Представлена характеристика бриофлоры степной зоны Европы на фоне антропогенного прессинга на природу. Приведена история изучения мохообразных, проанализирована таксономическая, эволюционно-географическая, биоморфологическая, экологическая и ценотическая структура бриофлоры. Рассмотрены основные этапы истории формирования бриофлоры, изменения бриофлоры под антропогенным воздействием. Показано, что для охраны редких видов созданы 8 заказников, а на 19 заказников и 2 национальных парка подготовлены материалы.

Наведено загальні положення з анатомії покритонасінних рослин, розглянуто основні компоненти будови рослинної клітини, у т.ч. цитоплазму, пластиди, рибосоми, лізосоми, мітохондрії, вакуолі тощо. Представлено характеристику тканин цього відділу рослинного світу (твірних, покривних, механічних, основних, провідних та видільних). Особливу увагу приділено анатомії та морфології вегетативних та генеративних органів рослин.

Уперше проведено порівняльний біохімічний аналіз орхідних, які ведуть епіфітний і наземний спосіб життя. Виявлено, що рослинні тканини наземного виду характеризуються високою активністю окисно-відновних ферментів і відрізняються від епіфіта значно більшим вмістом нуклеїнових кислот, біогенних елементів, фотосинтетичних пігментів та вільних амінокислот. Доведено, що співвідношення кількості РНК та ДНК у листках і коренях у фазі активного росту рослин може бути діагностичним критерієм для з'ясування екотипу орхідних.

Наведено стислий огляд розвитку ботанічної науки. Детально розглянуто структурну систему ядра, оболонку рослинної клітини, мітоз, амітоз і мейоз. Окремі розділи присвячено морфологічній та анатомічній будові вегетативних органів, відтворенню та розмноженню рослин, а також еколого-морфологічній класифікації життєвих форм. Апробовано сучасні біологічні, типологічні та допоміжні (математичний, морфологічний, анатомічний, палеоботанічний, ембріологічний, географічний, біохімічний, експериментальний, гібридологічний, тератологічний, серодіагностичний, а також ентомологічний) методи систематики рослин.

Методами пульс-електрофорезу та гель-електрофорезу досліджено характер деградації ДНК клітин насіння люпину, яке сформувалось за умов 10-кілометрової зони відчуження ЧАЕС і зазнало впливу прискореного старіння протягом 3 - 20 діб. Показано, що в такому насінні спостерігається впорядковане високомолекулярне розщеплення ДНК на фрагменти розмірами 50 - 60 та 300 тис. пар нуклеотидів. Характер розщеплення ДНК залежить від тривалості прискореного старіння, а наслідки хронічного опромінення викликають часові зсуви спостережених ефектів. Встановлено факт деградації ДНК на низькомолекулярні фрагменти, розмірами менші за 10 тис. пар нуклеотидів у клітинах насіння люпину з цієї зони, що зазнало прискореного старіння та було додатково опромінено дозами до 100 Гр. Обговорено можливе значення активної клітинної відповіді в реакціях на пошкоджуючі впливи.

Розглянуто природні умови України та її ботаніко-географічне районування. Детально проаналізовано історію інтродукції та культури деревних рослин. Подано ботанічний опис понад 350 видів і форм дерев та кущів голонасінних, а також аналітичний ключ для визначення родин, родів і видів. В описах видів зазначено їх латинські назви, життєві форми, розміри, природний ареал, місця виявлення культури.

Наведено всебічну характеристику покритонасінних деревних і чагарникових аборигенних видів України та найважливіших культивованих екзотів. Визначено відмінності покритонасінних від інших рослин. Запропоновано таблицю, у якій наведено порівняльну оцінку деревини деяких покритонасінних деревних порід і чагарників за фізико-механічними властивостями.

Исследованы динамические процессы в популяциях разных видов Potentilla L., произрастающих на осушенных площадях Волынского Полесья. Эксплеренты P. anserina L. и P. reptans L. активно распространяются на мелиорированных площадях. Патиенты P. alba L. и P. argentea L. не испытывают в результате осушения значительных изменений. Однако наиболее ценный в сырьевом отношении P. erecta (L.) Raeusch. быстро выпадает из состава новых сообществ, а его урожайность снижается примерно в 5 раз.

Досліджено вплив абсцизової кислоти на виживання рослин озимого жита і гороху за дії гербіциду диквату. Спочатку рослини вирощували на розчинах кислоти (дослід) і на дистильованій воді (контроль), а потім - на розчині гербіциду. Встановлено, що рослини, вирощені на розчині абсцизової кислоти, усихали на 48 - 96 год пізніше, ніж контрольні. Зроблено висновок, що захисна дія зазначеної кислоти зумовлена її антиоксидантними властивостями.

Досліджено рецепторну здатність рослинних лектинів і бактеріальних екзополісахаридів (ЕПС). Встановлено, що як лектини бобових рослин, так і ЕПС бульбочкових бактерій є молекулярними рецепторами симбіонтів, специфічність взаємодії яких забезпечує ранній етап формування бульбочки та залежить від ступеня гомологічності штаму ризобій до певної рослини-господаря.

