Вперше у вітчизняній історичній науці проведено комплексне історико-демографічне дослідження домогосподарств сільського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст. (на прикладі Лубенського полку). Проаналізовано населеність, поколінний склад і структуру домогосподарств трьох великих соціальних груп ранньомодерного українського соціуму - сільського духовенства, козаків і селян. За допомогою найбільш поширеної в сучасній історичній демографії класифікації сімейних домогосподарств П. Ласлетта визначено типологію досліджуваних родин. На прикладі двох типових українських домогосподарств простежено еволюцію їх сімейної структури впродовж усього досліджуваного періоду.

На основі статистичних даних сповідних розписів трьох українських сіл Городиської сотні Лубенського полку за період з 1765 по 1782 роки проаналізована типологія і структура домогосподарств козаків Гетьманщини другої половини XVIII століття. В основу структурного аналізу покладена найбільш поширена в сучасній історичній демографії класифікація сімейних домогосподарств П. Ласлетта. Продемонстровано інформативний потенціал сповідного розпису як історико-демографічного джерела для дослідження форм сімейної організації.

Проаналізовано один із основних інтегруючих чинників суспільства - соціальні цінності. Для вивчення системи соціальних цінностей сучасного українського суспільства використовуються дані, отримані в ході найбільш масштабного на сьогодні міжнародного дослідницького проекту вивчення соціальних цінностей - World Values Survey. Розглянуто ціннісні орієнтації українців в економічній сфері життя: зайняття бізнесом, професійна діяльність, різниця в доходах, проблема безробіття, гендерна та вікова нерівність, місце роботи, вид праці тощо. Згідно з методологією проекту, всі цінності зводяться до чотирьох основних типів: цінності виживання, цінності самовираження, традиційні цінності та секулярно-раціональні цінності. На основі аналізу соціологічних даних зроблено висновок про те, що українському суспільству більш притаманні цінності виживання та секулярно-раціональні цінності. Однак, водночас, мають помітне поширення й традиційні цінності, тобто наявний певний ціннісний симбіоз.

З'ясовано вплив господарського менталітету на поведінку економічних суб'єктів, а також окреслено можливості щодо врахування цього впливу в процесі реформування національної економіки України, реалізації заходів економічної політики держави. Визначено, що господарський менталітет чинить свій вплив на соціально-економічні трансформації на мікро-, мезо- та макрорівнях, що проявляється у формуванні мотивів та моделей поведінки індивідів, визначає рівень їх економічної активності; дозволяє сформувати різні підходи до управління, стилів керівництва, функціонування та розвитку організаційної структури підприємства; на основі господарського менталітету відбуваються процеси соціалізації економіки країни, він сприяє економічній інтеграції країни, формуванню її конкурентного потенціалу, визначає рівень її економічної свободи. Проаналізовано чинники, що визначають господарський менталітет українців. Зроблено акцент на з'ясування впливу господарського менталітету на фіскальну та монетарну політику. Перспективами подальших досліджень із цієї проблематики є аналіз впливу господарського менталітету на зовнішньоекономічну, інноваційну, інвестиційну, структурну, регіональну та інші різновиди економічної політики.

Досліджено проблему щастя як загального, універсального показника соціально-економічного розвитку. Визначено фактори, що впливають на індивідуальну, суб'єктивну оцінку щастя. Охарактеризовано зв'язок рівня щастя та темпів економічного зростання. Розглянуто порівняно новий напрям економічної теорії - економіка щастя; визначаються об'єкт і предмет його дослідження; перераховуються основні питання, що потрапляють до уваги науковців, які працюють у рамках цього напряму. Розглянуто низку експериментальних досліджень щастя, котрі використовували передусім психологічну методологію та спиралися на результати масових соціологічних опитувань у різних регіонах світу. Головна увага звертається на Всесвітній індекс щастя (The Happy Planet Index) і Рейтинг країн світу за рівнем щастя (World Happiness Report). Описано методику проведення цих досліджень. З'ясовуються лідери зазначених рейтингів згідно з даними за 2019 і 2020 рр. Визначається місце України в цих рейтингах. Обгрунтовується необхідність з'ясування зв'язків між об'єктивним показником економічного благополуччя (ВВП на душу населення) та суб'єктивними оцінками населення. Розглянуто сутність, мету, основні завдання та напрями державної політики щодо формування щастя. Охарактеризовано основні складові та пріоритети державної політики в цьому контексті. Зроблено висновок про те, що головною метою державної політики, орієнтованої на досягнення щастя, є створення умов, за яких для населення є можливим своєчасне, повне та якісне задоволення різноманітних потреб нижчого та вищого рівнів, тобто забезпечення матеріальної та духовної задоволеності життям. Зауважено, що традиційні об'єктивні показники економічного благополуччя зберігають своє значення під час оцінки рівня соціально-економічного розвитку тієї чи іншої країни, втім, їх уже замало для повного вивчення проблеми, а ще обов'язково слід враховувати суб'єктивні оцінки населення. Ці суб'єктивні показники необхідні, оскільки дозволяють краще обрати потрібні напрями економічної та соціальної політики.

Наведено основні результати наукових досліджень викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів фізико-математичного факультету за 2020 рік. Розглянуто питання математики. Визначено методику навчання математики. Розглянуто проблеми фізичних наук. Зазначено питання інформатики. Увагу приділено соціально-економічним наукам.