Висвітлено наукові основи вирощування безвисадкових насінників цукрових буряків. Розкриваються шляхи підвищення збереженості рослин у зимовий період, урожайності та якості насіння. Показані ресурсозберігаючі технології вирощування насіння цукрових буряків на основі застосування безвисадкового способу.

Розкрито біологічні особливості цукрових, кормових і столових буряків, сутність української інтенсивної технології вирощування цукрових і кормових буряків, що дозволяє максимально реалізувати потенційні можливості культури. Наведено необхідні матеріали з питань сучасного буряківництва, ілюстрації головних ланок інтенсивних технологій, їх економічне обгрунтування та рекомендації для запровадження у виробництво.

Подано результати біоенергетичної оцінки технології вирощування в залежності від різних моделей водозберігаючих режимів зрошення. Порівняння показників біоенергетичної ефективності технології вирощування з використанням досліджуваних гібридів цукрового буряку довели, що з енергетичної точки зору найбільшу ефективність отримано при вирощуванні гібриду Ялтушківський ЧС-72 з урахуванням господарської цінної частки та загального біологічного врожаю. Продуктивними також виявилися Ялтушківський однонасіннєвий 64 та Іванівський ЧС 33 гібриди.

У вегетаційному досліді у листків, що закінчили ріст, у середині вегетації видалили половинки черешків шляхом поздовжнього розрізу в площині симетрії від листкової пластинки до коренеплоду. Проведені через 20 днів після редукції виміри вуглекислотного газообміну, транспірації, вмісту в листкових пластинах і черешках загального азоту, суми розчинних цукрів і крохмалю не виявили суттєвої різниці між контрольними та дослідними рослинами за цими показниками. Зроблено висновок щодо надмірності провідності черешків цукрових буряків для води та асимілятів, а їх значна частка в масі гички обумовлена забезпеченням механічної міцності для раціонального розміщення листкових пластинок у просторі.

Встановлено, що наявність бур'янів в посівах цукрових буряків від посіву до збирання урожаю або після фази зникання рядків збільшує динамічну щільність жуків Poecilus cupreus і Pseudoophonus rufipes у другій половині вегетації у 2 - 4 рази.

Вивчено дію екзогенних регуляторів росту рослин - емістиму С і бетастимуліну на активність сахарозофосфатсинтази і сахарозосинтази цукрового буряка. Встановлено, що обприскування рослин у фазі 8 - 10 листків емістимом С активувало сахарозофосфатсинтазу на 43 - 233 %, бетастимуліном - на 18 - 130 %. Це супроводжувалось підвищенням до 50 % активності сахарозосинтази в коренеплодах. Однак у середовищі з ізольованими ферментами регулятори росту активували тільки сахарозофосфатсинтазу, а сахарозосинтазу - ні. Зроблено висновок, що емістим С і бетастимулін здатні безпосередньо стимулювати синтез сахарози в листках сахарозофосфатсинтазою. Сахароза, яка надходить у коренеплоди, сприяє активації сахарозосинтази. Активація сахарозофосфатсинтази в листках і сахарозосинтази в коренеплодах стимулює процеси росту та цукронакопичення.

Встановлено генетичний контроль ознаки "опушеність листової пластинки" у рослин цукрового буряку. На підставі результатів гібридологічного аналізу виявлено серію множинних алелів локуса Н1, який контролює дану ознаку. Показано, що алель Н11 не повністю домінує над алелем Н12, тоді як обидва алелі повністю домінують над алелем Н13.

Відображено результати вивчення комбінаційної здатності за ознаками врожайності, цукристості, вмісту шкідливих іонів натрію та калію у вихідних популяцій цукрових буряків, на підставі яких планується створення ліній-запилювачів для чоловічостерильних форм з метою формування високопродуктивних гібридів. Визначено переважаючу частку впливу адитивних ефектів на формування господарсько-цінних ознак. Відібрано перспективні комбінації з високим ефектом гетерозису за комплексом ознак. Обговорюється стратегія селекційного поліпшення вихідних форм цукрових буряків на основі вивчення генетичної обумовленості елементів продуктивності.

Подано загальний огляд літературних даних стосовно запасних білків рослин і обговорені результати досліджень білків насіння буряків. Розглянуто біохімічні параметри запасних білків (електрофоретична та імунохімічна гетерогенність, амінокислотний склад, молекулярна маса, відношення до кріопреципітації), фізіологічна роль і варіабельність в онтогенезі та різних генотипах. Показані можливість і перспективи використання поліморфізму цих білків у оцінці селекційного матеріалу.

