефропатією та у разі поєднання з хронічним пієлонефритом. Практично у всіх хворих з наявністю ущільнення паренхіми нирок спостережено артеріальну гіпертензію. Майже у половини обстежених відзначено наявність численних дрібних конкрементів у порожнинах нирок, а в деяких з них - і кальцинатів у їх паренхімі. Незважаючи на достатньо високу інформативність методу ультразвукового сканування, який дозволяє визначити топографію, розміри і структуру нирок, він не дає можливості проводити диференціальну діагностику діабетичної нефропатії та хронічного пієлонефриту.

С помощью ультразвукового сканирования с использованием аппарата "Toshiba-240" у 171 больного сахарным диабетом І и ІІ типов со средней и тяжелой формой заболевания изучали состояние почек. Среди обследованных было 68 мужчин и 103 женщины в возрасте от 18 до 65 лет с длительностью сахарного диабета от 5 до 30 лет. При клиническом обследовании у 18 из них был диагностирован хронический пиелонефрит, у 119 - диабетическая нефропатия І - ІІІ стадии и у 34 пациентов - комбинированное поражение почек (хронический пиелонефрит + диабетическая нефропатия). Наиболее характерным признаком поражения почек у больных сахарным диабетом явилось уплотнение чашечно-лоханочного комплекса у подавляющего большинства из них и уплотнение паренхимы почек очагового и диффузного характера. Последнее наблюдалось лишь у лиц с диабетической нефропатией и при сочетании ее с хроническим пиелонефритом. Практически у всех больных с наличием уплотнения паренхимы почек наблюдалась артериальная гипертензия. Почти у половины обследованных отмечено наличие множественных мелких конкрементов в полостях почек, а у некоторых из них - и кальцинатов в их паренхиме. Несмотря на достаточно высокую информативность метода ультразвукового сканирования, позволяющего определить топографию, размеры и структуру почек, он не дает возможности проводить дифференциальную диагностику диабетической нефропатии и хронического пиелонефрита.

Kidney status was studied in171patients with moderate and grave forms of type I and II diabetes mellitus by ultrasonic scanning with "Toshiba-240". Among the subjects under study there were 68males and 103 females aged from 18to 65years with diabetes duration from 5to 30years. Clinical examination showed chronic pyelonephritis in 18out of these patients, diabetic nephropathy stage 1-3 in 119, and a combined lesion of kidneys (chronic pyelonephritis + diabetic nephropathy) in 34patients. The most characteristic sign of kidney lesion in diabetic patients was an induration of caliceal-pelvic complex in most of them, and focal and diffuse induration of kidney parenchyma. The latter was observed only in patients with diabetic nephropathy when it was associated with chronic pyelonephritis. Practically in all patients with induration of kidney parenchyma arterial hypertension was noted. Almost in half of the studied subjects multiple small concrements in kidney cavities were reported, and in some of themcalcinates in kidney parenchyma were also noted. In spite of a sufficient informativity of ultrasonic scanning which allows to determine kidney topography, size and structure, this method does not allow a differential diagnosis of diabetic nephropathy and chronic pyelonephritis.

Ключ. слова: діабетична нейропатія, альфа-ліпоєва кислота, спектральний аналіз серцевого ритму, електронейроміографія, фруктозоаміни
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160 + Р414-37

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-323

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-25

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено клініко-функціональну класифікацію хронічного захворювання нирок та хронічної ниркової недостатності Української асоціації нефрологів. Розглянуто питання артеріальної гіпертензії у хворих на хронічний гломерулонефрит зі збереженою функцією нирок. Проаналізовано фактори ризику кардіоваскулярних уражень в еволюції захворювань нирок, особливості глікованого гемоглобіну та протеїнурії у хворих з діабетичною нефропатією. Визначено структурно-гемодинамічні параметри лівого шлуночка в динаміці тривалої терапії лізиноприлом та ірбесартаном у разі гломерулонефритів з артеріальною гіпертензією. Наведено клінічну оцінку порушень ліпідного метаболізму у хворих на хронічний гломерулонефрит. Висвітлено порівняльну ефективність цукрознижувальних препаратів у хворих на цукровий діабет залежно від ураження нирок та артеріальної гіпертензії, ефективність використання фосфоліпідного препарату "Ліпін" у лікуванні хворих з хронічною нирковою недостатністю. Описано особливості порушень ниркової гемодинаміки у дітей з первинною артеріальною гіпертензією.

