Рассмотрена история возникновения геополитики, соотношение объекта, предмета и основных задач на разных этапах ее становления, различные геополитические концепции, степень сформированности понятийно-терминологического аппарата. Показана взаимосвязь геополитики и политической географии, их различия. Подчеркнута возросшая роль ведущих геополитических факторов в современных условиях.

На підставі дослідження кількісного та якісного складу маргіналій, до яких віднесено помітки, написи на конвертах, скріпи та засвідчувальні написи, а також згадки щодо канцелярських дій у текстах документів та діловодних заголовках, виявлено найусталеніші канцелярські операції, що здійснювалися канцеляристами Генеральної військової канцелярії. Охарактеризовано існуючі праці з проблем організації документообігу у козацькому діловодстві.

На основании исследования количественного и качественного состава маргиналий, к которым отнесены пометки, надписи на конвертах, скрепы и освидетельствованные надписи, а также упоминания относительно канцелярских действий в текстах документов и делопроизводных заглавиях, выявлены наиболее устоявшиеся канцелярские операции, осуществлявшиеся канцеляристами Генеральной военной канцелярии. Охарактеризованы существующие работы по проблемам организации документооборота в казацком делопроизводстве.

Розкрито суть еквівалентності обміну, запропоновано теоретичну інтерпретацію генезису нееквівалентності міжгалузевих відносин, виявлено методологічні особливості регулювання міжгалузевого обміну. З використанням системного підходу обгрунтовано принципи формування міжгалузевих зв'язків, проаналізовано їх поточний стан в АПК. Визначено методологічні передумови формування економічного механізму в агропромисловому виробництві та напрями його вдосконалення в сфері ціноутворення на сільськогосподарську продукцію. Висвітлено методологічні аспекти дослідження щодо Марксового механізму функціонування економіки. Обговорено особливості формування ціни виробництва як регулятора міжгалузевого обміну.

У контексті теорії економічної організації розкрито методологічні засади поглиблення міжгалузевих відносин. Запропоновано систему важелів їх державного регулювання. Розкрито суть та цільове призначення аграрної політики, висвітлено її досвід у розвинутих країнах, наведено основні результати аграрної реформи в Україні. Обгрунтовано концепцію ініціативного вдосконалення інституційної структури АПК через поглиблення вертикальної координації та розвиток саморегулювальної діяльності товаровиробників.

В контексте теории экономической организации раскрыты методологические основы углубления межотраслевых отношений. Предложена система рычагов их государственного регулирования, проанализированы его особенности. Раскрыты содержание и целевое назначение аграрной политики, освещен ее опыт в развитых странах, приведены основные результаты аграрной реформы на Украине. Обоснована концепция инициативного усовершенствования институциональной структуры АПК на основе углубления вертикальной координации и развития саморегулирующей деятельности товаропроизводителей.

Розглянуто структуру, проблематику, поняттєво-концептуальний апарат двох генетично пов'язаних дисциплін - політичної географії та геополітики. В даному аспекті висвітлено динаміку змін на сучасній політичній карті світу. З'ясовано політико-географічне положення України.

Рассмотрены структура, проблематика, понятиево-концептуальный аппарат двух генетически связанных дисциплин - политической географии и геополитики. В этом аспекте освещена динамика изменений на современной политической карте мира. Определено политико-географическое положение Украины.

Розглянуто науково-методичні засади дослідження ролі туристичних ресурсів (ТР) за умов глобалізації туризму й активізації участі України у світовому туристичному процесі. Запропоновано класичну класифікацію ТР і методику їх вивчення. Особливу увагу приділено характеристиці основних природно-рекреаційних і культурно-історичних ресурсів України, традиційній українській культурі як ресурсу розвитку туризму. Розкрито роль готельної, курортно-санаторної, транспортної інфраструктури, туристичної галузі в інтенсифікації туристичного процесу в українській державі.

Рассмотрены научно-методические основы исследования роли туристических ресурсов (ТР) в условиях глобализации туризма и активизации участия Украины в мировом туристическом процессе. Предложены классическая классификация ТР и методика их изучения. Особое внимание уделено характеристике основных природно-рекреационных и культурно-исторических ресурсов Украины, традиционной украинской культуре как ресурса развития туризма. Раскрыта роль гостиничной, курортно-санаторной, транспортной инфраструктуры, туристической отрасли в интенсификации туристического процесса в украинском государстве.

Висвітлено аспекти методики й організації бухгалтерського обліку на підприємствах та організаціях системи споживчої кооперації України. Розглянуто питання документального оформлення й обліку основних засобів, необоротних матеріальних і нематеріальних активів, власного капіталу та забезпечення зобов'язань, грошових коштів, розрахунків і позик банків, за виплатами працівникам і страхуванням, доходів, витрат і фінансових результатів, методики й організації складання фінансової звітності.

