Проведено комплексне дослідження правового регулювання цукробуряківництва в Україні, наведено рекомендації щодо його удосконалення. Наведено результати ретроспективного аналізу правового регулювання вітчизняного цукробуряківництва, розроблено його періодизацію. Розкрито сутність категорій "цукробуряківництво" та "бурякоцукровий комплекс". Визначено принципи правового регулювання діяльності у галузі виробництва цукру. Встановлено юридичну природу, галузеву належність і місце правових засад цукробуряківництва у системі національного права. Охарактеризовано стан правового забезпечення виробництва цукрового буряку в Україні. Розкрито особливості державно-правового регулювання відносин у сфері виробництва цукрового буряку. Проаналізовано стан договірно-правового регулювання цукробуряківництва.

Здійснено ретроспективний аналіз правового регулювання цукробуряківництва в Україні та його періодизацію. Запропоновано визначення поняття "цукробуряківництво", висвітлено принципи правового регулювання цукробуряківничої діяльності. Визначено юридичну природу, галузеву належність і місце правових засад цукробуряківництва в системі національного права. Охарактеризовано стан правового забезпечення й особливості державно-правового регулювання відносин у виробництва цукрового буряку. Увагу приділено проблемам договірно-правового регулювання цукробуряківництва в країні. Розроблено проект Концепції державної цільової програми підтримки та розвитку цукробуряківництва в Україні.

Разработана компьютерная программа расчетов себестоимости производства биотоплива из растительного сырья при разных вариантах расходов составляющих факторов.

Розглянуто процес формування нормативно-правових відносин у галузі рибальства та стану реалізації рибальського законодавства на сучасному етапі. Досліджено зміст поняття та види рибництва в Україні. З'ясовано суб'єктивний та об'єктивний склад правовідносин в сфері рибного господарства. Обгрунтовано юридичні ознаки водних біоресурсів як основи здійснення рибальства. Узагальнено особливості та порядок рибогосподарського використання природних водойм. Проаналізовано правовий механізм забезпечення права на здійснення рибальства, в якому визначено організаційно- та функціонально-правові засоби забезпечення здійснення рибальства, а також правові засоби охорони права здійснення рибальства в Україні.

Розкрито специфіку Харківської області як зони ефективного трансферу. Висвітлено напрями розвитку Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України як науково-методологічного центру трансферу інновацій в агропромислове виробництво. Розглянуто проблеми диверсифікації напрямів створення та використання селекційних інновацій. Визначено напрями зональної спеціалізації ринку селекційних інновацій і концентрації виробництва продукції рослинницта. Обгрунтовано шляхи підвищення реалізації потенціалу трансферу інновацій. На прикладі Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України згруповано модельні етапи інноваційної трансформації за їх базовим рівнем, рівнем прагматичності та спрямованості задіяних механізмів.

Представлены результаты исследования физико-химических свойств отхода сталеплавильного производства - пыли электродуговых сталеплавильных печей (ЭДСП). Показаны перспективы использования пыли ЭДСП для очистки многокомпонентных сточных вод. Доказаны свойства пыли как реагента и коагулянта.

