На базі лабораторного макета відпрацьовано принципи апаратно-програмного комплексу керування, збору і обробки даних фур'є-спектрометра, призначеного для бортових експериментів з урахуванням вимог надійності, швидкодії, енергоспоживання. Обгрунтовано переваги IBM-сумісного спеціалізованого PC перед цифровим сигнальним процесором як ядром системи. Описано реалізований інтерфейс системи обробки даних і керування приладом, за допомогою якого конкретизовано вимоги до програмного забезпечення та ресурсів PC. Наведено результати тестових вимірів основних характеристик макета фур'є-спектрометра.

Індекс рубрикатора НБУВ: В631.4с0

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В631.4

Рубрики:

Астроспектроскопія

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано критерії для вибору матричного ІЧ-давача зображення астрономічного призначення. Показано, що для одержання еквівалентної потужності шуму для одного елемента зображення потрібно враховувати середню тривалість життя фотогенерованого носія заряду.

Описано комплексні спостереження в межах місії КОРОНАС-Ф, націленої на вивчення активних явищ у сонячній короні. Наведено основні риси таких експериментів: спектроскопія XUV-зображень з високим часовим і просторовим розділенням; спектроскопічні вимірювання в рентгенівському діапазоні; спектрофотометричні дослідження в рентгенівському та гамма-діапазоні; дослідження сонячних космічних променів. Обговорено та проаналізовано деякі нові спостережені дані про структуру та динаміку спалахів і про нестаціонарні явища на Сонці.

Досліджено залежність уявних "надсвітлових" швидкостей компонентів радіоджетів від параметрів оптичних спалахів в АГЯ, які корелюють з компонентами, та властивостей оточуючого середовища. "Надсвітлові" компоненти парсекових радіоджетів ототожнено з світними ділянками ударних фронтів, що рухаються до спостерігача, від нецентральних ультрарелятивістських вибухів поблизу центрального компактного об'єкта ("чорної дири") в АГЯ. У разі вибуху в середовищі, яке знаходиться в стані локальної гідродинамічної рівноваги, уявні "надсвітлові" швидкості руху таких ділянок є асимптотично сталими та пропорціними повній енергії вибуху, згідно з даними спостережень для 3C 273 (Бабаджанян, Білоконь, 1993). Для квазара CN 345 часи прискорення надсвітлових компонентів джета, який спостерігається (Zensus, 1997), збігаються за порядком з тривалістю накачки від спалахів, які корелюють з компонентами, згідно з висновками цієї теорії.

Розглянуто фокусування випромінювання подовженого нестаціонарного джерела полем тяжіння галактики з довільним розподілом маси. Показано, що внаслідок лінзового ефекту відбувається складна деформація кривих блиску зображень джерела, які формуються гравітаційною лінзою. Величина деформацій залежить від характерних параметрів розподілу маси всередині лінзи та від параметрів джерела випромінювання (лінійного розміру ділянки, яка випромінює та її розташування відносно критичних кривих лінзи, тривалості імпульсу). Для одержання кількісних оцінок як приклад розглянуто модель гравітаційної лінзи Q2237-0305, яка складається з компактного масивного ядра та подовженого дискового компонента.

  Скачати повний текст

Здійснено моделювання траєкторії центру яскравості (ЦЗЯ) та кривих підсилення зображень джерел з різними розподілами яскравості, мікролінзованих лінзою Чанга - Рефсдала та двома точковими масами з фоновим полем (зсувом) та неперервною матерією на промені зору (конвергенцією). Одержано траєкторії ЦЗЯ та криві підсилення залежно від траєкторії джерела, зсуву та конвергенції для лінзи Чанга - Рефсдала. Проаналізовано точність відновлення параметрів гравітаційно-лінзових систем (ГЛС) за кривими блиску з використанням асимптотичних співвідношень для підсилення в околі каустики. Обчислено параметри подій з великим підсиленням в ГЛС "Хрест Ейнштейна" за кривими блиску, виміряними групами OGLE та GLITP. Змодельовано ефект захоплення позагалактичної системи відліку (СВ) внаслідок слабкого гравітаційного мікролінзування позагалактичних джерел масами Галактики. Вплив тіл Сонячної системи на координати таких джерел враховано шляхом побудови релятивістських СВ у наближенні слабкого гравітаційного поля.

