В монографии исследуется проблема соотносимости метафоры и художественного произведения в трех аспектах ее преломления: структурно-типологическом, историко-типологическом и прагматическом. Раскрывается генетическая и функциональная связь метода, жанра, сюжета и других факторов и носителей художественной целостности произведения с метафорой как универсальной фигурой постмифологического художественного мышления. Определяется роль метафоры в становлении и восприятии произведения как художественного целого, а также в формировании различных типов художественной целостности произведения в их конкретно-исторических вариациях - литературных направлениях и течениях. Особое внимание уделяется стихотворению-метафоре, в котором исследуемая проблема обретает свое наиболее репрезентативное подтверждение. Теоретический и практический анализ этого малоизученного явления мировой лирики проводится на материале русской поэзии первой половины 19 века.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.171.11

Рубрики:

Зображувальні засоби мови

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аналізується лексико-семантична структура індивідуально-авторської метафори (на матеріалі західноукраїнської прози початку ХХ ст.). Обгрунтовується тяжіння західноукраїнських прозаїків до асоціативно-ускладненої метафоризації. Психологізм, притаманний "новій генерації" українських письменників, знаходить вияв у складних метафоричних сполуках, що характеризуються звичною і незвичною сполучуваністю компонентів.

Освещены феномен и проблема нарративного дискурса, жанрологические проблемы в литературной теории Возрождения. Проанализированы особенности аллегорического иносказания в сцене поединка принца Артура с гигантом Оргольо из "Легенды о рыцаре Алого Креста" английского поэта Э.Спенсера. Рассмотрены вопросы жанрово-эстетического новаторства романистики немецкого писателя К.Ф.Хунольда-Менанта, проблема функционирования концепта меланхолии в семантическом пространстве "Тристрама Шенди" английского романиста XVIII ст. Л.Стерна. Представлены описания образов красоты в поэзии итальянского поэта Д.Хопкинса (1844 - 1889 гг.), образа любви в стихотворении английского поэта 1890-х гг. Э.Доусона.

Проаналізовано особливості семантико-словотвірної типології онімів Івано-Франківщини. Висвітлено гумористичний принцип включення онімів у художній текст, онімну та безіменну системи у художньому тексті українського письменника О.Олеся. Розглянуто питання функціонування онімів у прозі О.Кобилянської. Наведено результати дослідження міфонімів у "Слові о полку Ігоревім". Описано функції античних міфонімів у творчості О.С.Пушкіна.

Проанализированы особенности семантико-словообразовательной типологии онимов Ивано-Франковского региона. Освещены юмористический принцип включения онимов в художественный текст, онимная и безимянная системы в художественном тексте украинского писателя А.Олеся. Рассмотрены вопросы функционирования онимов в прозе О.Кобылянской. Приведены результаты исследования мифонимов в "Слове о полку Игоревом". Раскрыты функции античных мифонимов в творчестве А.С.Пушкина.

Рассмотрена ценностная семантика художественного текста в аспекте ее продуцирования и ситуативно-сценарной значимости. На материалах произведений А.С.Пушкина, Ф.М.Достоевского, А.П.Чехова, Б.Л.Пастернака освещены важнейшие проблемы интенциального исследования ценностной семантики в художественном тексте. Раскрыта сущность понятия интенциальности в феноменологии Э.Гуссерля, определен статус реальности религиозных феноменов.

Висвітлено проблеми лінгвокультурологічного вивчення духовно-ціннісних концептів. На матеріалі українських, зокрема класичних, сучасних художніх літературних джерел, у контексті дискурсівного аналізу розглянуто особливості національного сприйняття категорій "слава", "віра", "воля", "надія". Розкрито мовно-стилістичні аспекти культурологічного дискурсу Т.Шевченка, Л.Українки, П.Мирного, І.Франка, М.Коцюбинського, В.Стефаника.

Освещены проблемы лингвокультурологического изучения духовно-ценностных концептов. На материале украинских, в частности классических, современных художественных литературных источников, в контексте дискурсивного анализа рассмотрены особенности национального восприятия категорий "слава", "вера", "воля", "надежда". Раскрыты языково-стилистические аспекты культурологического дискурса Т.Шевченко, Л.Украинки, П.Мирного, И.Франко, М.Коцюбинского, В.Стефаника.