Приведена клинико-функциональная классификация хронического заболевания почек и хронической почечной недостаточности Украинской ассоциации нефрологов. Рассмотрены вопросы артериальной гипертензии у больных хроническим гломерулонефритом с сохраненной функцией почек. Проанализированы факторы риска кардиоваскулярных поражений в эволюции заболевания почек, особенности глицированного гемоглобина и протеинурии у больных с диабетической нефропатией. Определены структурно-гемодинамические параметры левого желудочка в динамике продолжительной терапии лизиноприлом и ирбесартаном при гломерулонефритах с артериальной гипертензией. Представлена клиническая оценка нарушений липидного метаболизма у больных хроническим гломерулонефритом. Освещены сравнительная эффективность сахароснижающих препаратов у больных сахарным диабетом в зависимости от поражения почек и артериальной гипертензии, эффективность использования фосфолипидного препарата "Липин" в лечении больных с хронической почечной недостаточностью. Изучены особенности нарушений почечной гемодинамики у детей с первичной артериальной гипертензией.

Розглянуто питання реабілітації в нефрології, актуальні проблеми лікування, гломеруло- та пієлонефриту, хронічної ниркової недостатності, гемодіалізу, трансплантації нирки. Визначено шляхи удосконалення спеціалізованої допомоги нефрологічним хворим, висвітлено загальну стратегію їх реабілітації. Наведено прогностичні критерії хронізації та прогресування гломерулонефриту у дітей. Викладено сучасні підходи до терапії гострого гломерулонефриту з нефритичним синдромом у дітей, нові підходи до корекції протирецидивної терапії хронічного гломерулонефриту. Проаналізовано клінічну ефективність кальцеміну у разі остеопатій у хворих з захворюванням нирок, роль гомоцистеїну у прогнозуванні перебігу хронічного гломерулонефриту. Описано особливості профілактики гестозу у вагітних з хронічним пієлонефритом, зміни неспецифічних адаптаційних реакцій організму залежно від способу лікування у хворих з хронічною нирковою недостатністю, процеси вільно-радикального та перекисного окиснення ліпідів у хворих з нирковою недостатністю. Розкрито вплив препарату "Рекормон" на показники варіабельності серцевого ритму у хворих з термінальною хронічною нирковою недостатністю в період лікування гемодіалізом. Наведено результати імуносупресивної індукційної терапії у реципієнтів ниркових алотрансплантантів з використанням комбінації препаратів "Зенапакс" та "Сел-Септ".

Рассмотрены вопросы реабилитации в нефрологии, гломеруло- и пиелонефрита, хронической почечной недостаточности, гемодиализа, трансплантации почки. Определены пути усовершенствования специализированной помощи нефрологическим больным, освещена общая стратегия их реабилитации. Приведены прогностические критерии хронизации и прогрессирования гломерулонефрита у детей. Представлены современные подходы к терапии острого гломерулонефрита с нефритическим синдромом у детей, новые подходы к коррекции противорецидивной терапии хронического гломерулонефрита. Проанализированы клиническая эффективность кальцемина при остеопатиях у больных с заболеванием почек, роль гомецистеина в прогнозировании протекания хронического гломерулонефрита. Описаны особенности профилактики гестоза у беременных с хроническим пиелонефритом, изменения неспецифических адаптационных реакций организма в зависимости от способа лечения у больных с хронической почечной недостаточностью, процессы свободно-радикального и перекисного окисления липидов у больных почечной недостаточностью. Изучено влияние препарата "Рекормон" на показатели вариабельности сердечного ритма у больных с терминальной хронической почечной недостаточностью в период лечения гемодиализом. Приведены результаты иммуносупрессивной индукционной терапии у реципиентов почечных алотрансплантантов с использованием комбинации препаратов "Зенапакс" и "Сел-Септ".