Соняшник є незаперечним лідером в аграрному ранговому табелі. Всі розмови і спроби знизити його роль і значення - приречені. Сьогоднішні українські реалії тільки сприяють зростанню актуальність системного підходу щодо соняшнику. З урахуванням додаткових факторів глобалізації, євроінтеграції, кліматичних трансформацій, децентралізації та інших факторів все це має підвищену актуальність в системі реалізації наявного комплексу конкурентних переваг вітчизняного АПК та України в цілому. Дослідження проводили згідно завдань НТП 46 і НТП 47 (2006 - 2010 рр.), ПНД 41 (2011 - 2015 рр.) і ПНД 44 (2016 - 2017 рр.) в головній організації ЦНО АПВ Харківської області - Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН. Предметом досліджень були визначені періоди і вектори розвитку вітчизняного олійно-жирового комплексу на рівні соняшнику. При розробці робочих моделей виходили із урахування позицій організації, структурного і ієрархічної побудови систем, формалізації і системного підходу на принципах наскрізній координації. У процесі статистичного аналізу використовували абсолютні та відносні показники динамічних і структурних зрушень, статистичні методи аналізу і прогнозування, табличний і графічний методи представлення результатів. Технології побудовані за принципом операційного листа не в повній мірі відповідають сучасним ринковим вимогам. Технологія, яка базується на традиційній основі із залученням окремих нових (можливо інноваційних) елементів досить важко вписується в процес її комерційного використання. Технології, які не мають адаптованої методології, механізмів і не гарантує одержання задекларованого кінцевого результату досить важко вписується в процес її комерційної реалізації. Успішні технології як цілісні об'єкти трансферу повинні базуватися на принципах стандартизованих сировинних ресурсів і наскрізній координації. При цьому обов'язковим елементом успішної реалізації технології повинна бути інтеграція її продукції в інші галузі і диверсифікація всього спектру продукції. Запропонована методика може бути використана як інструмент моделювання процесів, здійснення їх статистичної перевірки і обгрунтування. Розроблені і виділені методологічні підходи та алгоритми є специфічною науковою продукцією в системі наукового супроводу та консалтингу галузі рослинництва.

В рамках стратегічного переходу аграрного сектору економіки до рівня агропромислового виробництва технологічна інновація є одним з дієвих інструментів забезпечення конкурентоспроможності та структуроутворюючим організаційним чинником наскрізної координації. На сьогодні вітчизняний аграрний сектор знаходиться на перехідному етапі від сільського господарства до агропромислового виробництва, що не дозволяє в повній мірі реалізовувати в рамках трансферу провідну роль технології і забезпечувати необхідну стабільність виробництва. З позицій побудови інноваційної системи для галузі рослинництва методологічні підходи формування і оцінки технологічних інновацій як системних рішень є актуальними і стратегічно важливими.

Розкрито погляди вчених Харківської лінгвістичної школи на системний характер мови в працях з історичної фонетики східнослов'янських мов та досліджено практичне втілення цих поглядів. Розуміння вченими Харківської лінгвістичної школи системного характеру фонетичних змін зумовило пошук зв'язку між ними, намагання виявити однорідні фонетичні закони, що об'єднані спільною причиною і діють у певний період історії мови, на що й звертає увагу авторка статті. Розглянуто також питання про актуальність і важливість досліджень вчених про системний характер мови, які зберегли свою цінність для мовознавства ХХ ст. - початку XXI ст.

Представлено лінгвоісторіографічне дослідження питання системності мови в європейському генетичному мовознавстві ХІХ – початку ХХ ст. Розкрито погляди європейських лінгвістів ХІХ – початку ХХ ст. на системний характер мови, встановлено джерела цих поглядів, виявлено роль мовознавців зазначеного періоду в обґрунтуванні системного підходу до мови. Відповідне коло питань досліджено максимально повно, ураховуючи еволюцію поглядів учених на розглядувану проблему. Основну увагу в дисертації приділено вченню про системність мови в студіях мовознавців ХІХ – початку ХХ ст. (Ф. Боппа, Я. Грімма, Р. Раска, О. Х. Востокова, А. Шлейхера, М. І. Греча, Ф. І. Буслаєва, І. І. Срезневського, М. О. Максимовича, Я. Ф. Головацького, О. О. Потебні, П. Г. Житецького, М. О. Колосова, А. Лескіна, Г. Остгофа, К. Бругмана, Г. Пауля, П. Ф. Фортунатова, О. О. Шахматова, М. М. Дурново, Ф. де Соссюра, І. О. Бодуена де Куртене, В. О. Богородицького, А. Ю. Кримського, К. Т. Німчинова, П. О. Бузука та ін.), які теоретично й практично розкривали системні властивості мови в працях з історичної фонетики індоєвропейських мов.