Досліджено семантико-стилістичні особливості формування та використання назв-космонімів в українській фольклорній традиції та поетичних творах. Розглянуто питання художньої природи та еволюції мови, основним завданням якої є створення словесного образу. З урахуванням національних лінгвістичних особливостей, емпіричного досвіду народу, культурологічної та ментальної специфіки його світогляду, оригінальної форми репрезентації творчого, асоціативного, художньо-естетичного мислення митця досліджено розвиток образної системи українського поетичного дискурсу. Встановлено специфіку мовного відтворення космосу в книжній літературі Київської Русі, авторській поезії другої половини XVI - початку XVIII ст., у художніх творах І.Котляревського, Т.Шевченка, І.Драча, В.Стуса, Д.Павличка, Л.Костенко, Б.Олійника, М.Вінграновського. Проаналізовано особливості застосування літературних засобів у процесі творення художніх образів Всесвіту. Розроблено словник-покажчик смислових інтерпретацій назв-космонімів в текстах української поезії.

Исследованы семантико-стилистические особенности формирования и использования названий-космонимов в украинской фольклорной традиции и поэтических произведениях. Рассмотрены вопросы художественной природы и эволюции языка, главной целью которого является создание словесного образа. На основе изучения национальных лингвистических особенностей, эмпирического опыта народа, культурологической и ментальной специфики его мировоззрения, оригинальной формы репрезентации творческого, ассоциативного, художественно-эстетического мышления поэта исследован процесс развития образной системы украинского поэтического дискурса. Проанализирована специфика формирования космической символики в книжной литературе Киевской Руси, авторской поэзии второй половины XVI - начала XVIII вв., в художественных произведениях И.Котляревского, Т.Шевченко, И.Драча, В.Стуса, Д.Павличко, Л.Костенко, Б.Олейника, М.Винграновского. Проанализированы особенности использования литературных средств в процессе создания художественных образов Космоса. Разработан словарь-показатель смысловых интерпретаций названий-космонимов в текстах украинской поэзии.

Проаналізовано пізнавальні можливості різних форм сміху, участь гумору та іронії в мисленні, їх значущість для філософії, роль сміху у конституюванні та збереженні людської індивідуальності. Розглянуто сміх як соціокультурний феномен, питання взаємодії сміху з різноманітними його проявами у різні періоди культури - від античної доби до сучасності. Описано варіанти сміху, сучасні явища сміхової культури: функціонування сміху в сферах політики, християнських традиційних цінностей, public relations. Висвітлено специфічні риси використання комічного в творчості Шекспіра та казахському фольклорі, в комедії болгарського Відродження та російській класичній літературі, а також літературі абсурду та сучасних анекдотах.

Проанализированы познавательные возможности разных форм смеха, участие юмора и иронии в мышлении, их значимость для философии, роль смеха в конституировании и сохранении человеческой индивидуальности. Рассмотрены смех как социокультурный феномен, вопросы взаимодействия смеха с разнообразными его проявлениями в разные периоды культуры - от античной эпохи до современности. Описаны варианты смеха, современные явления смеховой культуры: функционирование смеха в сферах политики, христианских традиционных ценностей, public relations. Освещены специфические черты использования комического в творчестве Шекспира и казахском фольклоре, в комедии болгарского Возрождения и русской классической литературе, а также литературе абсурда и современных анекдотах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-33 + Ш401.171

Рубрики:

Мова художньої літератури <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж16332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещена эволюция стилистических характеристик церковно-славянских глагольных лексем в русском литературном языке XVI - XVIII ст. Приведена функционально-стилистическая характеристика фразеологии М.Булгакова в повести "Собачье сердце", романе "Мастер и Маргарита". Рассмотрен вопрос о словообразовательно релевантной классификации русских наименований лиц. Проанализированы способы образования слов на базе фразеологизмов в современном русском и венгерском языках.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.171 + Ш5(5ІЗР)-4

Рубрики:

Мова художньої літератури <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложена концепция, устанавливающая ядерность идиостиля Дж.Джойса в филологическом гипертексте первой трети ХХ ст. Приведена динамическая модель эпифанического лингвопространства, рассмотрены структурные и функциональные особенности ее составляющих: стереотипной мануфактуры, текстостилевого концепта, персонализации, светоцветовой среды и топоса локально-временного единства. Выявлена типология текстовой модели, доминировавшей в данный период.

Висвітлено проблеми фонетики, морфології та синтаксису, ономастичної номінації. Описано емфатичні спонукальні конструкції в англійській та українській мовах, структурні моделі інвертованих речень та їх перекладацькі відповідники у російській мові, моделі скорочених термінів на основі англійської субмови машинобудування. Розглянуто питання функціональної семантики лексичних та фразеологічних одиниць. Розкрито лінгвостилістичний аспект функціонування скорочень в сучасній німецькій мові.