Наведено дані про структурно-функціональну організацію сечовидільної системи, а також лабораторно-інструментальні методики, які застосовують для діагностики її захворювань. Описано провідну семіотику, викладено сучасні підходи до лікування окремих форм патології та синдромів, пов'язаних з ураженням нирок (гломерулонефритів, пієлонефритів, ренальної артеріальної гіпертензії, нефротичного синдрому, гострої ниркової недостатності, дисметаболічної нефропатії). Охарактеризовано принципи диспансеризації та санаторно-курортного лікування.

Приведены данные о структурно-функциональной организации мочевыделительной системы, а также лабораторно-инструментальные методики, использующиеся для диагностики ее заболеваний. Описана ведущая семиотика, изложены современные подходы к лечению отдельных форм патологии и синдромов, связанных с поражением почек (гломерулонефритов, пиелонефритов, ренальной артериальной гипертензии, нефротического синдрома, острой почечной недостаточности, дисметаболической нефропатии). Охарактеризованы принципы диспансеризации и санаторно-курортного лечения.

Наведено результати дослідження впливу густого екстракту з листя берези на морфологію нирок щурів за експериментальної гострої ниркової недостатності, викликаної одноразовим підшкірним уведенням хромату калію. Дослід проводили на 20-ти статевозрілих щурах самцях. Під впливом нефротоксичного агента розвивається некротичний нефроз зі зміною структури різних відділів нефронів та інтерстицію. У залежності від виразності процесу патологічні зміни у частини щурів виявляються одночасно у клубочковому і в канальцевому апаратах, в іншій частині - тільки в канальцевому. Найбільш яскраво ці зміни проявляються у щурів групи контрольної патології. Уведення протягом тижня тваринам внутрішньошлунково густого екстракту з листя берези в дозі 7 мг/кг значно покращує морфологічний стан нирок. Препарат порівняння "Канефрон" поступається за лікарською дією екстракту. Одержані результати свідчать про перспективність створення лікарського засобу для лікування захворювань нирок.

Приведены результаты исследования влияния густого экстракта листьев березы на морфологию почек у крыс при экспериментальной острой почечной недостаточности, вызванной одноразовым подкожным введением хромата калия. Исследования проводили на 20-ти половозрелых крысах самцах. Под влиянием нефротоксического агента развивается некротический нефроз с изменением структуры разных отделов нефронов и интерстиция. В зависимости от выраженности процесса патологические изменения у некоторых крыс обнаруживаются одновременно в клубочковом и канальцевом аппаратах, в другой части крыс - только в канальцевом аппарате. Наиболее ярко эти изменения проявляются у крыс группы контрольной патологии. Введение на протяжении недели животным густого экстракта листьев березы в дозе 7 мг/кг значительно улучшает морфологическое состояние почек. Препарат сравнения "Канефрон" уступает в лечебном действии экстракту. Полученные результаты свидетельствуют о перспективности создания лекарственного препарата для лечения заболеваний почек.

The results of the investigation of the influence of birch leaves dense extract on the morphology of the rat's kidneys in the experimental acute renal insufficiency caused by a single subcutaneous injection of potassium chromate are described in the article.The research has been performed in 20 adult male rats. A necrotic nephrosis with the change of the structure of different nephron's sections and interstice is developed under the influence of nephrotoxic agent. Depending on the process revealed the pathological changes are found in some rats simultaneously in glomerular and tubular apparatus and in other rats they are only in tubular apparatus. These changes are the most in the rats of the control pathology group. The administration of birch leaves dense extract in a dose of 7 mg/kg for a week by the animals noticeably improves the kidneys morphological state. The reference - drug Canephron is inferior to the extract in its therapeutic effect. The results obtained testify the perspectiveness of creating a drug for treating renal diseases.

