В монографии исследуется проблема соотносимости метафоры и художественного произведения в трех аспектах ее преломления: структурно-типологическом, историко-типологическом и прагматическом. Раскрывается генетическая и функциональная связь метода, жанра, сюжета и других факторов и носителей художественной целостности произведения с метафорой как универсальной фигурой постмифологического художественного мышления. Определяется роль метафоры в становлении и восприятии произведения как художественного целого, а также в формировании различных типов художественной целостности произведения в их конкретно-исторических вариациях - литературных направлениях и течениях. Особое внимание уделяется стихотворению-метафоре, в котором исследуемая проблема обретает свое наиболее репрезентативное подтверждение. Теоретический и практический анализ этого малоизученного явления мировой лирики проводится на материале русской поэзии первой половины 19 века.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.171.11

Рубрики:

Зображувальні засоби мови

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены феномен и проблема нарративного дискурса, жанрологические проблемы в литературной теории Возрождения. Проанализированы особенности аллегорического иносказания в сцене поединка принца Артура с гигантом Оргольо из "Легенды о рыцаре Алого Креста" английского поэта Э.Спенсера. Рассмотрены вопросы жанрово-эстетического новаторства романистики немецкого писателя К.Ф.Хунольда-Менанта, проблема функционирования концепта меланхолии в семантическом пространстве "Тристрама Шенди" английского романиста XVIII ст. Л.Стерна. Представлены описания образов красоты в поэзии итальянского поэта Д.Хопкинса (1844 - 1889 гг.), образа любви в стихотворении английского поэта 1890-х гг. Э.Доусона.

Розглянуто епітети, що мають форму складних прикметників і дієприкметників, і виступають художніми означеннями до найбільш уживаних іменникових слів поетичної мови ХХ ст. Визначено можливості складних слів в епітетній функції відтінювати ознаки (колір, звуки), а також урізноманітнювати ритміко-інтонаційну будову вірша.

Розглянуто найважливіші тропи і стилістичні фігури, необхідні для глибокого вивчення різних курсів художньої літератури і журналістики, а також ряд призабутих топосів або таких, що рідко зустрічаються. Кожен троп чи стилістичну фігуру ілюстровано прикладами з класичної художньої літератури та українського фольклору.

Рассмотрены найважнейшие тропы и стилистические фигуры, необходимые для глубокого изучения разных курсов художественной литературы и журналистики, а также позабытые топосы или такие, которые редко встречаются. Каждый троп или стилистическая фигура хорошо проиллюстрированы примерами из классической художественной литературы и украинского фольклора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.171.1 + Ш5(4)-335

Рубрики:

Трагічне в літературі

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі дослідження української поезії та прози розкрито проблему поетики художнього твору. Висвітлено деякі аспекти теоретичного осмислення феномену народження художнього образу. Розглянуто такі питання, як символ і домінантні образи, мотив, текстова деталь, категорії тексту, а також ситуативність символу.

На основе исследования украинской поэзии и прозы раскрыта проблема поэтики художественного произведения. Освещены некоторые аспекты теоретического осмысления феномена рождения художественного образа. Рассмотрены такие вопросы, как символ и доминантные образы, мотив, текстовая деталь, категории текста, а также ситуативность символа.

Рассмотрены некоторые аспекты функционирования мифологем в жанре жития. Проанализирована система мифологем, которые составляют основу общечеловеческой символики, как энергетический потенциал разворачивания художественного образа и сюжета. Указано, что мифологемы органично входят в эстетическое сознание средневековья и являются одним из важнейших элементов поэтики.

Розглянуто деякі аспекты функціонування міфологем у жанрі житія. Проаналізовано систему міфологем, які становлять основу загальнолюдської символіки, як енергетичний потенціал розгортання художнього образа та сюжету. Зазначено, що міфологеми органічно входять в естетичну свідомість середньовіччя і є одним з важливих елементів поетики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.171.12

Рубрики:

Поетичні фігури мови

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми розвитку китаєзнавства в Україні. Розглянуто китайську цивілізацію як історичний і мовно-культурний феномен, розкрито особливості втілення явища паралелізму в мові китайської поезії. Увагу приділено семантиці ієрогліфіки як важливому напрямку синології. Проаналізовано різновиди паралелізмів у давньогерманській, середньовічній корейській поезії, мові сакралізованого карело-фінського епосу, а також в мові українського фольклору та художньої літератури.