Дана публікація є певним підсумком багаторічного дослідження колективу кафедри ботаніки Київського університету ім. Т.Шевченка флористичного аспекту рослинного покриву Середнього Придніпров'я. Відмічено, що видовий склад флори Середнього Придніпров'я налічує 2009 видів, що відносяться до 667 родів і 129 родин. Середнє Придніпров'я розглядається як територія в межах Київської та Черкаської адміністративних областей України. Наведені всі відомі види природної та адвентивної флори Середнього Придніпров'я, а також види, які часто культивуються і трапляються як занесені в порушених рослинних угрупованнях і вздовж доріг.

Исследована биофлора природного заповедника "Горганы". Зафиксировано наличие 157 видов мхов из 3 классов, 14 порядков, 27 семейств и 73 родов. 140 видов являются новыми для территории заповедника, 24 видов - для флористического района Горган. Проанализировано распределение мхов по субстратам, типам ареалов и экотопам.

Розглянуто вплив високих доз мінерального азоту, що інгібують процес бульбочкоутворення у бобових, на бобові рослини, бульбочкові бактерії та їх молекулярні компоненти, які забезпечують етап "розпізнавання" симбіонтів в інфекційному процесі. Запропоновано механізми інгібуючої дії високих концентрацій мінерального азоту на ранньому етапі формування симбіозу.

Для территории Украины приводится 236 видов Brassicaceae, относящихся к 66 родам, 24 подвидам, 7 трибам и 2 сверхтрибам (supertribus). В целом таксоны расположены по системе E. Janchen с некоторыми изменениями, внесенными В. Аветисян и другими авторами.

Приведены ботаническая характеристика и новые сведения о биологических особенностях однолетних и двулетних форм белого донника. Показано формирование зоны кущения у двулетнего донника и ее погружение в почву за счет сокращения корня. Представлена анатомо-геометрическая модель механизма сокращения корня, описываемая математически. Уделено внимание приемам выращивания двулетнего донника, влияющим на втягивающую способность его корня. Дана оценка соответствия используемых агроприемов потенциалу донника по зимостойкости. Предложен способ отбора в селекции на однолетность.

Изложены современные представления об организации фотосинтетического аппарата высших растений. Сделан исторический обзор развития знаний в области фотосинтеза с момента его открытия до наших дней. Описаны свойства пяти основных мультимолекулярных белковых комплексов фотосинтетических мембран. Приведены спектральные характеристики. Предложены таблицы белковых субъединиц, связанных с ними пигментов и других кофакторов. Указаны функции каждой субъединицы, обозначения - современные и использовавшиеся раньше, а также номенклатура генов, кодирующих белки. Представлены схемы организации в мембране субъединиц, указанных мембранных комплексов, а также их взаимное расположение. Отображены новейшие данные, касающиеся динамических перестроек мембранной системы хлоропластов.

Подано відомості про внесок видатних вчених світу (Д.Ліндлі, Ж.Ардітті) в розвиток орхідології. Висвітлено питання щодо екології, біології, фізіології та охорони орхідних природної флори помірних широт, тропічних і субтропічних видів, інтродукованих у закритому грунті. Ряд матеріалів присвячено розробці методів розмноження орхідних in vivo та in vitro. Наведено відомості про хвороби та шкідників орхідей.

Акцентовано увагу на тому, що види родини Cornaceae Dumort. мало або зовсім не вивчені в Україні у той час, як до її складу входять цінні декоративні, плодові та лікарські рослини. Зокрема, в Національному ботанічному саду НАН України випробовуються понад 20 видів цієї родини з різних флористичних областей земної кулі. Вивчаються зимостійкість, репродуктивна здатність, біохімічний склад листків і плодів, особливості насіннєвого та вегетативного розмноження.

Исследована гепатикофлора природного заповедника "Горганы" (Ивано-Франковская обл.). На данное время установлены 62 вида печеночных мхов из 2 подклассов, 3 порядков, 21 семейства и 34 родов. 58 видов являются новыми для территории заповедника, 4 вида - для флористического района Горган и 1 вид - для Украинских Карпат. Проведен анализ распределения печеночников по субстратам, типам ареалов, высотным поясам и экотопам.

Досліджено стан лілієцвітих рослин, а також виявлено фактори, що спричиняють зникнення видів та популяцій. Наведено дані щодо номенклатури, систематики, екології та біології видів лілієцвітих рослин флори Закарпаття. Встановлено, що дані види зростають у районах з інтенсивним господарюванням та надмірним рекреаційним навантаженням, внаслідок чого руйнуються їх первинні місцезнаходження. Доведено, що успішне збереження біорозмаїття Закарпаття можливе лише за умов інтеграції зусиль на міжнародному, національному та регіональному рівнях.