Освещены проблемы фонетики, морфологии и синтаксиса, ономастической номинации. Описаны эмфатические побудительные конструкции в английском и украинском языках, структурные модели инвертированных предложений и их переводческие соответствия в русском языке, модели сокращенных терминов на основе английского субязыка машиностроения. Рассмотрены вопросы функциональной семантики лексических и фразеологических единиц. Раскрыт лингвостилистический аспект функционирования сокращений в современном немецком языке.

Проаналізовано особливості використання власних назв у драматичних творах Лесі Українки. З'ясовано роль онімів у процесі хронотопічного та художнього відтворення дійсності. Розглянуто онімійну структуру драматургії Лесі Українки, наведено матеріали про історію вивчення онімії драматичних творів поетеси. Проаналізовано особливості творення та використання онімійних образів. У хронологічній послідовності описано та проаналізовано онімію 23-х завершених або опублікованих у незавершеному вигляді драматичних творів. Відзначено, що динаміка використання онімів характеризується невпинним зростанням їх ужитку та функціонального навантаження.

Проанализированы особенности использования собственных названий в драматических произведениях Леси Украинки. Установлена роль онимов в процессе хронотопического и художественного отображения действительности. Рассмотрена онимийная структура драматургии Леси Украинки, приведены материалы по истории изучения онимии драматических произведений поэтессы. Проанализированы особенности создания и функциональное значение онимийных образов. В хронологической последовательности описана и проанализирована онимия 23-х незавершенных или опубликованных в незавершенном виде драматических произведений. Отмечено, что динамика использования онимов характеризуется беспрерывным возрастанием частоты их употребления и усилением функциональной нагрузки.

Розглянуто епітети, що мають форму складних прикметників і дієприкметників, і виступають художніми означеннями до найбільш уживаних іменникових слів поетичної мови ХХ ст. Визначено можливості складних слів в епітетній функції відтінювати ознаки (колір, звуки), а також урізноманітнювати ритміко-інтонаційну будову вірша.

Розглянуто найважливіші тропи і стилістичні фігури, необхідні для глибокого вивчення різних курсів художньої літератури і журналістики, а також ряд призабутих топосів або таких, що рідко зустрічаються. Кожен троп чи стилістичну фігуру ілюстровано прикладами з класичної художньої літератури та українського фольклору.

Рассмотрены найважнейшие тропы и стилистические фигуры, необходимые для глубокого изучения разных курсов художественной литературы и журналистики, а также позабытые топосы или такие, которые редко встречаются. Каждый троп или стилистическая фигура хорошо проиллюстрированы примерами из классической художественной литературы и украинского фольклора.

Розглянуто мову української юриспруденції, питання текстової модальності як стильової категорії текстів кодексів України. Описано просодичну структуру фоноабзацу в прозовому (художньому) тексті, концептуальну модель синкретизму в ранній прозі В.Винниченка. Наведено статистичний аналіз дієслівної лексики в авторському стилі, результати метасеміотичного дослідження текстових концептів художнього твору. Представлено семантичну характеристику архетипних слів-символів у поезії Лесі Українки. Висвітлено особливості категорій антропоцентричності та хронотопу в структурі французької готичної новели ХІХ ст.

Рассмотрены язык украинской юриспруденции, вопросы текстовай модальности как стилевой категории текстов кодексов Украины. Описаны просодическая структура фоноабзаца в прозаическом (художественном) тексте, концептуальная модель синкретизма в ранней прозе В.Винниченка. Приведены статистический анализ глагольной лексики в авторском стиле, результаты метасемиотического исследования текстовых концептов художественного произведения. Представлена семантическая характеристика архетипных слов-символов в поэзии Леси Украинки. Освещены особенности категорий антропоцентричности и хронотопа в структуре французской готической новеллы ХІХ ст.

Розглянуто мову біографічних творів про Т. Г. Шевченка. Висвітлено художньо-стилістичні особливості текстів різних авторів, які зображають одного літературного героя.

The article deals with the language of biographical works about T. Shevchenko. The art and stylistic peculiarities of texts by different authors, who describe one literary character, have been illustrated.

Висвітлено досвід поєднання та синтетичного розгляду різних аспектів організації поетичного ідіолекту: його мовно-рівневої системності, семіотичної та модально-логічної специфіки. На підставі теорії складних нелінійних систем запропоновано комплексну методологію даної проблематики. Охарактеризовано історіософію як стилетворчий чинник поезії Є.Маланюка.

Освещен опыт соединения и синтетического рассмотрения различных аспектов организации поэтического идиолекта: его языково-уровневой системности, семиотической и модально-логической специфики. С учетом теории сложных нелинейных систем предложена комплексная методология данной проблематики. Охарактеризована историософия как стилеобразующий фактор поэзии Е.Маланюка.