Освещены аспекты методики и организации бухгалтерского учета на предприятиях и организациях системы потребительской кооперации Украины. Рассмотрены вопросы документального оформления и учета основных средств, необоротных материальных и нематериальных активов, собственного капитала и обеспечения обязательств, денежных средств, расчетов и заемов банков, по выплатам сотрудникам и страхованием, доходов, расходов и финансовых результатов, методики и организации составления финансовой отчетности.

Раскрыта смена механизмов и форм экспансии как главной категории геополитики. На основе анализа ряда критериев (количества государств и транснациональных корпораций (ТНК); площади, которую они контролируют; размера ВВП; эффективности труда; возможных рисков и других) показана роль ТНК как новых и самостоятельных субъектов международных отношений.

Дослідженням було охоплено 35 пацієнтів, серед них - 18 (51,42 %) дітей віком від 4-х міс до 18-ти років та 17 (48,57 %) дорослих віком від 18-ти до 74-х років, які перебували на лікуванні у клініці гнійних ускладнень Інституту нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМН України за період з 1-го березня до 1-го вересня 2007 р. Усі хворі з гнійно-септичними ускладненнями госпіталізовані в клініку після оперативного лікування та протокольного курсу терапії з приводу нейрохірургічної патології. У програму інтенсивної терапії гнійно-септичних ускладнень включено комбінацію цефтазидиму й амікацину. Препарати вводили впродовж 10 - 14-ти днів парентерально. Добрі результати застосування комбінації цефтазидиму та амікацину одержано у 21-го (60,00 %) хворого, задовільні - у 10-ти (28,57 %), незадовільні - у 4-х (11,43 %). У цілому лікування було ефективним у більшості випадків - у 31-го (88,57 %) пацієнта. Клінічна ефективність застосування комбінації цефтазидиму та амікацину в комплексі інтенсивної терапії гнійно-септичних ускладнень за різних форм нейрохірургічної патології становить 88,57 %. У разі гнійно-септичної патології у нейрохірургічних хворих виявлено високу бактеріологічну ефективність комбінації цефтазидиму та амікацину щодо проблемних збудників. Одержані результати дають змогу рекомендувати застосування комбінації цефтазидиму та амікацину для лікування гнійно-септичних ускладнень за різних форм нейрохірургічної патології.

Розглянуто особливий вид периферійної репрезентації перехідності - нульовий додаток. Абсолютивне вживання перехідних дієслів є такою зоною функціонування перехідності, в якій семантичний і формальний рівень розходяться: об'єкт, присутній на значеннєвому рівні, не має свого формального вираження на поверхневому, синтаксичному рівні. Проаналізовано умови абсолютивного вживання перехідних дієслів в українській і сербській мовах, в цьому разі виділяються інтенція мовця (зосередження його уваги на якомусь іншому елементі ситуації: диспозитивній характеристиці суб'єкта, способі дії), нереференціальність об'єкта, редундантність об'єкта (інкорпорування об'єкта в значення самого присудка), лексичне значення дієслова (абстрактна/конкретна дія, наявність диспозитивної семи), дієслівний вид та індикативне/релятивне вживання дієслівних часів.

Вивчено вміст глікогену та його динаміку у тілі мідій Одеської затоки. Доведено, що вміст глікогену у тілі мідій з марікультурних колекторів у 1,8 рази вищий, ніж у мідій природних субстратів. З'ясовано, що він вірогідно зменшувався з верхньої частини колектора - 4,58 %, до нижньої - 2,68 % сирої маси. Виявлено, що вміст глікогену у зовнішніх частинах друзи вищий, ніж у внутрішніх у 1,6 - 1,8 рази. За результатами вивчення максимального вмісту глікогену у тілі мідій за літнього періоду (червень - липень) установлено, що цей вміст значно нижчий в Одеській затоці, ніж у мідій з Кримського регіону (2,98 та в 5,20 - 5,70 % сирої маси відповідно). Виявлено різницю максимальних рівнів вмісту глікогену на п'яти прибережних станціях з різним рівнем водообміну. Цей рівень послідовно зменшується від станції з вільним водообміном - 4,9 % до станції з обмеженим рівнем водобміну - 2,1 % сирої маси. Під час дослідження різних органів мідій установлено, що максимальний вміст глікогену у гонадах, а мінімальний - у зябрах. Визначено, що найбільшого рівня вміст глікогену досягає на стадії статевого спокою у гонадах - 5,15 %, у гепатопанкреасі - 1,91 %, у зябрах - 1,79 % сирої маси. Мінімум цього компонента відзначено на стадії вимету в усіх органах. Сумарних ліпідів виявлено найбільше у гепатопанкреасі. В усіх органах вміст сумарних ліпідів максимальний у період дозрівання статевих продуктів на переднерестовій стадії: у гепатопанкреасі - 2,47 %, у гонадах - 1,53 % та у зябрах - 0,92 % сирої маси. Мінімум цього вмісту виявлено в усіх органах у період вимету статевих продуктів. Установлено можливість використання вмісту глікогену та сумарних

