Проаналізовано синестезійні витоки естетичної чуттєвості. Досліджено трансформацію змісту синестезійних витоків естетичної чуттєвості в історико-філософській традиції, здійснено ретроспективний аналіз зародження естетичної чуттєвості й експлікацію естетичної чуттєвості в класичній філософській думці. Окреслено проблему естетичної чуттєвості в контексті самоусвідомлення сучасної естетики та досліджено синестезію як феномен філософських, естетичних і психологічних вчень, розглянуто вплив синестезії на формування естетичної чуттєвості, зокрема, синестезійного сприйняття та синестезійних почуттів. Проаналізовано синестезійні витоки мовної комунікації, художню мову й її основні виміри як спосіб здійснення синестезії, з'ясовано природу синестезійної метафори й її втілення у поезії. Висвітлено перспективні шляхи дослідження синестезії у мистецтві.

Досліджено особливості формування візуалізації художньої мови у взаємозв'язку із становленням візуальної комунікативної культури людства. Важливим є аналіз розвитку візуальних метафоричних традицій, які стали результатом тісної взаємодії вербального та візуального мислення.

Висвітлено нові підходи та рішення, які відповідають актуальним суспільним запитам і сприяють якісно новим трансформаційним соціальним змінам. Розкрито психологічні особливості професійної компетентності соціальних працівників центрів комплексної реабілітації. Розглянуто лінгвістично-пізнавальний простір економічної діяльності як основу колективної взаємодії у сучасному соціумі. Проаналізовано теоретико-методологічний вимір інформаційних процесів в контексті становлення суспільства нових можливостей. Досліджено психологічні особливості розвитку стресостійкості у дітей з неблагополучних сімей. Розглянуто психологічні аспекти у формуванні майбутніх лідерів бізнесу. Обгрунтовано концептуальні підходи до визначення поняття саморегуляції. Увагу приділено трансформації когнітивної сфери людини під впливом цифровізації країни.