Досліджено електрофоретичну та імунохімічну гетерогенність, фізико-хімічні властивості, функціональну роль запасних білків цукрових буряків. Вивчено їх поліморфізм на різноманітному вихідному матеріалі: сортах, гібридах, лініях, видах, компонентах сортів і гібридів, а також мутантах. Вперше встановлено, що запасним білком цукрових буряків є 11S глобулін, який за молекулярною масою, складом субодиниць, поліпептидів, амінокислот і відношенням до кріопреципітації подібний до запасних білків інших дводольних рослин. Доведено, що даний глобулін накопичується у насінні під час дозрівання та першим включається в метаболізм у процесі проростання. Виявлені мінливість 11S глобуліну в онтогенезі, стабільність складу за різних умов вирощування рослин, характерний розподіл амінокислот дають фізіолого-біохімічне обгрунтування можливості застосування зазначених глобулінів як маркерів для оцінки генофонду буряків. Біохімічна паспортизація та сформований каталог вітчизняних сортів і ліній за білковими формулами глобуліну дозволяє порівняти структуру їх популяцій в одній системі. Встановлено різноманітність генофонду цукрових буряків, визначено оригінальні та подібні форми, походження, показано їх відмінність від матеріалів зарубіжних фірм.

Із клітин листкових експлантів шляхом прямої регенерації отримані рослини-регенеранти цінних генотипів цукрових буряків. Розроблено комплекс біотехнологічних прийомів, який дозволяє значно підвищити індукцію пагонів із клітин експлантів та прискорити розмноження рослин.

Виділено нову мутацію листового апарату цукрового буряку - опушеність листових пластинок (Hairy leaf). Вивчено закріплюючу здатність лінії, маркованої геном Hl. Лінія класифікована як універсальний закріплювач стерильності. Показано ефективність використання її при створенні нових, або для підтримки та поліпшення існуючих запилювачів O-типу.

Розглянуто особливості створення інбредних ліній цукрових буряків, продуктивність насінників залежно від різних видів і строків внесення добрив, агрофізичні показники насіння цикорію кореневого як основу з метою розробки параметрів робочих органів для його сівби. Досліджено ефективність організаційно-економічних формувань у буряківництві, насіннєву продуктивність триплоїдних гібридів цукрових буряків залежно від способу вирощування насінників, а також проблеми вдосконалення технологічного процесу обробітку грунту перед садінням маточних коренеплодів.

Розглянуто стан і перспективи токсикації сходів цукрових буряків системними інсектицидами, динаміку чисельності нематод цукрових буряків у період вегетації, перспективні способи внесення пестицидів. Проаналізовано вплив досходових боронувань на забур'яненість посівів цукрових буряків, родючість грунту та продуктивність цукрових буряків у сівозмінах залежно від фону удобрення в зоні нестійкого зволоження, питання технічного забезпечення процесів вирощування та збирання цукрових буряків, використання комбінованих агрегатів для передпосівного обробітку грунту.

Розкрито зміст випуску праць Іванівської дослідно-селекційної станції - бюлетенів, наукових збірників. Наведено допоміжний довідковий апарат: іменний покажчик авторів, укладачів, редакторів і персоналій; предметно-тематичний покажчик, в якому всі публікації згруповано за загальними напрямами роботи та конкретними темами, предметами. Вміщено список літератури про Іванівську дослідно-селекційну станцію.

Встановлено зв'язок між вологозапасами та комплексним показником погодних умов і запропоновано методику розрахунків запасів вологи у грунті під посівами цукрових буряків із використанням стандартної метеорологічної інформації з точністю, достатньою для практичного використання. Наведено аргументи, які свідчать про перспективність даної методики.

Досліджено рослини цукрових буряків сорту Білоцерківська однонасінна 45, вирощені у вагетаціному досліді за природного освітлення (контроль) та у випадку 4- і 8-кратного затінення. Показано, що фотосинтетичний апарат цукрових буряків успішно адаптувався до низької освітленості, за данних умов суттєво збільшилася тривалість життя листків. Маса коренеплоду знижувалася пропорційно ступеню затінення, проте цукристість значно менше залежала від освітленості. Обговорено можливі механізми субстратної регуляції розподілу пластичних речовин у донорно-акцепторній системі рослин на рівні як окремих частин (надземної та підземної), так і процесів (росту і запасання).

Розглянуто сезонну динаміку чисельності бурякових блішок за умов Центрального Лісостепу України. Вивчено вплив тривалого застосування добрив у польовій сівозміні на кислотність чорнозему опідзоленого. Запропоновано удосконалені методи оцінки стійкості селекційних матеріалів цукрових буряків до хвороб коренеплодів. Детально проаналізовано агрофізичні властивості цикорію коренеплідного, продуктивність генетично модифікованих фосфінотрицин-толерантних цукрових буряків, а також використання мексиканських популяцій у селекції самозапилених ліній кукурудзи.

Процес становлення калусних культур, отриманих від експлантів цукрового буряку різного рівня плоїдності, супроводжується направленим селективним відбором високополіплоїдних клітин. У рослин-регенерантів, індукованих з калусу, виявлено високий рівень хромосомної та морфологічної мінливості.

Ключ. слова: Beta vulgaris L., Beta maritima L., Beta trigyna Waldst.et Kit., ферменты метаболизма сахарозы, фотосинтез
Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-272.5,025

Рубрики:

Цукровий буряк

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