Досліджено рух центру яскравості зображення джерела з урахуванням його розмірів під час проходження однієї точкової маси поблизу променя зору. Вперше показано, що під час проходження мікролінзи на фоні неточкового джерела траєкторія центру яскравості його зображення має вигляд трипелюсткової кривої, з якої можна одержати інформацію про розмір джерела. Одержано траєкторії для різних розмірів симетричного джерела. Визначено, що розмір джерела (квазара) є різним у різних діапазонах спектра. Вперше одержано траєкторії центру яскравості зображення джерела у разі мікролінзування однією масою за наявності зовнішнього фонового поля, яке може виникати за наявності інших мас у площині лінзи. Показано, що фонове поле суттєво впливає на якісний вид траєкторії. У випадку мікролінзування з великою кількістю мікролінз без фонового поля (нульовий зсув у рівнянні лінзи) вперше одержано залежність статистичних характеристик руху мікролінзованого зображення від оптичної густини за різних розмірів джерела. Визначено, що середня швидкість центру яскравості зображення суттєво залежить від крайових ефектів у процесі моделювання, але одержані результати щодо варіацій швидкості слабо залежать від далекодіючих ефектів. За наявності фонового поля (ненульовий зсув) одержано залежності статистичних характеристик руху центру яскравості зображення від зсуву та внеску неперервної компоненти речовини, яка моделює можливий внесок темної речовини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Представлены результаты многоцветной фотометрии изображений гравитационно-линзовой системы Q2237+0305, полученных в 2001 - 2008 гг. с помощью 1,5-метрового телескопа АЗТ-22 (гора Майданак, Узбекистан). Приведено краткое описание использованного метода фотометрии. Сравнение результатов фотометрии с данными программы OGLE позволило получить редукционное соотношение между этими рядами данных. Выполнены оценки погрешностей фотометрии и показано, что погрешность фотометрии OGLE оказывается лишь немного меньше погрешностей наших измерений. Получены количественные оценки соотношения между вариациями блеска в системе Q2237+0305, обусловленными раздельно событиями микролинзирования и внутренней переменностью источника.

Уточнена формула, связывающая частоту воспринимаемого излучения со скоростями движения источника и приемника. Использован подход классической механики (теория относительности отрицает существование среды распространения волн). Показана тесная связь эффекта Доплера с запаздыванием сигналов от удаленных источников и наблюдаемым "временем" источника.

Описано будову та роботу фотоспектральної системи, розробленої і створеної для використання на борту міжнародної космічної станції у межах космічного експерименту "Ураган". Наведено розрахунки оптичних параметрів і результати лабораторних випробувань фотоспектральної системи, вимірювань її характеристик і калібровок.

Зазначено, що події з великим підсиленням (ПВП) є звичайним явищем у позагалактичних гравітаційно-лінзових системах (ГЛС), де спостерігають декілька зображень віддаленого квазара на тлі галактики, що знаходиться на передньому плані. Протягом ПВП відбувається значне збільшення яскравості в одному з зображень квазара. Грігер, Кайзер і Рефсдал запропонували використовувати ПВП для вивчення центральних областей квазара в ГЛС. Досліджено пов'язані з цим питання, що стосуються ідентифікації різних типів джерела на базі спостережень ПВП. Порівняно результати числових моделювань кривих блиску для того, щоб оцінити можливість відрізнити моделі джерела в ГЛС. Запропоновано наближені схеми для розв'язання рівняння лінзи в околі каустики - складки. Результати використано для одержання коефіцієнтів підсилення, що враховують поправки високого порядку для моделей гаусівського та степеневого джерела, а також джерела з потемнінням до краю.

В рентгеновском диапазоне частот исследованы нарушения статистической устойчивости излучения трех астрофизических объектов: GRS 1915+105, Cygnus X-1 и PSRJ 1012+5307. Результаты исследования указывают, что излучение источника GRS 1915+105 носит статистически устойчивый характер на протяжении примерно месяца, Cygnus X-1 - на протяжении недели, а пульсара PSR J1012+5307 - на протяжении не менее полутора десятка лет.

Обсуждена возможность построения гравитационно-волнового детектора как пассивного пеленгатора источников низкочастотного гравитационного излучения двойных релятивистских астрофизических объектов-двойных пульсаров типа PSRаJ0737-3039.

Обговорено можливостi створення гравiтацiйно-хвильового детектора як пасивного пеленгатора джерел низькочастотного гравiтацiйного випромiнювання подвiйних релятивiстських астрофiзичних об'єктiв - пульсарiв типу PSR J0737-3039.

Possibility of construction of the gravitation-wave detector as passive direction finder for a source of low-frequency gravitational radiation from double relativistic astrophysical objects - double pulsars of type PSR J0737-3039 is discussed.

Исследована возможность преодоления границы эффективного применения методов накопления фаз фурье-компонентов. Предложено использовать для наблюдения инструмент с составной апертурой. Показано, что при этом граница отодвинется во столько раз, во сколько размер субапертуры меньше характерного размера атмосферных неоднородностей. На компьютерной модели продемонстрированы результаты обработки с помощью метода накопления полных фаз последовательности интерферограмм, полученных с помощью многолучевого интерферометра.

Індекс рубрикатора НБУВ: В676-8 + В631.41

Рубрики:

Зоряні скупчення

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