Освещены проблемы развития китаеведения в Украине. Рассмотрена китайская цивилизация как исторический и языково-культурный феномен, раскрыты особенности воплощения явления параллелизма в языке китайской поэзии. Уделено внимание семантике иероглифики как важному направлению синологии. Проанализированы разновидности параллелизмов в древнегерманской, средневековой корейской поэзии, языке сакрализованного карело-финского эпоса, а также языке украинского фольклора и художественной литературы.

Розглянуто процеси метафоризації та символізації концепту CROSS. За рахунок розширення лексичного значення концепт набуває нового сенсу та стає метафорою, за рахунок звуження - стає символом. Зроблено спробу аналізу й опису біблійного концепту CROSS в контексті знакової теорії мови та в її термінах. Досліджено, що, ставши знаком-символом, CROSS поєднує у собі риси знака-індексу та знака-ікони.

Розглянуто переклад особливостей мелодики ритму, яка наповнює роман "Переверзія" Юрія Андруховича чисельними голосами різноманітних народів різних часів. Прозовий ритм розглянуто як важливий чинник інтертекстуальності, тобто функціональної взаємодії текстів, яка грунтується на введені чужих елементів, понять, цінностей і досвіду в світ героїв роману. Асиметрію двох світів, "чужого" та "свого", виражено через змішання ритмомелодики різних жанрів. Шляхи передачі інтертекстуальних зв'язків, збереження взаємодії двох світів і вираження прагматичного ефекту залучених стилістичних засобів ретельно обговорено.

Наведено результати досліджень з історії лінгвістичного вивчення узагальнено-символічної паралелі. Зокрема акцентовано увагу на дослідженні поняття "символ" як явища екстралінгвістичного, наділеного досить варіабельним ефектом створювати лінгвістично-символізовані мікрополя, що можуть служити індикатором слововживання.

Розглянуто проблему відтворення символічної структури українського поетичного тексту англійською мовою. У контексті англомовної культури національні символи, як домінантні, зазнають найбільших трансформацій, що призводить як до обмеження асоціативних зв'язків, семантичних і концептуальних значень, так і до утворення нових.

Запропоновано концептульний аналіз п'яти видів просторових метафор, в яких концепти суб'єкта та його внутрішніх "я" взаємодіють із концептом простору в англійській, українській і російській мовах. Ця взаємодія реалізується в експлікації проксимального або дистантного просторів залежно від досвіду суб'єкта, який позначає просторова метафора.

Рассмотрена проблема роли когнитивной метафоры в синтагматике дискурсивных реализаций существительного "conflict" в английском языке. Выявлены и систематизированы метафоры, лежащие в основе выражений, включающих слово "conflict", либо конвенционально употребляемых с ним. В результате анализа в концептуальной структуре conflict обнаружен ряд ориентационных, структурных и онтологических метафор.

Розглянуто метафоричні зсуви (об'єкт дослідження), їх типологічні аспекти (предмет дослідження).

Розглянуто спеціальні прийоми організації мовних одиниць (логіко-семантичні та структурно-композиційні), що актуалізуть переносні значення полісемів і забезпечують адгерентну експресивність текстів поезій Д. Павличка, а також механізми творення тропів і фігур на базі універсального художнього засобу - метафори; здійснено порівняльний аналіз їх спільних і відмінних рис.

Рассмотрены лингвостилистические средства создания образности англоязычного текста Евангелия от Матфея (а именно, тропы), способствовавшие фразеологизации многих выражений из исследуемого Евангелия. В результате исследования выявлено, что на лексическом уровне самым действенным средством, способствовавшим фразеологизации многих библейских выражений является метафора, так как в языковой обиход вошло наибольшее количество метафорических высказываний.

Визначено структурні особливості епітетних словосполучень і граматичне вираження епітетів. Надано характеристику основних семантичних типів поетичних означень на основі зорових, акустичних, одоративних, смакових і тактильних відчуттів, визначено функціональну роль епітетів на позначення внутрішнього стану людини, простежено особливості зміни контекстної семантики епітетів. Встановлено, що епітетні сполучення поділяються на такі, де епітет є самостійним носієм лексичного значення, та такі, де він структурно та семантично ускладнює метафоричну, метонімічну та перифрастичну тропеїчні синтагми. Визначено актуальну норму даного слововживання та її зв'язок з поетичною традицією. На основі фактичного матеріалу упорядковано словник епітетів поетичної мови 1920 - 1930 рр., у якому подано епітети до більше ніж 2 000 лексем, враховано взаємозв'язки епітета з іншими тропами, що фіксуються відповідним маркерами.