Узагальнено і розвинуто теоретико-методологічні основи вивчення поля економічної взаємодії. Обгрунтовано, що вивчення такого складного суспільно-географічного комплексу потребує поєднання наукових підходів окремих суспільно-географічних дисциплін (політичної географії, географії міжнародних економічних відносин, країнознавства тощо), геополітики та наук про міжнародні економічні відносини (МЕВ). На основі аналізу теоретичних концепцій геополітики, МЕВ та регіональної економічної інтеграції розкрито їх географічний контекст. Сформульовано суспільно-географічну концепцію розвитку і функціонування поля економічної взаємодії у зоні Центральноєвропейської Асоціації Вільної Торгівлі (ЦЄАВТ) і участь в ній України. Проаналізовано політико-географічні фактори (історія політичних і економічних відносин, сучасне геополітичне становище, співвідношення політичних сил тощо) утворення зони вільної торгівлі в регіоні. Виявлено їх вплив на формування закономірностей сучасної географії міжнародних економічних відносин як показника взаємозалежності національних господарств країн ЦЄАВТ та перспективи подальшої інтеграції. Подано рекомендації щодо поліпшення зовнішньоекономічних зв'язків України з країнами регіону.

Висвітлено основні методологічні напрямки системного дослідження сільськогосподарської кооперації. Виявлено закономірності розвитку кооперації товаровиробників у практичному та теоретичному аспектах. Уточнено обгрунтування специфічної функціональної ролі кооперації у системі аграрних перетворень і аграрної політики. Визначено особливості дії соціальних факторів кооперації. Встановлено механізм впливу кооперації сільськогосподарських товаровиробників на підвищення їх конкурентоспроможності. Уточнено категоріальну структуру концепції кооперативного підприємства. Розроблено комплекс напрямків активізації сільськогосподарської кооперації: методологічні підходи до освітньої роботи, удосконалення фінансового механізму (обгрунтування оптимальної структури власних коштів, оптимальної стратегії повернення паїв), дії соціальних факторів та урахування зарубіжного досвіду в напрямку застосування процедур повернення паїв і пропорційного голосування.

Наведено особливості перебігу та схеми лікування дітей, хворих на грип A/H1N1 California 2009. Показано ефективність озельтамівіру в усіх випадках лікування даним препаратом.

Досліджено еволюцію контрактних відносин в агропромисловому комплексі (АПК) у напрямку поглиблення вертикальної координації. Запропоновано теоретико-методологічне обгрунтування вертикальної координації як чинника збалансування міжгалузевих відносин в АПК. На підставі емпіричного аналізу встановлено, що головними проблемами розвитку вертикальної координації є недосконалість інфраструктури, високі трансакційні витрати, невисока якість продукції і процесів, недовіра в партнерських стосунках, а також фінансові аспекти.

Розглянуто основні чинники, які впливають на розвиток території. Визначено шляхи підвищення інвестиційної привабливості міста, а також вплив інвестиційної привабливості на конкурентоспроможність території. Доведено, що формування цілісної стратегії залучення іноземних інвестицій на регіональному рівні за допомогою територіального маркетингу є дієвим важелем не лише розвитку окремих територій, а й повноцінної реалізації економічного потенціалу загалом.

Проаналізовано джерела та чинники формування інвестиційного ризику у сільському господарстві, його класифікаційні ознаки й загальні методи мінімізації. Досліджено проблеми страхування інвестиційного ризику сільськогосподарського підприємства.

Індекс рубрикатора НБУВ: П743.2-27

Рубрики:

Промисел мідій

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано досвід розвинутих країн світу щодо співвідношення можливих негативних і позитивних факторів ефективності регулювання цін на продукцію сільського господарства. Обгрунтовано напрями формування системи регулювання цін в АПК України.

Розроблено методологічні підходи щодо математичного програмування параметрів цінової підтримки сільськогосподарського виробництва. Запропоновано формулювання прямої задачі як максимізації добробуту товаровиробників, і зворотної - як мінімізації витрат розробки та реалізації аграрної політики.

Разработаны методологические подходы к математическому программированию параметров ценовой поддержки сельскохозяйственного производства. Предложено формулирование прямой задачи как максимизации благосостояния товаропроизводителей, и обратной - как минимизации издержек разработки и реализации аграрной политики.