Зазначено, що розвиток запально-деструктивних захворювань нирок супроводжується значними біохімічними змінами у внутрішньому середовищі організму, що вірогідно відображають перебіг патології. Наведено результати фармакологічного вивчення засобів з вираженими мембранопротекторними та антиоксидантними властивостями на моделі адріаміцинової нефропатії у щурів. У рамках дослідження було визначено вплив на біохімічні показники крові лабораторних тварин таких субстанцій та експериментальних комбінацій, як глюкозаміну гідрохлорид, глюкозаміну сульфат, N-ацетилглюкозамін, глюкозаміну пентаацетат та комбінації глюкозаміну гідрохлориду і N-ацетилглюкозаміну з диклофенаком натрію. Результати експерименту свідчать про те, що у порівнянні з контрольними препаратами ("Диклофенак натрію", "Преднізолон", "Фраксипарин") досліджувані засоби вірогідно нормалізують показники азотистого та білкового обміну, швидкості клубочкової фільтрації, а також процесів вільнорадикального окиснення. Подібний комплекс фармакологічної активності взагалі може бути охарактеризований як нефропротекторний і найбільше виражений у глюкозаміну гідрохлориду, N-ацетилглюкозаміну та їх комбінацій з диклофенаком натрію.

Отмечено, что развитие воспалительно-деструктивных заболеваний почек сопровождается значительными биохимическими изменениями во внутренней среде организма, которые достоверно отображают течение патологии. В работе приведены результаты фармакологического изучения средств с выраженными мембранопротекторными и антиоксидантными свойствами на модели адриамициновой нефропатии у крыс. В рамках исследования было определено влияние на биохимические показатели крови лабораторных животных таких субстанций и экспериментальных комбинаций, как глюкозамина гидрохлорид, глюкозамина сульфат, N-ацетилглюкозамин, глюкозамина пентаацетат и комбинации глюкозамина гидрохлорида и N-ацетилглюкозамина с диклофенаком натрия. Результаты эксперимента свидетельствуют о том, что в сравнении с контрольными препаратами (диклофенаком натрия, преднизолоном, фраксипарином) исследуемые средства достоверно нормализуют показатели азотистого и белкового обменов, скорость клубочковой фильтрации, а также процессы свободнорадикального окисления. Подобный комплекс фармакологической активности в целом может быть охарактеризован как нефропротекторный и наиболее выражен у глюкозамина гидрохлорида, N-ацетилглюкозамина и их комбинаций с диклофенаком натрия.

The development of inflammatory destructive diseases of kidneys is known to be accompanied by significant biochemical changes in the internal environment of an organism, which reflect authentically the course of pathology. The results of the pharmacological study of drugs with the marked membrane-protective and antioxidative properties on the model of adriamycin nephropathy in rats have been presented in the article. The influence of such substances and experimental compositions as glucosamine hydrochloride, glucosamine sulphate, N-acetylglucosamine, glucosamine pentaacetate and combinations of glucosamine hydrochloride, N-acetylglucosamine with sodium diclofenak on the blood biochemical indexes of the laboratory animals has been determined in this research. The results of investigation demonstrate that in comparison with the control drugs (sodium diclofenak, prednisolone, fraxiparin) the experimental drugs normalize authentically indexes of nitrogenous and protein exchange, glomerular filtration rate, as well as free radical oxidation. The similar complex of the pharmacological activity as a whole may be characterized as nephroprotective and it is more markedly expressed in glucosamine hydrochloride, N-acetylglucosamine and their combinations with sodium diclofenak.