В 2013 - 2014 рр. в Україні було проведено два комплексних наземно-космічних експерименти з вивчення ефектів акустичного збурення іоносфери. Аналіз отриманих даних разом з експериментальними даними попередніх років дав нові знання про вплив низькочастотного звуку (в тому числі інфразвуку) на верхню атмосферу та іоносферу і відкрив перспективні напрямки подальших досліджень. В орбітальному сегменті космічні використовувались апарати DEMETER та "Чибіс-М", а в наземному - наземний низькочастотний акустичний випромінювач ННАВ (ЛЦ ІКД НАНУ та ДКАУ), радіотелескоп УРАН-3 ФМІ ім. Г. В. Карпенка НАН України (Львів). При аналізі виявлено періодичні та аперіодичні варіації статистичних характеристик даних і їхню кореляцію з приходом штучних акустичних збурень. Вперше розроблені фізико-математична модель та числовий алгоритм для моделювання поширення випромінювання ННАВ на шляху від поверхні Землі до іоносфери з урахуванням реальних параметрів середовища. Запропоновано вдосконалену схему проведення подальших наземно-космічних акустичних експериментів.

Розглянуто задачу про визначення нестаціонарних напружень циліндричної оболонки з двома отворами при локальному нагріві через один отвір у випадку неповної інформації про температурне поле. За комбінованою голографічною інтерферограмою оболонки шляхом розв'язування оберненої задачі термопружності відновлюється її температурне поле. Обчислення характеристик напруженого стану по цьому полю проводиться з використанням методу скінченних елементів.

На прикладі експоненційно загасаючих коливань отримано формули освітленості конструкції на її комбінованій інтерферограмі для двох характерних станів: спостережувана поверхня конструкції під дією тільки прямого хвильового фронту, поверхня під дією одночасно прямого і відбитого фронтів. Чисельно досліджено вплив параметрів нестаціонарних коливань та умов експерименту на діапазон вимірюваних зсувів і чутливість методу в цих випадках.

Активні наземно-космічні експерименти, виконані Інститутом космічних досліджень Національної академії наук України і Державного космічного агентства України (ІКД), Львівським центром Інституту космічних досліджень Національної академії наук України і Державного космічного агентства України (ЛЦ ІКД) та Фізико-механічним інститутом Національної академії наук України (ФМІ) у 2013 р. (з залученням мікросупутника "Чибис-М"), а у 2005 р. - ЛЦ ІКД спільно з ФМІ (з залученням мікросупутника DEMETER) були присвячені вивченню програмованого інфразвукового впливу на іоносферу Землі від акустичного джерела штучного походження. В даній роботі зосереджено увагу на вимірюваннях, виконаних вказаними супутниками під час активної дії наземного акустичного генератора. Надано описання специфіки експериментів, відповідних до цього методів аналізу даних, наведено деякі результати аналізу. Аналіз записів супутникових вимірювань низькочастотних варіацій електричного й магнітного полів в іоносфері на висотах 420 км (МС "Чибис-М") та 710 км (МС DEMETER) надав змогу виявити проходження супутників крізь локалізовані області збудження, що відрізняються від оточуючого середовища іншою просторово-часовою варіабельністю. Аналіз просторово-часових зв'язків, які існували під час експериментів, дозволив інтерпретувати деякі зі знайдених подій як кандидатів до збуджень, викликаних дією акустичного випромінювання наземного керованого акустичного випромінювача. Аналіз даних виконувався за допомогою реалізацій методів ковзного нормованого медіанного абсолютного відхилення, вейвлетної ентропії у ковзному вікні та мультифрактального аналізу. Вироблено рекомендації щодо подальших етапів аналізу. Створене методичне та програмне забезпечення буде використано в дослідженнях космічного проекту "Іоносат-Мікро".

Викладено результати теоретико-експериментальних розробок засад методології голографічного й акустико-емісійного діагностування технічного стану неоднорідних елементів конструкцій і матеріалів, що використовуються в різних галузях промисловості. Створено комплекс нових ефективних теоретичних положень, критеріїв, методик і засобів для досліджень і діагностування цих об'єктів, що знаходяться під дією механічних навантажень, теплових полів і вібрації. Наведено приклади їх застосування для вирішення низки проблемних завдань, що викликають теоретичний і практичний інтерес у галузі механіки неоднорідних конструкцій, верифікування й удосконалення математичних моделей, розробки методик оцінювання міцності матеріалів і діагностування складних елементів конструкцій нової техніки й інженерних споруд.

Запропоновано метод розпізнавання типів акустико-гравітаційних хвиль (АГХ) в атмосфері за даними супутникових вимірювань. Показано, що поляризаційні співвідношення між флуктуаціями хвильових параметрів (швидкості, щільності, температури і тиску) для вільно поширюваних хвиль, а також еванесцентних хвильових мод істотно розрізняються, що дозволяє провести ідентифікацію різних типів атмосферних хвиль в експериментальних даних. Побудовано діагностичну діаграму, за допомогою якої за зсувами фаз спостережуваних параметрів можна визначити тип хвилі, а також напрямок її поширення у вертикальному напрямку. Використовуючи фазові зсуви між флуктуаціями швидкості і термодинамічних параметрів атмосфери, можна визначити не тільки тип хвилі, але і її спектральні характеристики. Запропонований метод верифіковано для ідентифікації полярних хвильових збурень у вимірах з низькоорбітального супутника "Dynamics Explorer 2". Верифікація показала, що поляризаційні зв'язки АГХ в термосфері переважно відповідають гравітаційній гілці акустико-гравітаційних хвиль, що вільно поширюються знизу вгору. Цей висновок узгоджується з іншими результатами спостережень АГХ в атмосфері та іоносфері наземними і супутниковими методами. Еванесцентні хвилі на розглянутих витках не спостерігалися.